Рішення

від 26.10.2022 по справі 826/13849/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року м. Київ № 826/13849/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

до Міністерства культури України

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Укргідроенерго») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства культури України (далі по тексту - відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не скасуванні наказу Міністерства культури України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області».

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач протиправно відмовився скасовувати наказ від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09, яким затверджені межі та режими використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області, у тому числі на території земельної ділянки, відведеної під будівництво Канівської ГАЕС вказана бездіяльність негативно впливає на права та інтереси позивача як постійного землекористувача земельної ділянки, порушуючи право останнього використовувати її за цільовим призначенням; оскаржуваний наказ прийнятий всупереч положенням законодавства, за відсутності належних фактичних підстав, в результаті чого порушує права та законні інтереси позивача як землекористувача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/13849/17 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року роз`яснено порядок розгляду справи з урахуванням змін до процесуального законодавства; визначено учасникам справи термін для надання письмових позицій та повідомлено відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржуваний наказ - це єдиний документ, який забезпечує захист та збереження пам`яток культурної спадщини на території с. Бучак Канівського району Черкаської області, прийнятий з метою охорони пам`яток на вказаній території; вказано про обов`язковість виконання оскаржуваного наказу центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і громадянами.

Крім того, відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване пропуском шестимісячного строку звернення до суду, оскільки проект будівництва Канівської ГАЕС затверджений розпорядженням КМУ від 11 грудня 2013 року №1050-р, яким зокрема, визначено позивача забудовником, а тому саме з цієї дати позивач повинен був дізнатися про існування оскаржуваного наказу.

Позивач щодо заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду вказав, що на виконання ухвали від 09 листопада 2017 року подано заяву про усунення недоліків, якою були надані пояснення з приводу звернення до суду та докази на підтвердження своєї позиції. В заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що початком перебігу строків звернення до суду є 30 серпня 2017 року, тобто дата отримання відповіді від Міністерства культури України щодо недоцільності скасування оскаржуваного наказу, оскільки саме з цієї дати позивач дізнався про порушення своїх прав протиправною бездіяльністю відповідача.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, який регламентує часові межі захисту прав і інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 19 жовтня 2009 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Як зазначено позивачем у заяві про усунення недоліків, наприкінці лютого 2017 року ним отримано Науковий звіт за результатами наукової археологічної розвідки в межах землекористування ПАТ «Укргідроенерго» на території Пшеничницької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 579,9807 га (кадастровий номер 7122087400:01:001:0708), складений ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» із Висновком від 24 січня 2017 року №01/1331/6, в якому зазначено, що оскаржуваним наказом затверджені межі та режими використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області, у тому числі і на території земельної ділянки, відведеної у 80-ті роки минулого століття під будівництво Канівської ГАЕС, які відрізняються від факту в частині розташування та конфігурації меж. На підставі зазначеного позивач звертався до відповідача листом від 24 січня 2017 року, на який отримав відповідь від 21 лютого 2017 року, листом від 28 лютого 2017 року, на який отримав відповідь від 14 квітня 2017 року та листом від 06 червня 2017 року, на який отримав відповідь від 06 червня 2017 року. Тобто, з початку 2017 року і до 30 серпня 2017 року (дата отримання листа відповідача від 06 червня 2017 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції) позивачем здійснювались заходи з досудового врегулювання спору, проте, в межах досудового врегулювання спору відповідач фактично відмовив у скасуванні оскаржуваного наказу, що слугувало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів в межах даного спору.

Позивач вернувся до суду 26 жовтня 2017 року шляхом направлення позову засобами поштового зв`язку, тобто в межах річного строку з дати, коли він дізнався про порушення своїх прав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду і про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що у відповідача відсутні правові підстави та повноваження затверджувати межі і режим використання зон охорони об`єктів культурної спадщини місцевого значення; межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджується відповідним органом охорони культурної спадщини.

У підготовчому засіданні 05 червня 2018 року судом без викладення окремим документом постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволені.

У судовому засіданні 01 листопада 2018 року суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, на підставі відповідної письмової заяви, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених у справі обставин, суд при вирішенні спору по суті враховує такі обставини.

Розпорядженням КМУ від 08 листопада 2007 року №965-р Про затвердження техніко-економічного обґрунтування і титулу будови спорудження Канівської ГАЕС затверджено подане Мінпаливенерго техніко-економічне обґрунтування спорудження Канівської ГАЕС та рекомендоване для затвердження Центральною службою Укрінвестекспертизи Мінрегіонбуду із зазначеним у розпорядженні показниками.

Розпорядженням КМУ від 11 грудня 2013 року №1050-р затверджено Титул будови (об`єкта) «Будівництво Канівської ГАЕС», будівництво якої розпочалось у 2008 році; позивача визначено забудовником Канівської ГАЕС.

Наказом Міністерства культури і туризму України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області» відповідно до статей 5, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», враховуючи рішення засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України (протокол від 10 листопада 2009 року №33) затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області, визначені науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень; визначено, що науково-проектна документація, зазначена в пункті 1 наказу, зберігається в Державній службі з питань національної культурної спадщини; органу охорони культурної спадщини Черкаської ОДА довести цей наказ до відома органів з питань земельних ресурсів, архітектури та містобудування Черкаської ОДА і забезпечити контроль за дотриманням режиму використання зон охорони пам`яток с. Бучак.

Листом Міністерства культури України від 21 лютого 2017 року №146/10/72-17 за наслідками розгляду листа ПАТ «Укргідроенерго» щодо меж та режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області повідомлено таке: межі та режими використання зон охорони пам`яток культурної спадщини в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області були затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 та наразі не переглядалися (зміни та доповнення до наказу не вносилися). Визначені відповідною науково-проектною документацією режими використання зон охорони пам`яток (комплексна охоронна зона пам`яток на території с. Бучак та на його північній околиці; комплексна охоронна зона пам`яток, розташованих в районі Бабиної гори на південь від с. Бучак; охоронна зона пам`ятки археології на горі Віха; зона охорони археологічного культурного шару; зона охоронюваного ландшафту) є обов`язковими для виконання усіма фізичними та юридичними особами, що здійснюють діяльність на даній території. Будь-які проекти (землеустрою, будівництва, реконструкції тощо) в межах охоронних зон мають погоджуватися з відповідними органами охорони культурної спадщини.

Листом від 28 грудня 2017 року №5-3-1/1240 позивач звернувся до відповідача з проханням скасувати наказ від17 листопада 2009 року №997/0/16-09 як неправомірний.

Листом Міністерства культури України від 14 квітня 2017 року№1279/10/13-17 щодо вимоги про скасування наказу повідомлено, що викладена у вказаному листі позивача інформація потребує додаткового опрацювання профільними структурними підрозділами Мінкультури спільно з розробником науково-проектної документації. За результатами ПАТ «Укргідроенерго» буде проінформовано додатково.

Листом від 06 червня 2017 року №5-2-3/3086 позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути лист ПАТ «Укргідроенерго» від 28 лютого 2017 року №5-3-1/1240 по суті та повідомити позивача про прийняте рішення.

Листом від 29 серпня 2017 року №3253/10/13-17 відповідач за наслідками розгляду листа позивача про скасування наказу від17 листопада 2009 року №997/0/16-09 як неправомірного повідомлено таке: комплекс пам`яток археології в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області рекомендовано для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категорією національного значення. Наразі, до завершення передбаченої законодавством процедури зазначений наказ - це єдиний документ, який забезпечує захист та збереження пам`яток культурної спадщини на згаданій території. Враховуючи викладене, з метою належного захисту пам`яток до вирішення питання про їх включення до Реєстру за категорією національного значення та затвердження відповідної науково-проектної документації щодо меж та режимів зон охорони відповідним наказом Мінкультури, відповідач вважає недоцільним скасування попереднього наказу. Відповідно до пункту 4 наказу МКТ від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, неодноразово звертався з ініціативними листками до Черкаської ОДА з проханням прискорити розробку відповідної облікової документації для підготовки постанови КМУ «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» у порядку, визначеному постановою КМУ «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 27 грудня 2001 року №1760. Водночас, місцевий орган охорони культурної спадщини не виконує покладені на нього функції та тривалий час зволікає із розробкою не лише облікової документації на об`єкти культурної спадщини, але і науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання території історичних ареалів (історико-архітектурних опорних планів) в історичних населених місцях, затверджених постановою КМУ від 26 липня 2001 року №878, яких на території Черкаської області налічується 13. Враховуючи проведення у 2016-2017 роках ДП «Науково-дослідний центр «охоронна археологічна служба України» НА України наукових археологічних розвідок в межах землекористування ПАТ «Укргідроенерго» та території Канівського району Черкаської області, відповідач пропонує передати відповідні наукові звіти до місцевого органу охорони культурної спадщини з метою розробки на їх підставі актуальної облікової документації, а також науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток та прискорення підготовки відповідного подання до Мінкультури. Крім того, відповідач вважає за доцільне проінформувати, що до Мінкультури неодноразово надходили звернення протилежного змісту: з проханням прискорення занесення об`єктів культурної спадщини в районі с. Бучак до Реєстру за категоріє національного значення та із вагомими запереченнями проти будівництва ГАЕС на даній території.

При цьому, відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15 березня 2013 року №1265488 позивачу на праві постійного користування передано земельну ділянку площею 579,9807 га за адресою Черкаська область, Канівський район, с/рада Пшеничницька, кадастровий номер 7122087400:01:001:0708; цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств.

Згідно Витягу з ДЗК про земельну ділянку від 02 березня 2013 року №НВ-7100051802013 вказана земельна ділянка віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки - для виробництва та розподілення електроенергії.

Розпорядженням Черкаської ОДА від 07 березня 2013 року №60 позивачу надано у постійне користування земельні ділянки державної власності загальною площею 927,9529 га земель енергетики, серед яких земельна ділянка в межах Пшеничницької сільської ради Канівського району, площею 579,9807 га, кадастровий номер 7122087400:01:001:0708. Відповідно до додатку 1 «Перелік пам`яток і об`єктів природи та культурної спадщини в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області» в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області містяться пам`ятки природи місцевого значення; пам`ятки археології місцевого значення (відповідно до рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 26 червня 1990 року №116); пам`ятки історії місцевого значення (відповідно до рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 вересня 1973 року №554, наказу МКТ від 13 липня 2009 року №521/0/16-09); щойно виявлені об`єкти археологічної спадщини (відповідно до рішення Канівської ради народних депутатів від 02 серпня 1999 року №6-4); об`єкти історії, що потребують взяття на державний облік; об`єкти археології, що потребують додаткового вивчення та взяття на державний облік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;

- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Положеннями статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема Міністерство культури України як центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, а також орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1, 7 Положення про Міністерство культури і туризму України, затверджене постановою КМУ від 08 листопада 2006 року №1566, яке діяло станом на дату винесення оскаржуваного наказу, Міністерство культури і туризму України (МКТ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МКТ видає у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства накази, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Положення про Міністерство культури України, затверджене постановою КМУ від 03 вересня 2014 року №495 (далі по тексту - Положення №495) Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.

Згідно з пунктом 2, 3 Положення №495 Мінкультури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Мінкультури є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин.

Згідно пунктів 1, 14, 17, 32 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини належить: контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць; встановлення режиму використання пам`яток національного значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6, 7 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Системний аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що повноваження у сфері охорони культурної спадщини розподілені між Кабінетом Міністрів України та спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини. В свою чергу, Кабінет Міністрів України, спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини є Міністерство культури України як центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, а також орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, між якими розподілені законодавчо встановлені повноваження.

При цьому, до компетенції відповідача належить визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць; встановлення режиму використання пам`яток національного значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць; до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони.

Судом встановлено, що наказом Міністерства культури і туризму України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області» відповідно до статей 5, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», враховуючи рішення засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України (протокол від 10 листопада 2009 року №33) затверджено межі та режими використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області, визначені науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень (додається; визначено, що науково-проектна документація, зазначена в пункті 1 наказу, зберігається в Державній службі з питань національної культурної спадщини; органу охорони культурної спадщини Черкаської ОДА довести цей наказ до відома органів з питань земельних ресурсів, архітектури та містобудування Черкаської ОДА і забезпечити контроль за дотриманням режиму використання зон охорони пам`яток с. Бучак.

Водночас, як вбачається з додатку 1 до розпорядження Черкаської ОДА від 07 березня 2013 року №60 «Перелік пам`яток і об`єктів природи та культурної спадщини в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області» в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області містяться пам`ятки природи місцевого значення; пам`ятки археології місцевого значення (відповідно до рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 26 червня 1990 року №116); пам`ятки історії місцевого значення (відповідно до рішення виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 вересня 1973 року №554, наказу МКТ від 13 липня 2009 року №521/0/16-09); щойно виявлені об`єкти археологічної спадщини (відповідно до рішення Канівської ради народних депутатів від 02 серпня 1999 року №6-4); об`єкти історії, що потребують взяття на державний облік; об`єкти археології, що потребують додаткового вивчення та взяття на державний облік.

При цьому, жодних доводів та доказів наявності в районі с. Бучак Канівського району Черкаської області пам`яток національного значення матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача як у центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини відсутні повноваження на визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони, оскільки такі повноваження надані Законом України «Про охорону культурної спадщини» органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено наявність у нього повноважень на винесення оскаржуваного наказу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області».

Водночас, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не скасуванні оскаржуваного наказу від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 не підлягають задоволенню, оскільки задоволення зазначених позовних вимог не є належним способом захисту прав та інтересів позивача та, у випадку їх задоволення, жодним чином не вплинуло б на відновлення порушених прав та інтересів, а належним способом захисту в межах заявлених позовних вимог є саме оскарження такого наказу.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у спірному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури і туризму України від 17 листопада 2009 року №997/0/16-09 «Про затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток с. Бучак Канівського району Черкаської області».

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (код ЄДРПОУ 20588716, адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород) витрати по сплаті судового збору у 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури України (код ЄДРПОУ 37535703; адреса: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська