Постанова

від 25.10.2022 по справі 910/19650/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/19650/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена технологія"

до Державного підприємства "Гарантований покупець",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",

2) Кабінет Міністрів України,

про стягнення 2 041 302,82 грн,

(У судове засідання з`явився представник відповідача - Прохоров Ю. Г.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена технологія" (далі - ТОВ "Зелена технологія") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Державний покупець") про стягнення 2 041 302,82 грн, з яких 162 247,79 грн - інфляційні втрати, 153 531, 88 грн - 3 % річних, 617 794,50 грн - пеня та 1 107 728,65 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 позов задоволено повністю. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Зелена технологія" 8450 грн витрат на правничу допомогу.

1.2. Постановами Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 апеляційні скарги ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/19650/20 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 залишено без змін.

1.3. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Зелена технологія" зробило заяву про те, що ним будуть подані докази розміру витрат на професійну правничу допомогу та подало відповідні докази у строк, встановлений частиною 8 статтею 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

06.10.2021 до апеляційного суду від представника позивача надійшли документи на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 8133,33 грн, яка була направлена на адресу суду 30.09.2021.

20.10.2021 ДП "Гарантований покупець" подало заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу та стверджувало про необґрунтованість вартості названих у детальному описі послуг, зокрема складання відзивів, вважає їх завищеними та надмірними. Відповідач зазначив, що такі послуги як складання і подання заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу є технічними, шаблонними, тому не можуть покладатися на відповідача. Крім того, відповідач наголошує, що позивачем не було подано орієнтовного розрахунку послуг, що в силу вимог статті 124 ГПК України є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача.

1.4. Апеляційний господарський суд встановив, що 28.02.2020 між адвокатським об`єднанням "Греца і Партнери" (далі - АО "Греца і Партнери") (виконавець) та ТОВ "Зелена технологія" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено перелік юридичних послуг, які надаються виконавцем:

- усне консультування та надання роз`яснень з будь-яких юридичних питань відповідно до предмету даного договору;

- письмове консультування зі складанням письмових висновків відповідно до предмету даного договору;

- правовий супровід діяльності клієнта;

- надання письмових довідок з питань застосування законодавства України;

- складання або аналіз договорів, угод та будь-яких правочинів на будь-який предмет з будь-якими умовами, що не суперечать законодавству України, а також інших документів;

- представництво в будь-яких державних органах та органах місцевого самоврядування інтересів клієнта, перед державними реєстраторами, нотаріусами та Іншими суб`єктами;

- представництво інтересів у правоохоронних органах, у т.ч. органах досудового розслідування;

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових - заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

- представництво інтересів клієнта на переговорах з контрагентами клієнта;

- представництво інтересів перед іншими юридичними та фізичними особами;

- складання проектів процесуальних документів, клопотань, заяв, скарг, претензій та позовних заяв тощо;

- представництва інтересів клієнта в судах будь-якої юрисдикції та будь-якої інстанції з усіма правами наданими стороні або іншій особі, яка бере участь у справі.

- отримання виконавчих документів та представництво інтересів клієнта в органах виконавчої служби з приводу їх виконання.

- надання інших юридичних послуг.

Положеннями пункту 5.1 договору передбачено, що за послуги, згідно з цим договором, клієнт сплачує виконавцю гонорар, зокрема, за одну годину роботи партнера об`єднання у розмірі - 1000 грн.

Згідно з підпунктом 11.2.3 пункту 11.2 розділу 11 витягу зі Статуту АО "Греца і Партнери", учасниками-партнерами є, зокрема, адвокат Ігнатенко Сергій Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2014 серії ЗР № 021/971.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви від 29.09.2021 надано:

- копії рахунків від 02.07.2021 № 001092 на суму 5600 грн, від 28.09.2021 № 001300 на суму 2533,33 грн;

- копії актів виконаних робіт від 02.07.2021№ 0010952 на суму 5600 грн, від 28.09.2021 № 001300 на суму 2533,33 грн, підписаних між ТОВ "Зелена технологія" та АО "Греца і Партнери";

- копії платіжних доручень від 20.07.2021 № 904 на суму 5600 грн, від 29.09.2021 № 981 на суму 2533,33 грн;

- детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Відповідно до детального опису робіт (послуг) адвокатом надано такі послуги:

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначено на 10.06.2021 у справі № 910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн;

- аналіз апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/19650/20, а також складання відзиву на вказану апеляційну скаргу, 2 год. 03 хв. - 2050 грн;

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначене на 24.06.2021 (розгляд скарги на рішення по суті) у справі № 910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн;

- аналіз апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі № 910/19650/20, а також складання відзиву на вказану апеляційну скаргу, 2 год. 15 хв. - 2250,00 грн;

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначене на 24.06.2021 (розгляд скарги на додаткове рішення по суті) у справі № 910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн;

- участь в судових засіданнях щодо розгляду скарги на рішення: від 24.06.2021, від 28.09.2021, 9 хв. - 150 грн, 21 хв. - 350,00 грн;

- участь в судових засіданнях щодо розгляду скарги на додаткове рішення: від 24.06.2021, від 28.09.2021, 6 хв. - 100 грн, 11 хв. - 183,33 грн;

- складання листа про надсилання позовної з додатками третім особам, яких залучено апеляційним судом у справі № 910/19650/20, 9 хв. - 150 грн;

- складання для подання до апеляційного суду клопотання про надання доказів надіслання позовної заяви з додатками третім особам, залучених у справу № 910/19650/20, 9 хв. - 150 грн;

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначене на 21.09.2021 (розгляд скарги на рішення по суті) у справі № 910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн;

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначено на 21.09.2021 (розгляд скарги на додаткове рішення по суті) у справі № 910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн;

- складання для подання до апеляційного суду додаткових пояснень по суті апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець" у справі № 910/19650/20, 30 хв. - 500 грн;

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначено на 28.09.2021 (розгляд скарги на рішення по суті) у справі № 910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн.

- складання для подання до апеляційного суду заяви про участь у судовому засіданні, яке призначене на 28.09.2021 (розгляд скарги на додаткове рішення по суті) у справі №910/19650/20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon", 15 хв. - 250 грн;

- складання проекту заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом у суді апеляційної інстанції справи № 910/19650/20, 30 хв. - 500 грн.

1.5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/19650/20 (Тищенко О. В. - головуючий суддя, судді Шаптала Є. Ю., Станік С. Р.) стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Зелена технологія" 8133,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова аргументована тим, що доказів або обґрунтувань, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач не надав, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про те, що ним не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи відповідно до вимог частини 6 статті 126 ГПК України. При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Такий вид послуги як складання та подання до суду заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у системі "EasyCon" підлягає відшкодуванню з відповідача, оскільки час, витрачений для складання вказаних заяв, включається у загальний час витрачений адвокатом при підготовці справи до розгляду. Вартість складання проекту заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом у суді апеляційної інстанції справи № 910/19650/20 на суму 500 грн також підлягає відшкодуванню, оскільки відноситься до правової допомоги, яка надається клієнту при розгляді справи і на яку останній має право відповідно до законодавства.

Суд також відхилив доводи відповідача про те, що позивачем не було подано орієнтовного розрахунку послуг, що в силу статті 124 ГПК України є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 зауважено на праві суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі, коли учасник справи під час розгляду справи в суді першої інстанції разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Крім того. позивач звертаючись із позовом у цій справі серед іншого у позовній заяві вказав про те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції складає 13 000,00 грн.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. ДП "Гарантований покупець" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову апеляційного господарського суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Зелена технологія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 26.02.2020 у справі № 910/5744/18, від 03.08.2020 у справі № 910/4359/19, від 24.01.2019 по справі № 910/15944/17, від 10.06.2021 у справі № 927/201/20, від 23.12.2020 у справі № 903/664/19, від 24.06.2021 у справі № 922/902/19, від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, а також ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19.

На думку скаржника, обставини справи були відомі представнику позивача, аналогічні заперечення подавалися в суді першої інстанції, а тому твердження про необхідність витрачення на вивчення та підготовку відзивів загальною тривалістю майже як 4 години з огляду на участь адвоката в суді першої інстанції та надання аналогічних заперечень, є очевидно завищеними.

Витрати в сумі 8 133,33 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом позивачу обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу відповідних витрат та свідчить про очевидне завищення вартості правничої допомоги.

Не підлягає стягненню з відповідача також вартість послуг зі складання заяви про участь у засіданні в режимі відеоконференції, проекту заяви про розподіл судових витрат, листа про надсилання позовної заяви третім особам та складання та направлення до суду клопотання про надання доказів направлення. Вказані документи є суто технічними, шаблонними, не потребують спеціальних знань та, витрати на їх складання не можуть покладатися на відповідача.

Відповідач стверджує, що до позовної заяви не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, а зазначення лише суми, що може бути сплачена адвокату не може вважатися таким «розрахунком", оскільки не відображає вартість годин за певний вид послуги та час, що буде витрачений на їх виконання.

2.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржену додаткову постанову.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.3. Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України цього Кодексу наведено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

3.4. Як слідує із оскарженої додаткової постанови, задовольняючи заяву ТОВ "Зелена технологія" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №910/19650/20, суд апеляційної інстанції врахував як зміст самої заяви і відображеного у ній обсягу наданих послуг, так і доводи відповідача щодо відмови у стягненні витрат. Зокрема, апеляційний господарський суд зазначив, що доказів або обґрунтувань, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач не надав, як і не довів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

Розглядаючи заяву про розподіл витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції також керувався правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у справі від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, у додатковій постанові Великої палати Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, на які також посилається скаржник у касаційній скарзі. Зі змісту додаткової постанови слідує, що судом було враховано необхідність оцінки заявлених витрат на відповідність критерію співмірності у межах доводів відповідача. Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені у статті 126 ГПК України та не вбачав підстав для його зменшення.

3.5. Колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача про те, що складання та направлення процесуальних документів, зокрема, складання заяви про участь у засіданні в режимі відеоконференції, проекту заяви про розподіл судових витрат, тощо, є технічними та вартість вказаних послуг не підлягає відшкодуванню. Як вірно вказав суд, надання таких послуг також відноситься до правової допомоги, яка надається клієнту при розгляді справи і на яку останній має право відповідно до законодавства.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Складання та подання стороною документів, які пов`язані із представництвом інтересів у суді, без наявності відомостей щодо їх явної безпідставності, може бути предметом розподілу витрат за результатом розгляду справи, з огляду на те, що такі дії в повній мірі слугуватимуть можливості надати правничу допомогу.

3.6. Твердження скаржника про те, що до позовної заяви не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, а відображення лише суми, що може бути сплачена адвокату не може вважатися таким розрахунком, Верховний Суд вважає безпідставними.

Як встановив апеляційний господарський суд і вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві вказав про те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції складає 13 000,00 грн. Тобто, позивач вказав приблизний розмір витрат, які планує понести.

У той же час, зі змісту частини 2 статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20.

Оскільки зі змісту скарги не вбачається доводів стосовно того, що відповідач був позбавлений можливості висловити свої доводи щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а матеріали справи навпаки містять заперечення на подану позивачем заяву про прийняття додаткової постанови, Верховний Суд вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку що відповідні доводи не можуть бути підставою відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

3.7. Колегія суддів також не убачає підстав вважати, що висновки, на які посилається скаржник у касаційній скарзі не були враховані судом апеляційної інстанції, а застосування судом приписів статей 126, 129 ГПК України не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків Верховного Суду. У відповідних постановах питання можливості розподілу витрат на професійну правничу допомогу залежало від обґрунтованості і співмірності відповідних витрат, обсягу наданих до суду доказів на підтвердження здійснення таких витрат. Крім того, частину правових висновків Верховного Суду, як уже зазначалося вище, судом апеляційної інстанції було враховано та вірно застосовано під час розгляду питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів не бере до уваги посилання заявника на ухвалу Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19, оскільки вона не є тим рішенням, висновки в якому є обов`язковими для врахування Верховним Судом, відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та частини 4 статті 236 ГПК України.

3.8. Верховний Суд вважає, що оскільки доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права не підтвердилися, відсутні підстави для скасування додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/19650/20.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

4.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі додаткову постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/19650/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ