Рішення

від 28.09.2022 по справі 826/9086/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року м. Київ № 826/9086/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Лазуренко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей»

доГоловного управління ДФС України у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участі представників сторін:

представник позивача, Сологуб С.А.;

представник відповідача, Скрибка І.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» до Головного управління ДФС України у м. Києві, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2017.року № 0034031405 та №0034041405, винесені Головним управлінняс ДФС України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач помилково дійшов висновків при винесенні оскаржуваних рішень, без врахування всіх обставин справи, а відтак просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/9086/17 та призначено до судового розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Реалторг-Плюс», ТОВ «Вінтерсол» та ТОВ «Монрейн» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2015 року №312/22-07/32553602.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

-від 27.07.2015 року № 0005722207, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 4 255 373, 00 грн., в т.ч. за основним платежем 3 404 298, 00 грн. та штрафні санкції 851 075, 00 грн.;

-від 27.07.2015 року, № 0005732207, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 090 677, 00 грн., в т.ч. за основним платежем 3 272 542, 00 грн. та штрафні санкції 818 135, 00 грн.

У серпні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» (надалі - позивач, ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0005722207, № 0005732207 від 27.07.2015року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.15 р. № 0005722207 «з податку на додану вартість» в частині на загальну суму 3 003 823,97 грн. та № 0005732207 «з податку на прибуток підприємств» на загальну суму 2 901 705, 45 грн.

Повний текст постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 826/16095/15 від 20 лютого 2017 року виготовлено - 21 лютого 2017року.

23.02.2017р. ДПІ у Шевченківського районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта 312/2207/32553602 від 09.07.2015 року та постанові КААС від 20.02.2017 року № 826/16095/15 податкові повідомленні-рішення від 23 лютого 2017року № 0007962200 та № 0007982200 на загальну суму 2 440 520,60 грн. (два мільйони чотириста сорок тисяч п 'ятсот двадцять грн. 60 коп.).

Вказані податкові повідомлення-рішення від 23.02.2107 р. були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

25.04.2017 р. Державною фіскальною службою України винесено рішення № 8805/6/99-99-11- 01-01-25 (далі за текстом - рішення ДФС України від 25.04.2017 р.) яким скаргу ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» задоволено частково - податкові повідомлення - рішення від 23.02.2017р. скасовано.

Вказане рішення ДФС України від 25.04.2017р. оскаржено в судовому порядку.

15.06.2017 р. Окружний адміністративний суд м. Києва порушено провадження у справі № 826/6932/17 за позовом ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» про визнання протиправними та скасування рішення ДФС України від 25.04.2017 р. № 8805/6/99-99-11-01-01-25 в частині відмови в задоволенні скарги підприємства, визнати податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2017 року № 0007962200 та № 0007982200 винесені ДПІ у Шевченківського районі ГУ ДФС у м. Києві скасованами з підстав, викладених у скарзі підприємства б/н від 11.04.2017р.

Податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2017 року № 0034031405 винесено ГУ ДФС у м. Києві із посиланням на підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) та п. 123.1 ст. 123 ПКУ за начебто встановлене порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.2 п. 138 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ПКУ у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1 188 971,25 грн (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн. 25 коп.) - Додаток 1 до позову.

Податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2017 року № 0034041405 винесено ГУ ДФС у м. Києві із посиланням на підпункти 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) та п. 123.1 ст. 123 ПКУ за начебто встановлене порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПКУ у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 251 550 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят одна тисяча п`ятсот п`ятдесят п`ять грн.) - Додаток 2 до позову.

Відтак, позивач вказує, що податкові повідомлення-рішення на загальну суму 2 440 521,25 грн. (два мільйони чотириста сорок тисяч п`ятсот двадцять одна грн. 25 коп. винесені на підставі акта 312/2207/32553602 від 09.07.2015 року, постанові КААС від 20.02.2017 року № 826/16095/15 та Рішення ДФС від 25.04.2017 р. № 8805/6/99-99-11-01-01-25, а тому вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно п. 200.1 ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (абз. 1 п. 200.2 ст. 200 ПКУ).

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПКУ, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами 1 - 3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 996-ХIV, «первинний документ» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що «господарська діяльність» - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами Податкового кодексу України.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як встановлено судом, Державна фіскальна служба України отримала скаргу ТОВ „Новий стандарт ділових подорожей" (вхідний № 8232/6 від 11.04.2016) на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.02.2017 № 0007962200, № 0007982200 та на рішення ГУ ДФС у м. Києві про залишення скарги без розгляду і повідомляє наступне.

Як свідчать обставини справи, за результатами проведення документальної позапланової перевірки ТОВ „Новий стандарт ділових подорожей" (акт перевірки від 09.07.2015 № 312/2207/32553602), ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м, Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.07.2015 № 0005722207 на 3 404 298,00 грн. ПДВ та 851 075,50 грн. штрафних санкцій, № 0005732207 на 3 272 542,00 грн. податку на прибуток та 818 135,00 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м Києві від 27.07.2015 № 0005722207, № 0005732207, ТОВ „Новий стандарт ділових подорожей" оскаржило їх у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 року позов задоволено повністю, скасовано та визнано протиправними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві від 27.07.2015 № 0005722207, № 0005732207. .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015, апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 - залишено без змін

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ухвали від 02.08.2016 справу прийнято до провадження Окружного адміністративного суду м. Києва та призначено її до судового розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.2015 № 0005722207, № 0005732207.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2015 та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07.07.2015 № 0005722207 у сумі 2 403 058,72 грн. ПДВ та 600 765,25 грн. штрафних санкцій, № 0005732207 у сумі 2 321 364,76 грн. податку на прибуток та 580 340,69 грн. штрафних санкцій, в решті позовних вимог відмовлено.

На виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві складено податкові повідомлення - рішення від 23.02.2017 № 0007962200 на 951 177,24 грн. податку на прибуток та 237 794,31 грн. штрафних санкцій та № 0007982200 на 1 001 239,30 грн. ПДВ та 250 309,73 грн. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 09.03.2017 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 у справі № 826/16095/15 за позовом ТОВ „Новий стандарт ділових подорожей" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків до 13.04.2017.

Пунктом 5 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого, Міністерством фінансів України від 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254. визначено, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку та/або судовому порядку складається податкове повідомлення - рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.02.2017 № 0007962200, № 0007982200 прийняті на узгоджені в судовому порядку суми.

ГУ ДФС у м. Києві, керуючись п. 4 p. VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.10.2015 № 916 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2015 за № 1617/^8062, рішенням від 29.03.2017 № 6639/10/26-15-10-01-35 залишено без розгляду скаргу ТОВ „Новий стандарт ділових подорожей" на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.02.2017 № 0007962200, № 0007982200.

Відповідно до п. 4 розділу розділу І Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.10.2015 року № 916 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за№ 1617/28062, не підлягають адміністративному оскарженню рішення контролюючих органів, які оскаржені платником податків в судовому порядку.

Згідно з п.56.10 ст.56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але не може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві при винесені податкових повідомлень-рішень від 23.02.2017 № 0007962200, № 0007982200 не враховано, що згідно з ст. 19-3 Податкового кодексу України із змінами, у тому числі внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII, станом на 01.01.2017 державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та веденій обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно до п.55.1 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з п. 6 р. 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень- рішень платникам податків, затвердженого Міністерством фінансів України від 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, якщо податкове повідомлення-рішення скасовується в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства або відповідно до статті 56 Кодексу під час проведення процедури його адміністративного оскарження не внаслідок зміни зазначеної в ньому загальної суми грошових зобов`язань, суми зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а також розрахунок грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства з урахуванням рішення контролюючого органу.

Крім того, судом встановлено, що у позовній заяві ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» посилається як на його думку нові обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, а основним аргументом адміністративного позову ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» є посилання на наявність дефектності акту перевірки, що відображено і у позовній заяві так і у числених пояснення Позивача, наданих до суду апеляційної інстанції у межах розгляду адміністративної справи №826/16095/15.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що твердження представника позивача про те, що питання взаємовідносин з ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» по тому ж самому договору вже було предметом перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності до Акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.07.2015 №312/22-07/32553602 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Реалторг-Плюс», ТОВ «Вінтерсол» та ТОВ «Монрейн» за період за весь період взаємовідносин.

Також колегія суддів зазначила, що надані до суду апеляційної інстанції після перегляду справи Верховним Судом України представником позивача документи, які містяться з VII по XXVI томах справи, колегія суддів оцінює критично, оскільки представник позивача не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції, до суду апеляційної інстанції, до суду касаційної інстанції, до Верховного Суду України з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Крім того, надані документи представником позивача жодним чином не доказують реальність господарських операцій виконаних ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» та ТОВ «Реалторг-Плюс». ТОВ «Вінтерсол» та ТОВ «Монрейн» для позивача.

Таким чином, судом встановлено, що обставини досліджувались судами у справі № 826/16095/15, а також Позивачем надавались як письмові та і усні пояснення по даних обставинах при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, чим власне також обґрунтовувалась позиція ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей».

Враховуючи зазначене, суд наголошує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 у справі №826/16095/15, підтверджено висновки, викладені в акті перевірки, та, як наслідок, підтверджено обґрунтованість та правомірність податкових повідомлень-рішень, що оскаржується позивачем.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» (61070, м. Харків, вул. Саперна, 20, ЄДРПОУ 32553602) до Головного управління ДФС України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.10.2022.

Суддя І.А. Качур