Постанова

від 06.10.2022 по справі 902/1023/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

Справа № 902/1023/19(902/163/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

скаржника ОСОБА_1 : Деркач С. С.

уповноваженої особи учасників ТзОВ "Компанія КМТ": Гаврилюк П. В. (в режимі відеоконференції)

ТзОВ "Торговий квартал": Стукальської Г. М. (в режимі відеоконференції)

арбітражний керуючий Сокотун В. А. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022

у складі колегії суддів Юрчука М. І. (головуючого), Крейбух О. Г., Павлюк І. Ю.

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал"

про визнання договору недійсним

у межах справи за заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ"

про банкрутство

Вступ

1. У межах справи про банкрутство кредитор на підставі статей 3, 13, 16, 203, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України). статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) оспорив договір поворотної фінансової допомоги, укладений між боржником і третьою особою, стверджуючи що цей договір підлягає визнанню недійсним оскільки є фраудаторним, адже укладений з метою завдання шкоди кредиторам боржника.

2. Місцевий господарський суд погодився з доводами позивача та визнав договір недійсним.

3. Апеляційний суд рішення першої інстанції скасував та відмовив у позові, дійшовши висновків про добросовісність сторін оспорюваного договору та заявлення позову поза межами встановленого статтею 42 КУзПБ трьохрічного строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство,

4. Позивач оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку, стверджуючи, що апеляційний суд не надав оцінки доводам про недійсність оспорюваного договору через недотримання при його укладенні боржником принципів добросовісності учасників цивільних правовідносин та заборони зловживання правом відповідно до статей 3, 13 ЦК України.

5. З урахуванням доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій у цій справі касаційний суд вирішив питання:

- застосування статей 3, 13 ЦК України та статті 42 КУзПБ за позовом про визнання правочину недійсним з мотивів вчинення його боржником на шкоду кредиторам.

6. Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги та постанову апеляційного суду скасував, залишивши в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

7. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2019, відкрито провадження у справі № 902/1023/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" (далі - ТзОВ "Компанія "КМТ", відповідач - 1, боржник).

8. Постановою Господарського суду Вінницької області від 30.06.2020 ТзОВ "Компанія "КМТ" визнано банкрутом та запроваджено ліквідаційну процедуру.

Короткий зміст та підстави позову

9. 21.02.2022 у межах справи про банкрутство ТзОВ "Компанія "КМТ" від ОСОБА_1 надійшла позовна заява № 12167 від 16.02.2022 до ТзОВ "Компанія "КМТ" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" (далі - ТзОВ "Торговий квартал", відповідач - 2) про визнання договору недійсним.

10. Позивач стверджував, що укладений між ТзОВ "Компанія "КМТ" (позикодавець) та ТзОВ "Торговий квартал" (позичальник) договір поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф підлягає визнанню недійсним, оскільки позбавлений економічної мети та є фраудаторним, укладений з метою завдання шкоди кредитору боржника ОСОБА_1 (який є правонаступником всіх прав та обов`язків Велгевос Ентерпрайзес Лімітед), а також вчинений всупереч принципу добросовісності сторін у цивільних правовідносинах та з метою зловживання правом і уникнення відповідальності за зобов`язаннями строк виконання яких настав.

11. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, зокрема, що:

- оспорюваний договір укладений після того, як у боржника виникло грошове зобов`язання перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є позивач) у розмірі понад 70 млн. грн за договором позики № 6 від 28.04.2011 строк виконання якого настав;

- на дату вчинення оспорюваного договору у боржника не вистачало активів для погашення наявної кредиторської заборгованості та була надмірна прострочена заборгованість, що підтверджується копією фінансової звітності за 2016 рік, а тому вчинення правочину за такого фінансового становища свідчить про намір ухилення від розрахунків з кредиторами;

- оскаржуваний договір є безоплатним та не має жодної економічної мети і доцільності для ТзОВ "Компанія "КМТ", оскільки не передбачає оплати або принаймні компенсації інфляційних витрат позичальника, зокрема, у виді сплати відсотків, тобто, він є не лише безоплатним, а є заздалегідь збитковим для боржника;

- оспорюваний договір призвів до зниження рівня платоспроможності боржника, оскільки за рахунок переданих за цим договором позичальнику та не повернених ним коштів могли бути частково погашені вимоги позивача, як кредитора.

12. Правовою підставою заявлених вимог позивач визначив статті 3, 13, 16, 203, 215, 509, 627 ЦК України, статтю 20 ГК України, статтю 42 КУзПБ.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

13. 28.04.2011 між Спільним українсько-російським приватним акціонерним товариством "КМТ" та Велгевос Ентерпрайзес Лімітед укладено договір позики № 6 за яким позикодавець зобов`язувався надати позичальнику траншами позику в сумі 3 000 000,00 дол. США.

14. Згідно з укладеною 30.07.2012 додатковою угодою до договору позики від 28.04.2011 № 6 строк повного погашення позики - не пізніше 31.12.2015.

15. Станом на 31.12.2015 боржник - ТзОВ "Компанія "КМТ", в порушення прийнятих на себе зобов`язань, не повернув Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) отриману суму позики.

16. В подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 у справі № 916/2591/16, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 і постановою Верховного Суду від 05.09.2019, задоволено позов Велгевос Ентерпрайзес Лімітед про стягнення заборгованості за договором позики від 28.04.2011 № 6 у розмірі 1 764 987 доларів США, що в еквіваленті на день подання позову складало 45 478 503,00 грн, відсотків за користування позикою у сумі 987 528 доларів США 91 цент, що в еквіваленті на день подання позову складало 25 445 703,80 грн, пені в сумі 514 доларів США 94 цента, що в еквіваленті на день подання позову складало 13 268, 48 грн, а також присуджено стягнути судовий збір у сумі 102 601,21 грн.

17. У період червня-серпня 2016 року, за наявності простроченої кредиторської заборгованості перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед на суму понад 70 млн. грн та необхідності виконання цих грошових зобов`язань за договором позики від 28.04.2011№ 6, строк виконання яких настав ще 31.12.2015, ТзОВ "Компанія "КМТ" вчинило правочини, спрямовані на виведення активів із розпорядження відповідача-1 та унеможливлення звернення стягнення на них за вимогами позивача.

18. Зокрема, 29.06.2016 між ТзОВ "Компанія "КМТ" (позикодавець) та ТзОВ "Торговий квартал" (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1606-02-Ф.

19. Умовами цього договору було передбачено надання позичальнику тимчасової поворотної фінансової допомоги в сумі 650 000,00 грн зі строком повернення коштів не пізніше 31.10.2016.

20. 26.08.2016 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна між ТзОВ "Компанія "КМТ" (продавець) та ТзОВ "ВН-Центр" (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т. О. за реєстровим номером 1314, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 0510136600:02:029:0014, загальною площею 04470 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Магістратська, 60, за ціною 6 033 600,00 грн та будівлі, що складається з приміщень: літ."А" адмінбудинок з прибудовою - підвал - пр. № 1-4 площею 88,5 кв. м; І поверх - пр. № 101-126 площею 462,9 кв. м; II поверх - пр. № 201-225 площею 479,3 кв. м; мансарда - пр. № 301- 323 площею 433,2 кв. м, всього по літ. "А" загальною площею 1 463,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Магістратська, 60, за ціною 4 736 300, 00 грн, в т.ч. ПДВ, який наразі оспорюється у справі № 902/1023/19(902/1243/20).

21. Також, 26.08.2016 між ТзОВ "Компанія "КМТ" (позикодавець) та ТзОВ "Торговий квартал" (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф на суму 4 000 000,00 грн із терміном повернення коштів не пізніше 10.09.2016.

22. За змістом долученої до матеріалів справи № 902/1023/19 (902/1243/20) виписки з банківського рахунку ТзОВ "Компанія "КМТ" № НОМЕР_1 АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів за 2016 рік, на рахунок/із рахунку відповідача-1 було перераховано наступні кошти:

1) о 16:20 год - 4 736 300,00 грн, призначення платежу - за будівлю зг.дог. купівлі- продажу б/н від 26.08.2016, в т.ч. ПДВ 789 383,33 грн. У той же день сплачені кошти були повернуті ТзОВ "ВН-Центр": 26.08.2016 - о 16:20 год - 4 736 300,00 грн, призначення платежу - повернення фін.доп. зг. дог. № ВН-1607-01-Ф від 12.07.2016, без ПДВ;

2) також, 26.08.2016 о 16:40 год. надійшло 463 700,00 грн, призначення платежу - за земельну ділянку зг.дог. купівлі-продажу б/н від 26.08.2016, без ПДВ. У той же день сплачені кошти були повернуті назад ТзОВ "ВН-Центр": 26.08.2016 о 16:40 год - 463 700,00 грн, призначення платежу - повернення фін.доп. зг. дог. № ВН-1607-01-Ф від 12.07.2016, без ПДВ.

3) 26.08.2016 о 16:40 год надходження 4 580 400,00 грн, призначення платежу - за земельну ділянку зг.дог. купівлі-продажу б/н від 26.08.2016, без ПДВ. У той же день зазначені кошти були перераховані ТзОВ "Торговий Квартал" - 26.08.2016 о 16:40 год 4 580 400,00 грн, призначення платежу - поворотна фін.допомога зг. дог. № К-1606-02-Ф від 29.06.2016, без ПДВ.

23. 26.08.2016 між відповідачем-1 та відповідачем-2 підписано угоду № 26/08, якою було погоджено зміну реквізитів, за якими здійснювалося перерахування коштів на суму 4 580 400,00 грн, та вирішено надалі в платіжному дорученні № 9 від 26.08.2016 читати графу призначення платежу як 580 400,00 грн за договором від 29.06.2016 № 1606-02-Ф та 4 000 000,00 грн за договором від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф (далі - Договір № К-1608-03-Ф).

24. У подальшому, після перерахування відповідачем-1 коштів у сумі 4 000 000,00 грн, жодні грошові кошти за договором № К-1608-03-Ф позичальником (відповідачем - 2) повернуто не було, що призвело до прямих збитків ТзОВ "Компанія "КМТ" у розмірі наданої позики, у зв`язку із її не поверненням.

25. Станом на дату подання цього позову заборгованість ТзОВ "Торговий Квартал" за договором № К-1608-03-Ф складає 4 000 000,00 грн.

26. Вимоги з повернення цієї заборгованості розглядалися Господарським судом Вінницької області у справі № 902/808/19 за позовом ТзОВ "Компанія "КМТ" до ТзОВ "Торговий Квартал" про стягнення 4 000 000,00 грн боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф.

27. У цій справі рішенням від 13.11.2019, що набрало законної сили, суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив застосувавши позовну давність за заявою відповідача, водночас встановивши, що дії позивача та перерахування грошових коштів відповідачу на виконання договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф свідчать про те, що у відповідача виникло зобов`язання з поверненню боргу у термін, встановлений вказаним договором, яке не було ним виконано, отже вимоги позивача правомірні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

28. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі № 902/1023/19 (902/163/22) задоволено позов ОСОБА_1 та визнано недійсним укладений між ТзОВ "Компанія "КМТ" та ТзОВ "Торговий квартал" договір від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф про надання поворотної фінансової допомоги.

29. Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що надання ТзОВ "Компанія "КМТ" фінансової допомоги у розмірі 4 000 000,00 грн за оспорюваним договором відповідачу-2 під час наявності у відповідача-1 грошового зобов`язання перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є позивач) у розмірі понад 70 млн. грн за договором позики № 6 від 28.04.2011, та не повернення цієї фінансової допомоги відповідачем-2, а також невжиття відповідачем-1 належних заходів, спрямованих на повернення суми боргу в момент дії строку оспорюваного договору та кінцевого строку повернення наданої фінансової допомоги та в подальшому звернення відповідача-1 до суду з позовом про стягнення з відповідача-2 заборгованості за оспорюваним договором із пропуском позовної давності, призвело до зменшення розміру активів (грошових коштів) і рівня платоспроможності боржника, отже завдало шкоди позивачу як його кредитору, оскільки за рахунок грошових коштів ТзОВ "Компанія "КМТ" могли бути частково погашені вимоги позивача.

30. Відтак застосувавши до спірних правовідносин статті 3, 13, 203, 215 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку про визнання оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги недійсним через вчинення його боржником на шкоду кредиторам, отже вчинення оспорюваного правочину всупереч принципів добросовісності в цивільних правовідносинах та заборони зловживання правом.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

31. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

32. Мотивуючи це рішення апеляційний суд вказав, що всі питання щодо прав та обов`язків сторін (ТзОВ "Компанія "КМТ" та ТзОВ "Торговий квартал"), що випливають із договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф, вирішені в межах справи № 902/808/19, а сам факт звернення ТзОВ "Компанія "КМТ" до Господарського суду Вінницької області із вимогами про стягнення боргу із ТзОВ "Торговий Квартал" спростовує доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо недобросовісної поведінки сторін оспорюваного правочину.

33. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову дійшовши висновку про його заявлення поза межами встановленого статтею 42 КУзПБ трьохрічного строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство, застосувавши до спірних правовідносин положення частин першої, другої цієї статті із урахуванням висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 про те, що зазначена норма розширеному тлумаченню не підлягає, отже застосовуються до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух касаційної скарги

34. 18.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/163/22).

35. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1023/19 (902/163/22) визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022.

36. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2022 відкрито касаційне провадження та призначено справу до розгляду на 15.09.2022.

37. 12.09.2022 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від арбітражного керуючого та від відповідача - 2.

38. Ухвалою від 15.09.2022 розгляд справи відкладено на 06.10.2022.

39. У судовому засіданні 06.10.2022 взяли участь представники касанта та відповідача - 2, уповноважена особа учасників боржника, арбітражний керуючий. Інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.

40. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.

41. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

42. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 06.10.2022, обов`язковою не визнавалася.

43. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.

Вимоги та доводи касаційної скарги

44. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі № 902/1023/19 (902/163/22).

45. Касант стверджує про порушення апеляційним судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись в контексті цієї підстави на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статей 3, 13 ЦК України, статті 42 КУзПБ, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (14-266цс19) та постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 27.01.2022 у справі № 904/5693/20 (904/4523/21), від 27.01.2022 у справі № 904/5693/20 (904/4517/21), від 09.02.2022 у справі № 912/2007/18.

Узагальнений виклад відзивів на касаційну скаргу

46. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор ТзОВ "Компанія "КМТ" - арбітражний керуючий Сокотун В. А. просить її задовольнити, посилаючись на відповідність актуальній судовій практиці висновків суду першої інстанції про задоволення позову та визнання недійсним оспорюваного договору.

47. ТзОВ "Торговий квартал" у відзиві на касаційну скаргу стверджує про її безпідставність та просить залишити без змін постанову апеляційного суду, оскільки вона ухвалена з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та із правильним застосуванням норм процесуального і матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

48. Щодо наведеного у пункті 5 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.

49. Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

50. Спірним питанням у зазначеній справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

51. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 927/531/18).

52. Позовні вимоги кредитора ґрунтуються на аргументах щодо укладення між ТзОВ "Компанія "КМТ" (позикодавець) та ТзОВ "Торговий квартал" (позичальник) договору поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф з метою уникнення відповідальності боржника перед кредиторами, отже всупереч принципу добросовісності у цивільних правовідносинах та з метою зловживання правом і уникнення відповідальності за зобов`язаннями строк виконання яких настав.

53. Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку про його заявлення позивачем поза межами встановленого статтею 42 КУзПБ трьохрічного строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство.

54. Водночас правовою підставою заявлених вимог позивач визначив приписи статей 3, 13, 16, 203, 215, 509, 627 ЦК України, статті 20 ГК України, статті 42 КУзПБ.

55. Тож для перегляду постанови апеляційного суду і правильного вирішення спору у цій справі дослідженню та оцінці підлягають обставини щодо підставності застосування до правовідносин сторін статей 3, 13 КУзПБ та статті 42 КУзПБ.

56. У справі, що переглядається оспорюваний договір поворотної фінансової допомоги був укладений 26.08.2016, а провадження у справі № 902/1023/19 про банкрутство ТзОВ "Компанія "КМТ" відкрито ухвалою Господарського суду Вінницької області 18.12.2019.

57. Тобто оспорюваний правочин вчинено боржником у період дії Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI в редакції від 19.01.2013, що діяла до 21.10.2019, умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано статтею 20 цього Закону.

58. Співвідношення дати укладення оспорюваного правочину із датою відкриття провадження у справі про банкрутство приводить до висновку, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин як приписів статті 20 Закону про банкрутство так і приписів статті 42 КУзПБ з огляду на укладення боржником оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги поза межами "підозрілого періоду" (одного року та трьох років відповідно, що передував порушенню справи про банкрутство).

59. Однак, наведене, враховуючи визначені позивачем підстави заявлених вимог із посиланням на приписи статей 3, 13, 203, 215, 509, 627 ЦК України, не виключає можливості звернення в цьому разі кредитора, з позовом про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, Господарського кодексу України (далі - ГК України) чи інших законів (див. висновок викладений у пункті 138 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

60. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі N 904/2979/20 тощо.

61. Отже правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".

62. У цій справі позов про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги подав кредитор, тобто особа, яка не була стороною оспорюваного договору - заінтересована особа.

63. Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).

64. Верховний Суд звертає увагу на те, що наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження такого (фраудаторного) правочину особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

65. Зокрема у правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 20 Закону про банкрутство, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

66. Водночас, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

67. При цьому при розгляді таких позовів суду слід враховувати те, що звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору направлене на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

68. У разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

69. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

70. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

71. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

72. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

73. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

- особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

- наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

- враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

74. Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

75. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

76. Договір як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

77. Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

78. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

79. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

80. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

81. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (див. висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

82. Боржник, який відчужує активи (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2021, у справі № 927/531/18 від 29.09.2021 у справі № 456/604/17, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/316/21).

83. Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

84 Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

85. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

86. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

87. У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2016 між ТзОВ "Компанія "КМТ" (позикодавець) та ТзОВ "Торговий квартал" (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № К-1608-03-Ф на суму 4 000 000,00 грн із терміном повернення коштів не пізніше 10.09.2016, за яким боржник перерахував позичальнику зазначену суму, а позичальник її не повернув у встановлений строк.

88. Верховний Суд акцентує, що будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення.

89. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

90. Оскільки оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги є безоплатним, тобто таким, що не має очевидної економічної мети, та не передбачає забезпечувальних заходів з повернення боргу, при вирішенні питання щодо визнання недійсним цього договору мають бути враховані дійсні мотиви, через які боржником вчинено правочин з відчуження активів і чи є такі мотиви добросовісними.

91. З`ясовуючи ці обставини місцевий господарський суд правильно врахував, що:

- у період червня-серпня 2016 року, за наявності простроченої кредиторської заборгованості перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед на суму понад 70 млн. грн та необхідності виконання цих грошових зобов`язань за договором позики № 6 від 28.04.2011, строк виконання яких настав ще 31.12.2015, ТзОВ "Компанія "КМТ" вчинило правочини, спрямовані на виведення активів із розпорядження відповідача-1 та унеможливлення звернення стягнення на них за вимогами позивача, зокрема оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф.

- за оспорюваним договором від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф ТзОВ "Компанія "КМТ" надала фінансову допомогу у розмірі 4 000 000,00 грн відповідачу-2 за наявності у боржника непогашеного грошового зобов`язання перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є позивач) у розмірі понад 70 млн. грн за договором позики від 28.04.2011 № 6;

- згідно з п. 1.2. оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги, останній є безоплатним, тобто позбавлений економічної вигоди для боржника, а умови цього договору не передбачають забезпечення виконання зобов`язання позичальником, з огляду на значну суму позики у розмірі 4 000 000,00 грн;

- позичальник за оспорюваним договором (відповідач - 2) не повернув цієї фінансової допомоги;

- протягом дії оспорюваного договору та після кінцевого строку повернення наданої фінансової допомоги боржник належних заходів для повернення суми боргу не вживав, зокрема із пропуском позовної давності звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача-2 заборгованості за оспорюваним договором;

- вчинення оспорюваного правочину призвело до зменшення активів (грошових коштів) і рівня платоспроможності боржника, отже завдало шкоди позивачу як його кредитору, оскільки за рахунок грошових коштів ТзОВ "Компанія "КМТ" могли бути частково погашені вимоги позивача.

92. Сукупність цих обставин підтверджує, що укладення відповідачем - 1 у період наявності заборгованості на суму понад 70 млн. грн перед Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є позивач) договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф за яким відповідачу - 2 передано 4 000 000,00 грн та невжиття боржником належних заходів із забезпечення повернення цих коштів призвело до зменшення активів боржника за рахунок яких могли бути частково погашені вимоги кредитора, отже свідчить про вчинення оспорюваного правочину на шкоду кредиторам для ухилення від задоволення їх вимог всупереч принципів добросовісності в цивільних правовідносинах та заборони зловживання правом у розумінні статей 3, 13 ЦК України.

93. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про визнання недійсним укладеного між боржником - ТзОВ "Компанія "КМТ" та ТзОВ "Торговий квартал" договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016 № К-1608-03-Ф на підставі загальних засад цивільного законодавства, застосувавши до спірних правовідносин статті 3, 13, 203, 215 ЦК України.

94. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове - про відмову у визнанні недійсним правочину боржника суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував та дійшов помилкових висновків щодо добросовісності дій боржника та застосування до спірних правовідносин лише статті 42 КузПБ залишивши поза належною увагою увагою посилання позивача в обґрунтування заявленого позову на приписи ЦК України, зокрема статті 3, 13, 203, 215 ЦК України.

95. Наведене є достатньою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, а тому Верховний Суд не надає оцінку іншим доводам скаржника (див. висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі N 927/461/21).

96. За сукупності наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає помилковим скасування апеляційним судом законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.08.2016. № К-1608-03-Ф, укладеного між ТзОВ "Компанія "КМТ" та ТзОВ "Торговий квартал".

Щодо суті касаційної скарги

97. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанцій дійшов висновку про повне задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

98. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

99. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

100. З огляду на викладене вище, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 підлягає скасуванню повністю, а рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі № 902/1023/19 (902/163/22) - залишенню в силі з урахуванням висновків наведених у цій постанові Верховного Суду.

Щодо судових витрат

101. Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

102. Оскільки Верховним Судом касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю та скасовано постанову апеляційного суду, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, витрати скаржника зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються порівну на відповідачів.

Висновки щодо застосування норм права

103. Верховним Судом сформована усталена судова практика про можливість оскарження такого (фраудаторного) правочину особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

104. У правовідносинах банкрутства оспорювання правочинів боржника вчинених на шкоду кредитора врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ, що не виключає можливості визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

105. При розгляді таких позовів судам слід враховувати, що звернення заінтересованої особи, зокрема кредитора у справі про банкрутство, до суду із позовом про визнання недійсним правочину боржника з відчуження активів спрямоване на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних із вчиненням такого правочину.

106. У разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованим на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.

107. Боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання, діє очевидно недобросовісно і зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь-який правочин, вчинений боржником, у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 скасувати повністю, рішення Господарського суду Вінницької області від 19.05.2022 у справі № 902/1023/19 (902/163/22) залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" (вул. Дальня, буд. 1, кв. 3, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252, ідентифікаційний код - 23104877) 2 481,00 грн судового збору за подання касаційної скарги на користь ОСОБА_1 (громадянина Республіки Кіпр, паспорт № НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вілла № 243).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий квартал" (проспект Коцюбинського, буд. 4, м. Вінниця, 21004, ідентифікаційний код - 36685158) 2 481,00 грн судового збору за подання касаційної скарги на користь ОСОБА_1 (громадянина Республіки Кіпр, паспорт № НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вілла № 243).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков