Ухвала

від 27.10.2022 по справі 910/4778/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/4778/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайбрідж"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Козир Т.П., судді - Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.)

від 15.09.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайбрідж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт рейл логістик"

про стягнення 318 507,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2021 року ТОВ "Флайбрідж" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до ТОВ "Смарт рейл логістик" (далі - відповідач) та просило стягнути 318 507,60 грн, у тому числі: 313 255,21грн компенсації по договору оренди рухомого складу, 1 029,88 грн - 3% річних та 4 222,61 грн пені.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору №202001-17/КД/01 оренди рухомого складу від 17.01.2020 позивач передав відповідачу в оренду 200 вагонів, у жовтні 2020 відповідач повідомив про відсутність наміру продовжувати договір на новий строк і у грудні 2020 року повернув вагони позивачу. При огляді вагонів позивачем було встановлено, що 17 вагонів є некомплектними (відсутні авторежим, балочка авторежиму, ручне стоянкове гальмо), у зв`язку із чим позивачем були понесені витрати на їх відновлення в сумі 313 255,21 грн, але відповідач відмовив у компенсації цих витрат.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 313 255,21 грн компенсації, 875,40 грн - 3% річних та 4 711,96 грн судового збору.

4. Суд дійшов висновків, що позовні вимоги щодо стягнення суми компенсації в розмірі 313 255,21 грн є доведеними і обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо інших вимог, то розрахунок 3% річних позивачем здійснений не правильно і ця вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 875,40 грн, а вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки застосування пені не передбачене договором.

5. 15.09.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем повідомлення форми ВУ-23 про ремонт або технічне обслуговування вагонів не можуть прийматись, як допустимі докази на підтвердження факту пошкодження вагонів саме відповідачем, оскільки вони складені не в установленому порядку. Доводи позивача про те, що у технічних паспортах вагонів міститься відмітка про встановлення на них відповідних елементів (авторежим, балочка авторежиму, ручне стоянкове гальмо) суд відхилив, оскільки відсутні докази того, що вказані елементи були фактично встановлені на момент передачі вагонів в оренду, а згідно з телеграфною вказівкою АТ "Українська залізниця" допускалось використання вагонів без вказаних елементів. Інших допустимих доказів, які б підтверджували факт протиправної поведінки відповідача, порушення ним умов договору і розукомплектування вагонів до моменту їх передачі позивачу, які б давали підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, позивач не надав.

7. 19.10.2022 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

8. Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

10. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

12. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Предметом позову у цій справі є стягнення 318 507,60 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 270,00 грн = 1 135 000, 00 грн).

15. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

16. Скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає про неправильне застосування положень частин першої статей 779 та 785 Цивільного кодексу України, а також порушення статей 79, 236, частин першої, другої та третьої статті 86 ГПК України (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

17. Також скаржник зазначає, що позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені постановою суду апеляційної інстанції при розгляді іншої справи, оскільки суд надав відповідачу право уникнути відповідальності за невиконання умов договору в частині повернення майна (підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

18. Вивчивши доводи скаржника щодо наявності підстав для оскарження судових рішень у справі за підпунктами "а" та "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

19. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, буде впливати на значну кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

20. У касаційній скарзі відсутні посилання на справи та їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію щодо вирішення справ з аналогічними обставинами справи.

21. Суд зауважує, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності вирішити питання належності та достовірності доказів, яким була надана оцінка судами попередніх інстанцій при розгляді справи по суті, водночас, вирішення таких питань не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 300 ГПК України.

22. Отже, належних обґрунтувань щодо фундаментального значення цієї касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики остання не містить.

23. Верховний Суд зауважує, що норма права про те, що особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи означає, що скаржник до касаційної скарги має додати докази на підтвердження зазначених обставин, а саме наявності інших справ.

24. Твердження скаржника що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи є виключно його припущенням та не підтверджені жодними доказами, у якій саме справі такі обставини потребують спростування.

25. Отже, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умови допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 318 507,60 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

27. Зважаючи на конкретні обставини цієї справи та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайбрідж" згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у зв`язку з чим Верховний Суд не розглядає інші наведені скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення у касаційній скарзі.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4778/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флайбрідж" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко