Рішення

від 13.09.2022 по справі 925/666/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Черкаси справа № 925/666/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників сторін: позивача адвоката Накоп`юка Я.В., відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства «Хацьки-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-газ» про стягнення 137612 грн. 31 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство Хацьки - Агро звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси Газ (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року та договору замовлення доступу до потужностей газотранспортної системи (послуг транспортування природного газу) № ГК-18/0177/ПТ від 22.04.2019 року, 115587 грн. 75 коп. надмірно сплачених коштів, 20124 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 1900 грн. 07 коп. 3 % річних, що разом становить 137612 грн. 31 коп., а також відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов`язання, що виникло із договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року щодо повернення позивачу суми фінансового забезпечення як гарантії оплати позивачем поставленого відповідачем природного газу у зв`язку з припиненням дії договору, а також порушенням відповідачем зобов`язання, що виникло із договору замовлення доступу до потужностей газотранспортної системи (послуг транспортування природного газу) № ГК-18/0177/ПТ від 22.04.2019 року щодо повернення позивачу суми попередньої оплати за постачання природного газу, у зв`язку з споживанням природного газу на меншу суму та в подальшому розірванням вказаного договору з грудня 2021 року.

Ухвалами суду від 14.07.2022 року, 16.08.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/666/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи по суті, який в подальшому відкладено на 30.08.2022 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 22.08.2022 року засобами електронного зв`язку відзив на позовну заяву (вх. № 9485/22, а.с. 157) за змістом якого заперечив проти позовних вимог вказавши, що ним на виконання п. 1.1. договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року здійснено закупівлю природного газу в об`ємах погоджених договором на задоволення попиту споживача, який відмовився його споживати чим завдав матеріальних втрат відповідачу.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року, за клопотанням відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 13.09.2022 року.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 13.09.2022 року не забезпечив, 05.09.2022 року засобами електронного зв`язку надіслав суду заяву (вх. № 100087/22, а.с. 174) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, однак ухвалою суду від 05.09.2022 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено у зв`язку з відсутністю технічної можливості на проведення відеконференції 13.09.2022 року об 11 год. 00 хв. (відсутні вільні зали судового засідання). 13.09.2022 року представник відповідача надав суду засобами електронного зв`язку заяву про відкладення розгляду справи (вх. № 10465/22, а.с. 108), письмові пояснення (вх. № 10471/22, а.с. 184-186), в яких вказав на безпідставність заявлених вимог, оскільки вказана позивачем передплата зарахована відповідачем як відшкодування збитків за перевищення обсягу споживання природного газу на виконання п.п. 1.5., 1.5.1.,1,13., 5.1.2., 7.7. договору, у зв`язку з чим просив суд здійснити врегулювання спору за участі судді.

У судовому засіданні 13.09.2022 року суд відмовив в задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 10465/22) та заяви про врегулювання спору за участі судді (вх. № 10471/22) (в протоколі судового засідання), представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні 13.09.2022 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

26.11.2018 року позивач Приватне підприємство Хацьки-Агро, як споживач, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкасигаз, як постачальник, уклали договір постачання природного газу № ГК-18/0177 (далі Договір-1, а.с. 14-23) за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2018-2019 роках природній газ, в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язався прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Сторони погодили усі істотні умови Договору-1, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. постачальник передає споживачу газ в обсягах 303,7 тис.куб.м., а саме: в грудні 2018 року 70,0 тис.куб.м, по місяцях в 2019 році: січень 1,0 тис.куб.м; лютий - 1,0 тис.куб.м;березень - 1,0 тис.куб.м; квітень 0,7 тис.куб.м; травень -;червень - ; липень - ; серпень -; вересень 50,0 тис.куб.м;жовтень - 70,0 тис.куб.м; листопад - 80,0 тис.куб.м; грудень - 30,0 тис.куб.м. Дані обсяги є плановими і можуть зменшуватись або збільшуватись;

п. 1.2.1. додатковими угодами до даного договору визначаються місячні обсяги постачання в розрізі добових обсягів природного газу;

п. 1.6. у випадку, якщо добовий обсяг споживання газу споживачем зменшується або збільшується + - 5,0 % порівняно із замовленим добовим обсягом, споживач повинен змінити заявлений обсяг шляхом вручення письмової заявки про зміну заявлених обсягів або шляхом внесення даних у відповідний розділ особистого кабінету з 9.00 до 12.00 год. за київським часом газової доби, що передує газовій добі, з якої здійснюється реномінація;

п. 1.7. у випадку неподання споживачем заявки у строк та в порядку, встановлених п. 1.6. даного договору, обсяг газу, що поставлений постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 4 даного договору, та підлягає оплаті споживачем в порядку встановленому даним договором;

п. 4.1. - кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками, встановленого споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується оператором ГРМ та /або оператором ГТС;

п. 4.3. - приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі в розрізі добових обсягів, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами;

п.10.1. договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань до їх повного виконання;

п.10.4. кожна сторона має право припинити дію договору достроково, якщо не має невиконаних зобов`язань перед іншою стороною та попередить про це останню письмово за 30 календарних днів.

Договір-1 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Договору-1 сторонами укладено зокрема:

19.09.2019 року Додаткову угоду № 20190901 (а.с. 24-25);

12.12.2019 року Додаткову угоду № 20191231ПР (а.с. 26), в якій сторони домовились пролонгувати дію договору до 31.12.2020 року та визначили об`єми споживання природного газу в 2020 році: січень 1,0 тис.куб.м; лютий - 1,0 тис.куб.м;березень - 1,0 тис.куб.м; квітень 0,7 тис.куб.м; травень -;червень - ; липень - ; серпень - ; вересень 21,0 тис.куб.м;жовтень - 70,0 тис.куб.м; листопад -30,0 тис.куб.м; грудень -;

11.06.2020 року Додаткову угоду № 2020601 (а.с. 27), в якій постачальник зобов`язався передати споживачу газ в обсягах 121000 куб.м. з наступним графіком постачання природного газу: вересень 2020 року 21,0 тис.куб.м;жовтень 2020 року - 100,0 тис.куб.м; листопад 2020 року -; грудень 2020 року-; січень 2021 року-; лютий 2021 року-. Ціна за 1000,0кіб.м. природного газу, в межах обсягу 121000куб.м., без урахування вартості комерційного доступу до користування потужності газорозподільної системи та без ПДВ складає 2500 грн., крім того ПДВ 500грн. Разом 3000 грн.;

15.06.2021 року Додаткову угоду № 06/12-Г (а.с. 28-29), в якій сторони узгодили наступне:

1. Додали до п.1.10. договору п.п.1.10.2. наступного змісту: окрім фінансового забезпечення, яке передбачене п.1.10. договору сторони у відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України, за взаємною згодою, передбачили наступний вид забезпечення виконання зобов`язань споживача з придбання та оплати вартості природного газу «Фінансове забезпечення», яке полягає у перерахуванні споживачем грошових коштів постачальнику, в якості гарантії оплати споживачем поставленого природного газу у відповідному періоді. Дане фінансове забезпечення не є передплатою за поставлений природний газ і підлягає поверненню споживачу після виконання ним своїх зобов`язань по договору або у випадку припинення дії цього договору за згодою сторін. Тому. Під час отримання фінансового забезпечення постачальником від споживача податкові зобов`язання з ПДВ не виникають та податкові накладні не складаються і у єдиному реєстрі податкових накладних не реєструються;

2. додали до п.2.1. договору п.п. 2.1.1. на ступного змісту: ціна газу, який має бути поставлений споживачу в грудні 2021 року визначається сторонами в актах прийому-передачі природного газу, та у відповідних рахунках постачальника;

3. додали до п.2.7. договору п.п. 2.7.1. на ступного змісту: загальна вартість поставленого природного газу в грудні 2021 року визначається сторонами в актах прийому-передачі природного газу;

4. додали до п.2.8. договору п.п. 2.8.1. на ступного змісту: для поставки природного газу в грудні 2021 року споживач має сплатити постачальнику фінансове забезпечення, згідно п.п.1.10.2. договору, не пізніше 30.11.2021 року в розмірі 500000 грн.;

5. додали до п.3.3. договору п.п. 3.3.3. на ступного змісту: перехід права власності на обсяги природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у 2021 році, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою акту прийому-передачі природного газу, який має містити обсяг та вартість переданого газу, обсяг та вартість негативних небалансів. Акт є невід`ємною частиною договору та підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Датою переходу права власності та обсяги природного газу від постачальника до споживача є дата складання акту прийому передачі природного газу;

01.09.2021 року Додаткову угоду № 20210901 (а.с. 30), в якій погодили ціну за 1000,0 куб.м. природного газу, без врахування вартості транспортування природного газу по території України та без ПДВ складає 15333 грн. 35 коп.. крім того ПДВ 3066 грн. 67 коп.;

30.09.2021 року угоду про зміну призначення платежу (а.с. 31).

22.04.2019 року позивач Приватне підприємство Хацьки-Агро, як споживач, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Газова компанія Черкаси-газ, як постачальник, уклали договір замовлення доступу до потужностей газотранспортної системи (послуг транспортування природного газу)№ ГК-18/0177/ПГ (далі Договір-2, а.с. 32-36) за умовами п.1.1. якого постачальник зобов`язався замовити для споживача у 2019 році потужність відповідної точки виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи оператора ГРМ, на ліцензованої території якого знаходяться об`єкт/об`єкти споживача, а споживач зобов`язався оплатити постачальнику вартість замовленої потужності у розмірі встановлених НКРЕКП тарифів, коефіцієнтів до тарифів та сезону замовлення потужності.

Сторони погодили усі істотні умови Договору-2, і зокрема, домовилися про наступне:

п. 2.1. на день укладення договору його ціна визначається відповідно до постанови НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 року як тариф для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем становить 157 грн. 19 коп. за 1000 куб. м. на добу без ПДВ, та не включається до ціни природного газу;

п. 3.1. розмір використаної споживачем добової потужності визначається на підставі даних оператора ГТС відповідно до кодексу ГТС;

п. 3.4. документальне оформлення вартості перевищення споживачем замовленої та оплаченої потужності у відповідній добі/ добах газового місяця оформлюються окремими актами приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього договору та підставою остаточних розрахунків між сторонами;

п.п. 4 п. 4.1.1. споживач має право провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта;

п.п. 2 п. 4.2.1. постачальник має право проводити зі споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу;

п.8.1. договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань до їхз повного виконання;

п.8.4. кожна сторона має право припинити дію договору достроково, якщо не має невиконаних зобов`язань перед іншою стороною та попередить про це останню письмово за 30 календарних днів.

Договір-2 підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Договору-2 сторонами укладено зокрема:

12.12.2019 року Додаткову угоду № 20191231ПР (а.с. 37), в якій пролонгували дію договору до 31.12.2020 року та доповнили додаток № 1 до договору замовленням доступу до потужностей газотранспортної системи в обумовлених обсягах природного газу на 2020 рік;

01.01.2021 року Додаткову угоду № 20201231ПР (а.с. 38), в якій пролонгували дію договору до 31.12.2021 року та доповнили додаток № 1 до договору замовленням доступу до потужностей газотранспортної системи в обумовлених обсягах природного газу на 2021 рік.

Із актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 року, 31.01.2019 року, 28.02.2019 року, від 31.03.2019 року, 30.04.2019 року, 30.09.2019 року, 31.10.2019 року, 30.11.2018 року, 31.12.2019 року, 31.01.2020 року, 29.02.2020 року, 31.03.2020 року, 30.04.2020 року. 31.05.2020 року, 30.06.2020 року, 31.07.2020 року, 31.08.2020 року, 31.10.2020 року, 30.10.2020 року, 31.12.2020 року, 31.01.2021 року, 28.02.2021 року, 31.03.2021 року, 30.04.2021 року, 31.05.2021 року, 30.06.2021 року, 31.07.2021 року, 31.08.2021 року, 30.09.2021 року, 31.10.20.21 року, 31.12.2021 року (а.с. 51, 57-64, 69-80, 82- 92) вбачається, що відповідач за Договором-1 фактично передав позивачу природній газ в кількості 257,79419 тис. м. куб на загальну суму 2246590 грн. 35 коп.

Із платіжних доручень: № 414 від 06.12.2018 року, №435 від 17.12.2018 року, №450 від 19.12.2018 року, №456 від 26.12.2018 року, №462 від 28.12.2018 року, №13 від25.02.2019 року, № 139 від 16.09.2019 року, №156 від 08.10.2019 року, №174 від 11.10.2019 року, №429 від 11.06.2020 року, №1993 від 30.09.2021 року (а.с. 52-56,65-68,81, 93) вбачається, що позивач на виконання умов Договору-1, з урахуванням внесених до нього змін, здійснив оплату відповідачу за переданий природній газ у період 2018-2021 роках та фінансове забезпечення у загальному розмірі 2360703 грн. 60 коп.

Із актів приймання-передачі потужності від 30.09.2019 року, 31.10.2019 року, 30.11.2019 року, від 31.12.2019 року, 31.01.2020 року, 29.02.2020 року, 31.03.2020 року, 30.04.2020 року, 31.05.2020 року, 30.06.2020 року, 31.07.2020 року, 30.09.2020 року, 31.10.2020 року, 30.11.2020 року, 31.12.2020 року, від 31.01.2021 року, 28.02.2021 року, 31.03.2021 року, 30.04.2021 року, 31.05.2021 року, 30.06.2021 року, 31.07.2021 року, 31.07.2021 року, 30.09.2021 року, 31.10.2021 року, №ЧГ00001471 від 31.12.2021 року (а.с. 94-97,103-113, 118-128) вбачається, що відповідач за Договором-2 фактично передав позивачу замовлені потужності на поставку природного газу на загальну суму 36874 грн. 09 коп.

Із платіжних доручень: № 54 від 15.03.2019 року, №136 від 13.09.2019 року, №142 від 16.09.2019 року, №154 від 08.10.2019 року, №167 від 10.10.2019 року, № 1383 від 09.10.2020 року, № 1605 від 28.10.2020 року, № 1687 від 09.11.2020 року, №7 від 04.12.2020 року, №103 від 01.03.2021 року, № 171 від 14.04.2021 року, № 1994 від 30.09.2021 року (а.с. 98-102, 114-117, 129-131) вбачається, що позивач на виконання умов Договору-2 здійснив оплату відповідачу вартості замовлених потужностей на поставку природного газу у період 2019-2021 роках у розмірі 38348 грн. 59 коп.

17.11.2021 року, 22.11.2021 року, за заявою позивача про розірвання договору на розподіл природного газу, сторонами складено акти про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувки арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності) № 138, № 139 (а.с. 39-40) за вказаними об`єктами - топковому адмінприміщенні контори та сушарки позивача.

22.11.2021 року, 17.12.2021 позивач звернувся з листами № 108, № 118 до відповідача, в яких просив припинити дію договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року у зв`язку з невикористанням природного газу у роботі підприємства та повернути позивачу невикористані кошти оплачені за природний газ у розмірі 114113 грн. 25 коп. та кошти за гарантовану потужність в розмірі 1950 грн. 04 коп. (а.с. 41, 42).

18.05.2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 42, в якій вимагав у семи денний строк повернути надміру сплачені кошти за фактично поставлений газ у розмірі 114113 грн. 25 коп. та наявні невикористані кошти за гарантовану потужність у розмірі 1474 грн. 50 коп., на підтвердження заявлених сум направив на погодження акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 року по 16.05.2022 року за Договором-1 та Договором-2 (а.с. 43-47, докази направлення а.с. 48,49).

Вимога позивача не отримана відповідачем, відповідно до даних поштового відправлення причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 49, 50) та відповідно залишена ним без виконання.

Відповідач не повернув позивачу надміру сплачені кошти за фактично поставлений газ, що одночасно є фінансовим забезпеченням, у розмірі 114113 грн. 25 коп. та наявні невикористані кошти за гарантовану потужність у розмірі 1474 грн. 50 коп., вимога про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається, а також заявлені позивачем 20124 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 1900 грн. 07 коп. 3% річних, обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року та договору замовлення доступу до потужностей газотранспортної системи (послуг транспортування природного газу) № ГК-18/0177/ПТ від 22.04.2019 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань надання послуг та постачання, також перебувають у сфері регулювання Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2493 від 30.09.2015 (Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП України № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС), Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП України № 2496 від 30.09.2015 (далі-Правила).

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов`язує виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 5 Правил визначено, що діючий постачальник постачальник природного газу, з яким укладено договір постачання природного газу і який постачає природний газ споживачу; ЕІС-код (Energy Identification Code) персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його вузла обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); оператор газотранспортної системи (далі Оператор ГТС) суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою.

Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 року внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до Договору відповідно), згідно з якими з 01.01.2020 року запроваджено новий порядок розрахунків за послуги з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній рік.

Відповідно до п. 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Газовим роком у розумінні положень глави 1 розділу І Кодексу ГРМ є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогам ст. 264 ГК України передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) приєднаними мережами у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що позивачем у період з грудня 2018 року по 31.12.2021 року оплачено на умовах договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року, з урахуванням п. 1.10.2. договору в редакції додаткової угоди № 06/12-Г від 15.06.2021 року, природній газ та фінансове забезпечення на постачання природного газу у 2021 році, на суму 2360703 грн. 60 коп., однак фактично отримано у вказаний період природній газ обсягом 257,79419 тис. м. куб на загальну суму 2246590 грн. 35 коп.

Підпунктом 1.10.2. Договору-1 в редакції додаткової угоди № 06/12-Г від 15.06.2021 року сторони обумовили окрім фінансового забезпечення, яке передбачене п.1.10. договору, передбачили наступний вид забезпечення виконання зобов`язань споживача з придбання та оплати вартості природного газу «Фінансове забезпечення», яке полягає у перерахуванні споживачем грошових коштів постачальнику, в якості гарантії оплати споживачем поставленого природного газу у відповідному періоді. Дане фінансове забезпечення не є передплатою за поставлений природний газ і підлягає поверненню споживачу після виконання ним своїх зобов`язань по договору або у випадку припинення дії цього договору за згодою сторін. Тому, під час отримання фінансового забезпечення постачальником від споживача податкові зобов`язання з ПДВ не виникають та податкові накладні не складаються і у єдиному реєстрі податкових накладних не реєструються.

Постачання природного газу на об`єкти позивача 22.11.2021 року припинено відповідно до укладених сторонами актів про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувки арматури газопроводу або газорозподільного пункту (за його наявності №138, № 139. Дію договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року припинено однак доказів повернення фінансового забезпечення у розмірі 114113 грн. 25 коп. відповідачем не надано, тому вимогу позивача про стягнення цієї суми грошових коштів суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

На виконання умов договору постачання природного газу № ГК-18/0177 від 26.11.2018 року сторонами укладено 22.04.2019 року договір замовлення доступу до потужностей газотранспортної системи (послуг транспортування природного газу) № ГК-18/0177/ПТ , який сторонами фактично виконувався. Позивачем у період дії даного Договору-2 оплачено на його умовах замовлені потужності на суму 38348 грн. 59 коп., однак фактично отримано вказані потужності на поставку природного газу на загальну суму 36874 грн. 09 коп. Доказів надання потужностей для поставки природного газу на загальну суму 1474 грн. 50 коп. відповідачем не надано, відтак сума попередньої оплати у розмірі 1474 грн. 50 коп. (38348 грн. 59 коп., -36874 грн. 09 коп.) відповідачем не повернена позивачу, тому вимогу позивача про стягнення цієї суми грошових коштів попередньої оплати суд визнає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.

Щодо твердження відповідача про допущення позивачем порушень дисципліни відбору природного газу відповідно до погоджених п.п. 1.5., 1.5.1., 1.13., 5.1.2. Договору -1 умов в частині перевищення споживання природного газу, що дало підстави відповідачу зараховувати спірні кошти в рахунок відшкодування збитків, суд зазначає наступне

В п. 1.7. Договору-1 сторони узгодили, що у випадку неподання споживачем заявки у строк та в порядку, встановлених п. 1.6. даного договору, обсяг газу, що поставлений постачальником, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, оформленими згідно з розділом 4 даного договору, та підлягає оплаті споживачем в порядку встановленому даним договором.

Пунктом 4.3. Договору-1 сторони погодили, що приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі в розрізі добових обсягів, які є невід`ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Також в п. п. 3.3.3. Договору-1 в редакції додаткової угоди № 06/12-Г від 15.06.2021 року сторони визначили, що перехід права власності на обсяги природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у 2021 році, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою акту прийому-передачі природного газу, який має містити обсяг та вартість переданого газу, обсяг та вартість негативних небалансів. Акт є невід`ємною частиною договору та підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Датою переходу права власності та обсяги природного газу від постачальника до споживача є дата складання акту прийому передачі природного газу.

Відповідно фактичні обсяги поставки природного газу сторонами погоджені в актах приймання-передачі природного газу, крім того оплачені позивачем, інших заяв чи повідомлень від відповідача про нарахування ним штрафних санкцій за перевищення розміру визначених поставок природного газу позивачу не надходило, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 20124 грн. 49 коп. інфляційних втрат за період з січня 2022 року по червень 2022 року, 1900 грн. 07 коп. 3% річних за період з 25.12.2021 року по 12.07.2022 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок спірних сум 3% річних, інфляційних втрат відповідає умовам Договорів-1, 2 та фактичним обставинам справи, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, тому і ці вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявлених розмірах.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Черкаси-газ», код ЄДРПОУ 38843087, місцезнаходження: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 73/3 на користь Приватного підприємства «Хацьки-Агро», код ЄДРПОУ 33409070, місцезнаходження: 19634, м. Черкаська обл., Черкаський район, с. Хацьки, вул. Ватутіна, 1 115 587 грн. 75 коп. боргу, 20124 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 1 900 грн. 07 коп. 3% річних, 2481 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.10.2022 року.

СуддяВ.М. Грачов