Постанова

від 26.10.2022 по справі 815/7051/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 815/7051/16

касаційне провадження № К/9901/39145/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 (суддя - Єфіменко К.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (у складі колегії суддів: Кравченко К.В., Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М.) у справі №815/7051/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбізнесгруп» (далі у тексті - ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп», Товариство) до Київської митниці ДФС (далі у тексті - Київська митниця, Митниця, скаржник) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень про коригування митної вартості товарів,

УСТАНОВИВ:

13.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбізнесгруп» звернулось з позовом до Київської митниці ДФС, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 №100270001/2016/000442/1, від 27.10.2016 №100270001/2016/000443/1; визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.10.2016 №100270001/2016/00647, від 27.10.2016 №100270001/2016/00649.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що за результатами митного оформлення задекларованих позивачем товарів за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору митницею були винесені рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 №100270001/2016/000442/1, від 27.10.2016 №100270001/2016/000443/1, а також картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.10.2016 №100270001/2016/00647, від 27.10.2016 №100270001/2016/00649. Позивач вважає такі рішення протиправними, посилаючись на відсутність правових підстав для коригування митної вартості.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 (у судовому реєстрі зазначено 5 квітня) адміністративний позов задовольнив повністю.

Київська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 в справі №815/7051/16 та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбізнесгруп».

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказав, що за результатами розгляду документів, поданих до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також встановлено порушення декларантом положень законодавства з питань митної справи.

Скаржник зазначив, що через неналежне дослідження доказів, наявних в матеріалах справи судами першої та апеляційної інстанції внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, було фактично зобов`язано митницю визнати заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом її визначення (за ціною угоди) з порушенням закону (статті 58 Митного кодексу України) на підставі документів, що містять розбіжності (використані відомості декларантом не підтверджені документально).

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.05.2017 відкрив касаційне провадження та зупинив виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі №815/7051/16 до закінчення розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.10.2022 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.10.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Олендер І.Я.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

За електронною митною декларацією від 24.10.2016 №100270001/2016/273582 позивач заявив до митного оформлення наступний товар:

- «Взуття…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6402 99 39 00 (ставка митам 10%), митною вартістю 1,29 дол.США/пара;

- «Куртки чоловічі…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6201 93 00 00 (ставка мита 12%), митною вартістю 4,51 дол. США/шт (надалі товари).

Позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу XE/UBG-070916 від 07.09.2016, рахунок-фактуру (інвойс) ХЕ-007/1 від 24.10.2016, пакувальний лист б/н від 24.10.2016, прайс-лист виробника товару б/н від 24.10.2016, коносамент 957628285 від 03.09.2016, акт фізичного огляду від 24.10.2016, копію митної декларації країни відправлення від 03.09.2016 6231801122 та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 №100270001/2016/000442/1, яким визначено митну вартість товарів із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів («Взуття…» на рівні 27,31 дол. США/пара, «Куртки чоловічі…» - 22,2923 дол. США/шт.) та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови №100270001/2016/00647 від 25.10.2016.

Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016 вбачається, що коригування митної вартості товару здійснено органом доходів і зборів відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: відповідно до умов поставки товару CIF ОДЕСА, враховуючи положення правил ІНКОТЕРМС 2010, на продавця покладається обов`язок щодо страхування вантажу, разом з тим, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також в поданих документах містяться розбіжності: - в п.6.2 Контракту від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 19.01.2016 №WS/012 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам Контракту; - в п.6.3 Контракту від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. Але до митного оформлення додаткові угоди не надані; - прайс-лист на умовах поставки CIF ОДЕСА вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого. Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Відповідно до частини 2 статті 361 Митного кодексу України органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. За митною декларацією № 100270001/2016/273582 спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України за митною декларацією від 26.10.2016 №100270001/2016/273906 товари було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансової гарантії у загальному розмірі 1 189 973, 22 грн (у т.ч. з ввізного мита 373 288, 95 грн, з ПДВ 816 684, 27 грн).

Крім того, за електронною митною декларацією від 26.10.2016 року №100270001/2016/273923 позивачем заявлено до митного оформлення товар «Взуття…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6402 91 90 00 (ставка ввізного мита 10%), загальною митною вартістю 16 893, 06 дол США (1,74 $/пара та 2,21 $/пара). Митна вартість товару за цією ВМД також визначена позивачем за ціною договору та подані наступні документи на підтвердження заявленої митної вартості: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу WLD/UBG-070916 від 07.09.2016, рахунок-фактуру (інвойс) WLD-06/1 від 26.10.2016, пакувальний лист б/н від 26.10.2016 року, прайс-лист виробника товару б/н від 26.10.2016, коносамент ZIMUNGB9132414 від 13.09.2016, акт фізичного огляду від 26.10.2016, копію митної декларації країни відправлення 6231801822 від 13.09.2016, документ, що підтверджує вартість страхування PYIE200844019330018701 від 13.09.2016 та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000443/2 від 27.10.2016, яким визначено митну вартість товару «Взуття…» із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 7,755 дол. США/пара та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови №100270001/2016/00649 від 27.10.2016.

З рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2016 №100270001/2016/000443/2 вбачається, що орган доходів і зборів здійснив коригування митної вартості товару відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), та враховуючи, що в наданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: відповідно до п.6.2 Контракту від 07.09.2016 року №WLD/UBG-070916 оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата згідно з інвойсів, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсі від 26.10.2016 року №WLD-06/1 взагалі не обумовлені терміни відстрочки платежу; відповідно до п.6.3 Контракту від 07.09.2016 року №WLD/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в Додаткових угодах до договору. Але до митного оформлення Додаткові угоди не надані; у експортній декларації не зазначені дані про інвойс та контракт відповідно до яких відбувалась поставка, хоча такі графи у експортній декларації передбачені; прайс-лист на умовах CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого; в страхових документах відсутні дані про номери інвойсу за яким здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевнитись відповідно до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені. Також в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54, п.1,4 ст.337, ст.320 МК України встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками.

Відповідно до положень ст.55 Митного кодексу України за митною декларацією від 27.10.2016 №100270001/2016/274028 товар «Взуття…» було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансової гарантії у загальному розмірі 353 449, 95 грн (у т.ч. з ввізного мита 110 453, 11 грн, з ПДВ 242 996, 84 грн).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625.

Про обґрунтованість сумнівів митного органу свідчать обставини, наведені ним у рішеннях про коригування митної вартості №100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016, №100270001/2016/000443/2 від 27.10.2016, які полягають у наступному.

Так у рішенні про коригування митної вартості №100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016 зазначено, що відповідно до умов поставки товару CIF Одеса, враховуючи положення правил ІНКОТЕРМС 2010, на продавця покладається обов`язок щодо страхування вантажу, разом з тим , відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Київська митниця ДФС також зазначила, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності:

- в п.6.2. Контракту від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 19.01.2016 №WS/012 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам Контракту;

- в п.6.3 Контракту від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових реквізитах до договору. Але до митного оформлення додаткові угоди не надані;

- прайс-лист на умовах поставки CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-лист, як такого.

У свою чергу в рішенні про коригування митної вартості №100270001/2016/000443/2 від 27.10.2016 зазначено, що в порядку митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54 п.1.4 ст.337, ст.320 Митного кодексу України встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій по товарах з подібними характеристиками.

Також Київська митниця ДФС також зазначила, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності:

- в п.6.2. Контракту від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсі від 26.10.2016 №WLD-06/1 взагалі не обумовлені терміни відстрочки платежу.

- Відповідно до п.6.3 Контракту від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в Додаткових угодах. Але до митного оформлення Додаткові угоди не надані;

- у експортній декларації не зазначені дані про інвойс та контракт, відповідно до яких відбулась поставка, хоча такі графи в експортній декларації передбачені;

- прайс-лист на умовах поставки CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-лист, як такого;

- в страхових документах відсутні дані про номери інвойсу, за якими здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевненість відповідно до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені.

-

Верховний Суд вважає передчасним та помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що товар по Договорах купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 та від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 поставлявся на умовах відстрочки платежу.

Водночас умовами договорів купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 та від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 така можливість передбачена, про те в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують даний факт.

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що суди повинні були витребувати у позивача докази, які підтверджують його доводи щодо заявленої ним митної вартості товару, а саме: банківські документи, що стосуються оцінюваного товару - а у разі, якщо б такі докази надано не було або надані докази були б недостатніми, керуючись частинами четвертою, п`ятою статті 11 КАС України (у редакції, чинній на дату розгляду і вирішення справи), зобов`язані були з власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Суди порушили норми процесуального права, не дослідили зазначені доводи відповідача та відповідні докази, на які посилався відповідач.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 353 КАС України.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 скасувати, а справу №815/7051/16 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк І.Я.Олендер