Постанова

від 19.10.2022 по справі 918/327/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року Справа № 918/327/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Костючок С.Ю.

відповідача: Коваль Т.М., Герман Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Либідь" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 26.07.2022, повне рішення складено 28.07.2022, у справі № 918/327/22

за позовом Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Либідь"

про звільнення нежитлового приміщення

В червні 2022 року Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Либідь" про звільнення нежитлового приміщення площею 121,2 кв.м, яке знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Князя Романа, 9, шляхом виселення.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 позов Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради до відповідача ТОВ "Фірма Либідь" про звільнення нежитлового приміщення задоволено.

Зобов`язано ТОВ "Фірма Либідь" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 121,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Князя Романа, 9, шляхом виселення та передати по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Стягнуто з ТОВ "Фірма Либідь" на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради 2 481,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не подав заяву про продовження договору оренди та відмовився передавати приміщення орендодавцю.

Відповідач ТОВ "Фірма Либідь", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі № 918/327/22 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує наступне:

- додатковим договором від 07.03.2013, договір оренди № 1805 від 08.05.2007 фактично викладено в новій редакції;

- згідно з п. 3.2 Розділу III договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови згоди балансоутримувача;

- 31 грудня 2021 року сторонами договору було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) у відповідності з договором оренди № 1805. Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції, а тому такі акти складаються по завершенню кожного місяця;

- в актах прямо вказано: "Сторони претензій одна до одної не мають", тобто претензії щодо звільнення орендованого приміщення (вказаного в актах) відсутні; акти, що складаються після 06.12.2021, складаються в тому ж порядку, що складались до 06.12.2021;

- складання вищезазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) говорить про чинність договором оренди № 1805 ;

- суд першої інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17;

- ТОВ "Фірма Либідь" виконує договори, укладені на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) з військовими частинами з використанням спірного орендованого приміщення. Згідно з п.1.2 договору оренди "Напрям використання орендованого майна: розміщення хімчистки, пральні";

- порушення права ТОВ "Фірма Либідь" на користування орендованим нежитловим приміщенням за адресою: м.Рівне, вул.Князя Романа, 9, змусить демонтувати обладнання, що використовується при виконанні договорів, укладених з військовими частинами, що призведе до зриву виконання мобілізаційного завдання (замовлення);

Таким чином, скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 26.07.2022 у справі № 918/327/22 ухвалено із неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до приписів ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню /а.с. 78-82/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Миханюк М.В., Тимошенко О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача ТОВ "Фірма Либідь" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі № 918/327/22, розгляд справи призначено на 19.10.2022 об 10:00 год. /а.с. 89-90/.

06.09.2022 (вх. № 5503/22) позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти апеляційної скарги відповідача та просить з підстав викладених у ньому відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Фірма Либідь" та залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі № 918/327/22 без змін /а.с. 94-96/.

На підставі розпорядження від 18.10.2022 № 01-05/579 керівника апарату суду у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Миханюк М.В. з 11.10.2022 по 28.10.2022 включно, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 918/327/22 між суддями, протокол від 18.10.2022, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 колегією суддів у складі (Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Тимошенко О.М.) прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Либідь" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі № 918/327/22 до свого провадження.

В судовому засіданні 19.10.2022 представники відповідача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на неї, просив апеляційну скаргу ТОВ "Фірма Либідь" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2007 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Либідь" (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1805, згідно з п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 157,9 кв.м за адресою: м. Рівне, вул. Князя Романа, 9, для надання побутових послуг, яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю.

Строк дії договору оренди встановлюється з 8 травня 2007 року по 7 квітня 2010 року. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору орендна плата по цьому договору встановлюється в сумі 2 702,31 грн в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством. Орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця.

Даний договір вважається припиненим з моменту закінчення дії договору при умові наявності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди приміщення не пізніше 30 календарних днів після дня закінчення його терміну дії (п. 7.2 договору).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх /а.с. 4/.

07.03.2013 між сторонами підписано додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення № 1805 (надалі - Додатковий договір), яким договіор оренди від 08.05.2007 № 1805 викладено у новій редакції.

Згідно з п. 3.1 Додаткового договору, строк договору оренди встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 07 березня 2013 року по 06 лютого 2016 року.

Згідно з п. 3.2 Додаткового договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови згоди балансоутримувача. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка майна була зроблена більше як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка майна /а.с. 5-6/.

01.04.2016 між сторонами підписано додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення № 1805, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати (6 626,50 грн в місяць) /а.с. 7/.

01.02.2019 між сторонами підписано додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення № 1805, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати (7 618,56 грн в місяць) /а.с. 8/.

01.10.2019 між сторонами підписано додатковий договір до договору оренди нежитлового приміщення № 1805, згідно з яким загальна площа орендованих відповідачем приміщень зменшилася та склала 121,2 кв.м, про що сторонами було підписано акт № 596 від 01.10.2019. Орендна плата встановлена в розмірі 6008,02 грн в місяць /а.с. 9/.

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради листом № 08-823 від 02.11.2021 повідомило орендаря про припинення дії договору оренди, на який його було укладено, та про необхідність повернути орендоване майно з оренди 09 грудня 2021 року о 12:00 год. за актом прийому-передачі /а.с. 11/.

09.12.2021 Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради складено акт № 771, в якому вказано, що орендар відмовився передавати приміщення загальною площею 121,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Князя Романа, 9, у зв`язку з тим, що в приміщенні не проведено демонтаж обладнання через виконання договорів, мобілізаційних завдань, розірвання яких передбачено за умови скасування виконавцю завдання у випадках:

- прийняття рішення про припинення діяльності виконавця;

- передачі органами державної влади, органами місцевого самоврядування мобілізаційного завдання іншим підприємствам;

- в інших випадках передбачених законодавством України.

Акт підписано в присутності в.о. директора ТОВ "Фірма Либідь" Коваль Тетяни Миколаївни.

В матеріалах справи містяться підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), з яких вбачається, що за період з листопада 2021 року по травень 2022 року позивачем надавалися послуги оренди відповідачу.

Оскільки відповідач не звільнив займану площу та продовжує без відповідних правових підстав користуватися майном, позивач звернувся із позовом до Господарського суду Рівненської області про звільнення нежитлового приміщення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ч. 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 ГК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 з дня введення в дію цього Закону.

Вказаний Закон є спеціальним та таким, що регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Отже після настання однієї із дат, про яку зазначено в п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, договори оренди державного та комунального майна продовжуються в порядку, який закріплений в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019

Відповідно до пунктів 134, 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених законом випадках.

Орендар, що має право продовжити договір оренди на аукціоні, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договороморенди.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач використовував приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами договору № 1805 від 08.05.2007.

Згідно з умовами п. 2.3 договору оренди № 1805 (з урахуванням змін внесених додатковим договором від 07.03.2013), у разі припинення чи розірвання цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення цього договору в такому ж стані, в якому воно було отримане, про що сторонами складається акт прийому-передачі майна.

Враховуючи, що додатковим договором від 07.03.2013 продовжено строк дії договору на два роки одинадцять місяців - з 07.03.2013 по 06.02.2016, апеляційний суд вважає, що строк дії договору оренди після 06.02.2016 продовжувався з 07.02.2016 по 06.01.2019, з 07.01.2019 по 06.12.2021.

Враховуючи, що з 1 липня 2020 року спірний договір оренди мав продовжуватися в порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019, то відповідач, як чинний орендар, повинен був не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди подати заяву шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі про продовження договору оренди.

Разом з тим, відповідач такої заяви до 06.09.2021 не подав, а також не підписав акт приймання-передачі майна, який засвідчував би факт повернення відповідачем спірного майна орендодавцю, що свідчить про продовження користування орендарем спірним майном.

Оскільки обов`язок орендаря повернути майно з орендного користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги щодо звільнення ТОВ "Фірма Либідь" нежитлового приміщення загальною площею 121,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Князя Романа, 9, шляхом виселення та передання по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про продовження дії договору оренди у зв`язку з підписанням сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період оренди з грудня 2021 року по травень 2022 року, тобто після закінчення 06.12.2021 терміну дії договору, оскільки п. 4.8 договору оренди № 1805 сторони узгодили, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом приймання-передачі.

Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, згідно з якою на дату укладення 21 листопада 2011 року позивачем договору купівлі-продажу спірної квартири дійсно існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV (у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» № 1878-VI) та частини четвертої статті 334 ЦК України щодо того ж самого питання: коли виникає право власності в набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу. Велика Палата Верховного Суду у цій постанові дійшла висновку, що зазначену суперечність слід вирішувати на користь пріоритетності норм ЦК України.

Натомість предметом розгляду цієї справи № 918/327/22 є повернення майна після закінчення терміну дії договору оренди комунального майна, тобто правовідносини у цій справі та справі № 334/3161/17 регулюються різними нормами права, тому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Либідь" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі № 918/327/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2022 у справі № 918/327/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/327/22 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "25" жовтня 2022 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.