ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"24" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/685/22
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши заяву № 91 від 18.10.2022 (вх. № суду 110/22 від 21.10.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг»
про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс», накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» та шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» вчиняти дії по відчуженню прав лізингоодержувача
Без виклику учасників судового процесу;
ВСТАНОВИВ:
21.10.2022 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» надійшла заява № 91 від 18.10.2022 (вх. № суду 110/22 від 21.10.2022) про забезпечення позову.
За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначена заява була передана на розгляд судді Сокуренко Л.В.
У заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» просить суд вжити заходи забезпечення позову в межах ціни позову в сумі 984 043,86 грн. шляхом:
-накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс», що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» і знаходяться у нього чи в інших осіб.
-накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротериторія», що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» і знаходяться у нього чи в інших осіб.
-заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротериторія» вчиняти дії по відчуженню прав лізингоодержувача на об`єкт лізингу: Сівалку пневматичну точного висіву Vaderstad Tempo L TPL 16, TPL0000563, Номер об`єкта: TPL0000563, у зобов`язанні з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» на користь третіх осіб.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку, що остання підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд виходив з наступного.
За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, частиною 1 вказаної статті унормовано, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною третьою статті 141 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити ймовірність завдання збитків відповідачу та третім особам.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Як вже зазначено вище, згідно п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Таке положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Отже, на заявника покладено обов`язок надати пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг», всупереч п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не наведено.
Суд звертає увагу, що посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» у заяві про забезпечення позову на те, що, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову в даному випадку не призведуть до понесення збитків Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротериторія», то відсутні підстави для зустрічного забезпечення, не може розцінюватися судом як доказ додержання позивачем п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, наведене вказує на порушення заявником вищенаведених вимог чинного законодавства України.
Частиною 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, виходячи з того, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» подана без додержання вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо її повернення заявнику.
При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Таким чином, керуючись приписами ст. ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Повернути заяву про забезпечення позову № 91 від 18.10.2022 (вх. № суду 110/22 від 21.10.2022) Товариству з обмеженою відповідальністю «БЛ Лізинг» з доданими до неї документами заявнику.
2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її складення.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2022 |
Оприлюднено | 26.10.2022 |
Номер документу | 106902318 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні