Рішення

від 24.04.2023 по справі 468/601/22-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/601/22-ц

2/468/140/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24.04.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчука С.В., при секретарі - Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 283833,00 грн. посилаючись на те, що відповідач в порушення умов зазначених у договорі позики борг не повернув в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики(що підтверджується розпискою), згідно умов якого відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 129015,00 грн., за умовами повернення до 31.07.2021 року. Відповідачка зобов`язалась у разі недотримання своєчасності повернення боргу сплатити пеню у розмірі 10% від суми боргу за кожен місяць прострочення виплати. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконала, суму отриманої позики не повернула.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав свої зобов`язання за договором позики щодо повернення грошових коштів в повному обсязі, позивач вимушена звертатися до суду за захистом порушеного права. На підставі викладеного просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу за договором позики у розмірі 283833,00 та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена вчасно та належним чином (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення). До суду надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення). Відзив на позов від нього не надходив.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копії розписок від 31.05.2021 року, копію паспорта та РНОКПП позивача,), суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 31.05.2021 року між сторонами було укладено договір позики грошових коштів у письмовій формі, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику кошти в сумі 129015,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві зазначену суму до 31.07.2021 року. Відповідачка зобов`язалась у разі недотримання своєчасності повернення боргу сплатити пеню у розмірі 10% від суми боргу за кожен місяць прострочення виплати.

Однак в порушення умов договору до теперішнього часу грошові кошти відповідачем позивачу не повернуті.

Відповідно до ст.1046ЦКУкраїни за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1047ЦКУкраїни договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ч.ч. 1.2 ст.207 та ч.2 ст.1047ЦКУкраїни дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов`язанням її повернення), так і дати її отримання.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України 18.09.2013 року у справі № 6-63 цс 13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ст.526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 526ЦКУкраїни належне виконання зобов`язання - це передусім виконання його відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610ЦКУкраїни передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612ЦКУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Встановлені судом обставини свідчать, що всупереч укладеному договору позики та вказаним нормам відповідач у встановлений строк не виконав належним чином покладені на нього зобов`язання та не повернув борг позивачу у розмірі 129015,00 грн., грн. Термін прострочення з 01.08.2021 до 20.07.2022 року становить 11 місяців. Тобто, стягненню підлягає пеня за 11 місяців у розмірі 11*12901,50=141916,5 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.78,79ЦПКУкраїни обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Оцінивши надані суду докази у їх сукупності, встановивши дійсний характер правовідносин між сторонами, з врахуванням тієї обставини, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором позики, існують підстави для стягнення заборгованості за договором позики, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2838,33 гривень.

Керуючись ст. 12,76,81,141,263-265,280ЦПК України, ст. 526, 530, ст. 1046,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму боргу за договором позики від 31.05.2021 року в розмірі 129015,00 (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятнадцять ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму пені за договором позики від 31.05.2021 року в розмірі 141916,50 (сто сорок одна тисяча дев`ятсот шістнадцять ) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 2838 (дві тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 33 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Баштанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

СУДДЯ :