Постанова

від 31.10.2023 по справі 826/9086/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/9086/17

адміністративне провадження № К/990/9786/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року (суддя Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (судді: Ганечко О.М. (головуючий), Кузьменко В.В., Василенко Я.М.) у справі № 826/9086/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» (далі - позивач, ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2017 року № 0034031405 та № 0034041405.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки такі були прийняті з порушенням строку на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено висновки, викладені контролюючим органом в акті перевірки, та, як наслідок, підтверджено обґрунтованість та правомірність податкових повідомлень-рішень, що оскаржується позивачем, а відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених статтею 19 Конституції України та статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Реалторг-Плюс», ТОВ «Вінтерсол» та ТОВ «Монрейн» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2015 № 312/22-07/32553602. На підставі висновків вказаного акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 27.07.2015 № 0005722207, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 4 255 373,00 грн (за основним платежем 3 404 298,00 грн та штрафні санкції 851 075,00 грн), від 27.07.2015 № 0005732207, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 090 677,00 грн (за основним платежем 3 272 542,00 грн та штрафні санкції 818 135,00 грн).

У серпні 2015 року, ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005722207, № 0005732207 від 27.07.2015.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в справі № 826/16095/15, адміністративний позов ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.07.2015 № 0005722207 «з податку на додану вартість» в частині на загальну суму 3 003 823,97 грн та № 0005732207 «з податку на прибуток підприємств» на загальну суму 2 901 705,45 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Повний текст постанови Київського апеляційного адміністративного суду № 826/16095/15 від 20 лютого 2017 року виготовлено - 21 лютого 2017 року.

23.02.2017 ДПІ у Шевченківського районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта № 312/2207/32553602 від 09.07.2015 та постанові КААС від 20.02.2017 № 826/16095/15, прийняло податкові повідомленні-рішення від 23 лютого 2017року № 0007962200 та № 0007982200 на загальну суму 2 440 520,60 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. 25.04.2017 Державною фіскальною службою України винесено рішення № 8805/6/99-99-11- 01-01-25 (далі - рішення ДФС України від 25.04.2017), яким скаргу ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» задоволено частково - податкові повідомлення-рішення від 23.02.2017 скасовано.

Рішення ДФС України від 25.04.2017 оскаржено в судовому порядку. 15.06.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 826/6932/17 за позовом ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» про визнання протиправними та скасування рішення ДФС України від 25.04.2017 № 8805/6/99-99-11-01-01-25 в частині відмови в задоволенні скарги підприємства, визнати податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2017 року № 0007962200 та № 0007982200 винесені ДПІ у Шевченківського районі ГУ ДФС у м. Києві скасованими з підстав, викладених у скарзі позивача б/н від 11.04.2017. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2020 року у справі № 826/6932/17 в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі № 826/6932/17 апеляційну скаргу ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2020 року залишено без змін.

Податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2017 року № 0034031405, прийнято відповідачем із посиланням на підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України та п. 123.1 ст. 123 ПКУ за встановлене порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.2 п. 138 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ПК України, у зв`язку з чим, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1 188 971,25 грн. Податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2017 року № 0034041405, прийнято відповідачем із посиланням на підпункти 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України та п. 123.1 ст. 123 ПК України за встановлене порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 251 550,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень податкового законодавства, зокрема, щодо встановлених строків на прийняття контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, а також врахування строку давності на прийняття податкових повідомлень-рішень, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість та протиправність вимог позивача, оскільки позивач фактично просить переглянути висновки акта перевірки та прийняті на їх підставі рішення, законність яких вже встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили та просить закрити касаційне провадження у цій справі.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2017 року № 0034031405 та № 0034041405, виходячи з наступного.

Так, у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржувані ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» у цій справі податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2017 року № 0034031405 та № 0034041405, прийняті відповідачем на підставі вказаного акта перевірки від 09.07.2015 та з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі № 826/16095/15, якою було частково задоволено позовні вимоги та в частині скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а в частині відмови в задоволених позовних вимог, контролюючий орган і визначив грошове зобов`язання оскаржуваними в цій справі податковими повідомленнями-рішеннями. Тобто, судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини по суті встановлених під час проведення перевірки в 2015 році порушень позивачем норм Податкового кодексу України (щодо реальності здійснення господарських операцій), не є спірними в цій справі (про що зазначає позивач, зокрема, і у касаційній скарзі), оскільки були досліджені судом та по ним наявні судові рішення у справі № 826/16095/15 (рішення суду набрало законної сили). Водночас, позивач, мотивуючи позовні вимоги в даній справі, як на підставу для скасування прийнятих податковим органом ППР на частину грошового зобов`язання, по якому судом в межах розгляду справи № 826/16095/15 не було задоволено позовні вимоги, посилається на те, що відповідач мав скласти та прийняти податкове повідомлення-рішення протягом 3 робочих днів, з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Також, аналогічне положення міститься у підпункті 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28 грудня 2015 року.

Згідно з пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. Тоді як, норми Податкового кодексу України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження.

Аналогічні висновки містяться, зокрема в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2022 року у справі № 200/5487/21, від 12 серпня 2021 року у справі № 804/3114/16, від 7 грудня 2020 року у справі № 826/15527/17.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вказаних положень чинного податкового законодавства, встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин справи, що правовідносини по суті встановлених під час проведення перевірки в 2015 році порушень позивачем норм Податкового кодексу України (щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з відповідними контрагентами), не є спірними в цій справі (про що зазначає позивач, зокрема, і у касаційній скарзі), оскільки були досліджені судом та по ним наявні судові рішення у справі № 826/16095/15 (набрали законної сили та в силу вимог статті 129 Конституції України є обов`язковими до виконання) за якими контролюючий орган і визначив грошове зобов`язання оскаржуваними в цій справі податковими повідомленнями-рішеннями, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2017 року № 0034031405 та № 0034041405.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначені ним в позовній заяві, в апеляційній та касаційній скаргах, не спростовують обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, стосуються намагання позивача здійснити переоцінку обставин, яким вже було надано правову оцінку під час первинного судового оскарження визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання, частина якого нарахована оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями на виконання рішення суду, яким по суті правовідносин таке грошове зобов`язання визнано обґрунтованим та законним. Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в результаті судового оскарження попередніх (відкликаних) податкових повідомлень-рішень, що є заключним етапом процедури оскарження таких рішень, встановленої Податковим кодексом України, та не може розглядатися окремо у відриві від усієї процедури оскарження.

Щодо окремих посилань позивача на пропуск 1095 денного строку давності на прийняття ППР, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що такі є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не були покладені в основу позовних вимог, не оцінювалися судом першої інстанції під час судового розгляду та фактично є зміною підстав позову.

13. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у позовній заяві та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

14. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 826/9086/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник