Постанова

від 19.10.2022 по справі 380/1257/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1257/22 пров. № А/857/9245/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В. В.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року (суддя Лунь З.І., час ухвалення не вказано, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не вказано),

в адміністративній справі №380/1257/22 за позовом Приватного підприємства «Бодеро» до Львівської митниці Державної митної служби,

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

У січні 2022 року позивач ПП «Бодеро» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA209000/2021/700243/2 від 23.12.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2021/000354.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UА 209000/2021/700243/2 від 23.12.2021. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209160/2021/000354. Стягнуто на користь позивача з Львівської митниці Держмитслужби на суму 4540,00 грн. 00 коп..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, внаслідок чого вищевказане рішення повинно бути скасоване з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час розгляду документів, поданих позивачем до митного оформлення товару «Пряжа однониткова бавовняна» за МД UA209160/2021/015959 від 22.12.2021 було виявлено ряд розбіжностей, що не давало змоги встановити дійсну вартість товару. Відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень ч.21 ст.58 МК України. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори, що наведені в апеляційній скарзі, вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару. Декларанту була скеровано вимога про надання додаткових документів наступного змісту: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок-фактура, оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Для підтвердження митної вартості декларантом додатково було надано наступні документи:рахунок-проформа (продубльовано надану при митному оформленні); пакувальний лист; інформаційний лист від відправника (без перекладу). Інших документів згідно вимоги не надано. Роз`яснення щодо наявних розбіжностей не надано. За результатами проведеної консультації з декларантом Львівською митницею було прийнято спірне рішення, відповідно до якого митним органом було кореговано ціну товару «Пряжа однониткова бавовняна» за резервним методом. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 29.10.2021р. №UА209160/2021/13032, де митна вартість такого товару становить 3,50 дол. США за кг. Вважає апелянт, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 17.05.2022 скасувати та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржене відповідачем рішення суду є законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що основним видом господарської діяльності ПП Бодеро є неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (а.с. 20).

ПП Бодеро займається імпортом в Україну з Туреччини бавовняної пряжі поліестерової з регенерованих волокон (митний код 52061200), яка згодом, після її розмитнення та сплати митних платежів, реалізовується на території України.

Продавцем вказаної пряжі в Туреччині є BTZ Export Sanay Vis Tigaret Ltd.Sti, з яким ПП Бодеро укладено відповідні контракти (договори) про її купівлю-продаж, в яких визначено, зокрема, її вартість, кількість.

Так, між ПП Бодеро та BTZ Export Sanay VE Tigaret Ltd.Sti укладено контракт №6 від 04.11.2021 (а.с. 32).

За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець купує товар пряжу бавовняну поліестерову з регенерованих волокон (митний код 52061200), країна походження Туреччина. Вартість цієї бавовняно-поліестерової трикотажної пряжі становить 2,25 долара США за кілограм нетто ваги в кількості 21489,15кг на суму 48350,59 дол. США.

Відповідно до п.2.3 цього контракту вартість упаковки (а саме конуси бобін, нейлонові мішки, картон) входять у вартість пряжі по нетто вазі.

22.12.2021 агентом ПП Бодеро з митного оформлення ОСОБА_1 , з яким у ПП Бодеро укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів (а.с. 27), для проведення митного оформлення товару, а саме пряжі, яка ПП Бодеро ввозилась на територію України в кількості та по ціні вказаній у контракті №6 від 04.11.2021 та специфікації №6 до нього, було подано Львівській митниці Держмитслужби України електронну митну декларацію якій митницею присвоєно №UA209160/2021/015959 (а.с. 119).

До митної декларації позивач додав документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) G1B2021000000059 від 15.12.2021; пакувальний лист (Packing list) від 15.12.2021; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 052491 від 15.12.2021; контракт № 6 від 04.11.2021; специфікацію №6 до контракту №6 від 15.12.2021; сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) від 15.12.2021; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів; банківський платіжний документ, що стосується вартості товару №20 від 05.11.2021; копію митної декларації країни відправлення №21352800ЕХ00001260 від 15.12.2021; договір (контракт) про перевезення №18 від 09.12.2021; рахунок-фактура про надання транспортно - експедиційних послуг від виконавця договору №63 від 21.12.2021 договору про транспортно- експедиційні послуг; довідку про транспортні витрати від 21.12.2021 №2; рахунок-проформу (Proforma invoice) №6 від 04.11.2021; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 15.12.2021; лист від 15.12.2021; банківський платіжний документ, про вартість товару №21 від 15.12.2021; висновок судово-товарознавчого дослідження цього товару №21/1/403 від 13.10.2021; видаткову накладну №РН-0000249 від 20.09.2021; видаткову накладна №РН-0000257 від 06.10.2021; акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду № UA408050/2021/11403 від 21.12.2021); супровідний документі ТІ (Dispatch note model TI) №21TR35280000003562 від 15.12.2021.

Вартість цього товару складала 1357317,24 грн. (49791,53 дол. США. по курсу 27,26 грн. за 1 дол. США), із яких 1318027,41 грн. (48350,59 дол. США) - вартість самої пряжі та 39289,83 грн. (1441,29 дол. США) - вартість міжнародного перевезення з місця відвантаження у Туреччині до митого поста Порубне (Чернівецька область), оскільки відповідно до ст.58 МК до митної вартості товару додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на мигну територію України.

Виходячи із цієї суми 1357317,24 грн. ПП Бодеро було розрахований митний платіж в розмірі 271463,44 грн. за ставкою 20% (1357317,24 грн. *20%).

Платіжним дорученням №236 від 21.12.2021р. ПП Бодеро сплачено митний платіж в розмірі 271703,27 грн..

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість за основним методом (ціна договору), яка становить 2,25 долара США за кілограм нетто ваги товару.

Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №UA 209160/2021/015959 від 22.11.2021 відповідачем опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах, за результатами чого встановлено наступне:

- відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.12.2021 №63, та договір про перевезення від 09.12.2021 №18 не містять всіх відомостей про такі витрати, а саме відомостей про страхування та експедиційні витрати;

- у поданій до митного оформлення оцінюваного товару CMR від 15.12.2021 №052491 відсутні відомості у графах: 3 (місце розвантаження вантажу), 5 (документи), та 14 (умови оплати), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та ЗУ Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V;

- в описі товару у гр.31 МД зазначено відомості щодо якісних характеристик товару, які суттєво впливають на рівень митної вартості, а саме термін - REGENERATED YARN (регенерована (відновлена) пряжа). Проте, вказане не підтверджується відомостями, що містяться у товаросупровідних документах, а саме: CMR, та у документах за кодами 0821 - Супровідний документ ТІ від 15.12.2021 №21TR35280000003562, та 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 15.12.2021 № 21352800ЕХ00001260;

- за умовами зовнішньоекономічного договору від 04.11.2021 №6 розділом 2 передбачено, що у вартість пряжі входить вартість упаковки (тари), а саме конуси бобін, нейлонові мішки, картон, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару;

- виявлено розбіжності щодо загальної суми контракту, згідно розділу 2, та суми у рахунку-фактурі, а саме, в рахунку-фактурі вказано вартість товару 48350,59 $, в той же час в п.2.1 контракту №5 від 27.09.2021 вказано суму 45845 $, тобто з цих документів вбачається наявність різниці в вартості товарів;

- прайс-лист від 15.12.2021 №б/н, заявлений у графі 44 митної декларації, містить інформацію лише по одній конкретній позиції товару для конкретного покупця, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). У даному документі умови продажу товару EXW не відповідають умовам продажу оцінюваного товару FCA;

- висновок експерта від 13.10.2021№21/1/403 щодо якісних та вартісних характеристик товару не стосується оцінки митної вартості даної партії товару.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів згідно з переліком ч.3-4 ст.53 МК України, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок-фактура, оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 142).

Для підтвердження митної вартості декларантом додатково було надано наступні документи: рахунок-проформа (продубльовано надану при митному оформленні); пакувальний лист; інформаційний лист від відправника (без перекладу).

Львівська митниця за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації та доданих до неї документів 23.12.2021 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UА 209000/2021/700243/2 (а.с. 24, 113).

Підставою для коригування митної вартості визначено п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій третій статті 53 МК України. Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України).

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 209160/2021/000354 (а.с. 25, 115).

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. (справа №805/2713/16-а).

Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р..

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару - пряжі однониткової бавовняної та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на рівні 3,50 дол. США за кг.

Як видно з матеріалів справи, позивач надав відповідачу для митного оформлення товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах містяться розбіжності, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів UА 209000/2021/700243/2 від 23.12.2021 митний орган вказав, що рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.12.2021 №63, та договір про перевезення від 09.12.2021 №18 не містять всіх відомостей про такі витрати, а саме відомостей про страхування та експедиційні витрати.

На спростування такого висновку митного органу позивач вказав, що під час митного оформлення товару до митного органу було надано разовий договір-заявку №18 від 09.12.2021, укладеного між позивачем та ТОВ Грідн-Транс щодо перевезення товару з м. Usak (Туреччина) до митного поста Сокаль у м. Червоноград, Львівської області.

Відповідно до рахунку-фактури №63 від 21.12.2021 вартість міжнародного перевезення з м. Usak (Туреччина) до митного поста Порубне (Чернівецька область) становила 39289,82 грн. (яка є складовою митної вартості) та 9822,45 грн. вартість внутрішнього перевезення з м/п Порубне до м. Червоноград (не враховується у митну вартість відповідно до п.5 ч.10 ст.58 МК України).

Також митному органу було надано довідку перевізника про транспортні витрати від 21.12.2021 №2, якою перевізник підтверджує таку вартість перевезення. Згідно цієї ж довідки страхування вантажу не проводилось.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом були подані митному органу документи, пов`язані з транспортуванням товару, у яких міститься аналогічна інформація про вартість транспортного перевезення товару і така інформація базується на об`єктивних, документально підтверджених даних, та піддається обчисленню відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України.

Враховуючи, що страхування товару не здійснювалось, на підтвердження чого позивачем було подано відповідні документі, зокрема і рахунок-фактуру №63 від 21.12.2021, висновок відповідача про недотримання положень частини 2 статті 53 МК України, а саме, що наведені документи не містять відомостей про страхування та експедиційні виграти, є необґрунтованим.

Щодо застережень митного органу, що у поданій до митного оформлення оцінюваного товару CMR від 15.12.2021р. №052491 відсутні відомості у графах: 3 (місце розвантаження вантажу), 5 (документи), та 14 (умови оплати), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та Закону України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 01.08.2006 №57-V, судом враховується наступне.

Згідно з ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева. 19 травня 1956). Вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача: f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та - інших формальностей; k) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції.

У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику.

Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Відповідно до ст.1 наведеної Конвенції, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно з умовою Інкотермс 2010 Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

З аналізу наведених норм видно, що CMR є документом, який супроводжує перевезення вантажу на основі укладеного договору автомобільного перевезення вантажів.

Як встановлено судом, відомості для перевезення товару CMR від 15.12.2021 №052491 містить, в т.ч. про кількість та вид товару.

Відповідно до ст.6 згаданої Конвенції якісні характеристики товару у CMR не зазначаються.

QR-код на рахунку-фактурі від 15.12.2021 за №GIB 2021000000059 зчитується за допомогою певних програм, а в митній декларації країни відправлення від 15.12.2021 №21352800ЕХ00001260 вказується на кількість та вартість товару, та є посилання на рахунок від 15.12.2021 за №G1B 2021000000059, в якій детально розписано вид товару, кількість, ціну, його характеристику, та митний код.

Таким чином, у відповідача були наявні усі документи, які підтверджують заявлені числові значення митної вартості та відомості щодо ціни, яка підлягала сплати за товар.

Крім того, суд першої інстанції правильно зауважив, що відповідачем не зазначено в оскаржуваному рішенні, чим відсутність відомостей у графі 14 CMR є суттєвим для правильності визначення митної вартості на умовах DAP, оскільки митниця володіла інформацією про розмір провізної плати на підставі наявного документа, який підтверджує дану вартість - рахунок-фактура №63 від 21.12.2021.

Також, у графі 33 оскаржуваного рішення Львівської митниці зазначено, що у рахунку-фактурі (інвойсі) №63 відсутні реквізити зовнішньоекономічної угоди.

Разом з тим, матеріали справи підтверджують, що до вказаної фактури декларантом додавалася специфікація, в якій зазначено посилання на номер та дату укладення зовнішньоекономічної угоди (договір №6 від 04.11.2021).

Окрім того, вказана обставина жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості товару та чинне законодавство не передбачає вимоги щодо зазначення в рахунку реквізитів зовнішньоекономічної угоди.

За наведеного суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованими та безпідставними зауваження митного органу щодо того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Судом відхиляються доводи апелянта (відповідача), що за умовами договору від 04.11.2021 №6 передбачено, що у ціну товару входить вартість упаковки, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових цін, з огляду на наступне.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати, понесені покупцем, а саме вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням (пп.«в» п.1 ч.10 ст.58 МК України).

Згідно умов п.2.3. Контракту №6 від 04.11.2021, вартість упаковки, а саме конуси бобін, нейлонові мішки, картон входять у вартість пряжі по нетто вазі.

Отож, вартість упаковки товару вже була визначена та включена до митної вартості товару. При цьому суд зауважує, що митний орган не може втручатися у договірні відносини сторін шляхом зобов`язання визначати і відображати вартість упакування, якщо сторони договору погодили, що упакування товару входить у його вартість.

Необґрунтованими є і доводи апелянта про наявність розбіжностей щодо загальної суми договору та суми рахунку-фактури, оскільки наявна у них різниця пояснюється тим, що відправником товару не вдалося упакувати товар (пряжу) рівно на суму 48375 дол. США, а тому в рахунку було зазначено суму 48350,15 дол. США, що відповідає його кількості 21489,15 кг за ціною одиниці 2,25 дол. США, яка відправлялась відправником. Тобто, виявлена різниця жодним чином не спростовує вартості товару, який підлягав розмитненню.

Стосовно доводів митного органу про заявлений у графі 44 митної декларації прайс-лист від 15.12.2021 №б/н, який містить інформацію лише по одній конкретній позиції товару для конкретного покупця, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, то дакі твердження відповідача є необґрунтованими, оскільки продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією із базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності. Суд зазначає, що продавцем було надано діючу комерційну пропозицію, на підставі якої сторонами погоджено ціну товару та за якою продавцем здійснено відпуск товару.

Щодо доводів митного органу, що доданий додатково висновок експерта від 13.10.2021 №21/1/403 про вартісні характеристики товару не стосується даної партії товару, отже має обмеження в достовірності оцінки вартості даного товару, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному висновку експертизи предметом дослідження було саме вартість бавовняно поліестеролової трикотажної пряжі (60%/40%) з митним кодом 52061200, що і та пряжа, яка позивачем розмитнювалась. Тобто, вказаний висновок експерта має пряме відношення для визначення митної вартості товару.

Крім того, відповідно до приписів ч.1 ст.327 МК України, орган доходів зборів наділений правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення щоб пересвідчитися в достовірності оцінки вартості даного товару.

З огляду на вказане суд вважає, що позивач надав митниці достатній перелік документів, який підтверджує заявлену митну вартість товару за основним методом (вартість придбаного товару на рівні 2,25 дол. США за 1 кг з урахуванням упакування та витрат на транспортування товару). При цьому, твердження відповідача про ненадання достовірних доказів та що подані документи містять розбіжності є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумніви в достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості та не дають можливість визначити митну вартість товару шляхом застосування обраного позивачем основного методу за ціною договору є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни імпортованого товару подані декларантом документи не містили.

Тому доводи апелянта про те, що заявлена митна вартість товару є документально непідтвердженою, суд вважає необґрунтованими.

Судом також встановлено, що приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, митний орган самостійно визначив митну вартість за резервним методом. При цьому джерелом для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувала декларація від 29.10.2021 №UA209160/2021/13032, де митна вартість такого товару становить 3,5дол. США за кг.

Разом з тим, суд вважає доцільним та обґрунтованим посилання позивача на те, що відповідачем не прийнята до уваги вартість аналогічного товару за попередньо поданою та належно оформленою митною декларацією, оскільки поставка товару відбувалась на таких самих умовах та характеристики товару є аналогічними. Водночас, відповідачем при коригуванні митної вартості товару враховані митні декларації постачання товару, за якими здійснювалась за інших умовах ніж визначені договором у вказаній справі.

Окрім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Відповідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не обґрунтовано неможливості застосування позивачем основного методу визначення митної вартості, а також підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості, а позивачем доведено надання всіх необхідних документів на підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Отже, відповідач діяв не у спосіб визначений законом та не надав суду достатніх доказів правомірності прийняття свого рішення, відтак рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2021/700243/2 від 23.12.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 209160/2021/000354 є протиправними та правильно скасовані судом першої інстанції.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність у даному конкретному випадку підстав для відмови у задоволенні цього позову, тоді як апеляційна скарга не містить належних, настільки вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували викладені у оскаржуваному судовому рішенні висновки й давали підстави вважати інакше.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року в адміністративній справі №380/1257/22 за позовом Приватного підприємства «Бодеро» до Львівської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Повний текст постанови суду складено 26.10.2022 року