Рішення

від 17.01.2023 по справі 815/7051/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7051/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбізнесгруп до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

13 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбізнесгруп ( далі позивач, ТОВ Компанія Укрбізнесгруп) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС ( далі відповідач, Митниця), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 19.12.2016 року , просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100270001/2016/00647 від 25.10.2016.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100270001/2016/000443/2 від 27.10.2016.

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100270001/2016/00649 від 27.10.2016.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові з урахуванням змін від 19 грудня 2016 року, які полягають у тому, що з метою митного оформлення товару, отриманого на умовах поставки CIF Одесса згідно зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу від 07.09.2016 р № XE/UBG-070916 та WLD/UBG-070916 позивачем - ТОВ Компанія Укрбізнесгруп самостійно визначено митну вартість товарів за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Проте, в порушення норм Митного кодексу України відповідач безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів щодо відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, позивач наголошує, що орган доходів і зборів не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів за митними деклараціями 100270001/2016/273582 від 24.10.2016, № 100270001/2016/273923 від 26.10.2016 документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар. Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі спірних рішень про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 р. 00270001/2016/000442/1 та від 27.10.2016 № 100270001/2016/000443/2, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Позивач та відповідач не скористались правом на подання заяв по суті, з урахуванням висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 26.10.2022 року, а також доказів до них, про що їм було запропоновано в ухвалі суду від 08.11.2022 року та отримана представниками сторін згідно рекомендованих поштових відправлень про вручення ( ТОВ Компанія Укрбізнесгруп(03.11.2022 р.), Київська міська митниця ( 29.10.2022 р).

III. Процесуальні дії у справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 скасовано, а справу № 815/7051/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 08.11.2022 року дану справу прийнято до провадження, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ухвалою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбізнесгруп надати до суду належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують вартість заявленої митної вартості товару, а саме: документи щодо оплати оцінюваного товару на умовах відстрочки платежу за умовами договорів купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 та від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 або докази, які спростовують ці обставини.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 ст.243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

07.09.2016 р. між продавцем компанією «XIAMEN EFINE TRADING CO., LTD», Китай та покупцем ТОВ Компанія Укрбізнесгруп укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу XE/UBG-070916, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується ти у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця та оплатити на умовах CIP, CIF, DDU, DAF, СРТ кордон України (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) товари (надалі іменуються "товари") відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), або інвойсів (надалі іменуються "інвойси"), які є додатками до цього Договору. ( пункт 1.1. розділу І Загальні положення).

Відповідно до умов вказаного договору позивач отримав від компанії «XIAMEN EFINE TRADING CO., LTD», (Китай) товар - Взуття… за кодом згідно УКТ ЗЕД 6402 99 39 00 Куртки чоловічі… за кодом згідно УКТ ЗЕД 6201 93 00 00 загальною вартістю 19 703,50 дол США.

24.10.2016 року ТОВ Компанія Укрбізнесгруп було подано до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію №100270001/2016/273582, відповідно до якої митна вартість товару, визначена декларантом за ціною контракту склала (ставка ввізного мита 10%), склала 19 703,50 дол США.

При цьому, на підтвердження заявленої митної вартості вказаного товару ТОВ Компанія Укрбізнесгруп були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу XE/UBG-070916 від 07.09.2016, рахунок-фактуру (інвойс) ХЕ-007/1 від 24.10.2016, пакувальний лист б/н від 24.10.2016, прайс-лист виробника товару б/н від 24.10.2016, коносамент 957628285 від 03.09.2016, акт фізичного огляду від 24.10.2016, копію митної декларації країни відправлення від 03.09.2016 6231801122 та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

За митною декларацією № 100270001/2016/273582 спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, декларанту відповідно до ч. 3 статті 53 Кодексу шляхом надіслання електронного повідомлення, запропоновано протягом 10 календарних днів надати:

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування даних товарів;

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- прайс-лист виробника товару, прейскуранти, специфікації, каталоги;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

25.10.2016 року ТОВ Компанія Укрбізнесгруп листом б/н стосовно надання додаткової документації до МД № №100270001/2016/273582 від 24.10.2016 р. повідомило Митницю про те, що консультація проведена, додаткова інформація надаватись не буде у зв`язку з її відсутністю ( т. І а.с. 113)

25.10.2016 Київською міською митницею ДФС згідно вимог частини 6 пункту 2 статі 54 Митного кодексу України відмовлено у митному оформленні, про що видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2016/00647 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000442/1, яким скориговано митну вартість товару Взуття… Куртки чоловічі… за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях за МД від 06.07.16 № 100250001/2016/109640, від 10.10.16 №100270001/2016/272150.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларантом задекларовано зазначену партію товару, а відповідачем випущено товар у вільний обіг за ЕМД від 26.10.2016 № 100270001/2016/273906 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансової гарантії у загальному розмірі 1 189 973, 22 грн (у т.ч. з ввізного мита 373 288, 95 грн, з ПДВ 816 684, 27 грн).

Крім того, 07.09.2016 р. між продавцем компанією «WENZHOU LIHUA DEVELOPMENT CO., LTD», Китай та покупцем ТОВ Компанія Укрбізнесгруп укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу WLD/UBG-070916, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується ти у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти у власність від Продавця та оплатити на умовах CIP, CIF, DDU, DAF, СРТ кордон України (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) товари (надалі іменуються "товари") відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), або інвойсів (надалі іменуються "інвойси"), які є додатками до цього Договору. ( пункт 1.1. розділу І Загальні положення).

Відповідно до умов вказаного договору позивач отримав від компанії «WENZHOU LIHUA DEVELOPMENT CO., LTD», (Китай) Взуття… за кодом згідно УКТ ЗЕД 6402 91 90 00 загальною вартістю 16 893,06 дол США.

26.10.2016 року ТОВ Компанія Укрбізнесгруп було подано до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію № 100270001/2016/273923, відповідно до якої митна вартість товару, визначена декларантом за ціною контракту склала (ставка ввізного мита 10%), склала 16 893, 06 дол США (1,74 $/пара та 2,21 $/пара).

При цьому, на підтвердження заявленої митної вартості товару ТОВ Компанія Укрбізнесгруп були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу WLD/UBG-070916 від 07.09.2016, рахунок-фактуру (інвойс) WLD-06/1 від 26.10.2016, пакувальний лист б/н від 26.10.2016 року, прайс-лист виробника товару б/н від 26.10.2016, коносамент ZIMUNGB9132414 від 13.09.2016, акт фізичного огляду від 26.10.2016, копію митної декларації країни відправлення 6231801822 від 13.09.2016, документ, що підтверджує вартість страхування PYIE200844019330018701 від 13.09.2016 та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

За митною декларацією № 100270001/2016/273923 спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, декларанту відповідно до ч. 3 статті 53 Кодексу шляхом надіслання електронного повідомлення, запропоновано протягом 10 календарних днів надати:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

27.10.2016 року ТОВ Компанія Укрбізнесгруп листом б/н стосовно надання додаткової документації до МД № 100270001/2016/273923 від 26.10.2016 р. повідомило Митницю про те, що консультація проведена, додаткова інформація надаватись не буде у зв`язку з її відсутністю ( т. І а.с. 134)

27.10.2016 Київською міською митницею ДФС згідно вимог частини 6 пункту 2 статі 54 Митного кодексу України відмовлено у митному оформленні, про що видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2016/00649 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2016/000443/2, яким скориговано митну вартість товару Взуття… за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях МД 12.08.15 № 500060001/2015/14901.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларантом задекларовано зазначену партію товару, а відповідачем випущено товар у вільний обіг за ЕМД від 27.10.2016 №100270001/2016/274028 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансової гарантії у загальному розмірі 353 449, 95 грн (у т.ч. з ввізного мита 110 453,11 грн, з ПДВ 242 996,84 грн).

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

- митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

- декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України)

- у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України)

- перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.

- у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

- забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

- митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

- митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. ( частина шоста статті 54 МК України)

- визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України)

- у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України).

- метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. ( частина друга статті 58 МК України)

- митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

VI. Оцінка суду

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так, згідно пункту 33 оскаржуваного рішення від 25.10.2016 № 100270001/2016/000442/1 висновок Митниці щодо підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товару за ЕМД від 24.10.2016 №100270001/2016/273582 ґрунтується на положеннях ст.55 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме:

- відповідно до умов поставки товару CIF ОДЕСА, враховуючи положення правил ІНКОТЕРМС 2010, на продавця покладається обов`язок щодо страхування вантажу, разом з тим, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- поданих документах містяться розбіжності:

1) в п.6.2 Контракту від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 19.01.2016 №WS/012 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам Контракту;

2) в п. 6.3 Контракту від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. Але до митного оформлення додаткові угоди не надані;

3) прайс-лист на умовах поставки CIF ОДЕСА вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого.

Надаючи оцінку вказаним доводам митного органу, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів суд зазначає наступне.

Щодо тверджень відповідача про не надання декларантом страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, оскільки відповідно до умов поставки товару CIF ОДЕСА, враховуючи положення правил ІНКОТЕРМС 2010, на продавця покладається обов`язок щодо страхування вантажу, то суд враховує наступне.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Згідно в п. 1.5 договору купівлі-продажу товару від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 страхування товарів здійснюється продавцем в порядку, у строки та на умовах згідно правил транспортного страхування партії товару.

Отже, умовами укладеного договору при умові поставки CIF, на продавця покладено обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Додатково суд вказує, що у даному випадку за умовами договору купівлі-продажу товару від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 витрати із транспортування та страхування товару є включеними продавцем у фактурну вартість товару, чим спростовується сумнів митниці щодо можливого понесення ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп» додаткових витрат на страхування та транспортування товару до порту згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України.

Зважаючи на вказане, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування товару, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18 (адміністративне провадження № К/9901/5724/19), від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження № К/9901/48422/18).

Щодо доводів Митниці стосовно розбіжностей у поданих декларантом документах з огляду на не надання додаткових угод до договору від 07.09.2016 №XE/UBG-070916, про наявність яких передбачено у пункті 6.3 цього Контракту, то судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 6.3 договору від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору.

Натомість судом не встановлено, а відповідачем не спростовано факт того, щодо фактичне перерахування грошових коштів на рахунок продавця відбувалось по іншим реквізитам, ніж зазначені в умовах договору від 07.09.2016 №XE/UBG-070916, що визначено договором, як умова для підписання вказаних додаткових угод.

Відтак, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості вказаного доводу Митниці.

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що прайс-лист на умовах поставки CIF ОДЕСА вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого, оскільки відповідно до вищеописаних положень МК України вказані обставини не впливають на складові митної вартості товарів та не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо правомірності оскаржуваного рішення від 27.10.2016 № 100270001/2016/000443/2 та обґрунтованості висновку Митниці щодо підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товару за ЕМД від 26.10.2016 року №100270001/2016/273923, то даний висновок ґрунтується на положеннях частини 2, 3 статті 53, ст. 55 Митного кодексу України, у зв`язку з тим, що надані декларантом документи містяться розбіжності, а саме:

- в п. 6.2. Контракту від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсі від 26.10.2016 №WLD-06/1 взагалі не обумовлені терміни відстрочки платежу.

- відповідно до п.6.3 Контракту від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в Додаткових угодах. Але до митного оформлення Додаткові угоди не надані;

- у експортній декларації не зазначені дані про інвойс та контракт, відповідно до яких відбулась поставка, хоча такі графи в експортній декларації передбачені;

- прайс-лист на умовах поставки CIF Одеса вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-лист, як такого;

- в страхових документах відсутні дані про номери інвойсу, за якими здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевненість відповідно до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені.

- в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п. 5 ст. 54, п.1,4 ст. 337, 320 МКУ встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками.

Надаючи оцінку вказаним доводам митного органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6.3 Контракту від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в Додаткових угодах.

При цьому, судом не встановлено, а відповідачем не спростовано факт того, щодо фактичне перерахування грошових коштів на рахунок продавця відбувалось по іншим реквізитам, ніж зазначені в умовах договору від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916, що визначено договором, як умова для підписання вказаних додаткових угод.

Відтак, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості доводу Митниці стосовно розбіжностей у поданих декларантом документах з огляду на не надання додаткових угод до договору від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916, про наявність яких передбачено у пункті 6.3 цього Контракту.

Щодо аргументів відповідача стосовно таких обставин, як не зазначення в експортній декларації даних про інвойс та контракт, відповідно до яких відбулась поставка, при наявності такої графи в експортній декларації, то на думку суду вказане є певним недоліком при його оформленні, проте не може свідчити про не повні відомості складових митної вартість товарів, заявлених ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп».

Як зазначалось вище, суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що прайс-лист на умовах поставки CIF ОДЕСА вказує на суб`єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого, оскільки відповідно до вищеописаних положень МК України вказані обставини не впливають на складові митної вартості товарів та не можуть бути підставою для коригування митної вартості

Щодо посилання відповідача на відсутність в страхових документах даних про номери інвойсу, за якими здійснювалось митне оформлення вантажу, то з урахуванням того, що пунктом 1.5 договору купівлі-продажу товару від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 передбачено, що страхування товарів здійснюється продавцем, а при умові поставки CIF, на продавця покладено обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, суд вважає, що не заповнення графи у страховому полісі щодо номеру інвойсу не впливають на складові митної вартості товарів та не можуть бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо позиції Митниці стосовно розбіжностей, які мають місце у поданих декларантом документах з огляду на умови контрактів від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 та від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 в частині умов оплати, а саме, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу ( пункт 6.2 вказаних договорів) та відсутністю в інвойсі від 19.01.2016 №WS/012 та в інвойсі від 26.10.2016 №WLD-06/1 умов платежу за товар, то суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, разом з ЕМД від 24.10.2016 №100270001/2016/273582 на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано рахунок-фактуру (інвойс) ХЕ-007/1 від 24.10.2016 р. згідно зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу XE/UBG-070916 від 07.09.2016, а не інвойс від 19.01.2016 №WS/012, як це помилково вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 №100270001/2016/000442/1.

Разом з тим, скасовуючи постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 у справі № 815/7051/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.07.2022 року зробив висновок щодо передчасності та помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанції про те, що товар по Договорах купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 та від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 поставлявся на умовах відстрочки платежу, оскільки незважаючи на те, що умовами вказаних договорів така можливість передбачена, про те в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують даний факт.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Ухвалою суду від 08.11.2022 року зобов`язано ТОВ Компанія Укрбізнесгруп надати до суду належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують вартість заявленої митної вартості товару, а саме: документи щодо оплати оцінюваного товару на умовах відстрочки платежу за умовами договорів купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 та від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 або докази, які спростовують ці обставини.

За положеннями частин 6 та 7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Натомість, позивачем дана ухвала суду не виконана, доказів поважності причин неможливості надати суду витребувані докази не надано.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно пункту 6.2. в договору купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 №XE/UBG-070916 та договору купівлі-продажу товарів від 07.09.2016 №WLD/UBG-070916 оплата за товар за товар може бути здійснена як попередня оплата згідно інвойсів так і можлива відстрочка платежу.

Проте, ні відповідачу, ні на вимогу суду під час розгляду справи позивачем не надано банківські документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як зазначалось вище, у зв`язку з тим, що спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями № 100270001/2016/273582, № 100270001/2016/273923, декларанту відповідно до ч. 3 статті 53 Кодексу було запропоновано протягом 10 календарних днів надати якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Натомість, позивач повідомив відповідача про відсутність додаткових документів

З огляду на викладене та враховуючи, що декларантом не надано додаткових документів, які б спростовували вищезазначені розбіжності, а рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної митним органом процедури контролю правильності визначення митної вартості цих товарів у кожному конкретному випадку їх імпорту за результатами оцінки на основі пред`явлених декларантом документів заявленої митної вартості, суд дійшов висновку, що Митниця правомірно, відповідно до норм чинного законодавства прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 №100270001/2016/000442/1, від 27.10.2016 №100270001/2016/000443/1.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Судом встановлено, що картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.10.2016 №100270001/2016/00647, від 27.10.2016 №100270001/2016/00649 вмотивовані прийняттям митним органом рішень про коригування митної вартості від 25.10.2016 №100270001/2016/000442/1, від 27.10.2016 №100270001/2016/000443/1, правомірність яких знайшло підтвердження в ході розгляду справи, а тому суд вважає, що картка відмови також є правомірними.

VII. Висновок суду

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивач не надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, суд дійшов висновку про відсутність для задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами положень ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрбізнесгруп ( 65062, Одеська обл., місто Одеса, вул. Педагогічна, буд. 2548, код ЄДРПОУ 40154100) до Київської міської митниці ДФС ( 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 39422888, адреса електронної пошти kyiv.post@customs.gov.ua) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

.