Постанова

від 13.10.2022 по справі 917/11/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/11/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача Плескача В.Ю.,ордер серії ВІ № 1085950 від 23.02.22;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Миндаль" (вх. № 544 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 (ухвалене у приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Солодюк О.В., повний текст складено 14.02.2022) у справі № 917/11/21

за позовом Полтавської міської ради, м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миндаль", м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру

про стягнення 1 227 965,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Полтавська міська рада звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миндаль" про стягнення 1 227 965,67 грн. безпідставно збережених грошових коштів в розмірі орендної плати.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач у період з 26.03.2018 по 20.07.2020, як власник нерухомого майна використовував земельну ділянку за адресою: м. Полтава, вул. Квітки Цісик, 11 площею 16 746 кв. м., на якій це майно розташоване, без правовстановлювальних документів та без здійснення плати за її використання, у зв`язку з чим безпідставно, за рахунок позивача зберіг грошові кошти у розмірі орендної плати за цю ділянку в сумі 1 227 965,67 грн. та зобов`язаний повернути ці кошти згідно з положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі 917/11/21 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миндаль" на користь Полтавської міської ради, 1 227 965,67 грн. безпідставно збережених коштів та 18 419,49 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Миндаль" подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 для розгляду справи № 917/11/21 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.22 у справі № 917/11/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Миндаль" на рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/11/21 та призначено її розгляд в судове засідання з повідомленням сторін на "13" жовтня 2022 р. о 13:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132 .

21.09.22, тобто в строк , встановлений ухвалою Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 29.08.22, від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого відповідач посилається на те, що під час ознайомлення його представника з матеріалами справи останнім було виявлено, що позовну заяву від імені позивача підписано Сорокою Інною Миколаївною, яка не мала права її підписувати, оскільки на підтвердження її повноважень до позовної заяви надано лише довіреність, за змістом якої вказана особа представляє інтереси позивача відповідно до трудових відносин, в той час як згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України зазначена особа є адвокатом згідно зі свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю від 25.07.2019 № 2596, адвокатська діяльність якої зупинена з 25.07.19 на підставі заяви адвоката та в матеріалах справи відсутній договір між Сорокою Інною Миколаївною та відповідачем про надання правової допомоги, а також відсутні документи на підтвердження її повноважень діяти від імені позивача в порядку самопредставництва.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, представника для участі в ньому не направив, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч. 2 цієї статті при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до положень ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України дана справа за ціною позову не є малозначною.

За змістом підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюєтьсяз 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Ураховуючи наведені положення Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

Отже, представництво інтересів позивача у цій справі може здійснювати адвокат як представник або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/10553/18, від 09 червня 2020 року у справі № 904/92/20, від 17 вересня 2020 року у справі № 910/3850/19, від 08 грудня 2020 року у справі № 905/2488/15.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені Полтавської міської ради підписана Сорокою Інною Миколаївною, на підтвердження повноважень якої до вказаної заяви додано копію довіреності від 30.12.20 № 04.2.2-49/2/2874, підписаної Полтавським міським головою Олександром Мамаєм від імені Полтавської міської ради, в якій зазначено про уповноваження Полтавською міською радою Сороки Інни Миколаївни директора Департаменту з питань реєстрації вести судові справи, в яких Полтавська міська рада виступає позивачем, відповідачем та третьою особою, вчиняти дії щодо представництва інтересів Полтавської міської ради,зокрема, у спосіб самопредставництва Полтавської міської ради у відповідності до порядку, визначеного процесуальним законодавством України, в тому числі в апеляційних господарских судах.

Строк дії довіреності встановлений до 31.12.2025 року (а.с. 14).

Згідно із загальнодоступними офіційними відомостями Єдиного реєстру адвокатів України Сорока Інна Миколаївна є адвокатом згідно зі свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю від 25.07.2019 № 2596, адвокатська діяльність якої зупинена з 25.07.19 на підставі заяви адвоката, разом з цим позовну заяву у даній справі підписано та подано до суду 30.12.2020 , а отже Сорока Інна Миколаївна як особа, адвокатська діяльністю якої зупинена, не могла бути представником позивача .

Крім цього, в довіреності зазначено, що Сорока Інна Миколаївна є директорм Департаменту з питань реєстрації,тобто перебуває у трудових відносинах з позивачем.

Разом з тим, у своїх рішеннях (ухвали від 26.03.2018 у справі №915/907/17, від 27.07.2018 у справі №910/9224/17) Верховний Суд з посиланням на частини 1, 3 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішення Ради адвокатів України від 07.04.2017 №54 "Про затвердження роз`яснення щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи" дійшов висновку, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги згідно із зазначеним Законом. У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов`язків, передбачених трудовим договором. При цьому повноваження такого адвоката як представника повинні підтверджуватися в загальному порядку належним чином оформленими довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.08.2021 у справі №915/253/20 та від 24.01.22 у справі № 911/2737/17.

У матеріалах справи відсутній договір між позивачем та Сорокою І.М. про надання позивачу правової допомоги, пов`язаної із розглядом цієї справи та відповідний ордер.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази наявності у Сороки І.М. повноважень на здійснення представництва позивача -Полтавської міської ради.

Також у матеріалах справии відсутні докази на підтвердження повноважень Сороки І.М. діяти від імені позивача як органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, які, в свою чергу, відповідно до ч. 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, можуть підтверджуватись лише наявністю відповідних положень в законі, статуті, положенні, трудовому договорі (контракті), а не довіреністю органу місцевого самоврядування. Зокрема, в матеріалах справи відсутнє Положення про Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради, начальником якого зазначено Сороку І.М. у вищенаведеній довіреності в якості посадової особи, що уповноважена представляти Полтавську міську раду в порядку самопредставництва.

Отже позовна заява підписана особою, повноваження якої на це не підтверджено.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що господарським судом першої інстанції було помилково прийнято позов до розгляду в той час як він підлягав поверненню на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки позовну заяву підписано особою, повноваження якої на це не підтверджено належними та допустимими доказами.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73, статті 226 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заявлене представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню, оскільки місцевим господарським судом під час розгляду даної справи та ухваленні оскаржуваного рішення було недотримано норм процесуального права, у зв"язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, п.2 ч.1 ст.226, ст.ст. 269, 270, ч.4 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миндаль" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.02.2022 у справі № 917/11/21 скасувати.

Залишити позовну заяву без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.10.2022 року.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль