Ухвала
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 465/3017/19
провадження № 61-17338св20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про відвід судді-доповідача Яремка В. В. та суддів Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «АНАТОЛ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера ТОВ «АНАТОЛ» з 26 квітня 2019 року. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 9 241,30 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» у дохід держави судовий збір у розмірі 39 442,62 грн.
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «АНАТОЛ» про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року.
У лютому 2022 року ТОВ «АНАТОЛ» надіслало додаткову заяву про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року.
У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
У квітні 2022 року ТОВ «АНАТОЛ» звернулося до Верховного Суду із відзивом на заяву про ухвалення додаткового рішення, який за своїм змістом є заявою про відвід судді-доповідача Яремка В. В. та суддів, які брали участь в прийнятті постанови від 01 грудня 2021 року у цій справі: Ступак О. В. , Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.
На думку заявника судді Касаційного цивільного суду формально поставилися до вирішення касаційних скарг ТОВ «АНАТОЛ», приховали вчинення протиправних дій колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у цій справі.
Заява про відвід обґрунтована тим, що Верховний Суд неправильно виклав обставини справи, не врахував відзиву на касаційну скаргу, не направив копію постанови Верховного Суду від 01 грудня 2021 року.
Листом від 08 квітня 2022 року № 7376/0/222-22 матеріали цієї справи витребувано з Франківського районного суду м. Львова.
09 вересня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Листом від 23 вересня 2022 року № 26686/0/222-22 ОСОБА_1 надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 01 грудня 2021 року.
Розгляд порушених учасниками справи у їх заявах питань призначено на 12 жовтня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року заяву ТОВ «АНАТОЛ» визнано необґрунтованою.
На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу передано судді Верховного Суду Сакарі Н. Ю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Яремка В. В., Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. зводяться до незгоди з постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви ТОВ «АНАТОЛ», оскільки заявником не надано доказів існування об`єктивних обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів Верховного Суду Яремка В. В., Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про відвід судді-доповідача Яремка В. В. та суддів Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2022 |
Оприлюднено | 24.10.2022 |
Номер документу | 106868639 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сакара Наталія Юріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні