Ухвала

від 21.10.2022 по справі 826/16211/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №826/16211/16

адміністративне провадження № К/990/25773/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністратив6ного суду від 20.07.2022 у справі №826/16211/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Нат» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 19.09.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністратив6ного суду від 20.07.2022 у справі №826/16211/16 в частині задоволення позову та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У поданій відповідачем касаційній скарзі також наведено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 27.09.2022 касаційну скаргу відповідача залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 4 частини першої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду уточненої касаційної скарги з конкретизацією у ній підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у цій справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 04.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 10.10.2022 до суду подано уточнену касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністратив6ного суду від 20.07.2022 у справі №826/16211/16 у якій цитуючи положення Податкового кодексу України, а також деякі постанови Верховного Суду, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при частковому задоволенні позову не врахували висновків Верховного Суду, викладених у наведених скаржником постановах, що є підставою для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також вважає, що викладене ним обґрунтування є достатньою підставою для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішеннях Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України; також зазначає про наявність підстави для перегляду судових рішень у відповідності до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Перевіряючи усунення Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України недоліків касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, Суд виходить з наступного.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд зазначив, що у касаційній скарзі, крім іншого, не конкретизовано підставу, а також не наведено доводи, які б свідчили про взаємозв`язок між посиланням скаржника на наявність послідовної практики Верховного Суду та висновками судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, які, фактично, відповідають тій практиці, яку наводить скаржник у касаційній скарзі, що унеможливлює вирішити питання дійсних підстав для касаційного оскарження судових рішень та в чому саме скаржник вбачає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Крім того, у касаційній скарзі були відсутні доводи про неправильне застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права (із обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України) в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Нат», що унеможливлює встановити взаємозв`язок доводів касаційної скарги з вимогами про скасування рішення та постанови апеляційного суду у повному обсязі.

Зі змісту уточненої касаційної скарги неможливо виокремити ні позицію скаржника із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ні відповідну позицію із посиланням на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, з огляду на викладене скаржником обґрунтування, є підстави вважати, що воно є єдиним як для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, так і для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Однак, у випадку оскарження судових рішень в межах висновку щодо застосування однієї і тієї ж норми матеріального права пункти 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України за своїм змістом є взаємовиключними.

В іншій частині уточнена касаційна скарга є ідентичною її попередній редакції, обґрунтування якої Верховний Суд вже визнав недостатнім для відкриття касаційного провадження.

Крім того, аналогічно попередній редакції касаційної скарги, в уточненій скаржник так і не наводить доводів про неправильне застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права (із обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України) в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Нат», що унеможливлює встановити взаємозв`язок доводів, наведених у касаційній скарзі, з вимогами про скасування рішення та постанови апеляційного суду в повному обсязі.

Посилання скаржника на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі Верховний Суд також вважає необґрунтованим, оскільки зазначена підстава регламентує її прийнятність у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою та (або) третьою статті 353 цього Кодексу.

При цьому, скаржник має враховувати, що конструкція вищенаведених норм КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, є такою, що посилання на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень щодо недослідження зібраних у справі доказів, можливе виключно в сукупності з посиланням на пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Разом з тим, редакційні уточнення касаційної скарги не містять конкретизації пункту частини другої чи/або третьої статті 353 КАС України, що свідчить про неналежне правове обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та неприйнятність доводів викладених у поданій касаційній скарзі, а вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про відмов у задоволенні позову, що передбачено статтею 352 КАС України.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що скаржник не врахував мотивів і роз`яснень, наданих судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, і подав уточнену касаційну скаргу, яка містить ті ж недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до другого речення частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 251, 330, 332 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністратив6ного суду від 20.07.2022 у справі №826/16211/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Нат» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

І.А. Гончарова