Ухвала

від 27.10.2022 по справі 580/5089/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2022 року справа № 580/5089/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/5089/22

за позовом Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради (вул. Шевченка 42, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19400, ЄДРПОУ 04061599)

до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 40479560),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : товариство з обмеженою відповідальністю «Аватор ІСП» (вул.Соборності 54, м.Полтава, 36014, ЄДРПОУ 39908038)

про визнання протиправним та скасування індивідуального акта у частині, постановив ухвалу.

24.10.2022 вх.№32288/22 (ідентифікатор 1940203142567) позивач Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради, звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : товариство з обмеженою відповідальністю «Аватор ІСП» (39908038), просить: визнати протиправним та скасувати пункт 1 і пункт 2 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 03.10.2022 №262308-14/2913-2022 «Про усунення виявлених порушень».

Додатково просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору, проте суми і джерела стягнення не зазначає позивач.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Суб`єктом владних повноважень за вимогу немайнового характеру про часткове скасування вимоги надана фотокопія платіжного доручення від 12.10.2022 № 1297 про сплачений судовий збір у сумі 2481 грн, що не є оригіналом і не засвідчена в установленому порядку для банківських документів розрахункового характеру.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (Велика Палата Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 ЄДРСР ).

Адміністративний позов підписаний першим заступником міського голови С. Пустовіт, проте не надано доказів на підтвердження повноважень для підписання позову і не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка засвідчила без дотримання вимог ч.2, ч.4 ст.94 КАС України та ДСТУ 4163:2020 додатки до позову не містять дати засвідчення копій документів, неможливо ідентифікувати особу, яка вчинила підпис.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

В обгрунтуванні позову зазначається: Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради вважає пункти 1 і 2 вимоги органу державного фінансового контролю протиправними, необгрунтованими в частині розрахунку повернення до державного бюджету суми субвенції (збитків) у сумі 334200 грн, неконкретизаваними щодо змісту та такими, що належать скасуванню, проте позивач у порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України не окреслює зміст і характер порушеного права, не зазначає про дефектні процедури прийняття адміністративного акта, що (як правило) тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act), не повідомляє про зворотне інформування до 22.10.2022 про вжиті заходи та про звернення (у контексті сприяння в реалізації прав) до відповідача за роз`ясненням (тлумаченням) та/або оскарження спірних положень.

Варто наголосити, що пункти (частини) вимоги, що не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження. Пункти (частини) вимоги, що вказують на стягнення збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 у справі №815/4341/14, від 07.02.2020 у справі № 803/634/17, від 14.02.2020 у справі №825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі №2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 у справі №П/811/140/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 02.04.2020 у справі №820/3534/16, від 16.11.2021 у справі № 160/9553/18.

Верховний Суд України у справі № 818/1857/14 ЄДРСР 56551693 зазначив: у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача. Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Оскаржувані пункти 2, 4 Вимоги у справі № 818/1857/14 не вказують на стягнення збитків, тому це не виключає права підконтрольної установи на їх перевірку в судовому порядку.

Із документа від 03.10.2022 №262308-14/2913-2022 «Про усунення виявлених порушень» слідує, що перевіркою встановлені порушення законодавства, що не усунуті, зокрема: факт оплати 334200 грн є нецільовим використанням бюджетних коштів - в ході перевірки порушення не усунуто (п.1); невідповідність умов договору від 16.11.2022 №629/05-02 у подальшому може призвести до збитків місцевому бюджету (п.2); забезпечити під`єднання закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету з використанням підключення за рахунок коштів ТОВ «Аватор ІСП» (п.4 - не оскаржується).

Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та асигнуваннями. Відповідно до статті 119 БК України передбачено, що нецільове використання бюджетних коштів це їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Верховний Суд у справі № 820/7056/16 зазначив про з`ясування по суті чи мало місце нецільове використання бюджетних коштів за позовом органу фінансового контролю про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України збитків (за наслідками проведеної ревізії відповідача було виявлено фінансові порушення, що призвели до матеріальної шкоди).

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Позивач не надав обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи. Приватноправові відносини це відносини, що ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Для захисту права необхідно обгрунтувати факт його порушення. ВСУ у справі № 6-951цс16 підкреслив, що судом під час ухвалення рішення не визначено за захистом якого порушеного права позивач в даному випадку звернувся до суду. ВСУ зазначив, що саме із встановлення порушеного права обирається спосіб захисту цього права.

Ступінь переконання, що повинен мати суд, аби ствердити в рішенні, що певна подія скоріше трапилась, аніж ні, і є стандартом доказування (https://dejure.foundation/-standarty-dokazuvannia). Встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 56, 79, 94, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради залишити без руху. Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; формулювання вимог із дотриманням формалізового (пункт 2) способу захисту порушеного (необхідно зазначити позивачеві) права/інтересу (ст.5, ст.245 КАС України) та з урахуванням практики Верховного Суду, що загальновідома/доступна в ЄДРСР, зазначена в мотивувальній частині ухвали; надання доказів на підтвердження повноважень першого заступника міського голови звертатися до суду; обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи та розмежуванням приватноправових відносин і особливостей публічно-правового спору; засвідчених в установленому порядку додатків до позову.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА