Ухвала

від 25.10.2022 по справі 910/14123/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"25" жовтня 2022 р. Справа№ 910/14123/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» про забезпечення позову, яку подано під час розгляду

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022, повний текст якого складений 30.03.2022

у справі №910/14123/21 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна»

про стягнення 895 662,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс»

про стягнення 260 128,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю.., Тищенко А.І. перебуває справа №910/14123/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у справі №910/14123/21 розгляд якої призначено на 30.11.2022 об 11:30 год.

21.10.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 895 662,00 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна» та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду до набрання законної сили рішенням по справі № 910/14123/21. Аналогічна за змістом заява надійшла до суду 24.10.2022

Щодо вказаної заяви колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Стаття 139 ГПК України встановлює вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» заяву про забезпечення позову колегією суддів встановлено, що: заявником дотримано вимог щодо форми та змісту заяви; підстави для виклику заявника для надання пояснень або додаткових доказів, а також для призначення розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін відсутні.

Дослідивши матеріали справи, апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, серед іншим, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З матеріалів справи слідує, що первісний позов заявлено про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 895 662,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом послався на те, що, що під час здійснення внутрішнього аудиту, ним було виявлено, що ним відповідачу за первісним позовом з посиланням на договори про надання поворотної фінансової допомоги №1/03/2020 від 10.03.2020 та №1/07/2020 від 17.07.2020 перераховано 960 000,00 грн., в той час як відповідачем за первісним позовом було повернуто лише 65 000,00 грн., та, з огляду на вказані обставини та враховуючи відсутність у нього відповідних договорів, позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з відповідною вимогою про надання примірників таких договорів або повернення коштів в сумі 895 000,00 грн. (960 000,00-65 000,00), проте відповідач за первісним позовом вказану вимогу не виконав, а відтак, такі кошти підлягають поверненню позивачу як безпідставно набуті. Крім того позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом 3 % річних в сумі 662,00 грн.

Також у первісному позові позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідно до якого позивач за первісним позовом просив суд витребувати у відповідача за первісним позовом спірні договір про надання поворотної фінансової допомоги №1/03/2020 від 10.03.2020 та договір про надання поворотної фінансової допомоги №1/07/2020 від 17.07.2020.

Зустрічний позов заявлено про стягнення з відповідача за зустрічним позовом грошових коштів у сумі 260 128,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом послався на те, що ним від відповідача за зустрічним позовом отримано позику за договором №1/5/2018 від 05.05.2018 та договором №1/02/2019 від 22.02.2019 у загальному розмірі 1 250 000,00 грн., проте повернуто відповідачу з посиланням на вказані договори грошові кошти у загальній сумі 1 510 000,00 грн., тобто на 260 000,00 грн. більше, ніж було отримано, а відтак, вказані кошти підлягають поверненню позивачу за зустрічним позовом як безпідставно набуті. Крім того позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом 3 % річних в сумі 128,22 грн.

Також у зустрічному позові позивач за зустрічним позовом, з посиланням на відсутність у нього договору №1/5/2018 від 05.05.2018 та договору№1/02/2019 від 22.02.2019, просив витребувати у відповідача за зустрічним вказані договори.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом повідомив про відсутність у нього договорів про надання поворотної фінансової допомоги №1/03/2020 від 10.03.2020 та №1/07/2020 від 17.07.2020, а відповідач за зустрічним позовом - про відсутність у нього договорів №1/5/2018 від 05.05.2018 та №1/02/2019 від 22.02.2019.

При цьому ані відповідач за первісним позовом, ані відповідач за зустрічним позовом фактично не заперечили проти отримання ними коштів, проте, які слідує з матеріалів справи не вжили будь-яких дій щодо повернення коштів.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.

Предметом спору за первісним позовом є позовні вимоги про стягнення з відповідач за первісним позовом перерахованих йому грошових коштів.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» надало докази того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна» відсутнє як майно, так і грошові кошти у кількості достатній для виконання рішення суду у випадку задоволення первісного позову, що підтверджується листом приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича вих. № 3961 від 20.10.2022

Враховуючи предмет та підстави первісного позову, а також те, що з матеріалів справи вбачаться, зокрема, те, що відповідач за первісним позовом, не заперечивши проти отримання ним коштів та не надавши суду тих договорів з посиланням на які вказані кошти були йому перераховані, не вжив будь-яких дій щодо повернення таких коштів та те, що у останнього відсутнє як майно, так і грошові кошти у кількості достатній для виконання рішення суду у випадку задоволення первісного позову, апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача за первісним позовом про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких звернувся позивач за первісним позовом.

Обрані позивачем за первісним позовом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі яка заявлена до стягнення у первісному позові є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» про забезпечення позову задовольняється.

При цьому колегія суддів зауважує Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна», що воно не позбавлено право звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення зустрічного позову.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 1044 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» про забезпечення позову.

2. Накласти арешт грошові кошти в сумі 895 662 (вісімсот дев`яносто п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 00 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна» (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55, ідентифікаційний код 39414877) та обліковуються на рахунках в банківських або інших кредитно-фінансових установах, виявлених в ході виконання ухвали суду.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріскел Сервіс» (07300, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19/«Карат» промисловий майданчик, 32, ідентифікаційний код 39878608)

4. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріскел Енерджі Україна» (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55, ідентифікаційний код 39414877).

5. Дана ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

6. Строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документа - 3 роки: до 24.10.2025.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку та в строк визначені ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала