Постанова

від 12.10.2022 по справі 380/20632/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/20632/21 пров. № А/857/10383/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Петрунів В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційної скарги Сколівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року (головуючого судді Кузана Р.І., ухвалене у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження о 14 год. 46 хв. в м. Львів повний текст рішення складено 13.06.2022) у справі № 380/20632/21 за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.11.2021 звернулася в суд з позовом до Сколівської міської ради в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий) номер - 4624510100:01:011:0050 (адреса: АДРЕСА_1 ) (цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 , зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер - 4624510100:01:011:0050 (адреса: АДРЕСА_1 ), (цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва) та передачі її у власність.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року задоволено позов повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Сколівська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сколівська міська рада направила клопотання про відкладення розгляду справи або розглянути скаргу без їхньої участі.

Колегія суддів вважає що клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відсутні поважні причини та докази на їх підтвердження для відкладення розгляду справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 20.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до Сколівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1200 га. для індивідуального садівництва за адресою м. Сколе Львівської області (за межами населеного пункту).

Рішенням Сколівської міської ради від 22.07.2020 №24 позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1200 га. (адреса: АДРЕСА_1 ) з метою передачі у власність (цільове призначення для індивідуального садівництва).

За замовленням позивача ФОП « ОСОБА_2 » виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 вул. Героїв Маківки, м. Сколе, Львівська область.

Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою від 15.04.2021 №6127/82-21, підготовленого експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, розроблений проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства, прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та погоджений.

Вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 4624510100:01:011:0050, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру НВ-6813909692021 від 31.05.2021.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою земельна ділянка розташована в межах населеного пункту м. Сколе, належить до земель сільськогосподарського призначення та не містить особливо цінних ґрунтів. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водні об`єкти та зони прибережних смуг. Межі земельної ділянки визначені безпосереднім обстеженням на місцевості та погоджені з суміжними власниками та землекористувачами.

Позивач 02.06.2021 подала до Сколівської міської ради клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер - 4624510100:01:011:0050 адреса: АДРЕСА_1 .

Депутатською комісією з питань регулювання земельних відносин будівництва, адміністративного устрою населених пунктів, планування територій та архітектури, екології природних ресурсів Сколівської міської ради розглянуто клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 4624510100:01:011:0050 за адресою АДРЕСА_1 з виїздом на місцевість, про що було складено акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2021.

Протоколом комісії від 23.06.2021 №31 за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 рекомендовано відмовити в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер - 4624510100:01:011:0050 (адреса: АДРЕСА_1 ) позивачу, оскільки дану земельну ділянку можна використати в промислових цілях. Було прийнято рішення винести питання на розгляді сесії.

Згідно з витягом з протоколу Х сесії Сколівської міської ради VІІІ скликання від 13.07.2021 рішення «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення щодо відведення земельної та передачу у власність вказаної земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » не прийнято. Голосували: за 0, проти 0, утрималось 24.

Судом також, встановлено, що рішенням ХІІ сесії Сколівської міської ради VІІІ скликання від 12.08.2021 року №1539 «Про скасування рішення №24 від 22 липня 2020 року ХХХІ сесії VІІ скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 », скасовано рішення ХІІ сесії Сколівської міської ради VІІІ скликання від 12.08.2021 №1539.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За правилами пункту «в» частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на час подання позивачем заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та заяви про його погодження) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як слідує з матеріалів справи, Сколівська міська надала позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач згідно з заявою від 09.10.2020 доручила ФОП ОСОБА_3 , який є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Згідно з частиною 6 статті 186 ЗК України (в редакції, яка діяла у період виготовлення та погодження проекту землеустрою до 27.05.2021) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягали погодженню в порядку, встановленому статтею 186-1-цього Кодексу, і затвердженню Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до норми статті 186-1 ЗК України (яка була чинна у період виготовлення та погодження проекту землеустрою), проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягав обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша).

Статтю 186-1 ЗК України виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4624510100:01:011:0050 у власність позивача для індивідуального садівництва виготовлений та погоджений у встановленому порядку. Підтвердженням вказаних обставин є висновок від 15.04.2021 №6127/82-21 експерта державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідно до якого названий проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства, прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам та є погодженим.

Позивач 02.06.2021 обумовлений проект разом із зазначеним висновком подала до Сколівської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер - 4624510100:01:011:0050 адреса: АДРЕСА_1 . Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Згідно з частинами 6, 7 та 8 статті 186 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою) Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій»;

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

На дату подання вказаного проекту землеустрою (разом з висновком про його погодження) до Сколівської міської ради для його затвердження, частина дев`ята статті 118 ЗК України передбачала, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отож, з приведених положень законодавства та фактичних обставин справи слідує, що на дату розроблення проекту землеустрою діяли норми ЗК України, які передбачали погодження проекту землеустрою або відмову у його погодженні лише на етапі його розроблення. На дату внесення проекту землеустрою до Сколівської міської ради та на даний час норми ЗК України покладають на органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування обов`язок прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Відтак, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою у вказаний період могло бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України після його виготовлення, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів мала здійснюватися виключно на етапі погодження такого проекту. Після ж погодження проекту землеустрою єдиною можливою поведінкою відповідача могло бути лише затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою.

Правові висновки щодо застосування приведених норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 №820/4852/17, від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18,від 22.10.2020 у справі №808/3083/17, які суд враховує під час вирішення спірних правовідносин відповідно до положень частини п`ятої, які статті 242 КАС України.

Як слідує з матеріалів справи відповідач вказаного обов`язку відповідно до приведених вимог закону у встановлений двотижневий строк не виконав.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, згідно з витягом з протоколу Х сесії Сколівської міської ради VІІІ скликання від 13.07.2021 рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » не прийнято. Голосували: за 0, проти 0, утрималось 24. Тобто, відповідач ухилився від виконання передбаченого земельним законодавством обов`язку, а тому така бездіяльність Сколівської міської ради є протиправною.

При цьому, відповідач не надав суду доказів наявності обґрунтованих та передбачених законодавством підстав для відмови позивачу в затвердженні поданого нею проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на прийняте ним рішення від 12.08.2021 №1539 «Про скасування рішення №24 від 22 липня 2020 року ХХХІ сесії VІІ скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 ».

Рішенням №24 від 22.07.2020 Сколівською міською радою надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що розроблений проект землеустрою необхідно подати на розгляд та затвердження сесії Сколівської міської ради.

В рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 Конституційний суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правовідносини з приводу отримання земельної ділянки у власність виникли між ОСОБА_1 та Сколівською міською радою з 20.07.2020, тобто з моменту звернення позивача з клопотанням про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Рішення відповідача №24 від 22.07.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 » вважається виконаним з моменту подачі розробленого на замовлення ОСОБА_1 та погодженого у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою на розгляд та затвердження сесії Сколівської міської ради, тобто 02.06.2021.

Тому, враховуючи обставини, за яких позивач отримала дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, замовила проектну документацію, яка була розроблена та погоджена в установленому порядку, у відповідача не було підстав для скасування свого рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 ».

Суд також враховує, що рішення №1539 «Про скасування рішення №24 від 22 липня 2020 року ХХХІ сесії VІІ скликання Сколівської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (адреса: АДРЕСА_1 ), з метою передачі її у власність (цільове призначення - для індивідуального садівництва), гр. ОСОБА_1 » прийняте відповідачем 12.08.2021, тобто через більше ніж два місяці після звернення ОСОБА_1 з клопотанням про затвердження проекту землеустрою.

Судом враховані висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а), Верховного Суду, відображених у постановах від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 24.12.2019 року у справі №823/59/17, від 28.05.2020 у справі №819/654/17, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо дискреційних повноважень державних органів та «ефективного засобу правового захисту»), зважаючи на дотримання позивачем порядку розроблення проекту із землеустрою з метою отримання земельної ділянки у власність, своєчасність її подання та не доведення відповідачем факту наявності визначених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою відповідно позовні вимоги є обгрунтовані.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незатвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий) номер - 4624510100:01:011:0050 (адреса: АДРЕСА_1 (цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва) є підставною з урахуванням наведеного судом, а тому підлягає до задоволення, а з метою належного та повного захисту порушеного права позивача суд вважає, що похідна позовна вимога також підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження поданого позивачкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер - 4624510100:01:011:0050 (адреса: АДРЕСА_1 ), (цільове призначення - 01.05 для індивідуального садівництва) та передати її у власність ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сколівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі № 380/20632/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 20.10.2022