Постанова

від 21.10.2022 по справі 420/2185/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2185/22Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 22.04.2022) про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2022 року ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" звернулося до адміністративного суду з позовом до УДАБК Одеської міської ради, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанову від 10.12.2021 року №00821/454 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 89316 грн та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.12.2021 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року задоволено клопотання УДАБК Одеської міської ради. Адміністративний позов ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2021 №00821/454 залишено без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржену ухвалу та розглянути справу по суті.

В обґрунтування поданої скарги зазначалося, що товариство не отримувало клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, що фактично унеможливило надати суду будь які пояснення, заяву та докази в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Також апелянт вважає, що клопотання Управління ДАБК про часткове залишення позову без розгляду підписано неуповноваженою особою, а тому не може бути взятим до уваги судом.

Заперечуючи проти своєчасного отримання уповноваженою особою товариства (Меренюком В.І.) оскаржуваної постанови апелянт стверджує, що згадана особа діяла без погодження з товариством та поза наданими йому повноваженнями. При цьому апелянт наполягає, що спірну постанову про накладення штрафу від 10.12.2021 №00821/454 товариству було передано 13 січня 2022 року, про що зроблено запис в книзі вхідної кореспонденції.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України від 14.10.1994 року №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", статтею 5 якого передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до пункту 24 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553, матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку та/або електронного кабінету. Матеріали перевірок вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 17 грудня 2021 року о 11:23 представник ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" Меренюк В.І. у приміщенні УДАБК був ознайомлений з оспорюваною у даній справі постановою про накладення штрафу від 10.12.2021 №00821/454 (а.с. 144-148).

Повноваження представника були підтверджені виданою товариством 1 серпня 2021 року довіреністю, з терміном дії до 31.12.2021 року. Копія даної довіреності міститься в матеріалах справи (а.с.143).

У зв`язку із відмовою від отримання Постанови, її копія була відправлена на юридичну адресу ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер поштового відправлення 6503000078445) та вручена 06.01.2022 року (а.с. 134-137).

До суду з даним позовом товариство звернулося 28 січня 2022 року на 42 день після ознайомлення з оскарженою постановою про накладення штрафу та на 22 день після отримання її копії, тобто поза межами строку, встановленого статтею 5 Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Частиною третьої статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тому, ураховуючи встановлені обставини та той факт, що позивач звернувся до суду 28 січня 2022 року, колегія суддів зазначає, що ним порушено встановлений статтею 5 Закону України від 14.10.1994 року №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" 15-ти денний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Оскільки в матеріалах відсутні докази на підтвердження об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" про визнання протиправною та скасування постанови від 10.12.2021 №00821/454 відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.

Доводи апелянта про те, що оспорювану постанову передано товариству 13.01.2022 року, що підтверджується записом у Книзі вхідної кореспонденції колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, по-перше, такий запис є односторонньою дією, яка свідчить про дату реєстрації вхідної кореспонденції. По-друге, отримання позивачем спірної постанови 6 січня 2022 року підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення.

Крім того, як встановлено судом вище, в матеріалах справ містяться докази про ознайомлення уповноваженого представника позивача зі спірною постановою в день її прийняття (17.12.2021). І саме з цієї дати приписи абзацу першого частини першої статті 122 КАС України та статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" пов`язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

При цьому колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року в справі "Меньшакова проти України", заява №377/02).

Процесуальні строки є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain" ("Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року "Osman v. the United Kingdom" ("Осман проти Сполученого Королівства"), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року "Kreuz v. Poland" ("Круз проти Польщі"), заява №28249/95).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доводи апелянта про те, що клопотання Управління ДАБК про часткове залишення позову без розгляду підписане неуповноваженою особою, хоча і не спростовують вірні висновки суду першої інстанції про залишення позову товариства без розгляду, колегія суддів вважає їх помилковими з наступного.

Так, частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відповідно до частини четвертої статті 55 КАС України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, КАС України розмежовує такі юридичні категорії як "представництво" та "самопредставництво".

Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Ураховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повноважень представника УДАБК (головного спеціаліста Топаз Ю.І.) до суду було надано довіреність (а.с. 154), а також посадову інструкцію головного спеціаліста УДАБК Одеської міської ради (а.с. 153), згідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 якої завдання та обов`язки головного спеціаліста УДАБК є представляти у встановленому законом порядку за надовіреністю інтереси Управління в судах (місцевих, апеляційних та Верховному Суді) з усіма правами, наданими позивачу, заявнику, скаржнику, відповідачу, третій особі.

Посилання апелянта на відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо ОСОБА_1 як про особу, яка має право представляти інтереси УДАБК Одеської міської ради, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані вище повноваження Топаз Ю.І. на здійснення самопредставництва підтверджується вищезазначеними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги товариства не є суттєвими чи вагомими та не дають підстав уважати, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви, оскільки ТОВ "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" пропустило встановлений законом строк звернення до суду та поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не навело.

Не містяться такі доводи і в апеляційній скарзі товариства.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОСТОН-ТРЕЙДІНГ" залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року про залишення без розгляду адміністративного позову без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов