Ухвала

від 12.10.2022 по справі 465/3017/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 жовтня 2022 року

місто Київ

справа № 465/3017/19

провадження № 61-17338св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про відвід судді-доповідача Яремка В. В. та суддів Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» (далі - ТОВ «АНАТОЛ») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера ТОВ «АНАТОЛ» з 26 квітня 2019 року. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 9 241,30 грн - витрати зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» у дохід держави судовий збір у розмірі 39 442,62 грн.

18 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «АНАТОЛ» про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року.

21 лютого 2022 року ТОВ «АНАТОЛ» надіслало додаткову заяву про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року.

У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

У квітні 2022 року ТОВ «АНАТОЛ» звернулося до Верховного Суду із відзивом на заяву про ухвалення додаткового рішення, який за своїм змістом є заявою про відвід судді-доповідача Яремка В. В. та суддів, які брали участь в прийнятті постанови від 01 грудня 2021 року у цій справі: ОСОБА_2 , Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.

На думку заявника судді Касаційного цивільного суду формально поставилися до вирішення касаційних скарг ТОВ «АНАТОЛ», приховали вчинення протиправних дій колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цій справі.

Заява про відвід обґрунтована тим, що Верховний Суд неправильно виклав обставини справи, не врахував відзиву на касаційну скаргу, не направив копію постанови Верховного Суду від 01 грудня 2021 року.

Листом від 08 квітня 2022 року № 7376/0/222-22 матеріали цієї справи витребувано з Франківського районного суду м. Львова.

09 вересня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Листом від 23 вересня 2022 року № 26686/0/222-22 ОСОБА_1 надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 01 грудня 2021 року.

Розгляд порушених учасниками справи у їх заявах питань призначено на 12 жовтня 2021 року.

Розглянувши заяву ТОВ «АНАТОЛ» про відвід суддів колегії, а також матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя-доповідач Яремко В. В. та судді Ступак О. В., Гулейков І. Ю., Олійник А. С., Погрібний С. О. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи заяви про відвід судді-доповідача Яремка В. В., суддів Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. за своєю суттю зводяться до незгоди ТОВ «АНАТОЛ» з прийнятим суддями рішенням з вирішення спору по суті, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.

При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів під час розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення та виправлення описки у судовому рішенні.

Верховний Суд наголошує, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Крім того, згідно із частиною другою статті 213 ЦПК України справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, заяви про роз`яснення судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення у судовій справі, повернення судового збору тощо передаються раніше визначеному судді-доповідачу, який розглядав судову справу, незалежно від його перебування на цей час у складі іншої судової палати.

Таким чином, питання про ухвалення додаткового рішення суду вирішується тим самим складом суду, що здійснював розгляд судової справи.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді-доповідача Яремка В. В., суддів Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» визнати необґрунтованою.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про відвід судді-доповідача Яремка В. В. та суддів Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. передати для вирішення у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко