Рішення

від 04.10.2022 по справі 293/2636/21

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2636/21

Провадження № 2/293/226/2022

04 жовтня 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Агро РТ до ОСОБА_2 , Фермерського господарства Анна-Анастасія про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

22.12.2021 ТОВ «Укр-Агро РТ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Анна-Анастасія», за змістом якої просить визнати недійсним договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,7660 га. з кадастровим номером 1825682000:01:000:0020 укладеного 10.09.2021 між ФГ «Анна-Анастасія» та ОСОБА_2 .

Позов обгрунтовується тим, що 28.08.2012 між ТОВ «Укр-агро РТ» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі щодо передачі у строкове платне користування земельної ділянки площею 2,7660га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1825682000:01:000:0020, що розташована на території Високівської сільської ради строком на 5 років. 11.12.2012 договір було зареєстровано у відділі Держкомзему в Черняхівському районі Житомирської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №182560004005262.

Позивач зазначає, що належним чином виконував усі взяті за договором зобов`язання, користувався земельною ділянкою за її цільовим призначенням, своєчасно сплачував орендну плату ОСОБА_2 .

До спливу дії зазначеного договору, 22.08.2017 між ТОВ «Укр-Агро РТ» та ОСОБА_2 підписано додаткову угоду №1 про поновлення строку дії договору від 28.08.2012, відповідно до умов якої строк дії договору оренди землі продовжено до 31.12.2024.

За наслідками отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач дізнався, що 10.09.2021 між ОСОБА_2 та ФГ «Анна-Анастасія» укладено договір оренди щодо земельної ділянки кадастровий номер 1825682000:01:000:0020 площею 2,7660 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Позивач стверджує, що на час укладення договору оренди землі від 10.09.2021 земельна ділянка кадастровий номер 1825682000:01:000:0020 перебувала в оренді ТОВ «Укр-Агро РТ» на підставі договору оренди землі від 28.08.2012 та вважав, що ОСОБА_2 та ФГ «Анна-Анастасія» уклали договір оренди під час дії попереднього договору оренди від 28.08.2012, оскільки строк дії останнього був продовжений у встановленому законом порядку, а саме шляхом укладення додаткової угоди №1.

Позивач зазначає, що його права як орендаря на користування орендованою земельною ділянкою є порушеними та підлягають судовому захисту.

На підставі викладеного, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 10.09.2021 укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Анна-Анастасія» щодо земельної ділянки площею 2,7660 га. кадастровий номер 1825682000:01:000:0020.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Збаражському О.М. для розгляду.

28.12.2021 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.01.2022.

26.01.2022 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 18.02.2022, продовжено відповідачу ОСОБА_2 строк для подачі відзиву на позов до 04.02.2022, надано доступ представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Мамедову А.В. до електронної справи №293/2636/21 в підсистемі "Електронний суд".

01.02.2022 представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мамедов А.В. подав відзив на позов.

18.02.2022 ухвалою суду за клопотанням представника позивача відкладено підготовче засідання на 17.03.2022, представнику позивача надано додатковий строк для подання відповіді на відзив до 25.02.2022, надано доступ до електронної справи №293/2636/21 в підсистемі Електронний суд.

17.03.2022 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 14.04.2022, продовжено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 07.04.2022.

28.03.2022 до суду надійшла відповідь на відзив.

14.04.2022 ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 12.05.2022, продовжено відповідачу ОСОБА_2 строк подачі заперечення.

22.04.2022 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.

12.05.2022 ухвалою суду, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 08.06.2022.

08.06.2022 ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 06.07.2022, постановлено витребувати у відповідачів ОСОБА_2 та Фермерського господарства Анна-Анастасія копію договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,7660 га. з кадастровим номером 1825682000:01:000:0020, укладеного 10.09.2021 між ФГ Анна-Анастасія та ОСОБА_2

06.07.2022 ухвалою суду, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 19.07.2022.

19.07.2022 підготовче судове засідання у справі не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті. Підготовче засідання відкладено на 31.08.2022.

31.08.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.09.2022. В задоволенні клопотання представника позивача про допит як свідка ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні клопотання представника позивача про витребування електронної копії оспорюваного договору судом відмовлено.

13.09.2022 ухвалою суду, яка в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 на 04.10.2022.

04.10.2022 представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мамедов А.В. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача ФГ «Анна-Анастасія» Мартиненко П.С. у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 184, 196), відзив на позов, інших заяв чи клопотань до суду не надав.

Крім того, представник відповідача ФГ «Анна-Анастасія» Мартиненко П.С. повідомлявся про судові засідання через розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України 31.08.2022, 04.10.2022 (а.с. 173, 201) .

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, однак відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, будь-які заяви (клопотання) від відповідача на адресу суду не находили.

Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

04.10.2022 суд відповідно до вимог ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Встановлено, що ОСОБА_4 належали земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,18 га, розташовані на території Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області з кадастровими номерами: 1825682000:01:000:0020 та 1825682000:01:000:0432, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ 157322 виданого 02.09.2004 (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області 28.10.2009 за реєстровим №2252, ОСОБА_2 набув права на земельні ділянки, що належали ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом (а.с.16зв).

28.08.2012 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Агро РТ» укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,7660 га., що розташована на території Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, який зареєстровано у відділі Держкомзему в Черняхівському районі Житомирської області 11.12.2012 (а.с.8).

Згідно із п. 8 вказаного договору, договір оренди укладений строком на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно із п.20 зазначеного договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 43 цього договору, договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації (а.с.9).

28.08.2012 ТОВ «Укр-Агро РТ» направило на адресу ОСОБА_2 лист-повідомлення та проект додаткової угоди до договору оренди землі, в якому орендодавець повідомлявся, що орендар бажає скористатися своїм переважним правом на поновлення договору та запропонувало підписати додаткову угоду (а.с.93,94).

26.08.2017 ОСОБА_2 отримав лист-повідомлення та проект додаткової угоди до договору оренди землі від 28.08.2012, що стверджується повідомленням про вручення, своїх заперечень щодо поновлення дії договору не направив, підписавши додаткову угоду №1 до вказаного договору оренди землі (а.с.96).

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 сторони погодили поновити дію договору оренди землі від 28.08.2012, кадастровий номер земельної ділянки: 1825682000:01:000:0020 до 31.12.2024 (а.с.17). Вказана угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 28.08.2012 та набирає чинності з моменту її підписання (п. п. 5,6 додаткової угоди).

Встановлено, що ТОВ «Укр-Агро РТ» користувалось земельною ділянкою за призначенням впродовж 2017 - 2020рр. та сплачувало ОСОБА_2 оренду плату (а.с. 21, 97, 98, 99, 100,101, 102).

10.09.2021 ОСОБА_2 та ФГ «Анна-Анастасія» підписали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав у строкове платне користування ФГ «Анна-Анастасія» земельну ділянку площею 2,77га. кадастровий номер 1825682000:01:000:0020. Відповідно до п.3.1 договору, договір укладено строком на 15 років з правом пролонгації (а.с.155-160).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.20) сформованого 07.12.2021 право оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 з кадастровим номером 1825682000:01:000:0020 зареєстровано 22.09.2021 за ФГ «Анна-Анастасія». Строк дії оренди - до 10.09.2036 (а.с. 20).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до норм статті 203 Цивільного процесуального кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 215 Цивільного кодексу України, визначені правові підстави визнання правочину недійсним. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі в редакції чинній на момент укладення додаткової угоди №1), орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (статті 19 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Нормами ст.125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Відповідно до вимог статті 4 вказаного закону (в ред. на час підписання додаткової угоди №1), державній реєстрації прав підлягають, зокрема речові права, похідні від права власності право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Положеннями статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації спірного договору.

Позивач зазначає, що договір оренди землі, укладений 10.09.2021 між ОСОБА_2 та ФГ «Анна-Анастасія» є недійсним, оскільки він укладений до закінчення дії попереднього договору оренди.

В ході розгляду справи встановлено, що 28.08.2012 між ТОВ «Укр-Агро РТ» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі площею 2,7660га, кадастровий номер 1825682000:01:000:0020, строком на 5 років, який 11.12.2012 було зареєстровано у відділі Держкомзему в Черняхівському районі Житомирської області.

Відтак, право оренди землі на земельну ділянку, належну ОСОБА_2 виникло у позивача ТОВ «Укр-Агро РТ» у день реєстрації договору оренди в Держкомземі, а саме з 11.12.2012.

До спливу строку дії договору (більше ніж за три місяці) ТОВ «Укр-Агро РТ», направило відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 28.08.2012, який було підписано ОСОБА_2 та ТОВ «Укр-Агро РТ» 22.08.2017.

Поновлення договору оренди землі у передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав та обов`язків на новий строк.

За правилами статті 654 Цивільного кодексу України (в ред. чинній на момент укладення додаткової угоди) зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому п.6 ч.2 ст. 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за ст. 11 ЦК України.

Таким чином, правочин на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

Судом встановлено, що згідно із п.20 договору оренди землі від 28.08.2012 сторони погодили умови передачі земельної ділянки орендарю у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Враховуючи те, що додатковою угодою були внесені зміни щодо строку дії договору оренди землі від 28.08.2012, умову договору щодо передачі земельної ділянки орендарю після державної реєстрації договору оренди, отже додаткова угода № 1 має бути вчинена у тій самій формі, що і договір оренди землі.

Отже, додаткова угода до договору оренди землі підлягає державній реєстрації. У разі порушення вказаного порядку укладення додаткової угоди, у сторін не виникають права та обов`язки, які нею визначені.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (провадження №14-436цс19) та постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №515/1371/17 (провадження №61-1149св20).

01 січня 2013 року набрав чинності пункт 5 розділу I Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, яким внесено зміни в Закон України «Про оренду землі», зокрема, статтю 6 Закону доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону».

Крім того, з 01 січня 2013 року набрали чинність Закон України «Про Державний земельний кадастр», постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» згідно з якими установлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, який є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані, зокрема, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Так, за змістом ст.6, 17 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на 2017 рік) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30.01.2018 у справі №484/272/16-ц та постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі 500/2858/16-ц.

З наведеного убачається, що дата підписання додаткової угоди не має юридичного значення, оскільки права та обов`язки по договору оренди починають діяти з дати його державної реєстрації та саме з цієї дати договір набирає юридичної сили.

Враховуючи те, що позивачем право оренди землі за додатковою угодою від 22.08.2017 не було зареєстровано у встановленому законом порядку, то відсутні підстави вважати, що такою угодою було реалізовано переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

На час розгляду справи в суді, позивачем не надано належних та допустимих доказів його звернення в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до державного реєстратора щодо реєстрації його речового права (права оренди) на належну ОСОБА_2 земельну ділянку.

Відтак, право оренди землі на земельну ділянку належну ОСОБА_2 у ТОВ «Укр-Агро РТ» виникло з моментом реєстрації договору оренди землі в Держгеокадастрі - 11.12.2012 та припинилось 11.12.2017, тобто після спливу строку дії договору оренди від 28.08.2012, оскільки позивач не набув права оренди у передбачений законом спосіб.

З огляду на викладене, доводи позивача про те, що договір оренди землі укладений між ФГ «Анна-Анастасія» та ОСОБА_2 під час дії попереднього договору оренди землі не заслуговують на увагу, оскільки останній припинив свою дію 11.12.2017 у день спливу строку договору оренди відповідно до п. 37 договору.

Доводи позивача викладені у додаткових обґрунтуваннях позовних вимог, поданих до суду 15.07.2022, суд не приймає до уваги, оскільки вони були надані у спосіб, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 49 ЦПК України.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18 (провадження № 61-17205 св 19).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З врахуванням встановлених у справі фактів, суд дійшов висновку, що відповідачі у справі права та інтереси позивача, як орендаря спірної земельної ділянки, не порушували, а власник свого майна після закінчення договірних відносин з попереднім орендарем вправі розпорядитися ним на власний розсуд.

Отже, після закінчення строку дії договору оренди землі від 28.08.2012 ФГ «Анна-Анастасія» на законних підставах набуло права оренди на належну ОСОБА_2 земельну ділянку, уклавши 10.09.2021 договір оренди землі з власником земельної ділянки, право оренди за яким було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оцінюючи в сукупності обставини, на які позивач посилається як на підставу визнання договору оренди землі недійсним, враховуючи положення статті 215 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. ст. 133, 141 ЦПК України, за якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, при відмові у позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Агро РТ до ОСОБА_2 , Фермерського господарства Анна-Анастасія про визнання недійсним договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,7660 га з кадастровим номером 1825682000:01:000:0020, укладеного ФГ Анна-Анастасія із ОСОБА_2 10 вересня 2021 року, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укр-Агро РТ

Адреса місцезнаходження:

13444, Житомирська область,

Андрушівський район, с.Бровки-Перші,

вул. Залізнична, 8

код ЄДРПОУ 33513602

Відповідачі:

ОСОБА_2

адреса проживання:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1

Фермерське господарство «АннаАнастасія»

адреса місцезнаходження:

12342, Житомирська область,

Житомирський район,

с.Осники, вул. Центральна, 58,

код ЄДРПОУ 42715200

Повне рішення складено та підписано 17.10.2022.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ