Рішення

від 21.10.2022 по справі 299/3793/22

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/3793/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.10.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючий - суддя Кашуба А.В.,

секретар судового засідання - Чернянчук К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа без самостійних вимог на предмет позову - Вилоцька селищна рада Берегівського району,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду передано вказану позовну заяву, вимогами якої є позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно його дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивовано тим, що сторони у шлюбі народили двох дітей, а шлюб було розірвано рішенням Виноградівського районного суду від 19.06.2019 у справі №299/854/19. Протягом останніх років відповідач не відвідував своїх дітей. Діти проживають із матір`ю, що підтверджується довідкою представника органу місцевого самоврядування. Відповідач зустрічами з дітьми нехтує, в житті та розвитку дітей не відіграє ніякої ролі. Батьківського піклування діти не відчувають. Ухилення його від участі у житті дітей має тривалий характер і є свідомим.

В ході підготовки справи до судового розгляду Виконавчий комітет Вилоцької селищної ради Закарпатської області як орган опіки та піклування подав до суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини.

Сторона позивача подала до суду письмову заяву, у якій просила розглядати справу без їх участі. Позов підтримали та просили задовольнити такий на підставі наведених у позовній заяві доводів та поданих письмових доказів.

Відповідач не з`явився в судове засідання на судовий розгляд справи, будучи належним чином своєчасно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання. Причин неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило. Відзиву не подано.

Третя особа клопотала про розгляд справи без участі її представника.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивач проти розгляду справи на підставі наявних у справі доказів не заперечила.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши подані на їх підтвердження докази, ознайомившись зі змістом Висновку органу опіки і піклування, суд вирішив наступне.

Суд встановив, що сторони спору - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народили у шлюбі двох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб між подружжям ОСОБА_1 розірвано Рішенням Виноградівського районного суду від 19.06.2019 у справі №299/854/19. Рішення набрало законної сили 22.07.2019. З часу розірвання шлюбу минуло понад три роки.

Діти проживають разом із матір`ю - позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджено Довідкою №147 від 30.06.2022, виданою старостою Новосільського старостинського округу.(а.с.7)

Позивачка стверджує, що протягом останніх трьох років батько дітей - відповідач - ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зустрічами з дітьми нехтує, в житті та розвитку дітей не відіграє ніякої ролі, батьківського піклування діти не відчувають. Ухилення його від участі у житті дітей має тривалий характер і є свідомим.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

За змістом Висновку Виконавчого комітету Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області №02-10/1474 від 01.09.2022 за результатами розгляду питання про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Так, орган опіки та піклування з`ясував, що ОСОБА_2 проживає в с.Нове Село, Берегівського району, участі у вихованні дітей не приймає, проживає сам. Не працевлаштований. Скарг на його поведінку не надходило. При спілкуванні із представниками органу опіки і піклування не проявляв бажання бачитися зі своїми дітьми, повідомив, що при можливості фінансово допомагає.(а.с.23)

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Позбавлення батьківських прав повинно бути результатом свідомої поведінки батьків (одного з них).

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є підставою, передбаченою ч. 2 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у їх сукупності, суд переконався, що могло мати місце неналежне виконання батьківських обов`язків відповідачем ОСОБА_2 . Проте це припущення позивач повинен довести сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ЦПК України.

Разом із тим, достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлених позивачкою обставин в ході судового розгляду справи стороною позивача не надано. Так, позивачка заявила, що протягом трьох років батько з дітьми не спілкувався, проте це в ході судового розгляду справи не підтверджено жодними засобами доказування, передбаченими ЦПК України (наприклад показання свідка, довідки з навчально-виховних закладів, сімейного лікаря, тощо), і залишилось лише доводами позивачки.

Висновок органу опіки і піклування як один документальний доказ не має для суду наперед встановленої сили та переваги над іншими доказами, крім того, сам по собі не є для суду достатнім для прийняття рішення про позбавлення відповідача батьківських прав - як виключної міри відповідальності особи у сімейних правовідносинах.

Так, проаналізувавши зміст Висновку органу опіки і піклування, яким позбавлення ОСОБА_2 визнано доцільним, суд вважає такий недостатньо обґрунтованим. Свій висновок цей орган обґрунтував тим, що « ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає», під час спілкування з представниками «не проявляв бажання бачитися зі своїми дітьми». Дані обставини можуть бути підставою для кваліфікації поведінки відповідача як неналежне виконання батьківських обов`язків. Проте, для застосування такої крайньої міри як позбавлення батьківських прав є явно недостатніми. Залишились нез`ясованими ряд важливих обставин, що мають юридичне значення для вирішення спору: характер взаємовідносин між батьком та матір`ю дітей, ставлення дітей до батька, підґрунтя такої поведінки ОСОБА_2 , його стан фізичного та психічного здоров`я, фінансовий стан, тощо.

Аналогічних висновків щодо недоцільності позбавлення батьківських прав дійшов Верховний Суд і у постановах від 11 березня 2020 року в справі № 638/16622/17, від 13 квітня 2020 року в справі № 760/468/18, від 29 квітня 2020 року в справі № 522/10703/18, від 06 травня 2020 року в справі № 753/2025/19, від 11 вересня 2020 року в справі № 371/693/18, від 23 листопада 2020 року в справі № 227/2272/18.

У рішенні по справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Тому, суд прийшов до висновку, що у даному конкретному випадку достатні, визначені законом підстави для позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відсутні, позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню відповідачем не підлягають, та такі слід покласти на позивача.

Керуючись ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст.19,150,153,159,164,166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76,81,141,258,265,280-281, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем - покласти на позивача ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийА. В. Кашуба