Ухвала

від 24.10.2022 по справі 910/1688/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/1688/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Апт Україна Групп" (далі - ТОВ "Апт Україна Групп")

на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022

за позовом ТОВ "Апт Україна Групп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атт Систем"</a> (далі - ТОВ "Атт Систем")

про стягнення 558 406,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ "Апт Україна Групп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №910/1688/22, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у даній справі є стягнення 558 406,78 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/1688/22 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 107 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Умови), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2015 №668, у частині обов`язкового долучення до складання дефектного акта ліцензованих експертів, що підпадає під пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позов заявлено про стягнення з ТОВ "Атт Систем" витрат на усунення недоліків у сумі 558 406,78 грн., які становлять вартість виконаних на замовлення позивача за укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Профмонтажсервіс ЛТД" договором підряду від 06.12.2021 № 06122021 робіт та є роботами з усунення недоліків у виконаних ТОВ "Атт Систем" за укладеним з ТОВ "Апт Україна Групп" договором підряду від 16.04.2021 № 21-04/2021-БМР робіт.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №910/1688/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, у задоволені позову відмовлено повністю.

Суд апеляційної інстанції змінюючи мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва, зазначив, що:

позивач не дотримався визначеного законодавством порядку виявлення та фіксації недоліків (дефектів), виявлених протягом гарантійних строків, зокрема не ініціював проведення експертизи для визначення причин виникнення спірних недоліків;

позивачем не надано жодних доказів того, що особи, які 16.11.2021 та 03.12.2021 складали акти виявлення недоліків та дефектів, володіють необхідними спеціальними знаннями для встановлення причин виникнення недоліків, у той же час положення чинного законодавства не покладають на відповідача обов`язку з усунення всіх недоліків, які виникли у гарантійний період;

з наявних у матеріалах справи актів виявлення недоліків та дефектів від 16.11.2021 та від 03.12.2021 слідує, що більша частина із зазначених у них недоліків, зокрема визначені у пунктах 1, 2, 5, 7, 8, 9, могли бути виявлені позивачем при прийнятті відповідних робіт, а отже, відповідно до приписів пункту 106 Умов та статті 853 Цивільного кодексу України, підписавши відповідні акти виконаних робіт без зауважень, позивач позбавив себе права посилатися на зазначені недоліки;

враховуючи те, що позивач, за його твердженням, вже усунув недоліки, уклавши з товариством з обмеженою відповідальністю "Профмонтажсервіс ЛТД" договір підряду від 06.12.2021 № 06122021 та прийнявши роботи за вказаним договором, -зазначені дії позивача фактично призвели до втрати доказів, на підставі яких судом могли б бути встановлені наявність недоліків у виконаних відповідачем за Договором роботах та особи, які винні у їх настанні, оскільки невчинення дій щодо проведення відповідної експертизи та проведені на даний час роботи з усунення недоліків унеможливлюють проведення експертизи для встановлення зазначених обставин.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Апт Україна Групп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №910/1688/20.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Апт Україна Групп" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №910/1688/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова