Рішення

від 13.10.2022 по справі 909/264/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/264/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Павлюк У.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Аviainter Group OU,

до відповідача Приватного підприємства "ЛІГО 1",

про стягнення 11 093, 40 доларів США, з яких 9 800 доларів США повернення попередньої оплати, 735 доларів США - пеня, 558, 40 доларів США - 3% річних,

за участю:

представниці позивача Плахутіної М. А.,

представника відповідача Савчука Р. Р.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Розглядається позов Аviainter Group OU до ПП "ЛІГО 1" про стягнення 11 093, 40 доларів США, з яких 9 800 доларів США повернення попередньої оплати, 735 доларів США - пеня, 558, 40 доларів США - 3% річних.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 06.06.2022).

Відповідно до ухвали від 08.07.2022 суд задовольнив заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Згідно з позовною заявою від 14.04.2022 (вх.№5239/22 від 22.04.2022) предметом позову було стягнення 21 778, 40 доларів США, з яких 9 800 доларів США - повернення попередньої оплати, 11 760 доларів США - пеня, 218, 40 доларів США - 3% річних.

Позивача 12.09.2022 подав заяву (вх.№12336/22 від 13.09.2022) про зміну позовних вимог. З врахуванням проведених перерахунків просить стягнути з відповідача 11 093, 40 доларів США, з яких 9 800 доларів США - повернення попередньої оплати, 735 доларів США - пеня, 558, 40 доларів США - 3% річних.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України в судовому засіданні 15.09.2022 суд прийняв вказану заяву до розгляду.

2.3. В підготовчому засіданні 04.08.2022 відповідно до ст. 119 ГПК України суд визнав поважними причини пропуску ПП "ЛІГО 1" строку на подання відзиву на позовну заяву та пропуску Аvіaіnter Group OU строку на долучення доказів (вх.№9581/22 від 29.07.2022), поновив ці строки та прийняв до розгляду вказану заяву по суті справи та докази.

2.4. Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 04.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 04.09.2022.

2.5. В судовому засіданні 15.09.2022 згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошувалась перерва до 13.10.2022,

2.6. В підготовчому засіданні 22.08.202 представник Аvіaіnter Group OU заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання від 08.07.2022 (вх.№9330/22 від 13.07.2022) про витребування доказів.

Враховуючи процесуальні права учасників справи, передбачені ст. 42 ГПК України, суд задовольнив вказане клопотання та залишив без розгляду клопотання від 08.07.2022 (вх.№9330/22 від 13.07.2022) про витребування доказів (протокольна ухвала від 22.08.2022).

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від14.04.2022 (вх.№5239/22 від 22.04.2022).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено контракт про поставку товару №08/2020-ЕЕ/UA. Згідно з умовами контракту позивач оплатив авансовий платіж у розмірі 20% від вартості товару. Однак відповідач свої договірні зобов`язання не виконав - товар не поставив. Просить повернути авансовий платіж та стягнути пеню та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 530, 625, 693 ЦК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 27.06.2022 (вх.№ 9770/22 від 28.06.2022).

Заперечує щодо задоволення позову. Вказує, що виконав умови контракту та поставив позивачу обумовлений контрактом товар тільки в меншому об`ємі. Свої доводи обґрунтовує тим, що позивач мав самостійно прийняти товар за місцем його заготівлі, а саме в смт. Брощнів-Осада Калуського району Івано-Франківської області, надавши для завантаження відповідний контейнер для морських перевезень для подальшої доставки товару в Одеський морський торговельний порт. Відповідач підготував для відправки обумовлений товар в повному обсязі та необхідні документи для експорту, зокрема: фітосанітарний сертифікат № 60/09-6014/АЕ-279397 від 14.12.2020, рахунок-фактуру № 1 від 14.12.2020 на суму 32 184, 60 доларів США. Для отримання товару 14.12.2020 за адресою відповідача прибув автомобіль-тягач з причепом та контейнером для морських перевезень у супроводі представника позивача Польшина Р. В. та представника перевізника - водія автомобіля ОСОБА_1 . Представник перевізника пред`явив відповідачу відповідну міжнародну товарно-транспортну накладну на товар пиломатеріал дуб обрізний об`ємом 22, 989 куб.м та розхідний ордер на контейнер для морських перевезень (номер контейнера TCLU7318624). Однак під час завантаження товару до контейнера з`ясувалось, що в даний контейнер не може вмістити товар об`ємом 22, 989 куб.м. У зв`язку з чим було завантажено пиломатеріал дубовий обрізний об`ємом 18, 48 куб.м вартістю 25 872 доларів США в розрахунку 1 400 доларів США за 1 куб.м. Після завантаження товару в контейнер представник позивача Польшин Р. В. підписав акт приймання-передачі товару. Вказує, що вартість завантаженого товару становила 25 872 доларів США і відповідно до п. 2.4. додатку № 1 до контракту, з врахуванням авансового платежу в сумі 9 800 доларів США, позивач мав доплатити 16 072 доларів США за придбаний товар. З врахуванням викладених обставин відповідач 21.12.2022 надіслав позивачу інвойс № 16/27 від 21.12.2022, де було зазначено фактичний об`єм завантаженого товару 18, 48 куб.м та його вартість - 25 872 доларів США. Відповідач також вказує, що позивач 22.12.2020 надіслав йому копію платіжного доручення на підтвердження факту перерахунку коштів на сумі 16 072 доларів США, однак з не відомих причин вказаний платіж був відкликаний. Надалі позивач 05.01.2021 надіслав відповідачу претензію з вимогою повернути авансовий платіж, на що відповідач надіслав позивачу зустрічну претензію з вимогою доплатити за переданий товар.

3.3. Пояснення по справі (відповідь на відзив) від 08.07.2022 (вх.№8632/22 від 13.07.2022).

Зазначає, що відповідно до п. 5 1. додатку до контракту товар поставляється в строк до 30 днів в порт відвантаження після отримання авансового платежу. Згідно із п. 3.1. контракту та додатку до нього поставка здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2010 FOB порт Одеса, Україна. Вказує, що копії документів, які відповідач долучив до відзиву, а саме рахунок-фактура №1 від 14.12.2020, міжнародна товарно-транспортна накладна від 14.12.2020 та інвойс №16/27 від 21.12.2020, якими відповідач підтверджує поставку товару, підписані в односторонньому порядку тільки представниками відповідача. Акт приймання-передачі від 21.12.2020 підписаний невідомою позивачу особою. Доказів, які б підтверджували повноваження представника, не надано. Стверджує, що вказані документи не можуть підтвердити факт поставки відповідачем товару згідно контракту.

Вважає без підставними твердження відповідача про те, що товар був поставлений в меншому об`ємі ніж був обумовлений в контракті з тих причин, що контейнер для морських перевезень не вміщав необхідний об`єм товару, вказаний в контракті. Зазначає, що найменший контейнер для морських перевезень починається з об`єму 34, 6 куб.м, а тому передбачений контрактом об`єм товару вміщується в контейнер для морських перевезень. На підтвердження даного факту долучив таблицю з розмірами морських контейнерів.

3.4. Письмові пояснення позивача від 17.08.2022 (вх.№10851/22 від 22.08.2022).

Вказує, що в грудні 2020 року в смт Брошнів-Осада позивач купив товар, а саме пиломатеріал дубовий обрізний об`ємом 17,152 куб.м, але за іншим контрактом від 23.12.2020 №12/2020-ЕЕ/UА та з іншим контрагентом ФОП ОСОБА_2 . Саме за вказаним контрактом цей пиломатеріал був завантажений в контейнер №TCLU73118624 та доставлений перевізником в Одеський морський торговельний порт для подальшого експорту. На підтвердження своїх доводів представлено копії наступних документів: міжнародну транспортну накладну від 28.12.2020, контракт від 23.12.2020 №12/2020 ЕЕ/UA, додаток № 1 до нього та специфікацію на об`єм 17,151 куб.м, фітосанітарний сертифікат від 28.12.2020, рахунок-фактуру від 24.12.2020 №001, митну декларацію (форми МД-2) .

Звертає увагу на суперечливість доводів відповідача, що містяться в міжнародні товарно-транспортній накладній від 14.12.2020. В п. 4 вказаної накладної зазначено місце завантаження товару с. Слобода- Рівнянська. Проте відповідач стверджує, що завантаження товару відбулося в смт Брошнів-Осада. В п. 22 накладної, де вказується час прибуття/вибуття для завантаження товару, також зазначено с. Слобода- Рівнянська. В п. 23 міжнародної товарно-транспортної накладної від 14.12.2020 проставлено тільки печатку, хоча передбачено обов`язкове проставленння штампу і підпису перевізника. Підпис водія означає, що він прийняв на себе відповідальність за вантаж. В п. 5 міжнародної товарно-транспортної накладної від 14.12.2020, де вказується перелік доданих документів, вказано інвойс №1. Однак сам відповідач визнає, що вказаний інвойс №1 містить неправильні данні щодо начебто поставленого товару, а на його думку правильним є інвойс №16/27. На підставі цього робить висновок, що з неправильно вказаними даними в міжнародній товарно-транспортній накладній від 14.12.2020 товар не міг бути прийнятий перевізником. Акцентує увагу на тому, що зазначені документи об`єктивно не можуть підтверджувати факт поставки відповідачем товару відповідно до контракту.

3.5. Письмові пояснення відповідача від 06.09.2022 (вх.№11753/22 від 07.09.2022).

Вказує, що позивач нарахував пеню за невиконання зобов`язання за договором в сумі 11 760,00 доларів США. Розрахунок пені проведено за період з 01.03.2021 до 17.04.2021. Проте відповідно до п. 9.4. контракту він дійсний до 31.12.2020. Таким чином сторони фактично узгодили, що з 01.01.2021 контракт буде вважатись розірваним. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. При нарахуванні штрафних санкцій позивач керується вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України. Відповідно до вказаної норми нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Однак при цьому позивач не врахував, що умовами контракту передбачений інший строк нарахування штрафних санкцій, який обмежується строком самого договору, а саме 31.12.2020. Крім того зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тому, якщо враховувати доводи позивача про те, що відповідач не поставив йому товар у строк передбачений контрактом, тобто протягом 30 днів з моменту отримання авансового платежу з 16.09.2020 до 16.10.2020, - термі позовної давності щодо вимог про стягнення пені спливає за рік після спливу дати виконання зобов`язання, а саме 17.10.2021. Враховуючи викладене, нарахування пені за вказаний період вважає безпідставним та незаконним, просить застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення пені та відмовити в їх задоволенні.

3.6. Позовна заява про зміну предмету позову від 12.09.2022 (вх.№12336/22 від 13.09.2022).

Між позивачем та відповідачем 11.08.2020 було укладено контракт № 08/020- ЕЕ/UА про поставку товару обрізної дошки із білого дуба. Позивач 16.09.2022 оплатив авансовий платіж у розмірі 9 800 доларів США (20% від вартості товару). Відповідно до п. 5.1. додатку до контракту товар поставляється протягом 30 днів в порт відвантаження після отримання авансового платежу. Поставка здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС 2010 FOB порт Одеса, Україна (п. 3.1. контракту та додатку до нього). Проте на момент звернення до суду обов`язок щодо поставки товару виконаний не був. У випадку порушення продавцем строку поставки товару контрактом передбачена відповідальність у розмірі 0.5 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. Враховуючи умови контракту та строки позовної давності, позивач нарахував за невиконання умов контракту пеню у розмірі 735 доларів США, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 558, 4 доларів США.

3.7. Відзив на позовну заяву про зміну позовних вимог від 14.09.2022 (вх.№12158/22 від 14.09.2022).

У даному відзиві відповідач не погоджується із періодом нарахування пені. Вказує, що відповідно до умов контракту строк нарахування штрафних санкцій обмежується строком самого договору, а саме 31.12.2020.

3.8. Відповідь на відзив від 15.09.20222 (вх.№12168 від 15.09.2022).

Вказує, що чинним законодавством не передбачено таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Відповідно до ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Зазначає, що дана правова позиці викладена у постановах Верховного Суд України від 21.12.2016 у справі №905/2187/13 та від 19.05.2020 у справі №910/9167/19. Аналогічний висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2016 у справі № 904/9212/15 про стягнення попередньої оплати за договором, строк дії якого закінчився. У цій постанові зазначено, що саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочинну, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочинну та не звільняє другу сторону такого правочинну від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між Аvіaіnter Group OU як покупцем та ПП "ЛІГО 1" як продавцем 11.08.2020 був укладений контракт № 08/2020-EE/UA (надалі - контракт).

Умови Контракту такі.

Продавець погоджується продати, а покупець погоджується купити товар відповідно до переліку в додатках, які є невід`ємною частиною контракту (п. 1.).

Ціни на товар який поставляється відповідно до цього Контракту, фіксуються в доларах та умовах FOB ПОРТ Одеса, Україна (ІНКОТЕРМС 2010). Ціна кожної партії поставки вказується в додатку до Контракту (п.2.).

Поставка товару відбувається на умовах FOB ПОРТ Одеса, Україна (ІНКОТЕРМС 2010) (п. 3.1.).

Датою поставки товару є дата штампу на товарно-транспортній накладній, що підтверджує передачу товару від продавця перевізнику. (п. 3.2.).

Протягом 72 годин після відвантаження товару продавець зобов`язаний повідомити покупцю точну інформацію про відвантаження товару та надати такі документи: комерційний рахунок, міжнародну товарно-транспортну накладну, детальну специфікацію, пакувальні листи (п. 4.3.).

Оплата буде здійсненна всієї суми в доларах США на рахунок ПП ЛІГО 1 в такому порядку:

авансовий платіж 20 % від вартості товару протягом 3 днів від дати відправки інвойсу;

остаточна оплата 80 % від вартості товару має відбутися протягом 3 днів після пред`явлення комерційного рахунку (п. 4.1.).

У випадку порушення продавцем строку поставки товару, продавець сплачує штраф у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від вартості непоставленого товару (п. 7.2.).

Строк дії контракту до 31.12.2020 (п. 9.4.).

4.2. До Контракту сторони підписали додаток №1.

Умовами додатку передбачено:

товаром поставки є обрізна дошка із білого дуба (п. 1.1.).

Розмір дошки 1930?205?30 мм (п. 1.2.).

Об`єм поставки один 40 фунтовий контейнер, приблизно 35 куб.м (п. 2.1.).

Вартість обрізної дошки із дуба, яка поставляється відповідно до даного додатку, - 1 400 доларів США за 1 куб.м на умовах FOB ПОРТ Одеса, Україна (ІНКОТЕРМС 2010) (п. 2.2.).

Орієнтовна сума поставки 40 000 доларів США (п. 2.3.).

Точний об`єм і вартість поставки буде визначена в специфікації, після завантаження контейнера та підписання акту прийому-передачі (п. 2.4.).

Товар поставляється в строк до 30 днів в порт відвантаження з моменту отримання авансового платежу (не враховуючи випадку затримки оплати за товар чи затримки бронювання відвантаження) (п. 5.1.).

4.3. Згідно з платіжним дорученням від 16.09.2020 №101 позивач перерахував відповідачу 9 800 доларів США з призначенням платежу "передоплата 20% за обрізний пиломатеріал із дуба, інвойс 16-25 від 11.08.2020, контракт № 08/2020-EE/UA від 11.08.2020".

4.4. Відповідач факт поставки товару не довів, а позивач довів придбання вказаного товару за іншим контрактом.

Подані на підтвердження поставки товару документи, зокрема рахунок-фактура №1 від 14.12.2020, міжнародна товарно-транспортна накладна від 14.12.2020 та інвойс №16/27 від 21.12.2020 підписані тільки представниками відповідача і не містять підписів уповноважених представників позивача. Акт приймання-передачі від 21.12.2020 також підписаний особою, повноваження якої діяти від імені позивача не підтверджені. Крім того, дані, що містяться у згаданій міжнародній товарно-транспортній накладній від 14.12.2020, не відповідають обставинам, які зазначив відповідач. В п. 4, 22 накладної зазначено місце завантаження товару с. Слобода-Рівнянська, а не смт Брошнів-Осада. В п. 23 проставлено тільки печатку, хоча передбачено обов`язкове проставлення штампу і підпису перевізника. В п. 5, де вказується перелік доданих документів, вказано інвойс №1. Проте інвойс №1 містить неправильні дані щодо товару, який належало поставити, а відповідач посилається на інвойс №16/27.

Водночас позивач представив докази придбання товару, а саме пиломатеріалу дубового обрізного об`ємом 17,152 куб. м, за іншим контрактом від 23.12.2020 №12/2020-ЕЕ/UА, який укладено з ФОП ОСОБА_2 . Ця обставини підтверджуються такими документами: контрактом від 23.12.2020 №12/2020-ЕЕ/UA, додатком № 1 до нього та специфікацію на об`єм 17, 151 куб.м, фітосанітарним сертифікатом від 28.12.2020, міжнародною транспортною накладною від 28.12.2020, рахунком-фактурою від 24.12.2020 №001, митною декларацією (форми МД-2).

Оцінюючи вказані докази, суд керується приписами ст. 77 та 79 ГПК України щодо допустимості та вірогідності доказів.

4.5. Позивач направив відповідачу вимогу від 05.01.2021 №EU 021-01.05 про повернення попередньої оплати у сумі 9 800 доларів США, в якій вказав про необхідність виконання цієї вимоги до 10.02.2020. Відповідач направив позивачу відповідь на претензію, в якій вимагав оплатити заборгованість за отриманий товар в сумі 15 200 доларів США.

Вказані докази свідчать про те, що позивач вимагав повернення попередньої оплати до 10.02.2021 (оскільки вимога датована 05.01.2021) і відповідач цю вимогу отримав.

4.6. Відповідач не повернув позивачу суму попередньої оплати в розмірі 9 800 доларів США.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. При вирішенні даного спору суд керується ч. 1 ст. 67 ГК України, згідно з якою відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Суд встановив, що між сторонами був укладений контракт від 11.08.2020 № 08/2020-ЕЕ/UA на поставку пиломатеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України). Цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, є майново-господарськими. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

5.3. Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що позивач на виконання умов Контракту перерахував відповідачу 20% передоплату у розмірі 9 800 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 101 від 16.09.2020. Проте відповідач не довів поставку товару у строки, визначені додатком № 1 до Контракту, а саме протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати, тобто у строк до 16.10.2020.

5.4. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

5.5. Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Внаслідок прострочення поставки товару позивач згідно з вимогою від 05.01.2021 №EU 021-01.05 просив відповідача повернути попередню оплату у сумі 9 800 доларів США до 10.02.2021. Відповідач у вказаний строк цей обов`язок не виконав.

5.6. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 3% річних від суми заборгованості 9 800 доларів США за період з 17.10.2020 до 09.09.2022 у розмірі 558, 40 доларів США.

Суд перевірив правильність нарахування і встановив, що 3% відсотки річних належить нараховувати за період з 11.02.2021, оскільки позивач вимагав повернення попередньої оплати до 10.02.2021. За період з 11.02.2021 до 09.09.2022 розмір річних становить 463,15 доларів США.

Період прострочення: 11.02.2021 - 09.09.2022.

Сума заборгованості = 9 800.00 доларів США.

Кількість днів прострочення = 575.

Сума 3% річних = 9 800.00х3/100/365х324+9 800.00х3/100/365х251 = 463, 15 доларів США.

Нарахування відсотків на суму попередньої оплати на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України здійснюється відповідно до ст. 536 ЦК України. Згідно з ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами встановлюється договором. В договорі такий розмір процентів не встановлено. Водночас, відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України (неправомірне користування грошовими коштами) виникає на підставі вимоги покупцяч про повернення попередньої оплати.

5.7. За приписами ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Позивач за прострочення поставки товару нарахував пеню від вартості непоставленого товару на суму 49 000 доларів США в розмірі 0, 5% за кожний день прострочення за період з 14.04.2021 до 17.04.2021 в сумі 735 доларів США. Проте в цей період у відповідача вже був відсутній обов`язок по поставці товару, оскільки позивач згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України заявив вимогу про повернення попередньої оплати до 10.02.2021 і тим самим відмовився від виконання обов`язку в натурі. Тому підстави для стягнення пені - відсутні.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить до часткового задоволення - з відповідача на користь позивача належить стягнути 10 263, 15 доларів США, з яких 9 800 доларів США повернення попередньої оплати, 463, 15 доларів США - 3% річних. У стягнення пені в сумі 735 доларів США належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 9 783, 87 грн, що підтверджується квитанцією від 14.04.2022 №Р582-4С51-М05М-0ВРР.

7.2. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 1,5 % від 10 263, 15 доларів США становить 153, 95 доларів США.

Відповідно до частини 1 ст. 6 ЗУ України "Про судовий збір" за подання нерезидентами позові, ціна яких визначається в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого національним банком України на день сплати.

Станом на 14.04. 2022 Нацбанком України встановлено такий курс валют: USD 29,2549 грн. за 1 долар США. Отже, 153, 95 доларів США х 29, 2549 грн становить 4 503, 79 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 4 503, 79 грн.

7.3. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про судовий збір зайво сплачена сума судового збору у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. На час вирішення спору позивач такого клопотання не подав.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛІГО 1" (вул. Вагилевича, б. 26, с. Слобода, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77632, ідентифікаційний код 42377123) на користь Аviainter Group OU (вул. Нарва, 7, м. Таллінн, Естонія, 10117, реєстраційний код 12783533) 10 263, 15 доларів США ( десять тисяч двісті шістдесят три долари США п`ятнадцять центів), з яких 9 800 доларів США повернення попередньої оплати, 463,15 доларів США 3% річних, а також судовий збір в розмірі 4 503, 79 грн (чотири тисячі п`ятсот три гривні сімдесят дев`ять копійок).

Відмовити в позові в частині стягнення 830, 25 доларів США, з який 735 доларів США пеня та 95, 25 доларів США - 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.10.2022.

Суддя О. В. Малєєва