Ухвала

від 16.08.2021 по справі 752/12401/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12401/20

Провадження № 1-кс/752/5651/21

У Х В А Л А

16 серпня 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 12018100060000821за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2,4ст.190,ч.4ст.358,ч.1ст.365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 12018100060000821за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2,4ст.190,ч.4ст.358,ч.1ст.365-2 КК України.

В обгрунтуваннязаявлених вимог слідчий зазначив, що слідчим відділомГолосіївського УПГУНП вм.Києві здійснюєтьсядосудове розслідуваннякримінального провадження№ 12018100060000821від 22.02.2018за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.04.2004 року між регіональним відділенням Фонду держаного майна України в особі заступника Голови Фонду державного майна України ОСОБА_5 та ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» (ЄДРПОУ 16307284) в особі генерального директора ОСОБА_6 , було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку комунальної власності при викупі № 1011, відповідно до якого ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» стало власником нежитлового будинку площею 746,9 кв.м., за адресою: м. Київ вул. Червоноармійська 63-Б.

07.12.2017 року, ОСОБА_7 , завершуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , розуміючи протиправність своїх дій та їх наслідки, уклали договір купівлі-продажу нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер 3780, на підставі якого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нового власника вказаного нежитлового приміщення, а саме ОСОБА_9 .

Своїми протиправними діями які полягали у шахрайському заволодінні нежитловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , перебуваючи у змові з ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , приватним нотаріусом та державним реєстратором, завдали матеріального збитку ТОВ ТМО «Ліко Холдинг» (ЄДРПОУ 16307284) на суму 1 359 847 грн.

10.06.2021 ОСОБА_7 було обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2,4 ст. 190 КК України.

Просив накласти арешт на автомобіля Renault Megane 2012 року випуску, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , з тих підстав, що зазначене рухоме майно є речовим доказом у межах кримінального провадження № 12018100060000821, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов).

Слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який входить до складу групи слідчих у межах кримінального провадження № 12018100060000821 подав до суду клопотання про розгляд заявлених у клопотанні вимог за її відсутності, просила задовольнити.

За правилами ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання про накладення арешту, фіксування технічними засобами судового засідання не здійснювалось у зв`язку з відсутністю у судовому засіданні осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього додатки, приходжу до висновку, що в задоволенні заявлених вимог про накладення арешту необхідно відмовити з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділомГолосіївського УПГУНП вм.Києві здійснюєтьсядосудове розслідуваннякримінального провадження№ 12018100060000821від 22.02.2018за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365-2 КК України.

10.06.2021 року ОСОБА_7 було обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2,4 ст. 190 КК України.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням слідчий зазначив, що автомобіль Renault Megane 2012 року випуску, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 має статус речового доказу у кримінальному провадженні, а тому з метою його збереження та забезпечення цивільного позову просив накласти на нього арешт.

Відповідно до статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України ,арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати , що воно відповідає критерям , зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

В той же час, посилання слідчого у клопотанні на те, що майно, а саме автомобіль RenaultMegane2012року випуску, синьогокольору,ДНЗ НОМЕР_1 ,VIN НОМЕР_2 , який являється предметом розгляду клопотання визнано речовим доказом, а його арешт необхідний з метою забезпечення цивільного позову є процесуально безпідставним, оскільки до матеріалів клопотання про накладеня арешту не додано ні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом, ні самого цивільного позову, а відсутність такої постанови органу досудового розслідування та цивільного позову нівелює мету накладення арешту на майно - забезпечення збереження речових доказів та цивільного позову, що свідчить про необґрунтованість клопотання, а відтак і про відсутність належних правових підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

у задоволенніклопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 12018100060000821за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2,4ст.190,ч.4ст.358,ч.1ст.365-2 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1