Рішення

від 24.10.2022 по справі 243/665/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 243/665/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 2479 від 18.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 09.06.2021 року працівниками КП «Київблагоустрій» за дорученням заступника директора Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-3318 від 09.06.2021 року ОСОБА_2 , здійснено руйнацію (демонтаж) конструктивних елементів об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі № 368-1, зареєстрованої за № 2359677080000, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 із частковою руйнацією фундаменту. Після знесення будівні працівниками КП «Київблагоустрій» були залишені рештки будівельного матеріалу на земельній ділянці та прибудинковій території, частково зруйновано рештки ФЕМ плитку та фундамент. Рештки знаходились з 09.06.2021 року по 13.09.2021 року, до яких він (позивач) не має відношення. 12.09.2021 року старшим інспектором КП «Київблагоустрій» Помінчук В.О. на нього (позивача) складено протокол № 021067, відповідно до якого 12.09.2021 року о 12.05 годині за адресою: м. Київ, вул. Л. Руденко, 6-А, ним, нібито, порушено правила благоустрою через самовільне зайняття частини території об`єкту благоустрою - складування будівельних матеріалів на тротуарі, чим він порушив вимоги ст. 152 КУпАП, п. 20.1.1 Правил благоустрою території м. Києва. 13.09.2021 року співробітниками КП «Київблагоустрій» із залучення спеціалізованої будівельної техніки повторно здійснено знесення (демонтаж) конструктивних елементів капітальної споруди - об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі № 368-1, із повторною руйнацією елементів фундаменту, яка ним була відновлена. В цей день працівники КП «Київблагоустрій» вивезли весь будівельний матеріал та сміття. 18.10.2021 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення Адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) винесено постанову № 2479, згідно якої він (позивач) порушив благоустрій території, а саме: самовільне зайняття частини території об`єкта благоустрою - складування будівельних матеріалів на тротуарі (вул. Л. Руденко, 6-А), чим порушено вимоги ст. 152 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 1020 грн. Постанова є незаконною, оскільки виявлені будівельні матеріали були складені не на території загального користування, а на земельній ділянці, право користування він має, будучи власником об`єкта нерухомості. Оскаржувану постанову отримано засобами поштового зв`язку на адвокатський запит 27.12.2021 року.

До суду позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

Відповідач до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства.

Враховуючи вимоги Закону, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 268 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного.

Даний позов зареєстровано в Слов`янському міськрайонному суді Донецької області 14.01.2022 року.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2022 року вирішено передати матеріали справи на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва.

16.09.2022 року матеріали справи зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва.

16.09.2022 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

23.09.2022 року позов залишено без руху.

29.09.2022 року позивачем надано документи на виконання вимоги суду.

Ухвалою суду від 30.09.2022 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні.

Як убачається з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 12.09.2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 021067, згідно якого 12.09.2021 року о 12.05 годині старшим інспектором КП «Київблагоустрій» виявлено порушення благоустрою - самовільне зайняття частини території об`єкту благоустрою складуванням будівельних матеріалів, чим порушено вимоги ст. 152 КУпАП, п. 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва. Протокол складено на місці порушення. В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що роботи виконувались на підставі повідомлення про початок будівництва, контрольна карта не отримувалась. Другий примірний протоколу отримано.

18.10.2021 року відбулось засідання адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) по справі про адміністративне правопорушення № 2479, за результатами якої комісія постановила накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 2479 від 18.10.2021 року адміністративна комісія при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) постановила накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, п. 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, а саме - самовільне зайняття частини об`єкта благоустрою шляхом складування 12.09.2021 року будівельних матеріалів на тротуарі (вул. Л. Руденко, 6-А).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 21 Конституції України визначає, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно статті 22 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Кодексу про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 8 особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до статті 9 адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В статті 7 КпАП України встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 247 провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 34, п. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад.

Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.

Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо: земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.08 р. № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва, якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Ці Правила регулюють права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті. Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. Правила містять загальнообов`язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Благоустрій - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах міста; утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до Генерального плану міста, іншої містобудівної документації, місцевих правил забудови, правил благоустрою території міста, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою.

Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.

До об`єктів благоустрою міста належать: території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні майданчики, дитячі майданчики, історичні національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади та сквери; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі, зони відпочинку біля води; д) кладовища; е) інші території загального користування. Прибудинкові території. Території будівель та споруд інженерного захисту територій. Охоронні зони інженерних мереж, технічні засоби телекомунікацій. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Елементами благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів. Зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях. Будівлі та споруди збирання, накопичення та вивезення відходів. Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами. Технічні засоби регулювання дорожнього руху. Будівлі і споруди системи інженерного захисту територій. Комплекси та об`єкти монументального мистецтва. Обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків. Малі архітектурні форми. Бюветні комплекси водопостачання. Телекомунікаційні мережі, телемережі та телекомунікації (електрозв`язок), антени рухомого (мобільного) зв`язку та супутникового зв`язку. Інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 3.1. Правил підприємства, установи, організації та громадяни забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм відповідно до вимог чинного законодавства у власність, користування.

Відповідальність за незабезпечення благоустрою, у тому числі при виконанні робіт самовільно, покладається на власника об`єкта благоустрою (балансоутримувача) та виконавця робіт.

Розділом 15 Правил передбачено порядок отримання контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою.

Зокрема, згідно п.15.1.1., 15.1.3 Правил підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов`язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

Згідно пункту 15.3 Правил до основних видів робіт зокрема відносять: складування будівельних матеріалів (конструкції, пісок, земля і т. п.): - документ на право землекористування; - схема складування; - згода землекористувача; - перелік будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 19.1.1 Правил контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

За нормами п. 19.2.1 уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об`єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 20.1.1. до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: - порушенні вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного середовища»; - порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; - проектуванні об`єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; - порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення; - самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою; - пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою; - знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення; - забрудненні (засміченні) території; - самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста; - неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; - створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Нормами ст. 152 КУпАП визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В суді встановлено, що на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення щодо самовільного зайняття частини території об`єкта благоустрою - складування будівельних матеріалів на тротуарі.

Як убачається з фотознімку, доданого позивачем о матеріалів справи, на території благоустрою складено будівельні матеріали. Як зазначив позивач в протоколі про адміністративне правопорушення, контрольної картки на отримання дозволу на порушення правил благоустрою він не отримував.

Не приймається до уваги посилання позивача на те, що протокол складено за складання будівельного сміття, яке залишило КП «Київблагоустрій» після демонтажу будівлі, оскільки це спростовується, зокрема, фотознімком, вказаним вище, а також поясненнями самого позивача, який вказував про складання саме будівельних матеріалів.

Не може бути прийнято до уваги і обґрунтування позивача про те, що він як, власник нежитлового приміщення, має право користування земельною ділянкою, оскільки позивачем не надано доказів того, що будівельні матеріали знаходились саме на тій земельній ділянці, яку він має на праві користування.

Враховуючи норми діючого законодавства та надані документи, суд дійшов висновку, що викладені доводи позивача є необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, по даній справі було встановлено, що позивач дійсно вчинив адміністративне правопорушення, та правомірно притягнутий до відповідальності.

На підставі наведеного, суд вважає, що постанова є законною, та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 24.10.2022 року.

Суддя: