Ухвала

від 24.10.2022 по справі 733/1302/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/1302/21

Головуючий у першій інстанції Вовченко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/506/22

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Поклад Д.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Ічнянська гімназія імені Васильченка Ічнянської міської ради

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Вовченка А.В. від 10 січня 2022 року, місце ухвалення рішення м.Ічня, дата складення повного тексту рішення - 10 січня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи. У вимогах заявленого позову, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.11.2021 року, ОСОБА_1 просила: визнати незаконним та скасувати наказ №165 від 05.11.2021 року Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про відсторонення її від роботи, поновити її на роботі; зобов`язати Ічнянську гімназію імені Васильченка Ічнянської міської ради виплатити ОСОБА_1 невиплачену (середньомісячну) заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи. Також позивач ставила питання про відшкодування понесених судових витрат по справі. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що вона працює вчителем фізики в Ічнянській гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради. У листопаді 2021 року, як зазначає позивач, відбулось порушення її конституційного права на працю з боку відповідача, а саме, відповідач незаконно вимагав надати йому інформацію щодо наявності вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і обмежив її право на працю та отримання за неї винагороди шляхом відсторонення від роботи без збереження заробітної плати. Позивач посилалась на ті обставини, що у неї відсутнє зобов`язання перед відповідачем щодо необхідності щеплення від вказаної хвороби, і не передбачено повноважень відповідача на відсторонення ОСОБА_1 від роботи з підстави відсутності вказаного щеплення, оскільки відмова працівника від вакцинації не є порушенням трудової дисципліни. Позивач стверджувала, що наказ відповідача про відсторонення її від роботи є незаконним, оскільки в Законі України Про захист населення від інфекційних хвороб щеплення від COVID-19 не значиться, як обов`язкове, а отже, відсторонення працівника від роботи, із посиланням на статтю 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на думку позивача, є незаконним.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 10.01.2022 року ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають важливе значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи. ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги її аргументи відносно того, що єдиною правовою підставою для видання роботодавцем наказу про відсторонення від роботи працівника у разі необґрунтованої відмови від щеплення є подання інспектора державної санітарно-епідеміологічної служби, а матеріали справи такого не містять. Крім того, наявність чи відсутність профілактичних щеплень встановлюється лише лікарем-спеціалістом за результатами медичного огляду, і даний медичний огляд не проводився. До того ж, щеплення від COVID-19 не внесено до Календаря профілактичних щеплень в Україні та не є обов`язковим. ОСОБА_1 наголошує, що було порушено її право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - Ічнянська гімназія імені Васильченка Ічнянської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року.

В судове засідання апеляційного суду сторони даного спору, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду даної справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі, виходячи із наступного.

Як вбачається з інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у місцевих загальних судах та апеляційних судах перебуває значна кількість справ, пов`язаних із визнанням незаконним наказу про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби СОVID-19, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період відсторонення від роботи. Існує низка рішень судів першої та апеляційної інстанцій в аналогічних справах, які містять прямо протилежні висновки при застосуванні одних і тих же норм права; наявний неоднаковий підхід до застосування норм статті 46 КЗпП України, пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб при перегляді справ про відсторонення працівників від роботи з підстав їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19. При цьому, відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №130/3548/21 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Українська залізниця про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 04.05.2022 року.

Ухвала обґрунтована тим, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Предметом позову у справі, яка на даний час знаходиться на розгляді Чернігівського апеляційного суду, та справи №130/3548/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, з підстав відсутності щеплення проти COVID-19. Позивачі вважають відповідні накази незаконними, такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечать вимогам статей: 19, 22, 28 Конституції України, статті 46 КЗпП України, прийняті із порушенням статті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що набрав чинності з 08.11.2021 року.

Враховуючи зазначене, вбачається, що оскаржуване судове рішення у даній справі та оскаржуване рішення у справі №130/3548/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, постановлені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини 1 статті 252 ЦПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п.14 ч.1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі у випадку, встановленому п.10 ч.1 статті 252 цього Кодексу, зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №130/3548/21.

Керуючись: п.10 ч.1 статті 252; п.14 ч.1 статті 253; статтями: 260, 261, 368; ч.2,ч.3 статті 381, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Зупинити апеляційне провадження у справі №733/1302/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №130/3548/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: