Постанова

від 14.06.2023 по справі 733/1302/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 червня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/1302/21

Головуючий у першій інстанції - Вовченко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/42/23

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Поклад Д.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Ічнянська гімназія імені Васильченка Ічнянської міської

ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області у складі судді Вовченка А.В. від 10 січня 2022 року, місце ухвалення рішення м.Ічня, дата складання повного тексту рішення - 10 січня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи, в якому, уточнивши позовні вимоги (а.с.19-20), остаточно просила: визнати незаконним та скасувати наказ директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про відсторонення від роботи ОСОБА_1 №165 від 05.11.2021 року, поновити ОСОБА_1 на роботі; зобов`язати Ічнянську гімназію імені Васильченка Ічнянської міської ради виплатити позивачу невиплачену (середньомісячну) заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 вказувала, що 05.11.2021 року відповідачем було видано наказ №165 про відсторонення її від роботи, з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без збереження заробітної плати. З даним наказом позивач не згодна, оскільки ні трудовим законодавством, ні посадовою інструкцією, ні будь-яким іншим документом, підписаним між позивачем та відповідачем, даного зобов`язання зі сторони позивача не визначено, як і не передбачено повноваження відповідача на відсторонення позивача від роботи, з підстав відсутності відповідного щеплення. Позивач звертає увагу, що Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", щеплення від COVID-19 не встановлено, як обов`язкове, як і не встановлено Законом окремого порядку про відсторонення працівників від роботи, з підстав відсутності у них щеплення від даної хвороби. Позивач зазначала, що в порушення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", яким передбачено, що посадові особи санітарно-епідеміологічної служби вправі виносити подання до роботодавця про відсторонення осіб від роботи у зв`язку із відсутністю обов`язкового профілактичного щеплення, вказаного подання вчинено не було. Позивач вважає, що відповідач перебрав на себе повноваження відповідного державного органу, та самостійно здійснив нагляд над дотриманням санітарно-епідемічного благополуччя населення, видавши безпідставний наказ №165 від 05.11.2021 року.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого нею позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 10.01.2022 року є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції розглянув справу однобоко, неповно з`ясував обставини справи. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що її відсторонення від роботи відбулось із грубим порушенням порядку, встановленого чинним законодавством. Роботодавець був зобов`язаний перед відстороненням педагогічного працівника від роботи з підстав відсутності у нього обов`язкового профілактичного щеплення, організувати проходження таким працівником обов`язкового медичного огляду. Такого огляду не здійснено, і як наслідок, лікар-спеціаліст не встановив наявність чи відсутність абсолютних протипоказань ОСОБА_1 до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19. Апелянт стверджує, що факт відмови від щеплення вправі оформити виключно медичний працівник за відповідною формою. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також зазначають, що судом першої інстанції не враховано, що згідно із абз.5 ч.1 статті 7, ч.2 статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", єдиною правовою підставою для видання роботодавцем наказу про відсторонення від роботи працівника у разі необґрунтованої відмови від щеплення є подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби. Доводи апеляційної скарги звертають увагу на ті обставини, що до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595, не додано профілактичне щеплення від COVID-19. Апелянт стверджує, що факт включення COVID-19 до Переліку особливо небезпечних, небезпечних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом МОЗ від 19.07.1995 року №133, не підтверджує обов`язку працівника робити профілактичне щеплення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Ічнянська гімназія імені Васильченка Ічнянської міської ради просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримала вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради - Куцовера Л.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи в судовому засіданні апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що з 01.09.2005 року ОСОБА_1 працює на посаді вчителя фізики в Ічнянській гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради, що підтверджується записами в її трудовій книжці (а.с.11).

Наказом директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради №163 від 03.11.2021 року було створено комісію "По відстороненню невакцинованих співробітників" (а.с.28).

03.11.2021 року ОСОБА_1 письмово, під підпис було повідомлено відповідачем, що з 08.11.2021 року щеплення від COVID-19 є обов`язковим для працівників закладів освіти, і у разі ненадання ОСОБА_1 до 05.11.2021 року документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595, з 08.11.2021 року ОСОБА_1 буде відсторонено від роботи, без збереження заробітної плати (а.с.29).

Актом відсторонення №2 від 05.11.2021 року зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проведення щеплення від COVID-19 (а.с.30).

Наказом директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради №165 від 05.11.2021 року, ОСОБА_1 , вчителя фізики, було відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 03.11.2021 року №130, акт відсторонення №2 від 05.11.2021 року (а.с.45). ОСОБА_1 була ознайомлена із вказаним наказом, і письмово висловила незгоду з ним.

Наказом директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради №40-о від 28.02.2022 року було зупинено дію наказу по гімназії від 05.11.2021 року №165 "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 '' з 01.03.2022 року до завершення воєнного стану в Україні (а.с.137).

Матеріали справи не містять в собі відповідних доказів про проведену позивачу вакцинацію від коронавірусної хвороби або висновку лікаря про наявність у неї протипоказань щодо даної вакцинації.

Як вбачається із оскаржуваного рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року, відмовляючи у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач є працівником закладу освіти та контактує з дітьми; обов`язкова вакцинація для позивача, із подальшим її відстороненням від роботи через відсутність щеплення від COVID-19 або абсолютних протипоказань до такої вакцинації ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційною для досягнення такої мети, та є цілком необхідною у демократичному суспільстві. Суд першої інстанції вказав у оскаржуваному рішенні від 10.01.2022 року, що право позивача ОСОБА_1 на працю у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено, з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач відмовилась від обов`язкового щеплення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях відповідача порушення права позивача на працю, передбаченого положеннями статті 43 Конституції України, та інших нормативно-правових актів, і тому вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги апелянт ОСОБА_1 зазначає, що її відсторонення від роботи відбулось із грубим порушенням порядку, встановленого чинним законодавством. Роботодавець був зобов`язаний перед відстороненням педагогічного працівника від роботи з підстав відсутності у нього обов`язкового профілактичного щеплення, організувати проходження таким працівником обов`язкового медичного огляду. Такого огляду не здійснено, і як наслідок, лікар-спеціаліст не встановив наявність чи відсутність абсолютних протипоказань ОСОБА_1 до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19. Апелянт стверджує, що факт відмови від щеплення вправі оформити виключно медичний працівник за відповідною формою. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також зазначають, що судом першої інстанції не враховано, що згідно із абз.5 ч.1 статті 7, ч.2 статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", єдиною правовою підставою для видання роботодавцем наказу про відсторонення від роботи працівника у разі необґрунтованої відмови від щеплення є подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби. Доводи апеляційної скарги звертають увагу на ті обставини, що до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595, не додано профілактичне щеплення від COVID-19. Апелянт стверджує, що факт включення COVID-19 до Переліку особливо небезпечних, небезпечних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом МОЗ від 19.07.1995 року №133, не підтверджує обов`язку працівника робити профілактичне щеплення.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, згідно приписів ч.1 статті 43 Конституції України.

За змістом ч.2 статті 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, відповідно до ч.4 статті 43Конституції України.

Відповідно до положень ч.1 статті 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 року №1236, на території України був установлений карантин, з метою запобігання поширенню респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у зв`язку з чим було запроваджено ряд обмежувальних протиепідемічних заходів.

Протоколом №41 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27.10.2021 року в Чернігівській області з 00 год. 00 хв. 30.10.2021 року було встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для "червоного" рівня епідемічної небезпеки поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Згідно приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №130/3548/21, провадження №14-82цс22.

Як зазначено у вказаній постанові, "…Нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивачки від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.

За змістом Переліку №2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. Отже, Перелік №2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку №2153 останній не містить.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо…

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку №2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: - кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); - форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; - умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; - контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів…

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постановах від 10 березня 2021 року у справі №331/5291/19, провадження №61-17335св20, від 20 березня 2018 року у справі №337/3087/17, провадження №К/9901/283/18, від 08 лютого 2021 року у справі №630/554/19, провадження №61-6307св20.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при розгляді подібних справ суди повинні враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбачене законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті)."

Приписами ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 з 01.09.2005 року працює на посаді вчителя фізики в Ічнянській гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради, що підтверджується записами в її трудовій книжці (а.с.11).

Наказом директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради №165 від 05.11.2021 року, ОСОБА_1 , вчителя фізики, було відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 03.11.2021 року №130, акт відсторонення №2 від 05.11.2021 року (а.с.45). ОСОБА_1 була ознайомлена із вказаним наказом, і письмово висловила незгоду з ним.

Як вбачається із наданої відповідачем на запит апеляційного суду інформації щодо вчителя фізики ОСОБА_1 Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради віл 13.04.2023 року №44 (а.с.135), хронологічна дата, коли позивача ОСОБА_1 було повернуто до роботи - 01.03.2022 року. ОСОБА_1 на робочому місці мала 194 прямих контактів (з них - 165 діти) та 361 непрямий контакт (з них - 325 діти). У період з 08.11.2021 року по 01.03.2022 року у гімназії навчання проводилось в очному режимі. Тільки у період з 02 по 08 грудня 2021 року два класи (5-А та 10) було переведено на дистанційну форму навчання, так як у даних класах були діти, які захворіли на COVID-19. Проте, у 5-А класі вчитель ОСОБА_1 уроки не викладала, у 10 класі не було можливості організувати дистанційну роботу для ОСОБА_1 . У гімназії немає кабінетної системи, тому вчитель ОСОБА_1 уроки проводила у різних класних приміщеннях, відвідувала учительську кімнату, туалетну кімнату. У період карантинних обмежень працівники гімназії у відрядження не відправлялись.

Також до вказаної інформації відповідачем додано витяг з наказу №99 від 16.11.2021 року "Про призначення ОСОБА_2 " (а.с.136), з якого вбачається, що ОСОБА_2 , вчителя Дружбинського ЗЗСО І-ІІІ ст., прийнято на посаду вчителя фізики гімназії імені Васильченка за сумісництвом з 16 листопада 2021 року на час відсутності основного працівника.

Тобто, в період відсторонення від роботи вчителя фізики ОСОБА_1 , на посаду вчителя фізики гімназії було прийнято іншого вчителя фізики - ОСОБА_2 .

Як вбачається із наданої відповідачем додаткової інформації щодо вчителя фізики ОСОБА_1 (а.с.150), у період з 02.02.2022 року по 13.02.2022 року для учнів 5-11 класів було організовано освітній процес у дистанційному режимі у зв`язку із різким збільшенням захворюваності учнів та педагогічних працівників.

При цьому, у зазначений хронологічний період на посаді вчителя фізики Ічнянської гімназії імені Васильченка працювала ОСОБА_2 (а.с.136).

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо відсутності в Ічнянській гімназії імені Васильченка кабінетної системи, позивач ОСОБА_1 надала апеляційному суду копію паспорту кабінету фізики Ічнянської гімназії імені Васильченка, зав. кабінетом ОСОБА_1 (а.с.166-182).

Проте, в ході апеляційного розгляду даної справи судом було встановлено, що у зв`язку із проведенням ремонту, кабінет фізики у спірний хронологічний період не працював, і за даних обставин, уроки фізики проводились у різних кабінетах гімназії. Вказана обставина позивачем ОСОБА_1 в ході судового розгляду даної справи не заперечувалась.

Як вбачається із вищенаведеного, є обґрунтованими доводи відповідача відносно того, що за характером виконуваних позивачем обов`язків вчителя фізики, які пов`язані із безпосередніми, прямими контактами із здобувачами освіти та іншими працівниками гімназії, позивач ОСОБА_1 підлягала обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2.

У період з 08.11.2021 року по 01.03.2022 року у гімназії навчання проводилось в очному режимі, можливості для встановлення ОСОБА_1 дистанційного режиму роботи не було, при цьому, на час відсторонення позивача від роботи було прийнято іншого вчителя фізики - ОСОБА_2 . У зв`язку із проведенням ремонту, кабінет фізики не працював, тому уроки фізики проводились в різних кабінетах гімназії, що значно підвищувало кількість соціальних контактів. За даних обставин, рівень загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник, є дуже високим.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 10.01.2022 року відносно того, що в даному випадку суспільні інтереси превалюють над особистими, і при цьому, втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбачено законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті). В контексті охорони здоров`я, відсторонення ОСОБА_1 від роботи у відповідний хронологічний період було пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 позову, проте, помилився щодо мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. При цьому, рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.01.2022 року - змінити, виклавши мотиви та підстави відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи, в редакції даної постанови апеляційного суду.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року - змінити, виклавши мотиви та підстави відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи, в редакції даної постанови апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: