Рішення

від 26.10.2022 по справі 420/19290/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19290/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.

за участі: секретаря Сідлецької А.П. представників : позивача Філіппової Е.Г. відповідача Жукової Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 30.09.2021 року №24500/15-32-07-15/39076260, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 8 235 680 грн. та зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в сумі 7 882 253,46 грн.;

- визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 30.09.2021 року №24504/15-32-07-15/39076260, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 5 341 818 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) були винесені податковим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №19463/15-32-07-15/39076260 від 13.09.2021 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро», код за ЄДРПОУ 39076260 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість , у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке становить більше 100 тис.грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ», а тому вони є протиправними та такими, що підлягаю скасуванню, оскільки з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» під час здійснення власної господарської діяльності та господарських відносин із контрагентами відсутні порушення вимог Податкового кодексу України та іншого чинного законодавства.

25.11.2021 року через канцелярію суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що податковим органом на підставі наказу №5973-п від 17.08.2021 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОІ «Бессарабія-Агро». За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акти від 13.09.2021 року №19463/15-32-07-15/39076260, у висновках якого зазначено про порушення позивачем п.44.1, ст.44, 102.5 ст.102, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст..198, п.200.1, абз. а), б), в) п.200.4 ст.200 ПК України. З огляду на зазначене податковим органом було правомірно винесені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області форми «В4» від 30.09.2021 року №24500/15-32-07-15/39076260 та форми «В3» від 30.09.2021 року №24504/15-32-07-15/39076260.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалю суду від 29.12.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 19.10.2022 року без виходу до нарадчої кімнати провадження у справі поновлено.

Дослідивши письмові докази, відзив на адміністративний позов та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.01.2014 року, номер запису №15531020000003027 (т.1 а.с.10).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро»» згідно витягу з Реєстру платників податку на додану вартість №1615024500133, виданого 13.04.2016 року є платником податків на додану вартість (т.1. а.с.11).

20.07.2021 року позивач подав до Ізмаїльської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період червень 2021 року (реєстраційний номер документа: 9198739422). До декларації були додані: відомості про суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН та про податкових кредит з урахуванням його коригування (додаток 1 до декларації); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Додаток 2 до декларації); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до декларації), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електродного адміністрування (Додаток 4 до декларації) (т.1 а.с.96-107, 112-113).

Також позивачем було надано до контролюючого органу уточнюючі розрахунки до податкової декларації від 20.08.2021 р. №9240901137 та від 30.08.2021 р. №9249398703 (т.1 а.с.108-111, т.2 а.с.104-107).

При цьому у рядку 17 декларації із урахуванням уточнюючого розрахунку від 30.08.2021 року зазначено суму податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 21 501 867,00 грн., суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 21 501 867,00 грн. (рядок 19), суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (з урахуванням уточнених розрахунків до декларації) у розмірі 5 341 818,00 грн. (рядки 20.2 та 20.2.1), сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (з урахуванням уточнених розрахунків до декларації) 8 236 682, 00 грн. (рядок 20.3, 21).

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 17.08.2021 року №5973-п та направлень на проведення перевірки від 28.08.2021р. №№11626/15-32-07-15, 11626/15-32-07-15 проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Бессарабія-Агро» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2021 №9198739422, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань від 20.08.2021 №9240901137 та від 30.08.2021 року №9249398703 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів зазначені у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (т.1 а.с.225-226).

За результатами перевірки податковим органом складено акт №19463/15-32-07-15/39076260 від 13.07.2021 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- п.44.1, ст. 44, 102.5 ст.102, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198, п. 200.1, абз. а), б), в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.5 р.III Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21, із змінами і доповненнями, ТОВ «Бессарабія-Агро» зависило суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на 7 882 253,46 грн., зависило суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню 5 341 818 грн. та зависило суми від`ємного значення, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 8 235 680 грн.

Водночас судом також встановлено те, що 31.08.2021 року, 02.09.2021 року, 03.09.2021 року та 06.09.2021 року відповідачем на адресу Керівника ТОВ «Бессарабія-Агро» направлялися запити на надання документів, а саме первинних документів по взаємовідносинам з ризиковими підприємствами, по яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту та вплинули на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 декларації за червень 2021 року, а саме: договори, видаткові накладні, первинні документи щодо перевезення, оприбуткування, оплати, зберігання та подальше використання придбаного товару, відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків по рах. 201, 206, 26, 631, 377, 685 тощо за період з 01.10.2018 по 30.06.2021 року) по підприємствам: ТОВ «ЛАЙТЕНС», ТОВ «ДРАНТЕК», ТОВ «ТРАСТ ЛАЙН», ТОВ «ПРЕСЛІНГ», ТОВ «ТРЕЙД ПРОГРЕС», ТОВ «ТРЕЙД-ГРУПП» (т.2 а.с.3-5), які були отримані бухгалтером позивача, що не заперечується.

Разом з тим, з підстав не надання керівником ТОВ «Бессарабія-Агро» вказаних у вищенаведених запитах документів відповідачем виготовлено відповідні акти про не надання до перевірки первинних документів при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бессарабія-Агро», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке становить більше 100 тис. грн.., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ (т.2 а.с.6-9).

Судом встановлено, що за результатами вищезазначеної перевірки та висновків викладених у акті перевірки №19463/15-32-07-15/39076260 від 13.07.2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №24500/15-32-07-15/39076260 від 30.09.2021 року (форма В4), яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 8 235 680 грн. та зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в сумі 7 882 253,46 грн. (т.1 а.с.166-168);

- №24504/15-32-07-15/39076260 від 30.09.2021 року (форма В3), яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 5 341 818 грн. (т.1 а.с.169-170).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу ТОВ "Бессарабія-Агро" звернулось до адміністративного суду із позовом про їх оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, згідно приписів пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Так, щодо визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 30.09.2021 року №24504/15-32-07-15/39076260, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 5 341 818 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №19463/15-32-07-15/39076260 від 13.07.2021 року основним постачальником ТОВ "Бессарабія-Агро", податок на додану вартість по якому сплачений у складі вартості придбаних у них товарів (робіт, послуг), надав найбільший вплив на формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів. зазначених у додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з урахуванням уточнюючих розрахунків до неї був ТОВ «РЕФУЛ РЕСУРС», код ЄДРПОУ 40422451, серпень 2016 р, сума ПДВ 5 341 818,00 грн.

Також відповідачем у акті зазначено, що ТОВ «Бессарабія-Агро» у порушення до п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу заявило суми ПДВ до відшкодування з бюджету за період серпень 2016 року, який перевищує термін позовної давнини-1095 днів. TOB «БЕССАРАБІЯ-АГРО» суми ПДВ по отриманим від ТОВ «РЕФУЛ-РЕСУРС» податковим накладним включило до складу податкового кредиту за серпень 2016 уточнюючим розрахунком, поданим до контролюючого органу 25.11.2016, реєстраційний номер 9227234351. Тобто, платник податків у розрахунок бюджетного відшкодування за червень 2021 року включило суму за період серпень 2016 року, право на отримання якого у нього виникло в строк більший, піж встановлений п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу. 3 огляду на це, ТОВ «БЕССАРАБІЯ-АГРО» у червні 2021 року неправомірно заявлена сума до бюджетного відшкодування у розмірі 5341818 грн.

Суд при прийнятті рішення враховує темпоральні межі права платника ПДВ на повернення бюджетного відшкодування, встановлені пунктом 102.5 статті 102 ПК. Згідно з положеннями цього пункту заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Норму цього пункту слід застосовувати у системному зв`язку з нормою пункту 102.4, якою встановлено, що податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою платника податків у самостійному погашенні грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, може бути стягнутий протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення. Таким чином, законом встановлено строк давності, за збігом якого вимоги щодо суми податкового зобов`язання, як не сплаченої, так і надміру сплаченої (такої, що підлягає відшкодуванню) у податковому правовідношенні припиняються. Це стосується і суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки за своєю сутністю вона є надміру сплаченою платником ПДВ сумою податку при придбанні товарів (послуг), в порівнянні із сумою його податкових зобов`язань за податковий (звітний) період.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Аналогічного висновку щодо необхідності застосування до даних правовідносин п.102.5 ст.102 ПК України дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 року по справі №520/3210/19.

Отже, повернути помилково та надміру сплачені грошові зобов`язання можливо лише у двох випадках, або протягом 1095 днів від їх сплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, з урахуванням змісту позовних вимог, у межах спірних правовідносин належить встановити зокрема факт подання заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від їх сплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Досліджуючи питання дотримання позивачем строку при поданні заяви про повернення надміру сплачених коштів від дати їх сплати або отримання права на таке відшкодування, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість, подана 30.08.2021 року.

Судом встановлено, що згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 року №815/2699/17 позовні ТОВ «Бессарабія-Агро» задоволено та визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002271402 від 24.02.2017, податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002291402 від 24.02.2017, податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0002281402 від 24.02.2017.

Посилання позивача на висновки акту перевірки від 07.02.2017 року №31/15-32-14-02/39076260 та податкові повідомлення-рішення, які були предметом оскарження в межах справи №815/2699/17 жодним чином не впливали на можливість та право позивача на подання заяви про бюджетне відшкодування нарахованого у попередньому та звітному (податковому) періоді за серпень 2016 року у сумі 5 341 818 грн. по відносинам позивача з ТОВ «РЕФУЛ-РЕСУРС» в межах 3-х річного строку встановленого п.102.5 ст.102 ПК України.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Суд зауважує що податкові повідомлення-рішення, які оскаржувались позивачем у межах справи №815/2699/17 були винесені податковим органом не за результатом дослідження права позивача на бюджетне відшкодування яке виникло по взаємовідносинам с ТОВ «РЕФУЛ-РЕСУРС», а внаслідок перевірки відповідачем господарської діяльності позивача у періоді з 03.02.2014 по 30.09.2016 роки.

Згідно ч.2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 зазначено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення зокрема за такими формами «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13);

При цьому за результатами перевірки за актом від 07.02.2017 року №31/15-32-14-02/39076260 (з підстав якого прийнято оскаржувані ППР у справі №815/2699/17) податковим органом не виносилось податкового повідомлення-рішення форми «В3», а отже не порушувалось право позивача на звернення із заявою про бюджетне відшкодування.

Крім того, навіть якщо погодитись з тим, що як вказано позивачем у відповіді на відзив (т.2 а.с.12-15) право на врахування сум податкового кредиту, сформованих за господарською операцією з ТОВ «РЕФУЛ РЕСУРС» виникло у нього 14.11.2017 р. у зв`язку з набранням законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2017 р. у справі №815/2699/17 (т.2 а.с.16-46), якою скасовані податкові повідомлення-рішення про зменшення сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до складу яких входила сума податкового кредиту, сформованого за операцією з ТОВ «РЕФУЛ -РЕСУРС», яке залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року (т.2 а.с.47-63). То суд вказує на те, що проміжок днів між датою 30.08.2021 року (дата подання відповідної заяви) та 14.11.2017 року (згідно якої як вказує позивач та погоджується суд виникло його право на врахування сум податкового кредиту) становить 1385 днів, що вказує на порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу, яким передбачено право на таке звернення із відповідною заявою продовж 1095 днів.

Враховуючи, що інших доводів щодо неправомірної поведінки контролюючого органу, пов`язаної із зволіканням щодо узгодження заявлених до відшкодування сум ПДВ за податковою декларацією за червень 2016 року, позивач не наводить суд вважає, що відповідачем правомірно та відповідно до вимог чинного законодавство винесено податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 30.09.2021 року №24504/15-32-07-15/39076260, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 5 341 818 грн.

Щодо вимог в частині визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 30.09.2021 року №24500/15-32-07-15/39076260, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 8 235 680 грн. та зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в сумі 7 882 253,46 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №19463/15-32-07-15/39076260 від 13.07.2021 року за звітний період червень 2021 року ТОВ "БЕССАРАБІЯ-АГРО" у рядку 17 (колонка Б) декларації та уточнюючих розрахунків до неї, показник якого враховується при розрахунку показника у рядку 19 Декларації за звітний період червень 2021 року, задекларовано суму загальну податкового кредиту у розмірі 21501867 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту, задекларованого по р. 10.1 (колонка Б) «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» у сумі 14 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив отримання послуг мобільного зв`язку. Перевіркою не встановлено завищення/заниження суми ПДВ, відображеного по р. 10.1 у сумі 14 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту, задекларованого по р. 16.1 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» у сумі (1501853 грн., встановлено, що на формування цього показника основний вплив мали наступні чинники:

- «вхідне» від`ємне значення. підтверджене актом плановою виїзною перевіркою за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 від 10.05.2019 р. №000273/15-32-14-11/39076260, у сумі (13227812 грн.);

- відображення у складі податкового кредиту в декларації за листопад 2018 року (№8282923077 від 18.12.2018 р.) сум ПДВ по «ризиковим» контрагентам у розмірі 8235680 грн.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкового кредиту та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації за червень 2021 (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено:

Згідно Таблиці 1 додатка 2 (Д2) (№9249397160 від 30.08.2021) уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2021 року, від`ємне значення сформовано ТОВ «БЕССАРАБІЯ-АГРО» за період листопад 2018 р у сумі 8235680 грн., а саме до складу податкового кредиту у Декларації з ПДВ за листопад 2018 року включені суми ПДВ по придбанню соняшника по наступним контрагентам:

- ТОВ "ЛАЙТЕНС", код за ЕДРПОУ 40333042, сума ПДВ 1 123523 грн.;

- ТОВ "ДРАНТЕК", код за ЄДРПОУ 40395533, сума ПДВ 1169449 грн.;

- ТОВ "ТРАСТ ЛАЙН", код за ЄДРПОУ 40405902, сума ПДВ - 1476478 грн.;

- ТОВ "ПРЕСЛІНГ", код за ЄДРПОУ 40471996, сума ПІДВ - 1667561 грн.;

- ТОВ "ТРЕЙД ПРОГРЕС", КОД З С ДРПО У 41261550, сума ГДВ - 4333072 грн.;

- ТОВ "ТРЕЙД-ГРУПП", код за ЄДРПОУ 41261828, сума ПІДВ 1465597 грн.

Водночас податковим органом у акті перевірки зазначено, що до перевірки платником податків ТОВ «БЕССАРАБІЯ-АГРО» не були надані первинні документи (договори, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, тощо), дані бухгалтерського обліку - оборотно-сальдові відомості по рах. 631 за період 10-2018 - 06-2021, картки по рах. 631 по вищенаведеним платникам податків, про що були складені відповідні акти від 01.09.2021 №2627/15-32-07-15/39076260 від 02.09.2021 року, №2636/15-32-07-15/39076260, від 03.09.2021 №2644/15-32-07-15/3907260. від 06.09.2021 №2659/15-32-07-15/3907260.

Оплату за нібито поставлений товар ТОВ «Бессарабія-Агро» контрагентам на час проведення перевірки в 2021 році не сплатив. Так само й не містять матеріали справи докази такої оплати на час прийняття рішення суду.

Суд вважає за необхідне вказати такі норми Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.3 статті 44.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Пункт 44.5 статті 44.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Пункт 44.6 статті 44.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пункт 44.7 статті 44.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1-2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі ж якщо до закінчення перевірки або у вказаний вище термін платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Так, судом встановлено, що 31.08.2021 року, 02.09.2021 року, 03.09.2021 року та 06.09.2021 року відповідачем на адресу Керівника ТОВ «Бессарабія-Агро» направлялися запити на надання документів, а саме первинних документів по взаємовідносинам з ризиковими підприємствами, по яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту та вплинули на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по рядку 21 декларації за червень 2021 року, а саме: договори, видаткові накладні, первинні документи щодо перевезення, оприбуткування, оплати, зберігання та подальше використання придбаного товару, відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків по рах. 201, 206, 26, 631, 377, 685 тощо за період з 01.10.2018 по 30.06.2021 року) по підприємствам: ТОВ «ЛАЙТЕНС», ТОВ «ДРАНТЕК», ТОВ «ТРАСТ ЛАЙН», ТОВ «ПРЕСЛІНГ», ТОВ «ТРЕЙД ПРОГРЕС», ТОВ «ТРЕЙД-ГРУПП» (т.2 а.с.3-5).

Разом з тим, з підстав не надання ТОВ «Бессарабія-Агро» вказаних у вищенаведених запитах документів перевіряючим виготовлено відповідні акти про не надання до перевірки первинних документів при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бессарабія-Агро», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке становить більше 100 тис. грн.., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ (т.2 а.с.6-9).

Таким чином судом встановлено, що позивач не забезпечив надання до перевірки належним чином оформлених документів на підтвердження здійснення своєї господарської діяльності по яким суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту та вплинули на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже враховуючи, що первинних документів, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами, Товариством надано не було, а відтак з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 року по справі №816/38/16.

Також суд зазначає, що позивачем не надано такі первинні документи і до суду під час розгляду цієї справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд зазначає, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, з огляду на не підтвердження сум включених до складу податкового кредиту.

Враховуючи все вищенаведене суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 30.09.2021 року №24500/15-32-07-15/39076260, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 8 235 680 грн. та зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в сумі 7 882 253,46 грн.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.

Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судових витрат.

Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС Українита може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессарабія-Агро» (68607, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 2А) код ЄДРПОУ 39076260.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код ВП 44069166

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2022 року.

СуддяІванов Е.А.

.