Рішення

від 25.10.2022 по справі 640/26165/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року м. Київ № 640/26165/21

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХШ16» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код юридичної особи 40224921) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХШ16» (Харківське шосе, 16д, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи: 43952839), в якому просить суд:

- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщені, нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О) від 17.05.2021 № КВ 051210512761;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССГ) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе, 16-Д, будівля (ліг. О) від 13.07.2021 № КВ 101210705237.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не володів на законних підставах об`єктом за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О), тому не може бути замовником реконструкції об`єкта та не може затверджувати проектну документацію.

Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт, а тому з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення реконструкції об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію,

Таким чином, після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.05.2021 позивачем було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 051210512761 щодо реконструкції приміщень нежитлової будівлі (літ. О) за адресою: м. Киев, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

13.07.2021 позивачем було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначним наслідками (СС1) №КВ 101210705237 на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» за адресою: м. Київ, Дніпровський районі Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

Наказом в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2021 № 740 «Про проведення позапланової перевірки» відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, та на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17.05.2021 № КВ 051210512761, визначено провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе,16-Д, будівля (літ. О). Строк проведення перевірки не визначений.

На виконання вказаного наказу було видано направлення для проведення позапланового заходу б/н від 29.06.2021.

Строк дії направлення з 02.07.2021 по 15.07.2021

07.06.2021 посадовою особою Департаменту було здійснено виїзд, з метою проведення перевірки на місце, під час якого відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

09.07.2021 Департаментом було направлено на адресу відповідача простою поштовою кореспонденцією лист № 073-5974 щодо необхідності прибуття відповідачем до Департаменту та надання документів, необхідних для проведення перевірки.

13.07.2021 листом № 073-6061 позивач звернувся до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати матеріали інвентаризаційної справи нежитлової будівлі (літ. О) по Харківському шосе, 16-Д у Дніпровському районні міста Києва.

19.07.2021 листом № 062/14-9018 (И-2021) КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило про відсутність матеріалів технічної документації за вказаною вище адресою.

13.07.2021 листом № 073-6062 позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогою надати інформацію та копії документів щодо видачі замовнику будівництва ТОВ «ХШ16» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

Листом від 16.07.2021 № 055-16798 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О), не надавалися.

В зв`язку із чим, позивач звернувся із даним позовом до суду, з метою припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до підпунктів 4.3, 4.6; 4.7, 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (зі змінами), Департамент, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва, з 12.10.2016.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 26 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (стаття 7 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Згідно з пункту 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 3.17 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

З пунктів 3.2, 4.8 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» вбачається, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 5 Порядку підготовчих і будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) (далі по тексту - Порядок №466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно з положеннями пункту 13 Порядку № 466 встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідач зазначає, що позапланова перевірка, яка стала підставою подання позову, була проведена позивачем з порушенням порядку її проведення, порушенням права відповідача на захист, що виключає законність будь-яких наслідків такої перевірки.

Суд, дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 24.06.2021 року позивачем було видано наказ № 740 «Про проведення позапланової перевірки».

Аналіз змісту наказу свідчить про відсутність конкретної підстави його прийняття, оскільки зазначено тільки загальні посилання на нормативні акти - ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, та на необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17.05,2021 № КВ 051210512761.

Крім того, позивач вказує, що 07.06.2021 посадовою особою Департаменту було здійснено виїзд з метою проведення перевірки на місце, під час якого нібито відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

При цьому, інших заходів, необхідних для проведення перевірки, позивачем не здійснено, будь-яких документів, у тому числі акту про недопуск посадових осіб Департаменту на об`єкт перевірки, складено не було.

Після цього, 09.07.2021 Департаментом було направлено на адресу відповідача простою поштовою кореспонденцією лист № 073-5974 щодо необхідності прибуття відповідачем до Департаменту та надання документів необхідних для проведення перевірки.

Відповідач зазначає, що вказаний лист не отримав.

Суд зауважує, що в матеріалах справи також відсутні будь-які докази направлення такого листа на адресу ТОВ «ХШ16».

Акт, протокол чи припис позивачем не складались, у порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 533.

Відтак, суд встановив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів правомірності проведення перевірки відповідача, відповідно до вимог діючого законодавства.

Чітке дотримання позивачем порядку проведення перевірки покликано запобігти зловживанням державним органом при реалізації своїх повноважень.

У поданому адміністративному позові позивач зазначає, що ТОВ «ХШ16» були наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, оскільки відповідач не володіє на законних підставах нежитловою будівлею, у зв`язку із чим не може бути замовником з реконструкції вказаного приміщення, а як наслідок не може затверджувати проектну документацію на вказаний об`єкт будівництва.

Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими і такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 266708128 від 20.07.2021, відповідач володіє об`єктом нерухомого майна: нежитлова будівля (літ. О), об`єкт житлової нерухомості: ні, загальна площа (кв.м): 285,8, адреса: м. Київ, Харківське шосе, будинок 16Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2412783980000, номер запису про право власності: 43066931, підстава для державної реєстрації: акт приймання-передавання майна до статутного капіталі ТОВ «ХШ16», серія та номер: 68,69,70, виданий 22.01.2021, видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «ХШ16»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КВ101210705237, видавник: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 975/01/21 «вданий 28.05.2021, видавник ТОВ «Армовірбуд».

Отже, відповідач володіє вказаним об`єктом нерухомого майна з 22.01.2021, що підтверджується Інформаційною довідкою № 266705135 від 20.07.2021.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 252290139 від 12.04.2021, відповідач є орендарем земельної ділянки під вказаним об`єктом нерухомості, кадастровий номер: 8000000000:63:188:0020, площа (га): 0,0297, дата державної реєстрації земельної ділянки: 17.03.2017, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для експлуатації та обслуговування магазину, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, земельна ділянка 16, місце розташування - шосе Харківське, 16, літ. «Д» у Дніпровському районі м. Києва , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1580620580000, номер запису про право власності: 26699361, підстава для державної реєстрації: Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 138, виданий 19.06.2018, видавник: Кравченко Н.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, заява № 808, видана 08.04.2021 року, видавник -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелех Зоряна Богданівна, строк дії права оренди земельної ділянки до 19.06.2028 року.

Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.12.2021 року.

Крім того, суд зауважує, що законодавством чітко визначено часові межі проведення перевірки- зі змісту положень cт. 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Разом з тим, після реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків - вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «ХШ16» дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації за товариством права власності на об`єкт, вичерпала свою дію декларація про введення об`єкта в експлуатацію.

Суд зауважує, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17.05.2021 діяло до завершення будівництва та відповідно втратило свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У свою чергу, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 13.07.2021 вичерпала свою дію після реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю «ХШ16» права власності на відповідні об`єкти, тобто з 20.07.2021 року.

Після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), має право та може звернутися з позовом про знесення самочинно самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.

Більш того, згідно з положеннями частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина 5 цієї ж статті).

Згідно частини 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. (частина 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Наведене в сукупності свідчить про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Суд також виходить із того, що суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене ухваленням більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30 березня 2021 року по справі № 826/5513/17.

В даному випадку, суд вважає, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 826/2827/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 04 березня 2021 року у справі № 826/13826/18, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18 та від 20 січня 2021 року у справі № 420/1674/19.

Відповідно до приписів частині 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

В даній адміністративній справі позивач просить суд саме припинити право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщення нежитлової будівлі (літ. О), м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-д, будівля (літ. О)» від 17.05.2021 року № КВ 051210512761 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 13.07.2021 № КВ 101210705237 на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О ), м. Києва, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-д, будівля (літ. О)», замовнику будівництва - товариству з обмеженою відповідальністю «ХШ16».

Оскільки в даному випадку виконання підготовчих або будівельних робіт, право на які набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт фактично завершилось, про що свідчать вищевказані обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем, під час розгляду справи не було доведено правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо припинення права на виконання будівельних робіт.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32а) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа