Рішення

від 12.10.2022 по справі 914/1260/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2022 Справа № 914/1260/22

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: заступника керівника Львівської обласної прокуратури,

до відповідача-1: Львівської міської ради,

відповідача-2: Приватного підприємства «ЕКО УКРАЇНА»,

відповідача-3: Приватного підприємства «Фірма «СОМГІЗ»,

про: визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав,

представники

прокурор:Максимовська С.С.

відповідача-1:Наумець А.Г.

відповідача-2:Семененко Ю.Е.

відповідача-3:Бойко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Львівської обласної прокуратури до відповідача-1: Львівської міської ради, відповідача-2: Приватного підприємства «ЕКО УКРАЇНА»,відповідача-3: Приватного підприємства «Фірма «СОМГІЗ» про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав.

20.06.2022р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 13.07.2022р.; явку представників відповідачів, прокурора у підготовче засідання визнати обов`язковою; викликати представників відповідачів, прокурора у підготовче засідання.

07.07.2022р., на адресу суду відповідачем-3 подано відзив на позов, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№14616/22.

11.07.2022р., на адресу суду відповідачем-1 подано відзив на позов, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№14769/22.

12.07.2022р., на адресу суду прокурором подано відповідь на відзив відповідача-3, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№14963/22.

У підготовче засідання 13.07.2022р. з`явився прокурор та уповноважені представники відповідачів.

У підготовчому засіданні 13.07.2022р. судом оголошено перерву до 25.08.2022р.

15.07.2022р., на адресу суду відповідачем-2 подано відзив на позов, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15145/22.

19.07.2022р., на адресу суду прокурором подано відповідь на відзив відповідача-2, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15430/22.

22.07.2022р., на адресу суду відповідачем-3 подано письмове заперечення, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15661/22.

26.07.2022р., на адресу суду відповідачем-3 подано заяву про застосування строку позовної давності, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№15785/22.

04.08.2022р., на адресу суду прокурором подано письмове заперечення на заяву відповідача-3 про застосування строку позовної давності, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№16477/22.

05.08.2022р., на адресу суду прокурором подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№16582/22.

17.08.2022р., на адресу суду відповідачем-2 подано заяву про застосування строку позовної давності, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№17282/22.

17.08.2022р., на адресу суду прокурором подано письмове заперечення на заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№17261/22.

19.08.2022р., на адресу суду відповідачем-3 подано заяву про відкладення підготовчого засідання, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№17416/22.

23.08.2022р., на адресу суду відповідачем-2 подано відзив на позов, котрий містить клопотання про відкладення підготовчого засідання (зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№17580/22).

У підготовче засідання 25.08.2022р. з`явився прокурор та уповноважений представник відповідача-2.

Протокольною ухвалою від 25.08.2022р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 14.09.2022р.

Крім того, ухвалою від 25.08.2022р., Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-1, відповідача-3 у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

13.09.2022р. на адресу суду відповідачем-2 подано додаткові пояснення, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№18971/22.

У підготовче засідання 14.09.2022р. з`явився прокурор та уповноважені представники відповідачів.

Протокольною ухвалою від 14.09.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 28.09.2022р.

28.09.2022р., на адресу суду відповідачем-3 подано клопотання про відкладення судового засідання, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№19978/22.

У судове засідання 28.09.2022р. з`явились прокурор та уповноважені представники відповідача-1 та відповідача-3.

Протокольною ухвалою від 28.09.2022р. розгляд справи по суті відкладено на 12.10.2022р.

Крім того, ухвалою від 28.09.2022р., Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача-2 у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

У судове засідання 12.10.2022р. з`явився прокурор та уповноважені представники відповідачів.

Суть спору: спір виник у зв`язку із тим, що, на переконання прокурора, в даному випадку має місце проведення земельних торгів з продажу права оренди спірної земельної ділянки з порушенням вимог ст.136 ЗК України, за відсутності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позиція прокурора:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області, всупереч вимог ст.136 Земельного кодексу України, 11.01.2019р. проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, а тому результати земельних торгів та договір оренди землі підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Як наслідок, прокурор стверджує, що наявні підстави для скасування державної реєстрації іншого речового права-права оренди земельної ділянки, що здійснена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 11.01.2019р., про що 15.01.2019р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис:29934845, з одночасним припиненням права оренди ПП «ЕКО УКРАЇНА» спірної земельної ділянки.

При цьому, прокурор звертає увагу, що організатором та виконавцем земельних торгів - Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ПП «Фірма «СОМГІЗ», під час проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 було незаконно застосовано середню нормативну грошову оцінку ріллі по Львівській області.

Позиція відповідача-1:

В поданому відзиві позовні вимоги не заперечує. Зазначає, що згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку землі» нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Однак, в п. 5 Договору оренди сторони замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки вказали стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку, що становить 5 відсотків від середньої нормативної грошової оцінки площі ріллі по Львівській області. Враховуючи це, у протоколі земельних торгів №38 від 11.01.2019р. та договорі оренди земельної ділянки від 11.01.2019р., сторони фактично зафіксували факт відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, зазначено, що з 29.11.2020р. повноваження Лисиничівської сільської ради закінчилися, а її правонаступником стала Львівська міська рада. Ухвалою міської ради №6 від 29.12.2020р. «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади. Ухвалою Львівської міської ради №7 від 29.12.2020р. Лисиничівську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

Також, ухвалою Львівської міської ради №1572 від 04.11.2021р. «Про прийняття у комунальну власність та реєстрацію за Львівською міською радою права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади» ухвалено зареєструвати Львівській міській територіальній громаді право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий №4623683800:01:001:0326, загальною площею 1,6426 га.

Позиція відповідача-2:

У відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Стартовий розмір орендної плати було визначено організатором земельних торгів у максимально можливому розмірі, що передбачений п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, і цей розмір розрахований на основі найдорожчої категорії земель ріллі. Відтак, прокурором не доведено заподіяння шкоди інтересам держави, а також не надано доказів на підтвердження того, що розмір стартової орендної плати міг бути вищим.

Діями ПП «ЕКО УКРАЇНА» не було оспорено чи порушено жодного права чи інтересу держави та/або будь-яких інших осіб. Так, ПП «ЕКО УКРАЇНА» виконало покладені на нього обов`язки, як учасника земельних торгів, вчасно та належним чином подало всі передбачені законом документи для реєстрації, сплативши гарантійний та реєстраційний внесок і стало переможцем земельних торгів, оскільки запропонувало найбільшу ціну за лот. Підприємство на момент проведення земельних торгів не знало, що під час підготовки лоту до аукціону не було проведено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та не було отримано відповідний витяг.

При цьому відповідач звернув увагу на те, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) вказав, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Крім того, ПП «ЕКО УКРАЇНА» подано заяву про застосування строку позовної давності, мотивуючи її тим, що, оскільки існує орган місцевого самоврядування, який вправі в спірних правовідносинах захищати права та законні інтереси відповідної територіальної громади (в даному випадку Львівська міська рада), відтак строки позовної давності за вимогами, які заявлені в цьому позові розпочали свій перебіг для прокурора так само, як і для цього органу з 11.01.2019р. та спливли 11.01.2022р.

Позиція відповідача-3:

У відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Підприємством не було допущено жодних порушень при проведенні земельних торгів, оскільки проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та визначення стартової ціни та інших умов продажу лоту на торгах відносилося до виключної компетенції організатора торгів (Лисиничівської сільської ради).

Стверджує, що довідка Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №18-13-029-1360/113-18 від 29.11.2018р. про те, що грошова оцінка ріллі по Львівській області, станом на 01.10.2018р., становить 22049,66 грн/га, відповідно до постанови ВПВС від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20 може бути належним доказом на обгрунтування її нормативної грошової оцінки.

Також, ПП «Фірма «Сомгіз» подано заяву про застосування строків позовної давності.

Щодо можливості подання даного позову прокурором як самостійним позивачем, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.2 та ч.3 ст.4 ГПК України, державні органи та органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в судовому процесі держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови ВПВС від 27.02.2019р. у справі №761/3884/18, від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У постанові від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц, Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що земельна ділянка, площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326 є комунальною власністю та всупереч чинному законодавству України незаконно передана в оренду юридичній особі. Відтак, наявна необхідність захисту як інтересів територіальної громади, права кожного громадянина, так і публічного, суспільного інтересу, як складової державного інтересу. Такий інтерес полягає у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема можливості відчужити спірну земельну ділянку у власність чи користування після проведення її нормативної грошової оцінки, а відтак і забезпечити належне наповнення відповідного бюджету. Окрім цього, звернення прокурора до суду з позовною заявою спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в оренду земель, яку проведено з порушенням вимог чинного законодавства.

Обгрунтовуючи звернення до суду в інтересах держави саме, як позивача, прокурор покликається на те, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави. Зокрема, Державний орган виконавчої влади, який здійснює контроль у сфері земельних відносин Держгеокадастр, не наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав, оскільки земельна ділянка площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326 не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу.

Водночас, як зазначає прокурор, в межах відносин з розпорядження землями територіальної громади та надання в користування спірної земельної ділянки Лисиничівська сільська рада порушила делеговані їй права щодо розпорядження цією ділянкою, відтак орган місцевого самоврядування (Львівська міська рада, як правонаступник) є одним із співвідповідачів у справі.

В зв`язку з наведеним, суд наголошує на тому, що за змістом ч. 4 ст. 122 ЗК України та п. г) ч. 1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ч. 2 ст. 188 ЗК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», охорона земель - це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Як слідує з матеріалів, даний позов подано прокурором не в межах заходів, які належать до державного контролю за використанням та охороною земель, передбачених в ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а в межах спору про право користування земельною ділянкою комунальної власності несільськогосподарського призначення.

Відтак, органи Держгеокадастру, згідно ч.4 ст.122 та ст.15-1 ЗК України, не є уповноважені державою здійснювати захист її інтересів в даному спорі.

Натомість, в силу вимог ч.1 ст.122 та п. а) ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад для всіх потреб.

А тому, саме Львівська міська рада є уповноваженим органом для здійснення захисту держави, в межах спору про право користування земельною ділянкою комунальної власності несільськогосподарського призначення.

Однак, враховуючи те, що позов подано для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, в тому числі самим органом місцевого самоврядування (Лисиничівською сільською радою) при наданні земельної ділянки в оренду, тобто при здійсненні її власних функцій у земельних відносинах, прокурор правильно вказав, що Львівська міська рада, як правонаступник Лисиничівської сільської ради, у даній справі має бути відповідачем. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.

За таких умов, прокурор вправі подавати позов в інтересах держави та виступати самостійним позивачем у справі. Аналогічної позиції притримується ВПВС в постанові від 20.07.2022р. у справі №910/5201/19.

За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Рішенням Лисиничівської сільської ради №18-452 від 21.07.2017р. «Про затвердження детального плану території в урочищі «Свинна-2» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області» затверджено детальний план території згаданого урочища.

В подальшому, пунктом 5 рішення Лисиничівської сільської ради від 30.03.2018р. № 26-656 «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі «Свинна-2» в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення торгів у формі аукціону» надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,64 га, для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03 згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України №548 від 23.07.2010р.) в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Замовником виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки визначено виконавчий комітет Лисиничівської сільської ради.

На підставі вказаного рішення ПП «ГАБР-Л» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (КВЦПЗ 02.03) в с.Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до витягу з Державного земельного реєстру про земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, така земельна ділянка зареєстрована 20.09.2018р., категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Рішенням Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №32 - 836 від 05.10.2018р., затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,6426 га, (кадастровий номер земельної ділянки 4623683800:01:001:0326, код 02.03 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему України №548 від 23.07.2010р.), яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови.

Окрім того, пунктами 3 та 4 вищевказаного рішення, земельну ділянку, площею 1,6426 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, включено до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону.

Пунктами 5,7 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №32 - 836 від 05.10.2018р. затверджено стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також, згаданим рішенням вирішено торги провести в порядку, визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України (п. 8 Рішення).

Надалі, 18.10.2018р. Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га. Номер запису про право власності 28469628.

Відповідно до протоколу №38 від 11.01.2019р. земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки визначено Приватне підприємство «ЕКО УКРАЇНА».

При цьому, організатором земельних торгів - Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та виконавцем земельних торгів - ПП «Фірма «СОМГІЗ» (ЄДРПОУ 20810095), у вищезгаданому протоколі земельних торгів №38 від 11.01.2019р. зазначено стартовий розмір річної орендної плати - 1810 грн 94 коп.

Відтак, з урахуванням п.5 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №32-836 від 05.10.2018р., оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, площею 1,6426 га, використана при проведенні земельних торгів, становить 36218 грн 80 коп (1810,94 х 100 : 5).

За результатами земельних торгів, 11.01.2019р. між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (Орендодавець) та Приватним підприємством «ЕКО УКРАЇНА» укладено договір оренди земельної ділянки № б/н (далі - договір).

За умовами п.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови, з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

Відповідно до п.2 договору, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, загальною площею 1,6426 га, у тому числі: ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ - 0 га, інших угідь - 1,6426 га.

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (п. 3 договору).

Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.6 договору).

Окрім того, згідно з п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1810 грн. 94 коп.

При цьому, за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати визначається за результатами земельних торгів (протокол №38 від 11.01.2019р.) і становить 54002,29 гривень в рік та сплачується на поточний рахунок до місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (п.9 договору).

Договір укладено на 10 років, з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 15.01.2019р. за Приватним підприємством «ЕКО УКРАЇНА», номер запису про інше речове право 29934845.

11.01.2019р. Актом приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди земельної ділянки, орендодавець згідно з договором передав, а орендар прийняв у фактичне володіння та користування об`єкт оренди, що визначений договором: земельну ділянку, площею 1,6426 га, несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови з кадастровим номером 4623683800:01:001:0326, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

Як встановлено судом, Розпорядженням Кабінету Міністрів України №718-р від 12.06.2020р. на виконання п. 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області згідно з додатком. Додатком до вказаного Розпорядження передбачено утворення Львівської територіальної громади до складу якої увійшли території Львівської, Брюховицької, Винниківської, Грибовицької, Грядівської, Дублянської, Зашківської, Лисиничівської, Малехівської, Рудненської, Рясне-Руської територіальних громад. Адміністративним центром новоствореної територіальної громади визначено місто Львів.

Як зазначено в п. 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції Закону України №1009-ІХ від 17.11.2020р.) до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, як юридичних осіб, у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, здійснюються, зокрема, з урахуванням таких положень:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

- сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

29.11.2020р. відбулася перша сесія новообраних депутатів Львівської міської ради. Відтак, з цього моменту закінчилися повноваження усіх місцевих рад, які були обрані на попередніх місцевих виборах, у тому числі Лисиничівської сільської ради і правонаступником прав та обов`язків останньої стала Львівська міська рада.

Ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020р. «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади.

Ухвалою Львівської міської ради №7 від 29.12.2020р. «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» Лисиничівську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

Крім цього, ухвалою Львівської міської ради №1572 від 04.11.2021р. «Про прийняття у комунальну власність та реєстрацію за Львівською міською радою права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади» ухвалено зареєструвати Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради право комунальної власності на ряд об`єктів нерухомого майна, в тому числі на земельну ділянку, площею 1,6426 га., кадастровий № 4623683800:01:001:0326.

В подальшому, 07.12.2021р., на підставі ухвали Львівської міської ради №1572 від 04.11.2021р., розпорядження Кабінету Міністрів України №718-р від 12.06.2020р. «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 за Львівською міською радою. Номер запису про право власності 45569667.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).

Водночас, згідно ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами земельних торгів, крім випадків, встановлених частиною другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За змістом частин 22, 23 ст. 137 ЗК України оголошення про завершення земельних торгів здійснюється після підписання протоколу торгів, у якому зазначаються, зокрема, номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот.

Земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки (ч. 1 ст. 138 ЗК України).

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що за результатами проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 1,6426га., кадастровий №4623683800:01:001:0326, оформленого Протоколом №38 від 11.01.2019р., між ПП «ЕКО УКРАЇНА» та Лисиничівською сільською радою укладено договір оренди від 11.01.2019р. вказаної земельної ділянки строком на 10 років. Право оренди на спірну земельну ділянку ПП «ЕКО УКРАЇНА» зареєструвало 15.01.2019р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Станом на момент розгляду цієї справи, розпорядником спірної земельної ділянки є Львівська міська рада.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Станом на момент укладення договору оренди від 11.01.2019р., положеннями ст. 15 Закону України «Про оренду землі», передбачалося, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із визначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку. Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі» необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачалося, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов`язково проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Зміст положень ч. 4 ст. 136 ЗК України свідчить, що необхідним елементом процедури проведення земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності ще на етапі підготовки лоту до цих торгів є отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, право оренди котрої виставляється на торги.

Матеріалами даної справи підтверджується та обставина, що нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на момент проведення земельних торгів та укладення договору оренди землі здійснено не було.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022р., наданою на запит обласної прокуратури, протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 не видавалися.

Також, відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-1162/2-22 від 04.05.2022р. протягом 2018 року, витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0326 не видавалися. Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг невідомо про проведення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки.

Згідно з інформацією Львівської міської ради №2403вих-25379 від 07.04.2022р., при проведенні розрахунків для укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4623683800:01:001:0326, брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018р. №18-13-0.29-1360/113-18, відповідно до якого середня нормативно-грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018р. становила 22049,66 грн/га. Львівською міською радою також зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у переданих їй матеріалах відсутній.

Так, листом відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018р. №18-13-0.29-1360/113-18 повідомлено Лисиничівську сільську раду про те, що середня нормативна грошова оцінка ріллі по Львівській області станом на 01.10.2018р. становить 22049,66 грн/га.

Крім цього, докази наявності технічної документації з нормативної грошової оцінки на спірну земельну ділянку в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 ЗК України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає, зокрема, встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до матеріалів справи, стартовий розмір річної орендної плати щодо земельної ділянки площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326, було встановлено, виходячи з розміру земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку, яких не проведено. Зокрема, величину річної орендної плати встановлено в розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Львівській області, яка станом на 01.10.2018р. становила 22049,66 грн/га, що підтверджується листом Пустомитівського відділу Головного управління Держгеокадастру №18-13-0.29-1360/113-18 від 29.11.2018р.

Відтак, враховуючи фактичні обставини даної справи (відсутність проведеної нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки) суд зазначає, що встановлений стартовий розмір орендної плати за неї, а також кінцевий розмір, який зазначено в договорі оренди від 11.01.2019р. було визначено правильно та у відповідності до вимог абзацу 2 підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, а також вимог статей 137, 138 ЗК України.

Однак, суд враховує необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, право оренди котрої виставляється на торги і, відповідно, визначення стартового розміру орендної плати, виходячи з розміру земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку, яких проведено.

Позовну вимогу про визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених Протоколом №38 від 11.01.2019р., прокурором заявлено до Львівської міської ради (як правонаступника Лисиничівської сільської ради), ПП «Фірма «Сомгіз» та ПП «ЕКО УКРАЇНА». Інші позовні вимоги, зокрема, щодо визнання недійсним Договору оренди землі від 11.01.2019р. та скасування державної реєстрації права оренди заявлено до Львівської міської ради та ПП «ЕКО УКРАЇНА».

Особливістю укладення договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності є те, що такі договори, в першу чергу, укладаються на основі типової форми договору оренди землі, затвердженої Кабінетом Міністрів України (ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Так, Постановою КМУ №220 від 03.03.2004р. (із змінами внесеними згідно Постанови КМУ №890 від 22.11.2017р.) затверджено Типовий договір оренди землі, з якого вбачається, що чинне законодавство України дозволяє сторонам при укладенні відповідних договорів конкретизувати їх істотні умови, а також, виходячи з цільового призначення земельної ділянки (об`єкту оренди), конкретизувати умови її використання.

Поряд з вказаною особливістю, в даній справі має місце інша особливість укладення договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності, а саме: укладення договору за результатами земельних торгів, підставою проведення котрих є рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, як організатора земельних торгів (ч. 2 ст. 124, ч. 4 ст. 135 ЗК України).

Відтак, для визначення осіб відповідальних за допущені порушення при проведенні земельних торгів та укладенні договору оренди від 11.01.2019р., дослідженню підлягають норми Глави 21 ЗК України «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах», які регулюють порядок укладення договору оренди землі та свободу дій кожної із сторін цього договору при визначенні його умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 ЗК України підготовка лотів до проведення земельних торгів, серед іншого, включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї, а також встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України.

При цьому, підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Тому, саме на Лисиничівську сільську раду, яка виступала організатором спірних земельних торгів покладався обов`язок отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий №4623683800:01:001:0326 та, виходячи з розміру цієї оцінки, встановити стартовий розмір річної орендної плати. Окрім наведених норм, обов`язок Лисиничівської сільської ради проводити нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлювали чинні на той час норми ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель», якими передбачено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Крім того, за змістом ч. 4 ст. 135 ЗК України, в рішенні органу державної влади або органу місцевого самоврядування про проведення земельних торгів зазначається, зокрема:

а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;

б) стартова ціна лота;

в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах.

Також, згідно абз. 3 ч. 18 ст. 137 ЗК України, організатор торгів (орган державної влади або орган місцевого самоврядування) встановлює значення кроку торгів у розмірі до 0,5 відсотка стартової плати за користування земельною ділянкою (оренди, суперфіцію, емфітевзису) у разі продажу права на неї.

З наведеного слідує, що умови договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які не визначені типовим договором оренди землі, визначає та конкретизує орган державної влади чи орган місцевого самоврядування у своєму рішенні, котре є правовим актом, якому в силу вимог ст.648 ЦК України, має відповідати зміст договору оренди.

Положеннями ч.4 ст.137 ЗК України передбачено, що в оголошенні про проведенні земельних торгів за кожним лотом зазначається, зокрема, умови договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах (п. Г ч. 4 ст. 137), а також текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря) (п. И ч. 4 ст. 137).

Частиною 12 статті 135 ЗК України, норми якої є імперативними, встановлено, що умови оголошені перед проведенням земельних торгів, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Таким чином, аналіз наведених положень земельного законодавства свідчить, що орендар земельної ділянки державної або комунальної власності, право оренди на котру придбане на земельних торгах, укладає договір оренди, по суті, шляхом приєднання до умов, які попередньо визначені та встановлені орендодавцем (органом державної влади чи органом місцевого самоврядування). Приєднуючись до умов договору оренди, орендар не вправі визначати та змінювати його зміст, чи пропонувати свої умови договору.

Вказане стосується і розміру орендної плати, який має бути зазначено в договорі. Зокрема, всі умови для встановлення розміру орендної плати визначає орендодавець, а саме встановлює стартовий розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою та визначає розмір кроку торгів. Відтак, вплив орендаря на формування кінцевого розміру орендної плати за користування земельною ділянкою залежить лише від встановлених орендодавцем вихідних даних її формування, кількості осіб, які беруть участь у земельних торгах та їх цінових пропозицій. Кінцевий розмір орендної плати переможця земельних торгів має бути найвищим серед інших його учасників. Іншим чином орендар на формування розміру орендної плати не впливає.

Як слідує з матеріалів справи, Лисиничівська сільська рада в Рішенні №32-836 від 05.10.2018р. встановила всі істотні умови договору оренди спірної земельної ділянки, а саме:

- в п. 4 Рішення зазначила, що об`єктом договору є право оренди земельної ділянки площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326; категорія земель землі житлової та громадської забудови; КВЦПЗ 02.03; цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на земельних торгах у формі аукціону;

- в п. 5 Рішення затвердила стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- в п. 6 Рішення встановила термін оренди 10 років;

- в п. 7 Рішення встановила значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів та з урахуванням встановлених вимог чинного законодавства України, суд вважає, що при проведенні оспорюваних торгів та укладенні договору оренди від 11.01.2019р. зі сторони ПП «ЕКО УКРАЇНА», не було вчинено жодних дій щодо визначення розміру орендної плати, а відтак вказане товариство не несе відповідальності за те, що укладений договір суперечить актам цивільного законодавства.

При цьому, суд не погоджується з твердженням прокурора про недобросовісність поведінки ПП «ЕКО УКРАЇНА» при проведенні торгів через те, що підприємство під час участі у земельних торгах, а також під час укладення договору оренди знало про відсутність технічної документації з нормативної грошової оцінки на земельну ділянку або повинно було та могло знати про це, проявивши розумну обачність і ознайомившись з документацією про лот.

Зокрема, з Рішення Лисиничівської сільської ради №32-836 від 05.10.2018р. в п. 5 котрого вказано, що стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, у даному рішенні не вказано, що це нормативно-грошова оцінка одиниці площі ріллі по Львівській області.

Також суд не погоджується з доводами прокурора про протиправність дій ПП «Фірма «Сомгіз» при проведенні земельних торгів, які полягають в тому, що ще на етапі підготовки до проведення цих торгів при прийнятті від організатора документів та матеріалів на лот, виконавець зобов`язаний був пересвідчитися у наявності витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, для подальшого проведення ним земельних торгів відповідно до норм чинного законодавства.

Так, діяльність ПП «Фірма «Сомгіз», як виконавця проведення земельних торгів регулюється положеннями Глави 21 ЗК України «Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах», а також умовами укладеного із Лисиничівською сільською радою договору на організацію та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки.

Також, нормами Глави 21 ЗК України не встановлено обов`язку ПП «Фірма «Сомгіз» перевіряти документи та матеріали на лот при прийнятті їх від організатора торгів, а також не встановлено обов`язку не публікувати оголошення про проведення торгів та не проводити їх в разі відсутності серед документації певних матеріалів, що стосуються лоту.

Зокрема, за змістом частин 1 3 ст. 137 ЗК України, організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у ч. 4 ст. 136 ЗК України. Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем земельних торгів в окрему справу і після закінчення торгів передається покупцеві. Із зазначених документації та матеріалів виконавець земельних торгів формує інформаційну картку на лот. Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.

Після опублікування оголошення про проведення земельних торгів виконавець може відмовитися від договору лише у випадках, якщо проведення земельних торгів стало неможливим з незалежних від нього причин (абз. 3 ч. 5 ст. 135 ЗК України).

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав вважати, що при проведенні спірних земельних торгів їх виконавцем (ПП «Фірма «Сомгіз») допущено порушення вимог земельного законодавства України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 20.11.2018р. у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019р. у справі № 915/478/18, від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах.

Підсумувавши все викладене, на переконання суду, є підстави вважати, що відповідальність за допущені порушення при проведенні земельних торгів та укладенні договору оренди від 11.01.2019р. в повному обсязі лежить на державі, яку представляла Лисиничівська сільська рада.

За змістом ст. 15 та ст. 16 ЦК України, особа чиї майнові права та інтереси порушені має право на їх захист та на звернення за цим захистом до суду.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019р. у справі №331/6927/16-ц, при виборі позивачем способу захисту слід виходити з того, що обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (п. 69).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17, від 11.09.2018р. у справі № 905/1926/16 і ін.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021р. у справі № 925/642/19, від 06.04.2021р. у справі № 910/10011/19).

Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, оформлених протоколом №38 від 11.01.2019р., то така не підлягає до задоволення в силу того, що така вимога є неналежним та неефективним способом захисту.

При цьому, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 15.09.2022р. у справі №910/12525/20 про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу (п. 103). Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту (п. 104).

Враховуючи те, що оскаржувані земельні торги завершилися оформленням договору оренди землі від 11.01.2019р. та реєстрацією ПП «ЕКО УКРАЇНА» в Державному реєстрі права оренди на спірну земельну ділянку, то предметом оскарження може бути вказаний договір та право оренди, а не результати земельних торгів, оформлені протоколом №38 від 11.01.2019р.

Однак, виходячи з конкретних обставин даної справи, вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2019р. та скасування державної реєстрації права оренди за ПП «ЕКО УКРАЇНА» на земельну ділянку площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326 теж не є належними способами захисту прав держави.

Так, розглядаючи справи, суд керується принципом верховенства права. При розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права (ч. 1 та ч. 4 ст. 11 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». За змістом другого речення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції держава може втручатися в права суб`єктів власності і позбавити їх майна. Однак, щоб узгоджуватися зі ст. 1 Першого протоколу, захід втручання повинен відповідати трьом основним умовам: він повинен бути здійснений «на умовах, передбачених законом», що виключає будь-яку свавільну дію з боку державних органів, він повинен переслідувати «інтереси суспільства» і повинен забезпечувати справедливий баланс між правами власника та інтересами громади (п. 51 Рішення ЄСПЛ від 16.05.2013р. у справі «Максименко та Герасименко проти України» (Заява №49317/07)).

Як встановлено судом на підставі матеріалів даної справи, прокурор звернувся до господарського суду за захистом прав та інтересів держави, порушення котрих відбулося з вини самої держави. Як спосіб захисту її прав та спосіб усунення цих порушень прокурор обрав поєднання позовних вимог задоволення котрих має наслідком припинення права оренди ПП «ЕКО УКРАЇНА» на земельну ділянку площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326.

Враховуючи це, суд зазначає, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (п. 71 Рішення ЄСПЛ від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (Заява №29979/04)).

Згідно усталеної практики ЄСПЛ ретроспективне визнання недійсним права власності (оренди) на нерухомість та скасування цього права становить позбавлення майна у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 41 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017р. у справі «Кривенький проти України» (Заява №43768/07); п. 55 рішення ЄСПЛ від 09.10.2018р. у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України» (Заява №5876/15)).

Відтак, основна умова для того, щоб втручання вважалося сумісним зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, полягає у тому, що воно має бути законним. Як зазначає ЄСПЛ, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підґрунтя у національному законодавстві. Вона також стосується якості відповідного закону та вимагає, щоб він був доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні для зацікавлених осіб (п. 51 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» (Заяви №23759/03 та №37943/06)).

Дослідженню підлягає питання чи переслідує суспільні інтереси обраний прокурором захід втручання та чи забезпечує цей захід справедливий баланс між інтересами територіальної громади м. Львова та правами ПП «ЕКО УКРАЇНА».

Оскільки питання наявності «суспільного інтересу» у втручанні тісно пов`язане з пропорційністю втручання, то суд розгляне його у контексті пропорційності (відповідної позиції притримується ЄСПЛ в п. 58 рішення від 09.10.2018р. у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України» (Заява №5876/15)).

Необхідно зазначити, що дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися, як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Як слідує з матеріалів даної справи, пояснюючи «суспільний інтерес» у втручанні в майно ПП «ЕКО УКРАЇНА», прокурор наводить доводи про переслідування легітимної мети, яка полягає:

1) у відновленні порушених прав власника Львівської міської ради на здійснення нею контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів усього суспільства;

2) у забезпеченні економічних інтересів держави, зокрема можливості відчужити спірну земельну ділянку у власність чи користування після проведення її нормативної грошової оцінки, а відтак і забезпечити належне наповнення відповідного бюджету;

3) у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в оренду земель, яку проведено з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що в даній справі відсутній такий суспільний інтерес, як відновлення порушених прав держави на здійснення контролю за використанням земельної ділянки площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326.

Зокрема, внаслідок допущених порушень держава не втратила права власності на спірну земельну ділянку. Як було встановлено судом, станом на момент розгляду даної справи, держава в особі Львівської міської ради є власником земельної ділянки площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326, а відтак здійснює контроль за її використанням.

Згідно матеріалів справи, зокрема, рішень Лисиничівської сільської ради №26-656 від 30.03.2018р. та №32-836 від 05.10.2018р., якими надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та затверджено цей проект, земельна ділянка площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326, як об`єкт цивільних прав, формувалася державою не для використання її у власних потребах чи передачі у власність іншим особам, а з метою надання її в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону.

Тобто, суспільний інтерес, який переслідувала держава при формуванні спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, полягав в тому, щоб продати право оренди на неї на земельних торгах в котрих би змогли взяти участь якомога більше осіб і отримувати орендну плату від особи, яка запропонує найвищу за неї ціну.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що при проведенні оспорюваних земельних торгів допущена державою помилка не порушила вказаний інтерес.

Як вже зазначалося судом, враховуючи фактичні обставини даної справи (відсутність проведеної нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки), встановлений стартовий розмір орендної плати за неї було визначено правильно та у відповідності до вимог абзацу 2 підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Відтак, з наведеного вбачається як те, що допущена державою помилка не порушила її інтерес, який вона переслідувала при формуванні земельної ділянки площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326, так і те, що при проведенні оспорюваних земельних торгів не було порушено приватних інтересів інших осіб.

А тому єдиним суспільним інтересом, котрий в даній справі переслідує втручання прокурора є економічний інтерес держави щодо належного наповнення відповідного бюджету. Цей інтерес полягає в необхідності отримання державою орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі законодавчо визначеному згідно її нормативної грошової оцінки, а не в розмірі, який законодавчо було визначено за відсутності цієї оцінки.

Як встановлено судом, при проведенні оскаржуваних земельних торгів та укладенні договору оренди від 11.01.2019р. поведінка ПП «ЕКО УКРАЇНА» була добросовісною. Виходячи з обставин цієї справи про котрі зазначено вище, вказане підприємство мало всі підстави покладатися на правомірність та розумність поведінки Лисиничівської сільської ради щодо дотримання нею встановлених вимог законодавства та вважати, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки на момент проведення торгів здійснена. Жодних порушень зі сторони вказаного підприємства при проведенні земельних торгів та укладенні договору оренди від 11.01.2019р. допущено не було. Вказаний договір ПП «ЕКО УКРАЇНА» уклало шляхом приєднання до заздалегідь встановлених та визначених державою умов цього договору без можливості їх зміни чи уточнення.

Внаслідок укладення договору оренди від 11.01.2019р. ПП «ЕКО УКРАЇНА» набуло, як право оренди на земельну ділянку площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326, так і законні інтереси використовувати її протягом 10 років, зокрема, у вказаний строк здійснити будівництво на ній багатоквартирних будинків.

А тому, в даній справі залишається з`ясувати, чи забезпечує обраний прокурором спосіб втручання справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав та інтересів особи.

Необхідно зазначити, що обраний прокурором спосіб виправлення допущеної державою помилки має наслідком повернення сторін до становища, котре існувало до укладення договору оренди від 11.01.2019р.

Зокрема, ПП «ЕКО УКРАЇНА» повертає державі в особі Львівської міської ради спірну земельну ділянку. При цьому, враховуючи те, що станом на день розгляду справи відсутня технічна документація про її нормативну грошову оцінку, міська рада, отримавши цю ділянку, без попереднього проведення вказаної оцінки, не зможе реалізувати свій інтерес щодо продажу на земельних торгах права оренди на неї та не отримуватиме орендної плати за її користування.

Натомість, ПП «ЕКО УКРАЇНА», яке набуло право оренди на відкритих торгах за рівних з іншими учасниками умов, позбавляється не лише права користування спірною земельною ділянкою, але і позбавляється всіх своїх законних господарських інтересів, які полягають у завершенні розпочатої процедури будівництва багатоквартирних будинків.

Крім цього, жодною із сторін не заперечується та обставина, що ПП «ЕКО УКРАЇНА» сплачує згідно договору оренди від 11.01.2019р. орендну плату. У разі визнання недійсним вказаного договору зазначені кошти підприємству не повертаються в силу прямої вказівки ч. 6 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

А тому обраний прокурором спосіб виправлення помилки спричиняє підприємству майнові збитки, пов`язані із сплаченою орендною платою та неможливістю використовувати земельну ділянку до 2029 року.

При дослідженні критерію «справедливого балансу» суд керується тим, що ЄСПЛ притримується позиції, що помилки та недоліки, допущені державними органами влади, повинні служити на користь постраждалих осіб, особливо у разі відсутності інших конфліктуючих приватних інтересів. Іншими словами, ризик вчинення державними органами будь-якої помилки має нести держава і ці помилки не повинні виправлятись за рахунок зацікавленої особи (п. 61 рішення ЄСПЛ від 09.10.2018р. у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України» (Заява №5876/15)).

Також, переслідування законної цілі повинне здійснюватися за допомогою засобів, достатньо пропорційних цілі, якої прагнули досягнути (п. 42 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017р. у справі «Кривенький проти України» (Заява №43768/07). Зі змісту п. 62 рішення ЄСПЛ від 09.10.2018 у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України» (Заява №5876/15) можна дійти висновку, що такий спосіб втручання як визнання недійсним права добросовісної особи на майно може бути пропорційним лише у випадку, якщо він є єдиним можливим для держави засобом відновлення своїх прав на це майно.

На думку суду, допущена державою помилка в даній справі повинна служити на користь ПП «ЕКО УКРАЇНА» не лише через добросовісність вказаного підприємства при укладенні оспорюваного договору, але також і через те що, як встановлено судом, в ній відсутні інші конфліктуючі приватні інтереси.

Однак, необхідно наголосити на тому, що обраний прокурором спосіб втручання накладає на ПП «ЕКО УКРАЇНА» надмірний індивідуальний тягар не так через те, що він просить припинити право оренди підприємства без виплати йому компенсації, як через те, що цей спосіб втручання не є єдиним можливим для держави засобом відновлення своїх порушених прав. Зокрема, для досягнення суспільного інтересу про котрий зазначено вище, чинне законодавство України передбачає інший спосіб захисту (втручання), котрий є менш обтяжливим ніж той, що обрав прокурор.

Так, за змістом п. 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом вчинення нового правочину про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021р. у справі №921/530/18, зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Суд бере до уваги ту обставину, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а відтак і розмір орендної плати за неї не є сталими величинами, які визначаються і встановлюються в договорі один раз і на весь строк дії договору оренди.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції станом на момент подання прокурором позову) нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20, від 09.11.2021р. у справі №635/4233/19 неодноразово зазначала, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відтак, суд вважає, що наявний у справі суспільний інтерес може бути забезпечений шляхом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019р. із приведенням його умов у відповідність до норм чинного законодавства України як за спільної згоди сторін, так і в судовому порядку на вимогу держави (Львівської міської ради), якщо згоди орендаря на зміну його умов не буде.

Підсумовуючи все викладене вище, з урахуванням встановлених в даній справі обставин, беручи до уваги наявність іншого, менш обтяжливого для добросовісного орендаря, способу виправлення допущених державою порушень. ніж позбавлення його майнових прав, суд доходить висновку, що обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави (визнання недійсним договору від 11.01.2019р. та скасування державної реєстрації права оренди) є неналежним в силу того, що він покладає на ПП «ЕКО УКРАЇНА» надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

ПП «ЕКО УКРАЇНА», а також ПП «Фірма «Сомгіз» подали заяви про застосування строку позовної давності, мотивуючи їх тим, що, оскільки існує орган місцевого самоврядування, який вправі в спірних правовідносинах захищати права та законні інтереси відповідної територіальної громади (в даному випадку Львівська міська рада), відтак строки позовної давності за вимогами, які заявлені в цьому позові розпочали свій перебіг для прокурора так само, як і для цього органу з 11.01.2019р. та спливли 11.01.2022р.

Прокурор заперечив факт пропущення ним строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 та ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.10.2018р. у справі №362/44/17, якщо з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Водночас, якщо прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів, позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор.

Враховуючи те, що в даній справі прокурор виступає самостійним позивачем, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає відповідачем, то строк позовної давності необхідно обчислювати з того моменту, коли про порушення стало відомо прокурору, а не Львівській міській раді.

З огляду на те, що ПП «ЕКО УКРАЇНА» 15.01.2019р. зареєструвало своє право оренди на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, саме з вказаної дати прокурор міг довідатися про існування договору оренди від 11.01.2019р., адже відомості з реєстру є загальнодоступними.

Однак, суд погоджується з доводами прокурора, що про порушення прав та інтересів держави фактом укладення договору оренди від 11.01.2019р. він зміг довідатися лише з моменту, коли йому стало відомо, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,6426 га., кадастровий №4623683800:01:001:0326 не проводилася.

Як зазначив прокурор, інформація щодо видачі та отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки для проведення Лисиничівською сільською радою 11.01.2019р. земельних торгів у формі аукціону, не перебуває у вільному доступі. Про відсутність цієї оцінки йому стало відомо лише з моменту отримання відповідей на його запити від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (16.02.2022р. та 04.05.2022р.) та від Львівської міської ради (12.04.2022р.).

Слід зазначити, що ПП «ЕКО УКРАЇНА» та ПП «Фірма «Сомгіз» не надали належних доказів, які б свідчили про обізнаність прокурора про відсутність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки до моменту, ніж про це вказує сам прокурор.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки даний позов подано в господарський суд 15.06.2022р.

З огляду на встановлення судом факту безпідставності заявлення позовних вимог до ПП «Фірма «Сомгіз», беручи до уваги можливість виправлення допущеної державою в особі органу місцевого самоврядування помилки при проведенні земельних торгів без покладення на добросовісного орендаря надмірного тягаря, що суперечило б усталеній практиці Європейського суду з прав людини щодо меж втручання держави у право особи та дотримання при цьому балансу інтересів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Враховуючи те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, сплачений судовий збір залишається за Львівською обласною прокуратурою.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2022 р.

Суддя Король М.Р.