Ухвала

від 09.02.2024 по справі 752/12401/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12401/20

Провадження № 1-кс/752/136/24

У Х В А Л А

09 лютого 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києві скаргу захисника підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 12018100060000821 від 22.08.2018 року про скасування постанови прийнятої слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розшук, -

ВСТАНОВИВ:

до слідчого судді надійшла скарга захисника підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 12018100060000821 від 22.08.2018 року про скасування постанови прийнятої слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розшук.

Скарга мотивована тим, що прийнята слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розшук є незаконною, невмотивованою та підлягає скасуванню, оскільки на протязі всього строку досудового розслідування підозрювані проживали за місцем постійної реєстрації, після вручення повідомлення про підозру стороною захисту здійснювалися неодноразові дзвінки слідчому з метою надання показань з приводу повідомлених підозр, а прибувши до слідчого останній відмовився провести допити чи інші процесуальні дії за участі підозрюваних. Зазначав, що 28.08.2021 року та 13.09.2021 року на адресу слідчого були подані клопотання та звернення про зволікання з проведенням слідчих та процесуальних дій, незаконне оголошення ОСОБА_3 в розшук, перебування останнього місцем проживання. Крім того, 23.09.2021 року ОСОБА_3 було допитано як підозрюваного та отримані показання по суті оголошеної підозри та обставин кримінального правопорушення в цілому. На думку сторони захисту слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався вимог статті 281 КПК України щодо вжиття заходів щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зазначає, що такі дії слідчого призводять до порушення конституційних прав підозрюваних щодо пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України. Адвокат зазначає, що лише 01.12.2023 року після поданння чергового клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12018100060000821 він отримав оскаржувану постанову. На підставі зазначеного, вважає, що дана скарга подається в межах строку на оскарження постанови, передбаченого статтею 304 КПК України».

У судовому засіданні захисник підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_5 відсутній, до суду подав заяву в якій зазначив, що заявлені у скарзі вимоги підтримує з підстав викладених у ній, скаргу просив розглянути за його відсутності.

Прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва у судовому засіданні відсутній, до суду подав заяву в якій просив відмовити у задоволені скарги та розглянути за його відсутності.

Слідчий СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надав матеріали кримінального провадження №12018100060000821 для ознайомлення.

Дослідивши матеріали скарги, та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження №12018100060000821 надані слідчому судді для дослідження, приходжу до наступного висновку.

Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до частини 1 статті 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Скаржник стверджував у скарзі, що оскаржувана постанова була отримана ним лише 01.12.2023 року, проте будь-якого підтвердження факту отримання саме цією датою не надав. Крім того, матеріали кримінального провадження також не містять доказів отримання скаржником постанови про зупинення досудового розслідування.

Оскаржувана постанова про зупинення досудового розслідування датована 27.09.2022 року.

Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу.

Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 116 КПК, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки.

Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

В даному випадку судовим розглядом встановлено, що строк на можливе подання відповідної скарги на постанову слідчого від 28.09.2022 про зупинення досудового розслідування почав спливати з 28.09.2022 та відповідно закінчився 11.10.2022, тоді як скаржником не доведено будь-якими належними доказами (окрім власних тверджень) факту отримання копії постанови слідчого погодженого прокурором саме 01.12.2023, тобто скаргу подано до суду після спливу процесуального строку, та за відсутності клопотання про поновлення такого строку з поважних причин. Не містять таких доказів і надані слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12018100060000821 для дослідження.

Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що в даному випадку наявна підстава, визначена пунктом 3 частини 2 статті 304 КПК, й тому належить закрити провадження щодо розгляду скарги та повернути таку скаржнику разом з усіма доданими матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

закрити провадження щодо розгляду скарги захисника підозрюваних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 12018100060000821 від 22.08.2018 року про скасування постанови прийнятої слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про зупинення досудового розслідування та оголошення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в розшук та повернути скаргу скаржнику разом з усіма доданими матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині повернення скарг протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1