Рішення

від 17.10.2022 по справі 522/3495/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

17.10.22

Справа №522/3495/19

Провадження №2/522/2279/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Тофан Л.Р.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ПП «ПОЛІФЕСТ» (правонаступник ТОВ «ІСАГІС», публічного акціонерного товариства «Імексбанк») до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА-ХВИЛЯ» про визнання права іпотекодержателя на об`єкти нерухомості,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» (далі АТ «ІМЕКСБАНК») Матвієнка А.А. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА-ХВИЛЯ» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, в якому просив:

- застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , якій зареєстрованій згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-111;

- застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_1 , якій був зареєстрованій згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим №У-110;

- застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 , власник ОСОБА_1 , якій зареєстрованій згідно іпотечного договору, посвідченого 31січня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-109.

Позов обґрунтовано тим, що 30.01.2007р. між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (Банк») та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений договір кредиту №101, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 7736944,80 грн. зі сплатою 19% річних та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 30.01.2017р.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 31.01.2007р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено: іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером У-111. Предметом іпотеки за договором є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 ; іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером У-110. Предметом іпотеки за договором є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_2 ; іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером У-109. Предметом іпотеки за договором є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 . Крім того, у якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 101 від 30.01.2007 року між Банком та ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» був укладений Договір поруки, згідно з яким ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» взяло на себе зобов`язання відповідати по зобов`язанням Позичальника, які виникають з умов Кредитного договору.

Позивач зазначає, що остаточний розрахунок за договором кредиту № 101 від 30.01.2007р. на суму 2086759,05 грн. був здійснений 29.12.2014 р. за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли у безготівковій формі з поточного рахунку товариства, відкритого в АТ «ІМЕКСБАНК» після дострокового зняття коштів з депозитного рахунку. На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 у АТ «ІМЕКСБАНК» було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ «ІМЕКСБАНК», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертоюстатті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 84 від 23 квітня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК» до 26 травня 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

На виконання наказу Уповноваженої особи на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» № 66-в від 02.03.2015, під час проведення перевірки правочинів, вчинених АТ «ІМЕКСБАНК» за періоду протягом року, що передував даті запровадження тимчасової адміністрації, було встановлено, що протягом листопада-грудня 2014 року січня 2015р року був здійснений остаточний розрахунок за кредитами, наданими 9 позичальниками на суму 19 468 664,93 грн. за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли з поточного рахунку товариства, відкритого у АТ «ІМЕКСБАНК» після дострокового переведення коштів з депозитного рахунку.

Крім того Позивач зазначає, що ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» є пов`язаною із Банком особою, в той час як відповідно до положень п.п. 3.1 постанови Правління НБУ № 63/БТ від 15.03.2011р. «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24.11.2009р. № 698/БТ», п. 1 постанови Правління НБУ № 749/БТ від 27.11.2014р. «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», п. 2.3.6 договору про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 25.11.2014р., п. 2 постанови Правління НБУ № 16/БТ від 15.01.2015р. «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних» було встановлено заборону для АТ «ІМЕКСБАНК» на проведення операцій із дострокового повернення депозитних вкладів пов`язаним із банком особам. З посиланням на положення п. 7 ч. 3ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»позивач вважає, що правочин щодо дострокового зняття депозитних коштів та правочин щодо остаточного розрахунку за 9 кредитними договорами, в тому числі за договором кредиту № 101, укладеним з фізичними особамиспівробітниками банку, за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», є нікчемними, адже дострокове розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «ІМЕКСБАНК» і ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» надає перевагу кредитору і одночасно пов`язаній з банком особі - ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ».

Також, позивач стверджує, що після правочину щодо дострокового повернення депозитних коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» та здійснення подалі нікчемної транзакції з остаточного погашення кредитної заборгованості за договором кредиту ОСОБА_1 , на підставі нотаріальної заяви-повідомлення про припинення іпотеки та заборони відчуження, що були незаконно підписані представником АТ «ІМЕКСБАНК» Травкіним О.Г., 02.02.2015 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. було здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень майна щодо предмету договору іпотеки, а саме: майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 , згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-111; майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_2 , згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-110; майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 , згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-109.

В позові висловлений висновок позивача, що скасування обтяжень щодо вищезазначеного майна на підставі заяв, що підписані від імені АТ «ІМЕКСБАНК» представником, що діяв на підставі довіреності, є нікчемними правочинами в силу положень ч. 3ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки ці дії були вчинені після запровадження у Банку тимчасової адміністрації та видання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Ю.П. від 27.01.2015р. № 11-в «Про відкликання довіреностей, повноваження посадових осіб, передачу печаток, документів, цінностей».

У зв`язку із викладеним, Позивач вважає, що правочини щодо проведення банківських операцій по списанню коштів із депозитного рахунку ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», про подальше направлення коштів на погашення заборгованості в тому числі відповідача за кредитним договором, а також заяви-повідомлення про зняття іпотеки із спірного майна є нікчемними правочинами, щодо яких мають бути застосовані наслідки їх недійсності шляхом відновлення записів про іпотеку цього майна.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року (суддя Єршова Л.С.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за зазначеною позовною заявою, призначено підготовче судове засідання.

16 квітня 2019 року від ТОВ «Нова-Хвиля» до суду надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування на момент подання позовної заяви заборгованості відповідача за кредитним договором № 101 від 30.01.2007 року, а навпаки Банком було отримано грошові кошти в погашення заборгованості за даним кредитним договором, а відтак відсутність заборгованості за основним зобов`язанням унеможливлює відновлення спірної іпотеки в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Крім того, ТОВ «Нова-Хвиля» вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для пред`явлення зазначеного позову. У зв`язку з вищевикладеним просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

19 квітня 2019 року від представника Позивача до суду надійшли письмові пояснення на заяву про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

24 квітня 2019 року від представника Позивача до суду надійшли заперечення на заяву про застосування позовної давності та відповідь на пояснення третьої особи щодо позову.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року зазначений позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, доплати судового збору у розмірі 110 291,18 гривень.

23 травня 2019 року від представника ТОВ «Нова-Хвиля» до суду надійшли заперечення на відповідь на пояснення третьої особи щодо позову.

Ухвалою суду від 25 червня 2019 року у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича про відстрочення сплати судового збору або стягнення належної суми судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень статті 141 ЦПК України відмовлено. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА-ХВИЛЯ», про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину залишено без розгляду.

25 лютого 2020 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Імексбанк» Матвієнка Андрія Анатолійовича задоволено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24 березня 2020 року вказана справа повернулась з Одеського апеляційного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшла в провадження судді Чернявської Л.М.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2020 року прийнято до свого провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Матвієнка А.А. до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА-ХВИЛЯ» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Заяву АТ «ІМЕКСБАНК» від 20 червня 2019 року задоволено, відстрочено АТ «ІМЕКСБАНК» сплату судового збору в розмірі 110291,18 грн. до ухвалення судового рішення по справі. Призначено проведення підготовчого судового засідання.

02 червня 2020 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що проведення банківської операції (перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок) не є правочином у розумінні положень ст.ст. 202, 626ЦК України та ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», які не можуть бути визнані нікчемними. В той же час, проведення цих операцій є наслідком виконання умов правочинів, які в установленому законом порядку недійсними не визнавались, не є нікчемними в силу закону, а тому є дійсними з огляду на положення ст. 204 ЦК України.

Ухвалою суду від 06 серпня 2020 року Заяву представника АТ «ІМЕКСБАНК» адвоката Бойченко С.М. про процесуальне правонаступництво задоволено. Замінено сторону у справі, а саме позивача Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК» на правонаступника ТОВ «ІСАГІС».

Запропоновано ТОВ «ІСАГІС» усунути недоліки позову щодо сплати судового збору в розмірі 110 291,18 грн за звернення до суду з вимогами до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА-ХВИЛЯ» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

Роз`яснено ТОВ «ІСАГІС», що якщо позивач не усунить недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з заявами сторін по справі про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 19 серпня 2021 року заяву ТОВ «ІСАГІС» (правонаступник публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка А.А.) про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено ТОВ «ІСАГІС» (правонаступник публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка А.А.) сплату судового збору в розмірі 110291,18 грн до ухвалення судового рішення по справі.

Також ухвалою суду від 19 серпня 2021 року прийнято до розгляду заяву ТОВ «ІСАГІС» (правонаступник публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка А.А.) про зміну предмету позову.

Продовжено розгляд справи за позовними вимогами ТОВ «ІСАГІС» (правонаступник публічного акціонерного товариства «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка А.А.) у наступній редакції:

-Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» (код ЄДРПОУ 38915140, адреса: 65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд.16/6) права іпотекодержателя на об`єкти нерухомості:

-щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером 13-5 на 13 поверсі, секція 1-(А) орієнтувальною загальною площею - 113,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , власник ОСОБА_1 , які були зареєстровані згідно Іпотечного договору посвідченого 31.01.2007 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим №У-110;

-щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером 12-6 на 12 поверсі, секція 1-(А) орієнтувальною загальною площею 108, 03 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , власник ОСОБА_1 , які були зареєстровані згідно Іпотечного договору посвідченого 31.01.2007 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим №У-109;

-щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_5 , власник ОСОБА_1 , які були зареєстровані згідно Іпотечного договору посвідченого 31.01.2007 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим №У-111;

Ухвалою суду від 09 листопада 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до слухання по суті.

В судовому засіданні 12 січня 2022 року учасники справи надали свої пояснення стосовно обставин справи.

Ухвалою суду від 18 лютого 2022 року заяву представника ТОВ «ІСАГІС» адвоката Драгун А.С. про процесуальне правонаступництво задоволено. Замінено сторону у справі, а саме позивача ТОВ «ІСАГІС» на правонаступника ПП «ПОЛІФЕСТ».

В судове засідання 17 жовтня 2022 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Позивач ПП «ПОЛІФЕСТ» належним чином сповіщений, про причини неявки в судове засідання не повідомлено.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Кобелєва О.О., який також представляє третю особу, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права осіб на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги, що будучи повідомленими про дату та час розгляду справи в суді, сторони не з`явились, суд оцінює таку поведінку сторін як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтерваломсама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа яка звернулась до суду виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач) не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених частиною 2 ст. 223 ЦПК України судом не встановлено.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Справа перебуває на розгляді в суді з березня 2019 року.

Тож, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

30.01.2007 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_1 (Позичальник) був у кладений договір кредиту № 101, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 7736944,80грн. зі сплатою 19% річних та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 30.01.2017 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 31.01.2007р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено:

- іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером У-111. Предметом іпотеки за договором є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 ;

- іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером У-110. Предметом іпотеки за договором є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_2 ;

- іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером У-109. Предметом іпотеки за договором є майнові права на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 .

Остаточний розрахунок за договором кредиту № 101 від 30.01.2007р. на суму 2086759,05 грн. був здійснений 29.12.2014 року за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли у безготівковій формі з «вкладного» рахунку товариства, відкритого в АТ «ІМЕКСБАНК», шляхом їх списання банком.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 у АТ «ІМЕКСБАНК» було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ «ІМЕКСБАНК», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 84 від 23 квітня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК» до 26 травня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

У позові зазначене, що під час проведення перевірки правочинів, вчинених АТ «ІМЕКСБАНК» за період протягом року, що передував даті запровадження тимчасової адміністрації, було встановлено, що протягом листопада-грудня 2014 року січня 2015 року був здійснений остаточний розрахунок за кредитами, наданими 9 позичальниками на суму 19 468 664,93 грн. за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли з поточного рахунку товариства, відкритого у АТ «ІМЕКСБАНК» після дострокового переведення коштів з депозитного рахунку. Але, як зазначалось вище, повернення коштів з вкладеного рахунку на поточний рахунок ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» не відбулося, а насправді кошти були списані безпосередньо банком.

02.02.2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. було здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень майна щодо предмету договору іпотеки, а саме:

-майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 , згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-111;

-майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_2 , згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-110;

-майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 , згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-109.

Зазначене припинення обтяжень по іпотекам, оформлене після фактичного дострокового припинення договору банківського вкладу та здійснення транзакції шляхом списання коштів з вкладного рахунку ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», що підтверджене випискою по операції, з остаточним погашенням кредитної заборгованості за договором кредиту ОСОБА_1 на підставі нотаріальної заяви-повідомлення про припинення іпотеки та заборони відчуження, що були підписані представником АТ «ІМЕКСБАНК» Травкіним О.Г.

Згідно з ст.202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, положеннями ст.2Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» передбачено, що розрахунковими банківськими операціями є рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Отже, за своєю правовою природою перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином в розумінні вищезазначених правових норм, а є банківськими операціями, які не можуть бути визнані нікчемними.

Проведення банківських операцій є результатом правочинів цивільно-правових угод, які в даному випадку позивачем не оспорюються та є дійсними в силу правової презумпції, закріпленої в ст. 204 ЦК України.

Правова позиція із приводу того, що банківська операція по перерахуванню грошових коштів не є правочином, а тому не може бути визнана недійсною (нікчемною), висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 755/7957/16-ц, яку відповідно до положень частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українисуд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин..

Таким чином, правочини щодо проведення банківських операцій по примусовому списанню ПАТ «ІМЕКСБАНК» (в порядку договірного списання) коштів із вкладного (депозитного) рахунку ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» та направлення таких коштів на погашення заборгованості в тому числі на борговий рахунок відповідача за кредитним договором, не можуть бути визнані судом нікчемними.

Подібних висновків, зокрема, додержується Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 р. у справі № 522/3746/19-ц.

02.03.2015 року наказом Уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію (в позові помилково зазначено «на ліквідацію», адже процедура ліквідації розпочалась в АТ «ІМЕКСБАНК» 27.05.2015р.) АТ «ІМЕКСБАНК № 66-в створено комісію, якій наказано у строк до 20.03.2015 року здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року, які підпадають під критерії, зазначені в ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як випливає з позову та наданих документів, саме даною перевіркою був виявлений факт здійснення остаточного розрахунку за кредитами, наданими 9 позичальникам за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли з вкладного рахунку товариства, відкритого у АТ «ІМЕКСБАНК» після дострокового з них коштів саме банком.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1.1. Договору банківського вкладу № 24 («Зручний») від 12.09.2014р. (т. 1 а.с. 56) ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» було відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_1 на термін по 11.09.2015 року (п. 1.2)

Згідно п. 2.2. цього Договору перерахування нарахованих відсотків станом по передостанній день поточного місяця включно на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_2 .

Згідно п. 2.3. Договору, після закінчення дії договору або його дострокового припинення банк на протязі двох робочих днів перераховує суму депозиту та нараховані за ним відсотки за останній період на поточний рахунок зазначений у п. 2.2. Договору.

Умовами п. 4.6. договору банківського вкладу № 24 («Зручний») від 12.09.2014р. передбачено право договірного списання грошових коштів Вкладника Банком.

Згідно п. 2.3. Договору кредиту № 101 від 30.01.2007р. в редакції додаткової угоди від 22.10.2012р. моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на транзитний рахунок Банку № НОМЕР_3 код Банку 328384 суми кредиту, нарахованих процентів, комісій та можливої пені, згідно з цим Договором, якщо інше не випливає з умов цього Договору.

Відповідно до п.п. 6.5.- 6.7. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою НБУ№ 22від 21січня 2004року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання. Платник у договорах банківського рахунку або інших договорах про надання банківських послуг може передбачати доручення банку на договірне списання коштів з його рахунків на користь третіх осіб або на свої рахунки, які відкриті в цьому чи іншому банку. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає інформацію про платіж і номер, дату договору, за яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Постановою НБУ № 280 від 17.06.2004р. (в редакції, що діяла станом на 29.12.2014р. дату погашення кредиту) затверджено інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, якою визначено наступне призначення рахунку «2600»:

- Призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу суб`єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточні рахунки суб`єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягаютьпримусовому стягненнювідповідно дозаконодавства України; суми, що обумовлені договором між банком та клієнтом - власником рахунку.

- Рахунок «3739» - Транзитний рахунок за іншими розрахунками, призначення рахунку: облік сум за іншими розрахунками для подальшого зарахування на рахунки банку або рахунки клієнтів. За дебетом і кредитом рахунку проводяться суми що надалі шляхом розподілу на відповідні рахунки за призначенням;

Рахунки «2237», «2238», «2239» призначені для обліку заборгованості за іпотечними кредитами та обліку відповідних доходів банку, де за дебетом проводяться суми певної заборгованості, а за кредитом рахунку проводяться суми отриманих доходів, погашення боргу.

Надані АТ «ІМЕКСБАНК» виписки по відповідних рахунках в повному обсязі підтверджують наступне.

З виписки по рахунку № НОМЕР_4 вбачається саме примусове списання з вкладного рахунку ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» № НОМЕР_1 загальної суми заборгованості та її зарахування саме на даний транзитний рахунок (кредит в сумі 2 086 759,04 грн.), визначений кредитним договором та подальше списання вже з даного рахунку на інші, внутрішні рахунки Банку з обліку окремої заборгованості (дебет за трьома виписками).

Таким чином, саме позивачем надані належні докази, що підтверджують наявність простроченої заборгованості, її облік на відповідних рахунках та примусове погашення Банком заборгованості за кредитом за рахунок депозитних коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», при чому усі операції обліковувались на рахунках, використання яких було передбачено, які зазначені у Договорі банківського вкладу і Договорі кредиту, так і передбачені Планом рахунків банківської установи.

На підставі наявних в матеріалах справи документах, судом встановлено, що останній платіж за договором кредиту № 101 від 30 січня 2007 року на суму 2 086 759,04 був здійснений 29 грудня 2014 року за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли у безготівковій формі з «вкладного» рахунку товариства, відкритого в АТ «Імексбанк», шляхом їх списання банком.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав встановлення ознак пов`язаності ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» із ПАТ «ІМЕКСБАНК» та порушення Банком певних нормативних актів, що обмежують операції із пов`язаними особами за відсутністю проведення банком операції з повернення коштів з вкладеного рахунку на поточний рахунок за умовами п. 2.3. Договору банківського вкладу.

Також суд вказує, що представником позивача надана до справи офіційна інформація про власників істотної участі у банку станом на 01.10.2014 року, яка формується та зберігається у Національному банку України, згідно якої ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» відноситься до пов`язаної з банком особою.

Але, згідно наданої представником Відповідача та представником третьої особи інформації станом на 01.01.2015 року ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» за обліковими даними вже не була пов`язаною особою та не була такою станом на 29.12.2014 року. Представником позивача не був спростований та доведений належним доказом факт того, що станом на дату спірної транзакції 29.12.2014 року ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» була пов`язаною особою.

Отже, твердження Банку про порушення вказаними банківськими операціями постанови Правління НБУ №749/БТ від 27.11.2014, договору про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 28.11.2014 та постанови Правління НБУ № 16/БТ від 15.01.2015 є необґрунтованим та недоведеним позивачем за відсутності операції з повернення коштів з вкладного рахунку.

Твердження позивача про відсутність в матеріалах кредитної справи договору поруки від 27.11.2014р. між АТ «ІМЕКСБАНК», ТОВ «НОВА-ХВИЛА» та ОСОБА_1 (на який є посилання у банківській виписці по рахунку) та відсутність обліку договору поруки на позабалансових рахунках банку спростовуються наданими виписками по рахунках погашення кредитної заборгованості, які містять посилання на цей договір поруки.

З боку третьої особи ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» наявні пояснення, що після списання суми боргу у 2014 році, цей договір не зберігався. Але суд вказує на наявність у справі іншого доказу, підтверджуючого існування зазначеного договору поруки, що наданий безпосередньо відповідачем, а саме банківської Виписки про операції від 29 грудня 2014 року.

Виходячи з обставин справи умови договору поруки від 27.11.2014 року були фактично виконані сторонами, та не оспорювались. Заборгованість за Договором кредиту № 101 була погашена на підставі договору поруки шляхом списання коштів, тому позивачем не доведене будь-яке порушення прав та інтересів сторін за наслідком виконання вказаних правочинів, які не визнавались недійсними. Відсутність подій укладення договору поруки та виникнення у сторін правовідносин по ньому не доведене позивачем належними, допустимими та достовірними доказами

Також суд зазначає, що питання наявності чи відсутності договору поруки в матеріалах кредитної справи чи його обліку саме в банку на час розгляду справи не може слугувати підставою для заперечення його існування та виниклих на його підставі правовідносин між сторонами у 2014 році. Суд вказує, що виключно АТ «ІМЕКСБАНК» несе відповідальність за належне збереження та облік відповідної документації. Водночас суд враховує позицію представника Відповідача та представника ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», що правовідносини по Договору кредиту та поруки не оспорювалися та припинилися виконанням ще у 2014 році, тому у сторін не було підстав та обов`язку для їх подальшого зберігання.

Крім того, за змістом статей 15 і 16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 577/5321/17, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Така позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) під час розгляду спору у подібних правовідносинах.

Законом України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до статті 3цього ЗаконуФонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

За статтею 38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частин третьої статті 38цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без установлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним узяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215Цивільного кодексуУкраїни та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

У цій справі банк (як сторона правочину) стверджує, що нікчемними є транзакції із погашення заборгованості за кредитним договором № 101 та повідомлення про припинення дії іпотечних договорів. Наслідком такої нікчемності є чинність договору іпотеки майнових прав. Отже, спір фактично стосується наявності чи відсутності права іпотеки ПАТ «ІМЕКСБАНК», а зараз його правонаступника ПП «ПОЛІФЕСТ».

За таких умов належним способом захисту інтересів позивача є визнання права іпотеки (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). Водночас позивач відповідну позовну вимогу не пред`являв.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі № 916/3156/17.

Що стосується посилань позивача на нікчемність заяв про зняття іпотеки із спірного майна із підстави, передбаченої ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд зазначає наступне.

Так, пунктом 1 статті 36Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Пункт 3 ст. 36 Закону визначає, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Статтею 42Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.».

В матеріалах справи наявна копія довіреності від 13.03.2014 року на ОСОБА_2 , долучена до позовної заяви, з якої вбачається її нотаріальне посвідчення, вчинене Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та реєстрація у реєстрі за № 1669. На підставі вказаної довіреності діяв ОСОБА_2 при поданні оформленні нотаріально посвідченої Заяви щодо припинення іпотеки відносно спірного майна від 02.02.2015 року. (т. 1 а.с. 85). Зі змісту Заяви вбачається, що нотаріусом при оформленні даної Заяви на підставі зазначеної Довіреності, особу ОСОБА_2 встановлено та повноваження перевірені. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що на час оформлення Заяви в Реєстрі довіреностей не було даних про скасування вказаної Довіреності у передбаченому законом порядку.

Позивачем підтверджене документально, що працівник банку ОСОБА_2 займав посаду Начальника юридичного управління АТ «ІМЕКСБАНК». Тобто до складу органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту чи керівників банку, в розумінні ст.36Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» та ст.42Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» - ОСОБА_2 не входив, із дня запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в АТ «ІМЕКСБАНК» тимчасової адміністрації звільнений не був, отже положення Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» підлягали до застосування ОСОБА_2 у сукупності із іншими нормативно-правовими актами, в тому числі Цивільним кодексомУкраїни та Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 111/5 від 28.12.2006р.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 237, ст. 239ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Положеннями ст.246ЦК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.248ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

В силу положень ст.249ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст.245ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Приписами п.п. 2.1, 2.3, 2.5 Положення про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженого наказом Міністерстваюстиції Українивід 28.12.2006р.№ 111/5 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що обов`язковій реєстрації у Єдиному реєстрі підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності на право розпорядження майном, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також відомості про припинення їх дії. Заява про припинення дії довіреності подається довірителем, а також іншими особами, які мають підтверджуючі документи щодо відомостей, передбачених частиною 1 статті 248 Цивільного кодексу України. Реєстрація припинення дії дубліката довіреності здійснюється шляхом унесення Реєстратором до Єдиного реєстру відомостей про припинення дії цієї довіреності.

Отже, належним способом оформлення припинення дії нотаріально посвідченої довіреності є подання заяви про її припинення до відповідного нотаріуса, із обов`язковим внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру довіреностей.

Наказом № 11-в від 27.01.2015 року тимчасової адміністрації «Про відкликання довіреностей…» передбачене, що відкликані всі довіреності на представлення інтересів.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 був особисто повідомлений про наявність даного Наказу та про скасування виданої на його ім`я нотаріальної довіреності, а також про те, що він зобов`язаний був знати про оформлення даного Наказу та про скасування Довіреності. Представником позивача на вимогу головуючого не надані підтвердження того, що Травкін був ознайомлений з даним Наказом.

З огляду на приписи ст.249ЦК України викладені обставини свідчать про те, що повноваження Травкіна О.Г. на представництво інтересів АТ «ІМЕКСБАНК» не були припинені в установленому законом порядку станом на момент подання ним Заяви про зняття іпотек та заборон відчуження із спірного майна.

Як зазначивВерховний Суду складіколегії суддівПершої судовоїпалати Касаційногоцивільного судув Постановівід 09.09.2020року посправі 522/3746/19-ц,предмет тапідставі якоїє повністютотожними ізпредметом тапідставами цієїсправи, прийнятою за наслідками розгляду касаційної скарги публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року - повноваження Травкіна О.Г. на представництво інтересів АТ «ІМЕКСБАНК» не були припинені в установленому законом порядку станом на момент подання ним заяви про зняття іпотек та заборон відчуження із спірного майна, а перевірка наявності чи відсутності повноважень під час як укладення відповідних правочинів, так і вчинення відповідних реєстраційних дій, зокрема, щодо зняття заборон, не відноситься до повноважень відповідача як фізичної особи.

Суд також вважає за необхідне окремо розглянути питання порядку виявлення правочинів, про що зазначено відповідачем та відповідно до наданих АТ «ІМЕКСБАНК» пояснень та доказів щодо їх нікчемності.

Як випливаєз позовноїзаяви,02.03.2015року наказом Уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію (в позові помилково зазначено «на ліквідацію», адже процедура ліквідації розпочалась в АТ «ІМЕКСБАНК» 27.05.2015р.) АТ «ІМЕКСБАНК № 66-в створено комісію, якій наказано у строк до 20.03.2015 року здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів),укладених або розірваних в період з 27.01.2014 року по 27.01.2015 року, які підпадають під критерії, зазначені в ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, саме даною перевіркою відповідно до діючого законодавства повинен був бути виявлений факт здійснення остаточного розрахунку за кредитами, наданими 9 позичальникам за рахунок коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ», які надійшли з поточного рахунку товариства, відкритого у АТ «ІМЕКСБАНК» після дострокового повернення коштів з депозитного рахунку.

Проте, в обґрунтування власних тверджень у запереченнях на заяву Відповідача про застосування позовної давності АТ «ІМЕКСБАНК» зазначено, що про погашення заборгованості Відповідача за рахунок списання грошових коштів ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ» позивач дізнався лише у 2017 р. Протоколом МКУА від 08.02.2018р. були затверджені відповідні звіти комісії щодо аналізу механізму погашення заборгованості. Також позивачем у якості додатку до заперечень на заяву Відповідача про застосування позовної давності надана копія протоколу № 1 МКУА від 16.04.2018р. порядок денний якого містить питання «Про визнання нікчемним правочинів, щодо дострокового розірвання депозитних договорів укладених між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ»…».

Саме вказаним протоколом № 1 МКУА від 16.04.2018р., із посиланням на п. 7 ч. 3ст.38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» закріплено прийняття рішення про.. «1. …визнати нікчемними правочин щодо дострокового розірвання депозитних договорів укладених між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «НОВА-ХВИЛЯ»…3. Відділу операційного супроводження та бухгалтерського обліку управління операційного супроводження та бухгалтерського обліку АТ «ІМЕКСБАНК» … здійснити відображення стану контрагентів, що існував до моменту дострокового розірвання депозитних договорів…, відносно позичальників, зазначених у таблиці (при цьому одним із цих позичальників і є Відповідач по справі ОСОБА_3 ).

Таким чином, прийняття АТ «ІМЕКСБАНК» рішення про визнання відповідних правочинів нікчемними відбулось саме 16.04.2018 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 у АТ «ІМЕКСБАНК» було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

Із викладеного вбачається висновок, що процедура виведення АТ «ІМЕКСБАНК» із ринку мала наступний хронологічний порядок:

- з 27.01.2015р. по 26.05.2015р. у банку діяла тимчасова адміністрація;

- з 27.05.2015р. по теперішній час запроваджено ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що дії Фонду по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено здійснення такої процедури по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, тільки під час запровадження тимчасової адміністрації банку.

Постановою ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Касаційногоадміністративного судувід 26травня 2020року усправі №826/17586/16,було залишенобез змінпостанову Окружногоадміністративного судум.Києва від03жовтня 2017року тапостанову Київськогоапеляційного адміністративногосуду від05квітня2018року.При цьому задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що норми Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» або будь-якого іншого закону не дозволяють здійснювати процедури по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, після дня початку процедури ліквідації банку.

Постановою Верховного Суду встановлено наступне:

«Відповідно до частини третьої статті 38 вказаного Закону, порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно частини першої статті 38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Частиною другою статті 38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що дії Фонду по виявленню правочинів(у тому числі договорів), що єнікчемними,мають бутивчинені виключнопід часзапровадження тимчасовоїадміністрації банку. Відповідно, суд доходить до висновку, що нормами чинного законодавства передбачено здійснення такої процедури по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, тільки під час запровадження тимчасової адміністрації банку.

Статтею 38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» визначені повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення тимчасової адміністрації. Зокрема, пунктом 1 частини четвертої цієї статті встановлено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 826 визначено, що протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу ІІ Порядку № 826 Уповноважена особа Фонду забезпечує ефективний та ґрунтовний аналіз всіх документів, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), а також проведення неупередженого дослідження наявних доказів, які мають підтвердити правомірність або неправомірність їх вчинення (укладення).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що процедура забезпечення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності включає, зокрема, такі дії, як утворення комісії для здійснення перевірки, проведення аналізу всіх документів, пов`язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), які у сукупності складають власне перевірку правочинів. При цьому, як слідує зі змісту статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», такі дії мають бути здійсненні саме у період дії тимчасової адміністрації банку.

Крім того, повноваження Фонду (Уповноваженої особи Фонду) під час здійснення ліквідації банку визначені статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якій відсутні такі повноваження, як здійснення перевірки правочинів банку на предмет їх нікчемності. У цей період Уповноважена особа має право лише повідомляти осіб про нікчемність правочинів, однак проведення їх перевірки може здійснюватися у період дії тимчасової адміністрації.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що положення статті 38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» передбачають право Фонду забезпечувати проведення перевірки правочинів під час дії тимчасової адміністрації, а не її проведення, оскільки такі доводи не відповідають положенням вказаного Закону».

За таких підстав вбачається, що закріплене протоколом № 1 МКУА від 16.04.2018р. рішення про визнання нікчемними правочинів та відновлення заборгованості в т.ч. ОСОБА_1 за кредитним договором № 101 відбулось саме після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК».

Враховуючи обставини справи та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 826/17410/16 (адміністративне провадження № К/9901/47192/18), від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16 (адміністративне провадження № К/9901/4853 3/18), суд доходить до висновку про порушення АТ «ІМЕКСБАНК» ст.38Закону України«Про системугарантування вкладівфізичних осіб» при прийнятті рішення 16.04.2018р. про визнання правочинів нікчемними та відновлення заборгованості позивача та вимогам частини другої статті 19Конституції України («органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»).

В сукупності всі вищевикладені обставини свідчать про той факт, що позивачем заявлено вимоги, підставою яких є посилання на нікчемність банківських транзакцій, які не є правочинами, що унеможливлює застосування наслідків їх недійсності. В будь-якому разі, пред`явлені вимоги про застосування наслідків недійсності правочину не є належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах. Наведене унеможливлює задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Щодо строків позовної давності, суд відзначає наступне.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Згідно ч. 1ст.261ЦК Україниперебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьомуст.261ЦК Українивстановлено, що початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вказуєВерховний Суду постановівід 21жовтня 2020року усправі №509/3589/16-ц(провадження№ 61-16895св18)сплив позовноїдавності,про застосуванняякої заявленостороною успорі,є підставоюдля відмовив позовітазастосовується тількидообґрунтованихпозовних вимог.Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, строки позовної давності не застосовуються.

Відповідно до ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Так, під час розгляду справи, ухвалою суду відстрочено публічному акціонерному товариству «Імексбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Матвієнка А.А (правонаступником якого є ПП «ПОЛІФЕСТ»)сплату судовогозбору врозмірі 110291,18грн доухвалення судовогорішення посправі.

Таким чином, оскільки позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення суд вважає, що з Позивача (ПП «ПОЛІФЕСТ») на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 110 291,18 гривень.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 84, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ІСАГІС»до ОСОБА_1 ,за участютретіх осіб:Фонд гарантуваннявкладів фізичнихосіб,Товариство зобмеженою відповідальністю«НОВА-ХВИЛЯ»,про застосуваннянаслідків недійсностінікчемного правочину залишити без задоволення.

Стягнути з ПП «ПОЛІФЕСТ» (місцезнаходженням якого є: 65045, м. Одеса, Олександрівський пр-т, 27, код за ЄДРПОУ 34379702) на користь держави судовий збір у розмірі 110291 (сто десять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 18 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 24 жовтня 2022 року.

Суддя Чернявська Л.М.