Справа № 761/12013/21
Провадження № 2/761/3192/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яницькій О.Л.
за участі:
позивачки: ОСОБА_1 ,
представника позивачки: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Козенко О.І. ,
представника третьої особи: Позднякова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська стоматологія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Незалежна Первинна Профспілкова Організація КНП «Київська стоматологія» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани,
в с т а н о в и в :
В березні 2021р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-6) до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Київська стоматологія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Незалежна Первинна Профспілкова Організація КНП «Київська стоматологія», в яком упросила суд:
- скасувати наказ від 29 грудня 2020р. № 2979-к про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 908,0 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона працює у відповідача з 1992р., остання посаду, яку вона обіймає завідувача лікувально-хірургічного відділення № 2 по наданню медичних послуг та роботі за цільовими програмами філії № 2 Оболонського району м. Києва Комунального некомерційного підприємства «Київська стоматологія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
29 грудня 2020р. відповідачем було видано зазначений вище наказ, відповідно до якого позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. На думку позивачки зазначений наказ є незаконним, винесений з порушенням трудового законодавства, а саме за відсутності складу відповідного дисциплінарного проступку та доказів його вчинення. При цьому, на думку позивачки, відповідачем не була врахована позиція третьої особи щодо відмови у наданні згоди про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників процесу.
28 травня 2021р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 40-51), в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки відповідачем, як роботодавцем було встановлено грубе порушення позивачкою вимог п. 2.2.1 посадової інструкції, що визнала остання під час надання своїх письмових пояснень, а саме підтвердження факту закриття та видачі листка непрацездатності з порушенням діючого законодавства пацієнту ОСОБА_4 .
Також на думку сторони відповідача, позивачка не є членом виборного органу третьої особи, оскільки, як вважає сторона було порушено процесуальний порядок призначення.
Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.
В судовому засіданні позивачка, її представник та представник третьої особи заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, наведених у позові, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно із ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992р. № 9, судам необхідно з`ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування(ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом(ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, та не оспорюється сторонами, що 29 грудня 2020р. відповідачем було видано наказ за № 2979-к «Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани», відповідно до п. 1 якого, за грубе порушення вимог п. 2.21 посадової інструкції завідувача лікувально-хірургічного відділення застосовано до завідувача лікувально-хірургічного відділення № 2 по наданню медичних послуг та роботі за цільовими програмами філії № 2 Оболонського району м. Києва відповідача, а саме до позивачки - дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Зазначений наказ відповідачем було винесено на підставі: скарги ОСОБА_5 від 02 грудня 2020р., доповідної позивачки від 11 грудня 2020р., медичної картки стоматологічного хворого ОСОБА_4 .
Так, відповідачем було вставнолено, що 02 грудня 2020р. надійшла скарга від ОСОБА_5 на дії: лікаря -стоматолога-хірурга кабінету надання ургентної допомоги за ПМГ № 2 філії № 2 Оболонського району м. Києва ОСОБА_6 та позивачки, як завідувача відповідного відділення. Зокрема, відповідачем було встановлено, що позивачкою, як завідувачем відділення в медичній картці стоматологічного хворого ОСОБА_4 власноруч проставлений підпис під записом лікаря ОСОБА_6 про видачу листка непрацездатності з 23 листопада 2020р. по 02 грудня 2020р. на 10 днів одразу, що є порушенням п. 2.2. розділу 2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ № 455 від 13 листопад 2001р. Також були порушені п. 1.6, 1.7 Інструкції, якими передбачена видача листка непрацездатності при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, та тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем. Як вбачається з пояснень позивачки листок непрацездатності був закритий без присутності хворого ОСОБА_4 та відданий його матері ОСОБА_5 , тобто на час закриття листка непрацездатності дійсний стан здоров`я хворого був невідомий. Свої дії позивачка пояснювала у відповідних письмових поясненнях психологічним тиском зі сторони ОСОБА_5 .
В судовому засіданні позивачка не спростувала належними і допустимими доказами обставини притягнення її до відповідальності зі сторони відповідача. Як і не заперечувала факту, що підставою встановлення відповідних висновків згідно оспорюваного наказу слугували: її письмові пояснення.
Відповідно до п. 1.6, 1.7, 2.2. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ за № 455 від 13 листопада 2001р., зареєстровано в МЮ України 04 грудня 2001р. за № 1005/6196:
- видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.
- видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.
- при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
В свою чергу, п. 2.21 посадової інструкції позивачки, остання повинна була здійснювати контроль за проведенням експертизи тимчасової непрацездатності та порядком видачі листків непрацездатності.
Звертаючись до суду, з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, що відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення не було враховано ту обставину, що третя особа не надала своєї згоди на притягнення позивачки до відповідальності.
Судом вставнолено, що 22 грудня 2020р. відповідач звернувся до третьої особи з поданням про надання згоди про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
28 грудня 2020р. третьою особою було надано відповідь на зазначене подання, з урахуванням результатів засідання виборного органу Незалежної профспілкової організації відповідача, оформлене протоколом від 24 грудня 2020р.
Так, зі змісту зазначеної відповіді вбачається, що профспілка вважає, що позивачкою не були порушені вищенаведені пункти 1.6, 1.7, 2.2. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ за № 455 від 13 листопада 2001р., зареєстровано в МЮ України 04 грудня 2001р. за № 1005/6196 та п. 2.21 посадової інструкції позивачки. Проте профспілка погоджується, що ненавмисне виписування листка непрацездатності одразу на 10 днів відбулося, внаслідок напруженої роботи. Решта обставин, які були зазначені відповідачем, як роботодавцем, профспілкою не розглядались, зокрема: закриття листка непрацездатності без присутності хворого ОСОБА_4 , тобто на час закриття листка непрацездатності дійсний стан здоров`я хворого був невідомий та надання цього листка його матері ОСОБА_5 .
За змістом ст. 252 КЗпП України, зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Як вбачається з протоколу засідання третьої особи від 24 грудня 2020р., щодо надання дозволу на притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності (ст. 252 КЗпП України), профспілкова організація необґрунтовано відхилила подання відповідача щодо притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 139, 147-149, 232, 233 КЗпП України, в редакції які діяли на час спірних правовідносин; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992р. за № 9 з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Комунального некомерційного підприємства «Київська стоматологія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 42376659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 10-А), третя особа: Незалежна Первинна Профспілкова Організація КНП «Київська стоматологія» (код ЄДРПОУ 40153861, місцезнаходження: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 9А, каб. 23) про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 18 жовтня 2022р.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2022 |
Оприлюднено | 21.10.2022 |
Номер документу | 106862503 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Волошин В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні