Ухвала

від 10.10.2022 по справі 522/17066/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17066/21

Провадження № 2/522/563/22

УХВАЛА

10 жовтня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гаркуші Є. О.,

представника позивача та третьої особи адвоката Наседкіна О. І.,

представника відповідача адвоката Борщенка К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного підприємства «Беранді», про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного підприємства «Беранді», про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на нерухоме майно.

20.06.2022 ОСОБА_1 , з посиланням на ч. 3 ст. 49 ЦПК України, подав до суду уточнену позовну заяву, в якій, крім відповідача АТ «Альфа Банк», зазначив також іншого відповідача ОСОБА_2 та просив визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 26.06.2021 № 58367391, прийняте державним реєстратором Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області Івановим І. В., щодо реєстрації права власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С. В., р/н 1203.

У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Наседкін О. І. просив прийняти уточнену позовну заяву.

Представник відповідача адвокат Борщенко К. О. проти прийняття уточненої позовної заяви заперечував, зазначив, що у цій заяві позивачем змінено одночасно предмет та підстави позову, що не допускається.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 до суду заяви слідує, що позивач фактично подав заяву, якою змінив одночасно предмет та підстави позову, заявив нову вимогу про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та навів нові обставини в обґрунтування своїх вимог, а також визначив інше коло відповідачів, що є недопустимим в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.

Виходячи з висновків, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 761/7978/15-ц, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття уточненої позовної заяви, яка подана позивачем, оскільки за своїм змістом у заяві викладено вимоги, які за своєю суттю змінюють в цілому підстави та предмет первісного позову, що є недопустимим відповідно до вимог статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням нових позовних вимог та доведенням заявлених вимог шляхом подання нових доказів, а також з визначенням іншого кола учасників справи.

При цьому слід роз`яснити позивачу право звернення до суду з відповідними вимогами у загальному порядку шляхом подання позову до суду.

Ураховуючи викладене та керуючись статями 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, поданої 20 червня 2022 року, - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т. Ю. Федчишена