Ухвала

від 24.10.2022 по справі 922/1921/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

24.10.2022м. ХарківСправа № 922/1921/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

за позовом Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу (49064, місто Дніпро, вул.Авіаційна, будинок 33, код ЄДРПОУ:00193418 до Державного біотехнологічного університету ( 61002, Харківська обл., місто Харків, вул.Алчевських, будинок 44, код ЄДРПОУ:44234755) про стягнення заборгованості за договором у сумі 187570,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Державного біотехнологічного університету заборгованості у сумі 187570, 72 грн., з яких 170576, 60 грн. основного боргу та 16994, 12 грн. пені (за несвоєчасну сплату боргу) за Договором №1 від 03.02.2021 "Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4199-ОД від 19.08.2010" та фактичне використання об`єкту оренди на день складення позовної заяви.

Позов обґрунтований тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором №1 від 03.02.2021 "Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4199-ОД від 19.08.2010" не здійснив своєчасного та повного відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна за адресою: 49094,вул. Авіаційна, 33А, м. Дніпро.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява не підсудна Господарському суду Харківської області і підлягає передачі на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області, з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно вимог частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Стаття 30 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок розгляду справ за виключною підсудністю, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключна підсудність - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом статті 30 ГПК України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2022 у справі №917/1212/21 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2022 у справі №917/1212/21.

Виходячи із комплексного аналізу положень статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки Господарським процесуальним кодексом України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.

Так, частина 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлює виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

При цьому, словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, щодо користування нерухомим майном поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як свідчить зміст позовної заяви, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за "Договором №1 від 03.02.2021 "Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4199-ОД від 19.08.2010", зокрема, невідшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: 49094,вул. Авіаційна, 33А, м. Дніпро.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені в постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 висновки Великої Палати Верховного Суду та зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо відшкодування витрат балансоутримувача за об`єктом нерухомого майна, яке знаходиться у м. Дніпро, суд дійшов висновку, що спір має вирішуватись судом за місцезнаходженням об`єкту нерухомого майна, виходячи з правил виключної підсудності.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (ч. 1 ст. 31 ГПК України).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ГПК України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи №922/1921/22 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись приписами статей 27, 31, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи №922/1921/22 за позовною заявою Дніпровського технолого-економічного фахового коледжу до Державного біотехнологічного університету про стягнення заборгованості за договором у сумі 187570,72 грн. передати за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 24.10.2022.

Суддя Гребенюк Т.Д.