Рішення

від 24.10.2022 по справі 640/10875/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/10875/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

прийняв до уваги наступне:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.06.2022 року у виконавчому провадженні №65495086;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не перевірив фактичне виконання рішення суду боржником і при фактичному невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 року у справі №640/9360/19 прийняв протиправне рішення щодо закінчення виконавчого провадження на підставі його повного виконання боржником (пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/10875/22 в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляд по суті на 15.08.2022 о 13:30 год.

15.08.2022 судове засідання в адміністративній справі № 640/10875/22 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

29.09.2021 Суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що державним виконавцем відділу постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.06.2022 № 65495086 винесено у спосіб та в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідачем разом з відзивом подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Державну податкову службу України (ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2022 у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справу третьої особи відмовлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В травні 2019 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до відповідачів з вимогами визнати протиправними та скасувати рішення, зобов`язати вчинити дії.

24.09.2020 року Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято рішення у справі №640/9360/19, яким адміністративний позов задоволено. Рішенням суду серед іншого зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) від 18.02.2019 №2 датою її фактичного надходження на реєстрацію; зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) від 22.02.2019 №3 датою її фактичного надходження на реєстрацію; зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) від 28.02.2019 №4 датою їх фактичного надходження на реєстрацію; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гриві 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

20.05.2021 року ВПВР ДДВС МЮУ було відкрите виконавче провадження за виконавчим листом від 23.04.2021 №640/9360/19 Окружного адміністративного суду міста Києва, виконавче провадження №65495086 щодо зобов`язання Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) від 22.02.2019 №3 датою її фактичного надходження на реєстрацію. Постановою державного виконавця від 20.05.2021 року зобов`язано боржника - Державну податкову службу України, виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та невідкладно повідомити державного виконавця з наданням підтверджуючих документів.

Постановою державного виконавця від 06.08.2021 року на боржника - Державну податкову службу України накладено штраф в розмірі 5100,00 грн. по причині невиконання рішення суду.

Постановою державного виконавця від 02.11.2021 року на боржника - Державну податкову службу України накладено штраф в розмірі 10200,00 грн. по причині повторного невиконання рішення суду.

13.06.2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції (м. Київ), у виконавчому провадженні №65495086 була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження.

З цієї постанови випливає, що Державна податкова служба України повідомила державного виконавця про повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом, і саме тому виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження було закінчене.

Незгода позивача із прийняттям вказаної постанови зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1-2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, державний виконавець повинен забезпечити виконання рішення суду у відповідності до його резолютивної частини.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний перевірити, чи в повному обсязі виконано рішення згідно із виконавчим документом.

Перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання.

Однак державним виконавцем не було вчинено дій, спрямованих на здійснення перевірки фактичного виконання судового рішення та відповідності дій, вчинених ДПС України, змісту резолютивної частини рішення.

Тому передчасними є висновки державного виконавця про повне виконання рішення суду податковим органом, що ґрунтується лише на листі такого податкового органу без надання доказів його виконання.

При цьому позивач надає докази які містяться в ЄРПН, що реєстрація податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) від 22.02.2019 №3 станом на 13.07.2022 року зупинена. Наведена інформація підтверджується податковою накладною від 22.02.2019 №3, квитанцією щодо зупинення реєстрації податкової накладної 22.02.2019 року №3, роздруківкою ЄРПН позивача з Кабінету платника податків.

Однак за змістом резолютивної частини рішення зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррум-Імпекс» (код ЄДРПОУ - 39198396, адреса: 01042, м. Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А) від 22.02.2019 №3 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Наведене, в свою чергу, свідчить про передчасність закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, наявні підстави для задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду позову сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України, оскільки відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Міністерства юстиції України без статусу юридичної особи.

Також позивачем 20.10.2022 подано до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12481,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон N 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

При цьому, слід зазначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у тому числі їх вартість, та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вищезазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 червня 2018 року у справі N 826/1216/16.

Судом встановлено, що між ТОВ «Феррум-Імпекс» та адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем укладено договір про надання правової допомоги від 17.05.2019 №1-17/15/2019, додатковий договір до договору №1-17/05/2019 про надання правової допомоги від 17.05.2019 від 28.05.2019, додатковий договір від 13.07.2022 року до договору № 1 - 17/05/2019 про надання правової допомоги від 17 травня 2019 року.

На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії таких документів:

- ордер серія АА№1180766 від 14.07.2022 року (оригінал);

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Полетаєва І.О.;

- копія договору № 1 - 17/05/2019 про надання правової допомоги від 17 травня 2019 року;

- копія додаткового договору від 28.05.2019 року до договору №1-17/05/2019 про надання правової допомоги від 17.05.2019 року;

- копія додаткового договору від 13.07.2022 року до договору № 1 - 17/05/2019 про надання правової допомоги від 17 травня 2019 року;

- копія рахунку на оплату від 13.07.2022 року №19.

Пунктом 3.9 договору, визначено, що за підготовку позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.06.2022 року ВП №65495086, яка винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 року по справі №640/9360/19, Сторони визначили гонорар у розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок). Умова оплати - попередня оплата впродовж 3 (трьох) днів з моменту отримання рахунку від Адвоката.».

Водночас, у цій справі вбачається, що позивачем не надано до суду належних та достатніх у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів здійснення з особою, яка надавала правничу допомогу, розрахунку за надані послуги.

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 06 квітня 2022 року у справі N 826/7530/17, від 12 липня 2022 року у справі N 810/840/18.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правничу допомогу.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ТОВ «Феррум-Імпекс» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.06.2022 року у виконавчому провадженні №65495086;

3. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Феррум-Імпекс» (01042, м.Київ, вулиця Патріса Лумумби, будинок 4/6, корпус А, код ЄДРПОУ 39198396) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок).

4. У задоволенні вимоги ТОВ «Феррум-Імпекс» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій