Постанова

від 25.10.2022 по справі 826/19427/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №826/19427/15

касаційне провадження № К/9901/19477/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді - Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі № 826/19427/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» (далі у тексті - ТОВ «ГРАДБУД», Товариство, позивач) до Державної фіскальної служби України (далі у тексті - ДФС України, відповідач) про визнання протиправним, невмотивованим та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАДБУД" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним, невмотивованим та скасування рішення від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2016 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25; зобов`язано Державну фіскальну службу України ухвалити вмотивоване рішення за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» від 16.06.2015 на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві форми «Р» від 06.03.2015 № 23626552202, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014» № 114/26-55-22-02/32686582 від 06.02.2015 та на рішення Головного управління ДФС у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 21.05.2015 № 8248/26-15-10-08-16.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2016 та відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2016. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковим органом порушена процедура, встановлена для проведення зустрічних звірок, оскільки письмовий запит на адресу позивача не надходив. В ході проведення звірки податковий орган фактично здійснив дії по проведенню перевірки, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити висновків про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами правочинів та висновків про реальність вчинення господарських операцій.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.10.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 25.10.2022.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

За результатами вищезазначених заходів складено акт від 06.02.2015 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 32686582) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014» № 114/26-55-22-02/32686582, за висновками якого встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі у тексті - ПК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (рядок 25 Декларації з податку на додану вартість) за липень 2014 року на загальну суму 124 366, 00 грн.

06.03.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта № 114/26-55-22-02/32686582, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 23626552202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 155 458, 00 грн, з якої сума грошового зобов`язання за основним платежем складає 124 366, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 092, 00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 06.03.2015 № 23626552202 оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у м. Києві (скарга від 01.04.2015 № б/н) та до ДФС України (скарга від 16.06.2015 № б/н).

За наслідками розгляду скарги ТОВ «ГРАДБУД» на ППР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2015 № 23626552202 та на рішення про результати розгляду первинної скарги, Державною фіскальною службою України 13.08.2015 винесено рішення про результати розгляду скарги № 17103/6/99-99-10-01-04-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2015 № 23626552202 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги - без змін (оскаржуване рішення).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ТОВ «ГРАДБУД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2015 № 23626552202 (адміністративна справа № 826/19212/15) та із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25; зобов`язання Державної фіскальної служби України ухвалити вмотивоване рішення за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» від 16.06.2015 на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві форми «Р» № 23626552202 від 06.03.2015, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 32686582) щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014» № 114/26-55-22-02/32686582 від 06.02.2015 та на рішення Головного управління ДФС у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 21.05.2015 № 8248/26-15-10-08-16.

На думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість зазначеного рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги, виходячи з такого.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб`єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі у тексті - Порядок).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до пункту 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації), затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання (далі - акт), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій.

У формі акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб`єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку. При цьому, відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість проведення зустрічної звірки окремих відомостей, що стосуються суб`єкта проведення звірки.

Отже, податковому органу надано право на складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, зокрема, у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та невмотивованість оскаржуваного рішення Державної фіскальної служби за результатами розгляду первинної скарги, оскільки Акт, на який зроблено посилання в податковому повідомленні - рішенні, як на підставу його прийняття, не є актом перевірки, а є актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАДБУД» щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, в той же час, Суд звертає увагу, що контролюючий орган мав право винести податкове повідомлення-рішення лише за наслідками проведення перевірки ТОВ «ГРАДБУД», якої, як встановлено судами і не заперечувалось сторонами, не проводилось.

Зважаючи на що, таке податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно і підлягало скасуванню в порядку адміністративного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив у судовому порядку рішення контролюючого органу, а саме: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві форми «Р» від 06.03.2015 № 23626552202, що має правові наслідки для платника податків.

За результатами розгляду адміністративної справи № 826/19212/15 судами було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві форми «Р» від 06.03.2015 № 23626552202 (рішення набрало законної сили), що свідчить, що позивачем реалізовано право оскарження податкового повідомлення-рішення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункту 62.1.3, пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом не на підставі акту перевірки, а на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, що суперечить нормам законодавства, оскільки зустрічні звірки не є перевірками і проводяться контролюючим органом з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, під час вирішення питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Вказаний принцип також був закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на дату прийняття рішення судами попередніх інстанцій), який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє на час розгляду справи) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова