Постанова

від 15.09.2016 по справі 826/19427/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Київ справа № 826/19427/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним, невмотивованим та скасування рішення від 13 серпня 2015 року № 17103/6/99-99-10-01-04-25, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» (далі - ТОВ «ГРАДБУД», позивач) з адміністративним позовом про:

- визнання протиправним, невмотивованим та скасування рішення Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) про результати розгляду скарги від 13 серпня 2015 року № 17103/6/99-99-10-01-04-25 (далі - оскаржуване рішення);

- зобов'язання Державної фіскальної служби України ухвалити вмотивоване рішення за скаргою ТОВ «ГРАДБУД» від 16.06.2015 на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» № 23626552202 від 06.03.2015, прийняте відносно ТОВ «ГРАДБУД» на підставі акту від 06.02.2015 № 114/26-55-22-02/32686582 та на рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21.05.2015 № 8248/26-15-10-08-16.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є протиправне та необґрунтоване, з огляду на те, що воно є наслідком розгляду скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, винесене на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАДБУД» щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період липень 2014 року, та на рішення Головного управління ДФС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги.

Позивач зазначає, що контролюючий орган мав право винести податкове повідомлення-рішення лише за наслідками проведення перевірки ТОВ «ГРАДБУД», якої не проводилось.

Акт, на який зроблено посилання в ППР як на підставу його прийняття, не є актом перевірки, а є актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАДБУД» щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Як наслідок, таке податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно і підлягало скасуванню в порядку адміністративного оскарження.

Позивач, скориставшись правом на адміністративне оскарження, отримав у відповідь невмотивоване рішення відповідача та з вимогами про визнання його протиправним, невмотивованим та його скасування звернувся до суду.

Також позивач звертає увагу на заборону проведення перевірки ТОВ «ГРАДБУД» у 2015 році через існуючий на той час мораторій, запроваджений п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, оскільки розмір доходу ТОВ «ГРАДБУД» за 2014 рік становить менше 20 млн. грн, що підтверджується декларацією підприємства позивача з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Також позивач вказує на хибність доводів контролюючого органу стосовно порушення податкового законодавства з боку ТОВ «ГРАДБУД» у віднесенні при формуванні податкового кредиту з ПДВ сум по операціях, які, на думку ДПІ, мають ознаки фіктивності, а саме - операцій із ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ».

Як зазначає позивач, наявність господарської мети та господарських операцій у взаємовідносинах між ТОВ «ГРАДБУД» та ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» підтверджується як документальними доказами, так і фактичними обставинами, наявність яких в акті не спростовується.

А тому, на думку позивача, вищевказані висновки контролюючого органу не відповідають дійсності та фактичним обставинам, жодним чином не підтверджені, суперечать первинним документам, що містять відомості про господарські операції, підтверджують та фіксують факти здійснення операцій між ТОВ «ГРАДБУД» та ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ».

За вказаних обставин, позивач вважає, що рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25 є протиправним, невмотивованим та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

ДФС України подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25 не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, та само по собі не породжує настання правових наслідків, а є лише процедурою досудового врегулювання спору.

Відповідач зазначає, що правові наслідки для позивача породжують безпосередньо податкові повідомлення-рішення, якими нараховані грошові зобов'язання, а не рішення прийняті за результатами розгляду скарги.

Також, ДФС України звертає увагу на те, що підприємство позивача оскаржує в судовому порядку рішення контролюючого органу, а саме податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві форми «Р» № 23626552202 від 06.03.2015, що має правові наслідки для платника податків, що свідчить, що позивачем реалізовано право як на адміністративне, так і на судове оскарження ППР.

В наданих запереченнях проти адміністративного позову, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову - заперечував.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 32686582) зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 26.05.2004 за № 14271200000000133. Вказане товариство розташоване за адресою: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Леоніда Первомайського, будинок 5-А (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 468531).

ТОВ «ГРАДБУД» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27.05.2004 за № 40003, на момент проведення звірки товариство перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Мндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200090421 від 17.12.2012 ТОВ «ГРАДБУД» є платником податку на додану вартість з 27.05.2004 (індивідуальний податковий номер 326865811052).

06 лютого 2015 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 32686582) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014» № 114/26-55-22-02/32686582 (далі - Акт № 114/26-55-22-02/32686582).

У висновку вказаного вище акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (р. 25 Декларації з податку на додану вартість) за липень 2014 року на загальну суму 124 366,00 грн.

06 березня 2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта № 114/26-55-22-02/32686582, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 23626552202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 155 458,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 124 366 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 092 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у м. Києві (скарга від 01.04.2015 вих. № б/н) та до ДФС України (скарга від 16.06.2015 вих. № б/н).

За наслідками розгляду скарги ТОВ «ГРАДБУД» на ППР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2015 № 23626552202 та на рішення про результати розгляду первинної скарги, Державною фіскальною службою України 13.08.2015 винесено рішення про результати розгляду скарги № 17103/6/99-99-10-01-04-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2015 № 23626552202 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги - без змін (оскаржуване рішення).

Також судом встановлено, що ТОВ «ГРАДБУД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2015 № 23626552202 (справа № 826/19212/15).

У вказаній вище справі ухвалою від 07.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі.

Також, в рамках вказаної справи (№ 826/19212/15) було розглянуто клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/19427/15 за позовом ТОВ «ГРАДБУД» до ДФС України про визнання протиправним, невмотивованим та скасування рішення ДФС України від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25, зобов'язання ДФС України ухвалити вмотивоване рішення за скаргою ТОВ «ГРАДБУД» від 16.06.2015 на ППР.

За наслідками розгляду вказаного вище клопотання в рамках справи (№ 826/19212/15), судом 19.10.2015 було постановлено ухвалу, якою заявлене клопотання було задоволено, провадження в адміністративній справі № 826/19212/15 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/19427/15.

Незгода з зазначеними вище рішенням відповідача від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25 обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міндоходів України від 25.12.2013 № 848, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.01.2014 за № 99/24876 (далі - Порядок № 848) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульовано ст. 56 ПК України та Порядком № 848.

За приписами п. п. 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.6 ст. 56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до положень п. п. 56.8, 56.9 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

За приписами п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У той же час, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу, то податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними (пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України).

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПК України).

З аналізу вказаних вище приписів норм податкового законодавства вбачається, що в разі прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкового повідомлення-рішення, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

У той же час, в разі прийняття контролюючим органом рішення про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, зокрема, в випадку який розглядається в даній адміністративній справі, податкове повідомлення-рішення відкликаним не буде, а отже у позивача залишиться обов'язок по сплаті суми грошового зобов'язання, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні.

З підстав зазначеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення породжує для позивача настання правових наслідків, і не являється лише процедурою досудового врегулювання спору, на чому наголошує в своїх запереченнях проти адміністративного позову представник ДФС України.

Зазначене вище спростовує твердження відповідача що рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 17103/6/99-99-10-01-04-25 від 13.08.2015 не є рішенням в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.06.2015 на адресу ДФС України від позивача надійшла скарга від 16.06.2015 вих. № б/н на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві форми «Р» № 23626552202 від 06.03.2015, прийняте відносно ТОВ «ГРАДБУД» на підставі акту № 114/26-55-22-02/32686582 від 06.02.2015 та на рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.05.2015 № 8248/26-15-10-08-16.

Рішенням ДФС України від 02.07.2015 № 13738/6/99-99-10-01-04-25 строк розгляду скарги було продовжено до 17.08.2015 включно.

Рішенням про результати розгляду скарги від 13 серпня 2015 року № 17103/6/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2015 № 23626552202 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Втім, з таким рішенням відповідача колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

З дослідження оскаржуваного рішення колегією суддів встановлено, що Державна фіскальна служба України в своєму рішенні посилається на проведення контролюючим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГРАДБУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 06.02.2015 № 114/26-55-22-02/32686582; перевіркою встановлено порушення скаржником вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого було занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 124 366,00 грн.; на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було прийнято ППР від 06.03.2015 № 23626552202 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 124 366,00 грн. та застосовано 31 092,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Проте матеріалами справи підтверджується зворотне.

Як встановлено колегією суддів, 06.02.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві під номером 114/26-55-22-02/32686582 було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 32686582) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «БА «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

За приписами п. 73.5 ст. 73 ПК України, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

На виконання вказаної норми ПК України, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27.12.2010 № 1232 затвердив Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок № 1232).

Порядок № 1232 (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби, 22.04.2011 Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» № 236, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації № 236).

Підпунктом 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій № 236 (в редакції норм, що були чинними в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Згідно з п. 7 Методичних рекомендацій № 236 результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:

- у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;

- у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Аналіз вказаних вище норм права, що були чинними в момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави стверджувати, що за наслідками неможливості проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

Втім, контролюючим органом в акті про неможливість проведення зустрічної звірки підприємства позивача від 06.02.2015 № 114/26-55-22-02/32686582 в порушення вимог норм вказаного вище законодавства робиться висновок про порушення платником податків п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, що призвело, на його думку, до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (р. 25 Декларації з податку на додану вартість) за липень 2014 року на загальну суму 124 366,00 грн., та на підставі такого акту виноситься податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 23626552202 від 06.03.2015.

У той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений в ст. 78 ПК України.

Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання;

- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

- контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

- у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;

- отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;

- платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

- платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків (п. 78.1 ст. 78 ПК України).

У відповідності до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Також, статтею 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Так, згідно з п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з тексту Акту № 114/26-55-22-02/32686582, керівником контролюючого органу - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві наказу про проведення документальної позапланової перевірки прийнято не було.

Виконання приписів п. 79.2 ст. 79 ПК України контролюючим органом також не встановлено.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, у відповідності до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (у разі встановлення під час перевірки порушень) складається акт перевірки, на підставі якого виноситься податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків визначається грошове зобов'язання.

З приводу зазначеного вище, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом не на підставі акту перевірки, а на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, що суперечить нормам законодавства, оскільки зустрічні звірки не є перевірками і проводяться контролюючим органом з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

На вказані вище факти, відповідачем під час розгляду ним скарги позивача на ППР та на рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, звернено не було, що призвело до ухвалення невмотивованого рішення від 13.08.2015 № 17103/6/99-99-10-01-04-25.

У той же час, колегія суддів вважає, що для відновлення порушених прав та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Державну фіскальну службу України ухвалити вмотивоване рішення за скаргою ТОВ «ГРАДБУД» від 16.06.2015 на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» № 23626552202 від 06.03.2015, прийняте відносно ТОВ «ГРАДБУД» на підставі акту від 06.02.2015 № 114/26-55-22-02/32686582 та на рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21.05.2015 № 8248/26-15-10-08-16.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» повністю задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 16 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 122, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 13 серпня 2015 року № 17103/6/99-99-10-01-04-25.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України ухвалити вмотивоване рішення за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» від 16 червня 2015 року на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві форми «Р» № 23626552202 від 06 березня 2015 року, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» на підставі акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» (код ЄДРПОУ 32686582) щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс «СТОЛИЦЯ» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014» № 114/26-55-22-02/32686582 від 06 лютого 2015 року та на рішення Головного управління ДФС у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 21 травня 2015 року № 8248/26-15-10-08-16.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДБУД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 16 грн. (сто сорок шість грн. 16 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко