Ухвала

від 20.10.2022 по справі 759/1962/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 759/1962/21 Головуючий в І інстанції ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/20/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника потерпілих ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_11 ,

захисника ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 та прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_17 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 року,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, працюючого за цивільно правовим договором з ТОВ «Тікана», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

засуджено за ч.3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;

відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_15 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди;

відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_16 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди;

цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_10 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди;відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди;

цивільний позов ОСОБА_14 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 , 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди; відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_14 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди;

цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_13 , на користь ОСОБА_9 , 100 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди; відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди.

цивільний позов ТОВ «ТД «Мірас -Трейд» залишений без розгляду;

вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.

Відповідно до вироку, ОСОБА_13 ,13 листопада 2020 року, приблизноо 07 годині 57 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Кільцева дорога в м. Києві, зі сторони проспекту Лесі Курбаса в напрямку вул.Жмеринської, в порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту «б» п. 2.3, п.п. 10.1, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, значно перевищуючи максимально дозволену на даній ділянці дороги швидкість руху, розпочав перестроювання праворуч, в процесі виконання якого, не зміг ураховувати дорожню обстановку та біля зупинки громадського транспорту «ДП Електронмаш» здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився в першій (крайній правій смузі) попутного напрямку руху, після чого, втративши можливість керувати транспортним засобом, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_16 , яка ступила на проїзну частину та намагалася сісти на праве заднє сидіння автомобіля «Hyundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 , далі виїхав за межі проїзної частини вправо, де на тротуарі (на зупинці громадського транспорту «ДП Електронмаш»), яка знаходиться напроти будинку № 60/1 по вул. Зодчих в м.Києві, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_15 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_18 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди, ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в кареті автомобіля швидкої, пішоходи ОСОБА_15 та ОСОБА_16 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність вироку у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання не було враховано належним чином фактичні обставини вчинення злочину, які проявилися у грубому порушенні правил дорожнього руху та наслідки цих порушень, які виразились у смерті двох осіб. Не враховано судом також і дані про особу ОСОБА_13 , який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності та належних висновків для себе не зробив. Просив вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_13 покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В апеляційних скаргах представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 , які є аналогічними за своїм змістом вказано на незаконність вироку у зв`язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м`якість, а також в частині розв`язання цивільних позовів потерпілих. В обґрунтування доводів скарг указано на те, що судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_13 покарання не було враховано у повній мірі дані про його особу, який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, фактичні обставини вчинення злочину, ставлення потерпілих до призначення покарання, а також тяжкість наслідків, які виразились у смерті двох осіб. Щодо відмови у задоволенні позовних вимог потерпілихдо ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди, апелянти звернули увагу на те, що вказані товариства, відповідно до загальнодоступних реєстрів, об`єднані одним засновником та кінцевим бенефіціаром. Тобто, ТОВ «ТД «Мірас Трейд» є власником транспортного засобу «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , а орендарем є ТОВ «Тікана», яке в свою чергу уклало цивільно-правовий договір з обвинуваченим ОСОБА_13 , відповідно до умов якого, останній здійснював роботи по перевезенню пасажирів на замовлення товариства. Оплата послу, відповідно до умов договору, здійснювалася погодинно, а розрахунок здійснювався потижнево. Трудова книжка обвинуваченого фактично знаходилася у ТОВ «Тікана», хоча наказ про прийняття останнього на роботу товариством не видавався. При цьому, останній підпорядковувався розпорядку роботи товариства. Наведене, на переконання апелянтів свідчить про те, що транспортний засіб на день вчинення злочину, хоч і перебував у володінні ТОВ «Тікана», але фактично з права власності ТОВ «ТД «Мірас Трейд» не виходив. Наведене, у взаємозв`язку із наявністю трудових відносин між обвинуваченим та ТОВ «Тікана», відповідно до положень ст.ст.1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, свідчить про необхідність відшкодування шкоди володільцем / власником джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм. Просили вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_13 покарання за ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» задовольнити у повному обсязі.

В апеляційних скаргах представника потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 , які є аналогічними за своїм змістом вказано на незаконність вироку в частині розв`язання цивільних позовів. В обґрунтування доводів скарг указано на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ТОВ «ТД «Мірас Трейд» та ТОВ «Тікана», відповідно до загальнодоступних реєстрів, об`єднані одним засновником та кінцевим бенефіціаром ОСОБА_20 . Тобто, ТОВ «ТД «Мірас Трейд» є власником транспортного засобу «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , а орендарем є ТОВ «Тікана», яке в свою чергу уклало цивільно-правовий договір з обвинуваченим ОСОБА_13 , відповідно до умов якого, останній здійснював роботи по перевезенню пасажирів на замовлення товариства. Оплата послу, відповідно до умов договору, здійснювалася погодинно, а розрахунок здійснювався потижнево. Трудова книжка обвинуваченого фактично знаходилася у ТОВ «Тікана», хоча наказ про прийняття останнього на роботу товариством не видавався. При цьому, останній підпорядковувався розпорядку роботи товариства. Наведене, на переконання апелянтів свідчить про те, що транспортний засіб на день вчинення злочину, хоч і перебував у володінні ТОВ «Тікана», але фактично з права власності ТОВ «ТД «Мірас Трейд» не виходив. Наведене, у взаємозв`язку із наявністю трудових відносин між обвинуваченим та ТОВ «Тікана», відповідно до положень ст.ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, свідчить про необхідність відшкодування шкоди володільцем / власником джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм. Просили вирок скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог потерпілих. Цивільні позови ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до ТОВ «ТД «Мірас Трейд», ТОВ «Тікана» задовольнити у повному обсязі.

В поданих запереченнях директора ТОВ «Тікана» ОСОБА_20 на апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 , які є аналогічні за своїм змістом вказано на необґрунтованість їх доводів, оскільки ОСОБА_21 , на підставі цивільно-правового договору орендував транспортний засіб у ТОВ «Тікана», яке у свою чергу його орендувало у ТОВ «Торговий Дім «Мірас-Трейд». Відповідно до умов договору, ОСОБА_13 використовував вказаний транспортний засіб, володів ним та розпоряджався на власний розсуд, у зв`язку із чим ніс відповідальність.

В поданих запереченнях представника ТОВ «Торговий Дім «Мірас-Трейд» - адвоката ОСОБА_11 на апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 , які є аналогічні за своїм змістом вказано на необґрунтованість їх доводів. Адвокат звернув увагу на те, що ТОВ «Торговий Дім «Мірас-Трейд» надавало автомобіль марки «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , в оренду ТОВ «Тікана» та внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазнало матеріальних збитків. Пред`явлені цивільні позови потерпілих вважав безпідставними.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити; апеляційні скарги представника цивільних позивачів відніс на розсуд суду;

представника потерпілих, який подані апеляційні скарги підтримав, підтвердив їх доводи та просив їх задовольнити;

обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих, вважали їх доводи не обґрунтованими та просили залишити їх без задоволення;

представника цивільного відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг представника потерпілих, вважав їх доводи не обґрунтованими та просив залишити їх без задоволення;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, а апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційних скарг відповідно до положень ч.2 ст. 404 КПК України колегія суддів не знаходить.

Щодо доводів апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 в частині невідповідності призначеного ОСОБА_13 основного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість то вони не ґрунтуються як на матеріалах кримінального провадження, так і на вимогах закону.

Відповідно до частин першої та другої ст. 65 КК України покарання призначається у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положеньЗагальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_13 основного покарання, указані вимоги закону було дотримано в повному обсязі.

Так, як вбачається із вироку, суд, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_13 основного покарання, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії необережного тяжкого злочину, та настання наслідків - смерть двох потерпілих та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом потерпілим, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює шляхом надання послуг з перевезення пасажирів, за час виконання роботи характеризується позитивно, не одружений, утриманців не має, його відношення до скоєного, що полягає у критичній оцінці своєї протиправної поведінки. Також суд врахував те, що ОСОБА_13 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху, востаннє на нього було накладено стягнення 28.10.2020 року у виді штрафу за порушення ч.2. ст.122 КУпАП. При цьому, суд обґрунтовано врахував щире каяття у вчиненому та часткове відшкодування завданої шкоди у якості обставини, яка відповідно до вимог ст.66 КК України пом`якшувала покарання обвинуваченого ОСОБА_13 . Обставин, які обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За своїм видом та розміром призначене ОСОБА_13 основне покарання є таким, яке необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для посилення цього покарання, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 в частині неврахування судом фактичних обставин вчинення злочину, а також даних про особу ОСОБА_13 , який раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Так, відповідно до ухваленого вироку, суд, призначаючи ОСОБА_13 покарання, врахував як ступінь тяжкості злочину, так і фактичні обставини його вчинення, а саме те, що ОСОБА_13 , нехтуючи низкою пунктів Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з транспортним засобом біля зупинки громадського транспорту, що призвело до загибелі двох осіб та отримання тілесних ушкоджень ще двох осіб. Крім цього, судом у якості обставин, які негативно характеризують особу ОСОБА_13 , враховано те, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Таких доводів, які би вказували на незаконність та необґрунтованість вироку в частині призначеного ОСОБА_13 основного покарання, апеляційні скарги прокурора та представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 не містять.

Щодо доводів апеляційних скарг представника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 щодо необґрунтованості вироку в частині розв`язання цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а саме, в частині вимог до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди, то на думку колегії суддів вони є обґрунтованими.

Як вбачається із вироку, у ході розв`язання цивільних позовів потерпілих в частині вимог до ТОВ «ТД «Мірас Трейд» та ТОВ «Тікана», суд прийшов до висновку, що відносини, які виникли між обвинуваченим ОСОБА_13 та ТОВ «Тікана», не є трудовими, та регламентуються виключно цивільним законодавством, у зв`язку із чим не знайшов правових підстав для застосування положень ст.1172 ЦК України. Однак, на переконання колегії суддів вказаний висновок місцевим судом зроблений внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи.

За правилами ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно договору оренди транспортного засобу № 21/08 від 21.08.2020 року, укладеного між ТОВ «ТД «Мірас - Трейд» та ТОВ «Тікана», автомобіль «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , передано в оренду ТОВ «Тікана» на строк до 31.12.2020 року для здійснення господарської діяльності.

Згідно цивільно правового договору №3 від 25.05.2020 року, укладеного між ТОВ «Тікана» та ОСОБА_13 , останній зобов`язувався надавати послуги по перевезенню пасажирів на транспортному засобі замовника. Як випливає з умов вказаного договору, укладеного між ТОВ «ТІКАНА» та ОСОБА_13 , останній здійснював роботи по перевезенню пасажирів на замовлення TOB «ТІКАНА». При цьому, оплата послуг здійснювалась товариством погодинно (п.3.3. розділу 3 договору), строк дії договору зазначено до 31.12.2020 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_13 , які він надав у ході апеляційного розгляду, у ТОВ «Тікана» він працює більше пів року на наступних умовах: йому надавався автомобіль, на якому він здійснював перевезення пасажирів, та замовлення на послуги таксі; його робота оплачувалась щотижня шляхом сплати 40% від заробленої суми, про що складались відповідні документи; під час роботи він підпорядковувався розпорядку, встановленому керівництвом ТОВ «Тікана»; наказ про прийняття його на роботу товариством не видавався, але його трудова книжка знаходилася у ТОВ «Тікана».

Колегія суддів звертає увагу на те, що показання ОСОБА_13 у наведеній частині не спростовані у ході апеляційного провадження представником ТОВ «Тікана.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Натомість, відповідно до ст.626 ЦК України, цивільно-правовий договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Тобто, у концептуальному аспекті трудовий договір направлений на регулювання процесу діяльності, а цивільно-правовий договір направлений на кінцевий результат.

Колегія суддів вважає, що правовідносини, які склалися за наслідком укладення цивільно правового договору №3 від 25.05.2020 року, між ТОВ «Тікана» та ОСОБА_13 , є трудовими відносинами, адже згідно з умовами укладеного договору товариство доручає, а виконавець зобов`язується за плату здійснити надання певного виду послуг не на визначений строк, а на постійній основі. При цьому, ОСОБА_13 надавалися послуги з перевезення, оплата послуг товариством здійснювалась потижнево. Зі слів обвинуваченого, оплата здійснювалась на його банківську картку, а не відповідно до складених і підписаних сторонами актів прийому наданих послуг.

Колегія суддів визнає те, що відносини між ТОВ «Тікана» та ОСОБА_13 , характеризуються виконанням певного виду роботи, що відноситься не до послуг, а професії, мають ознаки трудових відносин та являються такими.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання про те, що відносини, які склались між ОСОБА_13 та ТОВ «Тікана» підпадають під ознаки саме трудових відносин, у зв`язку із чим ТОВ«Тікана» має нести відповідальність в порядку ч.1 ст. 1172 ЦК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що цивільні позови потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , в частині вимог до ТОВ «Тікана» в частині розміру відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими і такими, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Заявлені розміри відшкодування моральної шкоди, на переконання колегії суддів відповідають засадам розумності і справедливості.

З огляду на викладене цивільні позови потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , в частині вимог до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення.

Позовні вимоги потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 про відшкодування моральної шкоди з ТОВ«ТД «Мірас - Трейд» задоволенню не підлягають з огляду на те, що трудові відносини ОСОБА_13 склалися саме з ТОВ «Тікана», яке несе відповідальність в порядку ч.1 ст. 1172 ЦК України. Та обставина, що у ТОВ«ТД «Мірас - Трейд» та ТОВ «Тікана» один власник, не має будь-якого правового значення.

У зв`язку із викладеним, вирок Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 рокущодо ОСОБА_13 підлягає зміні в частині розв`язання цивільних позовів потерпілих.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 року щодо ОСОБА_13 змінити в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Цивільний позов ОСОБА_15 до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ТОВ «Тікана» (ЄДРПОУ 39316893, м. Київ, вул. Ярославів Вал. буд. 13/2 Б) на користь ОСОБА_15 50000 грн (п`ятдесят тисяч) 00 коп, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ТОВ «Тікана» (ЄДРПОУ 39316893, м. Київ, вул. Ярославів Вал. буд. 13/2 Б) на користь ОСОБА_10 250000 грн (двісті п`ятдесят тисяч) 00 коп, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ТОВ «Тікана» (ЄДРПОУ 39316893, м. Київ, вул. Ярославів Вал. буд. 13/2 Б) на користь ОСОБА_14 250000 грн (двісті п`ятдесят тисяч) 00 коп, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ТОВ «Тікана» (ЄДРПОУ 39316893, м. Київ, вул. Ярославів Вал. буд. 13/2 Б) на користь ОСОБА_9 200000 грн (двісті тисяч) 00 коп, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_16 до ТОВ «Тікана» про відшкодування моральної шкоди задовольнити. Стягнути з ТОВ «Тікана» (ЄДРПОУ 39316893, м. Київ, вул. Ярославів Вал. буд. 13/2 Б) на користь ОСОБА_16 150000 грн (сто п`ятдесят тисяч) 00 коп, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті вирок Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 року щодо ОСОБА_13 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_13 протягом того ж часу із моменту вручення йому копії даної ухвали.

СУДДІ

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4