Постанова

від 14.03.2023 по справі 640/26165/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26165/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХШ16" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХШ16", в якому просив:

-припинити право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщені, нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О) від 17.05.2021 № КВ 051210512761;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССГ) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе, 16-Д, будівля (ліг. О) від 13.07.2021 № КВ 101210705237.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що твердження суду першої інстанції про недотримання Департаментом процедури проведення перевірки. З метою встановлення факту наведення недостовірних даних у повідомленні на декларації, суперечать вимогам Закону, Порядку №553, а також правовим висновкам Верховного Суду, сформованим у 2022 році. Також апелянт наголосив, що враховані судом першої інстанції довідка чи технічний паспорт не є документами, що відповідно до законодавства підтверджують набуття. Зміну або припинення прав на нерухоме майно. На думку апелянта судом першої інстанції не враховано те, що у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутні інформація щодо документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по Харківському шосе, 16-Д (літ.О) у Дніпровському районі міста Києва, загальною площею 279 кв.м. Тобто на момент виконання будівельних робіт вказаний об`єкт загальною площею 279 кв.м не був прийнятий у встановленому законодавством порядку до експлуатації. Апелянт наголосив, що відповідач не володів на законних підставах нежитловою будівлею загальною площею 279 кв.м., а тому не міг бути замовником з реконструкції вказаного приміщення та як наслідок не міг затверджувати проектну документацію на вказаний об`єкт будівництва.

Також апелянт зазначив, що сама по собі обставина реєстрації права власності на об`єкт реконструкції на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зокрема до завершення строку протягом якого орган державного архітектурно-будівельного контролю має право здійснити перевірку достовірності даних наведених у вказаних документах, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки за таких обставин контролюючий орган позбавляється можливості на реалізацію свого обов`язку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає залишенню без змін. Відповідач вказав, що даний позов подано стосовно актів індивідуальної дії, які вичерпали свою дію і втратили юридичне значення після оформлення права власності. Також Товариство зазначило, що проектна документація на реконструкцію об`єкта розроблена відповідно до державних будівельних норм, стандартів та правил. Об`єкт споруджений на підставі зареєстрованого повідомлення та введений в експлуатацію на підставі Декларації. Як власний нерухомого майна та орендар земельної ділянки, Товариство мало право розпоряджатися своєю власністю згідно з нормами чинного законодавства, в тому числі здійснювати реконструкцію власного майна і при цьому не повинен був отримувати містобудівні умови для проведення такого роду робіт, відтак відсутні будь-які правові підстави вважати такий об`єкт «самочинним будівництвом».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.05.2021 позивачем було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 051210512761 щодо реконструкції приміщень нежитлової будівлі (літ. О) за адресою: м. Киев, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

В подальшому, а саме 13.07.2021, позивачем було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначним наслідками (СС1) №КВ 101210705237 на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» за адресою: м. Київ, Дніпровський районі Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

Водночас, як свідчать матеріали, 24.06.2021 в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Наказ № 740 «Про проведення позапланової перевірки» відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978, та на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17.05.2021 № КВ 051210512761, визначено провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе,16-Д, будівля (літ. О). Строк проведення перевірки не визначений.

07.06.2021 посадовою особою Департаменту було здійснено виїзд, з метою проведення перевірки на місце, під час якого відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

09.07.2021 Департаментом було направлено на адресу відповідача простою поштовою кореспонденцією лист № 073-5974 щодо необхідності прибуття відповідачем до Департаменту та надання документів, необхідних для проведення перевірки.

13.07.2021 позивач звернувся з листом № 073-6061 до комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з проханням надати матеріали інвентаризаційної справи нежитлової будівлі (літ. О) по Харківському шосе, 16-Д у Дніпровському районні міста Києва.

Листом від 19.07.2021 № 062/14-9018 (И-2021) КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило про відсутність матеріалів технічної документації за вказаною вище адресою.

Також 13.07.2021 позивач звернувся з листом № 073-6062 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогою надати інформацію та копії документів щодо видачі замовнику будівництва ТОВ «ХШ16» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

Листом від 16.07.2021 № 055-16798 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О), не надавалися.

У зв`язку наведеними обставинами позивач звернувся із даним позовом до суду, з метою припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконання підготовчих або будівельних робіт, право на які набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт фактично завершилось, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог шляхом припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССГ) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе, 16-Д, будівля (ліг. О) від 13.07.2021 № КВ 101210705237.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно статті 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" передбачено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Рішенням Київської міської ради від 23 липня 2015 року № 761/1625 "Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" утворено Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У відповідності до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 978 від 1 жовтня 2015 року (далі - Положення № 978), Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 4 Положення № 978 передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту, зупиняє підготовчі та будівельні робіти, що не відповідають вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що повноваження щодо архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності на території міста Київ покладено на Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі №826/15338/18.

Згідно з пункту 1 статті 1 Закону №3038-VI та пункту 3.17 ДБН А.2.2.-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

З пунктів 3.2, 4.8 ДБН А.2.2.-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" вбачається, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

У відповідності до частини першої статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України ( ч.1 статті 34 Закону №3038-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі - Порядок №466), у п.5 якого визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Згідно п. 11 Порядку №466 передбачено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Аналогічні положення закріплено і в статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається (ст. 36 Закону №3038-VI).

У разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про те, що для здійснення підготовчих робіт і будівельних робіт замовник будівництва повинен подати до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), в іншому разі - виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

При цьому ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність у разі здійснення будівництва без відповідних належних документів.

Крім того, згідно ч.2 статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Згідно п. 3 ч. 7 статті 36 Закону №3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Як було зазначено вище, 17.05.2021 позивачем було зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 051210512761 щодо реконструкції приміщень нежитлової будівлі (літ. О) за адресою: м. Киев, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

В подальшому, а саме 13.07.2021, позивачем було зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначним наслідками (СС1) №КВ 101210705237 на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» за адресою: м. Київ, Дніпровський районі Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О).

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідачем було зазначено у повідомленні про початок на виконання будівельних робіт недостовірні відомості, а саме стосовно того, що Товариство не володіло на законних підставах нежитловою будівлею загальною площею 279 кв.м., а тому не могло бути замовником з реконструкції вказаного приміщення та як наслідок не могло затверджувати проектну документацію на вказаний об`єкт будівництва.

Колегія суддів зазначає, що згідно пункту 7 Порядку № 466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 266708128 від 20.07.2021, відповідач володіє об`єктом нерухомого майна: нежитлова будівля (літ. О), об`єкт житлової нерухомості; загальна площа (кв.м): 285,8; адреса: м. Київ, Харківське шосе, будинок 16Д ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2412783980000; номер запису про право власності: 43066931; підстава для державної реєстрації: акт приймання-передавання майна до статутного капіталу ТОВ «ХШ16»; серія та номер: 68,69,70, виданий 22.01.2021; видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «ХШ16»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КВ101210705237; видавник: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 975/01/21 «вданий 28.05.2021, видавник ТОВ «Армовірбуд».

Таким чином відповідачу з 22.01.2021 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Київ, Харківське шосе, будинок 16Д, що також підтверджується Інформаційною довідкою № 266705135 від 20.07.2021.

Крім того, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 252290139 від 12.04.2021 та Інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.12.2021 року, відповідач є орендарем земельної ділянки під вказаним об`єктом нерухомості, кадастровий номер: 8000000000:63:188:0020, площа (га): 0,0297, дата державної реєстрації земельної ділянки: 17.03.2017, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для експлуатації та обслуговування магазину, адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе, земельна ділянка 16, місце розташування - шосе Харківське, 16, літ. «Д» у Дніпровському районі м. Києва , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1580620580000, номер запису про право власності: 26699361, підстава для державної реєстрації: Договір оренди земельної ділянки, серія та номер: 138, виданий 19.06.2018, видавник: Кравченко Н.П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, заява № 808, видана 08.04.2021 року, видавник -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелех Зоряна Богданівна, строк дії права оренди земельної ділянки до 19.06.2028 року.

Колегія суддів зазначає, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків - вчинення ТОВ «ХШ16» дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 051210512761 щодо реконструкції приміщень нежитлової будівлі (літ. О) за адресою: м. Киев, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О), діяло до завершення будівництва та відповідно втратило свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

При цьому декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССГ) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе, 16-Д, будівля (ліг. О) від 13.07.2021 № КВ 101210705237 вичерпала свою дію після реєстрації за ТОВ «ХШ16» права власності на відповідний об`єкт.

Слід зазначити, що якщо після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, буде встановлено наявність підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), має право та може звернутися з позовом про знесення самочинно самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №826/12543/16.

Крім того згідно статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт (стаття 26 Закону №3038-VI).

Наведені норми законодавства свідчать про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Отже з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому, реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 09.06.2021 у справі № 826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 04.08.2021у справі № 640/20369/18.

Враховуючи те, що виконання підготовчих або будівельних робіт, право на які набуте на підставі поданого відповідачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт фактично завершилось, підстави для припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкта з незначними наслідками СС1) на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщені, нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район, Харківське шосе, 16-Д, будівля (літ. О) від 17.05.2021 № КВ 051210512761 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССГ) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі (літ. О)» м. Київ, Дніпровський район. Харківське шосе, 16-Д, будівля (ліг. О) від 13.07.2021 № КВ 101210705237- відсутні.

До того ж Порядком №553 визначено порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з пунктом 16 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Тобто, належним доказом щодо підтвердження виявленого Департаментом факту зазначення відповідачем недостовірних даних у вищевказаних повідомленні та декларації може бути відповідний акт перевірки, в якому зафіксовано цей факт.

Проте, такий акт позивачем до суду не надано.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Рисовський проти України» визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування». ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі». Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії».

В даному випадку зареєструвавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та право власності на об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, відповідач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб`єкта владних повноважень.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі "Пономарьов проти України" (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд", яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6" (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких