Постанова

від 27.10.2022 по справі 468/601/22-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

27.10.22

22-ц/812/818/22

Провадження №22-ц/812/818/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Миколаїв

Справа № 468/601/22-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання Стрілець К.О.

переглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором позики

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_3

на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області, постановлену суддею Янчук С.В., 15 серпня 2022 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту ухвали не зазначена,

у с т а н о в и в:

25 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позову зазначала, що 31 травня 2021 року між нею та ОСОБА_2 укладено письмовий договір позики, відповідно до якого позивач надала у борг відповідачці грошові кошти в сумі 129015 грн., а остання зобов`язалась повернути ці кошти в строк до 31 липня 2021 року.

Посилаючись на те, що взятих на себе зобов`язань відповідач не виконала, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 борг з урахуванням пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 10% від позиченої суми за кожен місяць прострочення в загальному розмірі 283833 грн.

5 серпня 2022 року представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на все нерухоме майно, належне відповідачу та грошові кошти останньої, що містяться у фінансових установах або готівкові кошти в межах суми ціни позову 283833 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначала, що відповідачем мало місце порушення умов договору щодо повернення позики в обумовлені угодою строки, на неодноразові звернення відповідач відмовляється в добровільному повертати позику. Крім того, відповідач має намір продати належні їй земельні ділянки (кадастрові номери 4824583900:06:000:0062 та 4824583900:06:000:0042). На думку представника позивача вказані обставини можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції посилався на те,що заява не містить викладу обставин з приводу того, що відповідач вживає будь-яких дій та заходів щодо приховування чи відчуження належного їй майна. Також до заяви не додано відповідних належних та допустимих доказів.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву.

Вказувала, що позивачем доведено факт наявності майнового спору

між сторонами, наміри відповідача приховати грошові кошти та намір продати, належне їй нерухоме майно яке може гарантувати позивачу виконання боргових зобов`язань за договором позики.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась двічі, про день, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином про що свідчить трекінг рекомендованих повідомлень про вручення ( а.с.65 ). У зв`язку з цим апеляційний суд розглядав справу у її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, поясненняпредставника позивачкиперевіривши законність таобґрунтованість судовогорішенняв межахдоводів тавимогапеляційної скарги,колегіясуддів вважає,що апеляційнаскарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України,суд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбачених статтею150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову.Забезпечення позовудопускається якдо пред`явленняпозову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення судуабо ефективнийзахист,або поновленняпорушених чиоспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 3 статті152 ЦПК).

Необхідність вирішення цього питання випливає також з положень статті 10 ЦПК України, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов`язків та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.

Таким чином, забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують позивачу виконання рішення суду в разі задоволення його позову та обмежують, насамперед, права відповідача на розпорядження спірним майном на час розгляду та виконання такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З матеріалівсправивбачається,що ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_2 про стягнення боргуза договоромпозики урозмірі 283833 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 залишила в заставу ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 159436, виданий 22 червня 2010 року на її ім`я Новобузькою районною державною адміністрацією.

На підтвердження невиконання обов`язків відповідачка надала документи на підтвердження зобов`язань, зокрема розписку про отримання відповідачкою у борг грошових коштів, та розписку про передачу в заставу оригіналу державного акту на земельну ділянку.

Отже, зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер, а сума боргу, яку просить стягнути позивач є значною.

З метою забезпечення позову, представник позивача просила накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу та на її грошові кошти , які знаходяться на рахунках в банках чи інших установах та належну їй готівку.

Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно може призвести до відчуження спірного майна відповідачем та переходу права власності до третіх осіб, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. а арешт майна відповідача дійсно є заходом забезпечення позову, спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4824583900:06:000:0062, площею 4,6857 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 4824583900:06:000:0042 площею 1,7601 га, які розташовані на території Розанівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області

Вартість земельних ділянок згідно інформації щодо нормативної грошової оцінки площі ріллі в розрізі областей становить відповідно 126699 грн. 96 коп ( 4,6857х27038 грн.=126699 грн. 96 коп.) та 47589 грн. 58 коп.(1,7601 х 27038 = 47589 грн. 58 коп.).

З огляду на вищевикладене, відмовивши у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 суд першої інстанції не звернув належної уваги на вимоги ст. 149 ЦПК України та той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення.

За такого, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст.376ЦПКУкраїни підлягаєскасуванню зпостановленням новогосудового рішення-про частковезадоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи, що арешт майна відповідача дійсно є заходом забезпечення позову, спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також відомості про належність відповідачу нерухомого майна, колегія суддів вважає за необхідне накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельні ділянки що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , що містяться у фінансових установах або готівкові кошти, які їй належать, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню в цій частині, оскільки позивачкою не надано доказів наявності ані рахунків, ані банківських установ на яких можуть знаходитись грошові кошти.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 15 серпня 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_3 , про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме земельні ділянки з кадастровими номерами 4824583900:06:000:0062 площею 4,6857 га та 4824583900:06:000:0042 площею 1.7601 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , які розташовані на території Розанівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О.Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено27 жовтня 2022 року.