Постанова

від 25.02.2020 по справі 522/3495/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи № 522/3495/19

Апеляційне провадження № 22-ц/813/2441/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря -Сороколет Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Імексбанк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 червня 2019 року постановленою під головуванням судді Єршової Л.С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року публічне акціонерне товариство Імексбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк (далі-АТ Імексбанк ) Матвієнка А.А. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю НОВА-ХВИЛЯ (далі-ТОВ НОВА-ХВИЛЯ ), про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, в якому просив:

- застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , якій зареєстрованій згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-111;

- застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_1 , якій був зареєстрованій згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим №У-110;

- застосувати наслідки недійсності припинення іпотеки та заборони відчуження, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяження майна щодо майнових прав на квартиру під будівельним номером АДРЕСА_3 , власник ОСОБА_1 , якій зареєстрованій згідно іпотечного договору, посвідченого 31січня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. за реєстровим № У-109.

Позов мотивовано тим, що правочини щодо проведення банківських операцій по списанню коштів із депозитного рахунку ТОВ Нова-Хвиля , про подальше направлення коштів на погашення заборгованості в тому числі відповідача за кредитним договором, а також заяви-повідомлення про зняття іпотеки із спірного майна є нікчемними правочинами, щодо яких мають бути застосовані наслідки їх недійсності шляхом відновлення записів про іпотеку цього майна.

Рух справи

Ухвалою від 11 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за зазначеною позовною заявою, призначено підготовче судове засідання на 21 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року зазначений позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, доплати судового збору у розмірі 110291,18 грн. на протязі п`ять днів з дня вручення ухвали (т.2 а.с.192-193).

Представник позивача 20 червня 2019 року надав до суду заяву, в якій зазначив, що отримав ухвалу суду про залишення позову без руху 18 червня 2019 року, що не погоджується з позицією суду, проте просить суд відстрочити сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі або стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, оскільки АТ Імексбанк вже пять рік знаходиться в процедурі ліквідації та не має коштів на сплату судового збору(т.2 а.с.215-220).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 25 червня 2019 року у задоволенні клопотання АТ Імексбанк про відстрочення сплати судового збору або стягнення належної суми судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, відмовлено.

ПозовАТ Імексбанк про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, залишено без розгляду (т.2 а.с.229-231).

В апеляційній скарзі АТ Імексбанк просить ухвалу суду скасувати, задовольнити скаргу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що:

- позов містить три немайнові вимоги, тому при його подачі АТ Імексбанк сплатило правильно судовий збір у розмірі 5763 грн.;

- позовні вимоги про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, про припинення іпотеки та обтяжень майна щодо майнових прав на квартиру є вимогами немайнового характеру, оскільки вони не підлягають оцінці;

- у разі задоволення позовних вимог банку, АТ Імексбанк не стане власником нерухомого майна, не отримує права власності або володіння нерухомим майном, з вартісної оцінки якого суд вирахував додатковий судовий збір.

- в разі задоволення позовної заяви в Державний реєстр буде внесено інформацію щодо скасування незаконно внесеної інформації щодо припинення іпотеки та заборони відчуження. Але в жодному разі це нерухоме майно не стане власністю АТ Імексбанк , а тому висновки суду щодо сплати судового збору, виходячи з вартісної оцінки нерухомості, є передчасними;

- за останній час АТ Імексбанк подано до Приморського районного суду м.Одеси шість (в т.ч. справа № 522/3495/19) аналогічних позовних заяв немайнового характеру про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину;

- за ст.8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторін, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З цією правовою позицією погоджується Верховний Суд у постанові від 04 липня 2018 року по справі №686/114/16;

- з аналогічних підстав Верховний Суд відстрочив представнику АТ Імексбанк Матвієнко А.А. сплату судового збору за подання касаційної скарги по справі №916/40/18;

- згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини рішення у справі Креуз проти Польщі сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду (т.3 а.с.1-7).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник позивача Бойченко С.М. в судовому засіданні просив ухвалу суду скасувати, задовольнити апеляційну скаргу.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом належним чином, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові у їх відсутність.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 20 травня 2019 рокупозов АТ Імексбанк залишено без руху.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем заявлено вимоги про застосування реституції як наслідку недійсності правочину, що полягає в скасуванні державної реєстрації прав та їх обтяжень на спірне нерухоме майно, і саме це є фактичним поверненням сторін у попередній стан, а тому ці вимоги по своїй суті є майновими і судовий збір повинен бути сплачений у сумі, яка обчислюється виходячи від вартості відшукуваного майна.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину є майновою вимогою, носить майновий характер, тому, розмір судового збору при зверненні з позовом у даній справі має обчислюватись із загальної суми вимог 7 736 944,80 грн. Суми судового збору сплачена позивачем 5763,00 грн., тому доплата судового збору складає у розмірі 110291,18 грн.

Оскільки АТ Імексбанк при поданні позову сплачено судовий збір як за позов немайнового характеру, тому є підстави для відмови у заяві АТ Імексбанк про відстрочення сплати судового зборута залишення позову без розгляду.

В апеляційної скарзі заявник посилається на те, що спір у справі є немайновим спором, оскільки не стосується стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів або певного майна. Судовий збір сплачено за три вимоги немайнового характеру у сумі 5763,00 грн. (1921грн. х 3).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768,40 грн.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Позивач АТ Імексбанк звернувшись до суду з позовом посилався на те, що між сторонами здійсненні нікчемні транзакції, правочини з відповідачем за рахунок коштів ТОВ НОВА-ХВИЛЯ та правочин щодо дострокового повернення депозитних коштів між АТ Імексбанк та ТОВ НОВА-ХВИЛЯ є нікчемними в силу закону, є порушенням ч.3ст.36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в якій зазначено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Разом з тим, зміст заявленої вимоги ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі кредитного договору, наслідком якої була здійснена державна реєстрація прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень на майно, під час введення в АТ Імексбанк тимчасової адміністрації.

Тобто, АТ Імексбанк просить визнать правочини нікчемними з застосуванням наслідків недійсності.

Згідно з ч.2 ст.216 ЦК України застосування наслідків недійсного правочину полягає у тому, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що позовні вимоги мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст.4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Разом з тим, як вбачається з апеляційної скарги, заявник посилається на те, що відсутність можливості реалізувати право на звернення до суду у зв`язку з несплатою судового збору є перешкодою у доступі до правосуддя, що підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема рішенням ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі .

Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстру юридичних осоіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ Імексбанк знаходиться в процедурі ліквідації, а його діяльність регламентується Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв`язку з чим у неплатоспроможного банку виникають проблеми з оплатою судового збору в значному обсязі який визначив суд, до погодження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб змін до кошторису витрат та відповідно внесення цих змін. За таких обставин, позивач просить розстрочити йому сплату судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у даній справі.

Відповідно до ч.2ст.52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб оплата витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом.

Згідно зі ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, розстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду з позовом та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Тому оцінивши доводи позивача, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання позову, врахувавши часткову сплату судового збору за подання позову в розмірі 5763 грн., доплату значного розміру судового збору за подання позову - 110291,18грн. та з метою забезпечення права на доступ до суду ПАТ "ІМЕКСБАНК", що знаходиться в процедурі ліквідації як неплатоспроможний банк, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про невиконання ним ухвали про залишення позову без руху, не допустивши до суду ПАТ "ІМЕКСБАНК" з врахуванням їх майнового стану.

Саме до вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 16 жовтня 2018 року по справі №916/1/40/18, від 04 липня 2018 року по справі №686/114/16.

З огляду на викладене, ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 червня 2019 року необхідно скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.368,374,379,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Імексбанк в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства Імексбанк Матвієнка Андрія Анатолійовича задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 червня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 березня 2020 року.

Головуючий

Судді: