Ухвала

від 26.10.2022 по справі 465/3017/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 465/3017/19

провадження № 61-17338св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ»,

розглянув заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року у складі судді Дзендзюри С. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» (далі - ТОВ «АНАТОЛ») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера ТОВ «АНАТОЛ» з 26 квітня 2019 року. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 9 241,30 грн - витрати зі сплати судового збору. Стягнуто з ТОВ «АНАТОЛ» у дохід держави судовий збір у розмірі 39 442,62 грн.

18 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «АНАТОЛ» про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року, в якій заявник просив у резолютивній частині слова «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року» виправити на «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без урахування, без віднімання сум: податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року».

21 лютого 2022 року ТОВ «АНАТОЛ» надіслало додаткову заяву про виправлення описки, допущеної у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року, а саме: в резолютивній частині слова «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без вирахування сум з утримання податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року»виправити на «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн без урахування сум податків та зборів за період з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року».

Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяв необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19 (провадження № 11-43заі21) зазначено, що «суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19».

По суті з такої ж правової позиції виходив Верховний Суд, вирішуючи спір у цій справі.

Зокрема, стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 квітня 2019 року до 01 грудня 2021 року у розмірі 997 785,58 грн, суд зазначив, що указана сума вирахувана без урахування (тобто без віднімання) податків і зборів.

У резолютивній частині постанови також зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 997 785,58 грн стягується без вирахування сум з утримання податків та зборів.

Отже, зазначене Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2021 року у цій справі формулювання правил нарахування та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є опискою у розумінні частини першої статті 269 ЦПК України.

За вжитим формулюванням середній заробіток за час вимушеного прогулу по суті обчислений саме без віднімання сум податків і зборів.

Верховний Суд звертає увагу, що податки і збори із присудженої за постановою від 01 грудня 2021 року на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 997 785,58 грн підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні вказаного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті ОСОБА_1 , внаслідок чого виплачена сума зменшується на суму податків і зборів.

Тому підстав для задоволення заяв ТОВ «АНАТОЛ» про виправлення зазначених ними описок немає.

Керуючись статтею 269 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛ» про виправлення описок у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко