Ухвала

від 18.10.2022 по справі 369/15337/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Київський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12020115400000155 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , не судимого,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

уродженця с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , не судимого,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

уродженця с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

судимого вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 06.03.2014 за ч.3 ст.185 КК України на підставі ст.71 КК України

на 4 роки позбавлення волі, звільненого 04.09.2017 по відбуттю строку покарання,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2022 року,

у с т а н о в и л а :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору.

Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволені клопотання прокурора про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк 2 місяці з покладенням обов`язку прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, і припинив розшук обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Своє рішення суд мотивував тим, що сумніви щодо осудності ОСОБА_7 дають підстави вважати, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.291 КПК України і є підставою для проведення психіатричної експертизи та здійснення кримінального провадження щодо нього в порядку, передбаченому ст.503 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що в основу висновку щодо сумнівів в осудності ОСОБА_7 суд поклав надану стороною захисту в підготовчому судовому засіданні копію довідки до акта огляду медико-санітарною експертною комісією серії АВ № 0088039 від 06.09.2019, згідно з якою ОСОБА_7 є інвалідом 2 групи з дитинства за психіатричною хворобою. Інші документи на підтвердження діагнозу відсутні, і під час досудового розслідування слідчий отримав відомості з КНП Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради про те, що ОСОБА_7 станом на 02.11.2020 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався. Відтак, відомості, які б викликали сумніви щодо осудності обвинуваченого та слугували підставою для призначення судової психіатричної експертизи, вперше отримані 27.07.2022. До того ж, за приписами п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, для чого суд має встановити таку невідповідність.

Також прокурор стверджує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки всупереч вимогам ч.2 ст.314 КПК України суд провів підготовче судове засідання без участі обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які перебували у розшуку відповідно до ухвали суду від 29.06.2022, та не з`ясував їхню думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_6 , посилаючись на положення ст.19 КК України, ст.503 КПК України, вказує, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, і не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До таких осіб здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Дані в долученій в судовому засіданні довідці і те, що ОСОБА_7 не міг сформувати відповідь на запитання головуючого, в сукупності дають обґрунтовані підстави для сумніву щодо осудності його підзахисного. З огляду на викладене вважає, що подальше кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 неможливе без виконання вимог та порядку, що визначені ст.503 КПК України, і відсутність інших обвинувачених цьому не перешкоджає, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити; доводи захисника, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою; доводи обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримку позиції захисника; провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

Як встановив суд першої інстанції, сумніви щодо осудності ОСОБА_7 , який згідно з наданою стороною захисту довідкою є інвалідом з дитинства за психіатричною хворобою і на запитання суду не зміг сформувати відповідь, дають підстави вважати, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020115400000155 щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки інвалідність ОСОБА_7 є підставою для проведення психіатричної експертизи та здійснення кримінального провадження щодо нього в порядку, передбаченому ст.503 КПК України.

Невідповідностей обвинувального акта вказаним вимогам закону колегія суддів не вбачає, оскільки він містить найменування і номер кримінального провадження, що також відображено в ухвалі суду.

Крім того, згідно з ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Згідно з п.3 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Згідно з ч.1 ст.509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є:

1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пом`яті, тощо).

Як зазначає прокурор, медичний документ, який свідчить про наявність у ОСОБА_7 психічного захворювання, було долучено до кримінального провадження лише під час підготовчого судового засідання, і до цього часу сумнівів щодо осудності або обмеженої осудності обвинуваченого, а відтак, і підстав для призначення судової психіатричної експертизи не було.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено, у зв`язку з чим проведення експертизи після повернення обвинувального акта прокурору є неможливим, оскільки вказана обставина не є передбаченою кримінальним процесуальним законом підставою для відновлення досудового розслідування.

Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що одні лише сумніви суду щодо осудності обвинуваченого не є підставою для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, адже інвалідність 2 групи з дитинства ОСОБА_7 з рекомендованими заходами щодо відновлення працездатності диспансерно-динамічний нагляд та лікування у психіатра, ще не свідчить про те, що станом на дату вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення він не міг або не був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії або керувати ними. І за наявності таких обставин на підтвердження або спростування своїх сумнівів суд повинен був призначити експертизу.

Колегія суддів вважає, що, повертаючи обвинувальний акт прокурору, фактично, з метою проведення ОСОБА_7 судової психіатричної експертизи, а не з підстав його невідповідності вимогам ст.291 КПК України, що передбачено законом, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування ухвали згідно з положеннями ст.ст.409, 412 КПК з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції і задоволення апеляційної скарги прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2022року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020115400000155 щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернуто прокурору, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3