Рішення

від 08.03.2023 по справі 580/5089/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року справа № 580/5089/22

13 годин 00 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Пунтуса Д.А. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/5089/22

за позовом Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради (вул. Шевченка 42, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19400, ЄДРПОУ 04061599) [представник позивача не прибув]

до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 40479560) [уповноважені представники: Коваль І.І. згідно з випискою ЄДР, ОСОБА_1 за наказом від 24.01.2023 №27]

про визнання протиправним та скасування індивідуального акта у частині, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

24.10.2022 вх. № 32288/22 (ідентифікатор 1940203142567) позивач Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради, звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, просить (з урахуванням редакції позовної заяви від 26.12.2022 вх. № 40438/22): визнати протиправним та скасувати вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, заявлені в документі від 03.10.2022 № 262308-14/2913-2022 «Про усунення виявлених порушень» за змістом пункту 1 - в частині спонукання позивача до розгляду питання про притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Виконавчого комітету, відповідальних за допущене порушення; за змістом пункту 2 - вимоги відповідача, у частині спонуканння позивача до повернення до державного бюджету коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості у сумі 334200 грн як використаної Виконавчим комітетом на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначених в Порядку № 453.

Додатково просить стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 2481 грн (платіжне доручення від 12.10.2022 № 1297).

Ухвалою від 28.12.2022 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.01.2023, оголошена перерв до 15.02.2022 - розгляд клопотань, до 16.02.2023 - з`ясування обставин щодо залучення третьої особи: суд відмовив у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Аватор ІСП» (ЄДРПОУ 39908038) з підстав необгрунтованості клопотання, закрив підготовче провадження - призначив розгляд справи по суті на 22.02.2023, перерва до 08.03.2023.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради (а.с.153-159 т.1) вважає п.1 і п.2 вимоги відповідача від 03.10.2022 № 262308-14/2913-2022 «Про усунення виявлених порушень» необгрунтованими у частині розрахунку 334200 грн повернення до бюджету суми субвенції (збитків), спірну вимогу як індивідуального акта обов`язковою до виконання підконтрольною установою, що (на думку позивача) породжує обов`язки у контексті висновків Верховного Суду України у постанові від 23.02.2016 у справі № 818/1857/14, бо ВПВС у справі № 820/3534/16 не вбачала підстав відступати від такого висновку. Зміст п.1 у частині «розглянути питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників виконавчого комітету, відповідальних за допущене порушення» неконкретизований у частині складу «порушників», відповідачем у вимозі чітко не зазначено за яке порушення та який саме вид відповідальності варто/необхідно застосувати до працівників Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради. Позивач покликається на висновки ВС у справах № 160/4347/19, № 640/467/19, № 160/5735/19, № 160/6502/19, № 160/11367/19. З п.2 вимоги відповідач пов`язує обов`язок для позивача щодо зобов`язання останнього повернути до державного бюджету кошти субвенції, проте розрахунок у сумі 334200 грн визначений у довільній формі, а підстави не грунтуються на нормах законодавства, позаяк під час виявлення збитків розмір визначається за методикою КМУ.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач надав відзив (а.с.241-244 т.1) та додаткові пояснення (3-5 т.2), представники у судових засіданнях просили відмовити у задоволенні позову. Оскаржувані пункти вимоги Управління від 03.10.2022 адресовані конкретному суб`єкту - виконавчому комітету і стосуються дій, що повинен вчинити безпосередньо позивач - розглянути результати проведеної перевірки та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, відповідальних за допущене порушення (п.1); повернути до державного бюджету кошти субвенції на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості у сумі 334200 грн, використаної на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів визначеним у Порядку №453 (п.2). Відповідно до висновків Верховного Суду у справі № 640/7310/19 адресований позивачеві лист Управління від 03.10.2020 № 262308-14/2913 «Про усунення виявлених порушень» не порушує прав позивача (про можливість яких йдеться у позовній заяві) - санкції не були застосовані до позивача, проте право звернутися до Управління за роз`ясненням виконання вимоги Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради, на час звернення до суду, не використав. Відповідач наголошує: пункти (частини) вимоги, що вказують на стягнення збитків мають перевірятися у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною у частині. Наявність збитків перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків у контексті висновків ВПВС у справі № 820/3534/16, ВС у справі № 1440/1820/18, № 808/6509/13-а, № 815/4341/14, № 803/635/17, № 825/3661/15-а, № 808/4044/17, № 2040/6542/18, № 826/14169/17, № П/811/140/17, № 817/650/18, № 160/9553/18.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

23.08.-05.09.2022 посадові особи відповідача провели перевірку дотримання вимог законодавства позивачем у сфері публічних закупівель під час відкритих торгів ДК 021:2015:72410000-7 послуги провайдерів (оголошення ID: UA-2021-08-26-008370-a). На акт перевірки позивач надав заперечення, відповідач затвердив висновок на зауваження до акту перевірки закупівлі Виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради за період з 17.08.2021 до 22.08.2022. 03.10.2022 засобами електронної пошти Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області направило Виконавчому комітету Корсунь-Шевченківської міської ради лист з вимогою № 262308-14/2913-2022 «Про усунення виявлених порушень» (отримана 03.10.2022 вх. № 4145/02-21), де зазначено - перевіркою встановлені такі порушення, що під час проведення перевірки не усунуті:

1. перевіркою встановлено недотримання п.13 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, затвердженого постановою КМУ від 28.04.2021 № 453, в частині здійснення підключення до широкосмугового доступу до Інтернету за рахунок коштів субвенції декількох закладів соціальної інфраструктури, які розташовані в одній будівлі, а також п.п.5,18 Порядку № 453, в частині підключення до Інтернету за рахунок коштів субвенції об`єктів соціальної інфраструктури громади, в яких на час під`єднання вже був підведений інтернет від іншого провайдера "Lan4ever", що стало наслідком витрачання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним в Порядку № 453 у сумі 334300 грн. Зазначений факт оплати у сумі 334300 грн за рахунок коштів субвенції вартості послуг з підключення до широкосмугового доступу до Інтернету відповідно до ст.119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456 є нецільовим використанням бюджетних коштів.

2. встановлено невідповідність умов укладеного договору від 16.11.2021 № 629/05-02 в частині термінів надання Виконавчому комітету послуги із забезпечення безлімітного доступу до Інтернету із швидкістю не менше 100 мбіт/с без нарахування абонентської плати протягом 12 місяців, а не 24 місяців, як це визначено у підпункті 3 пункту 7 Порядку № 453, п.7 Типового договору надання послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету закупівля яких здійснюється за рахунок субвенції. Зазначений факт у подальшому може призвести до збитків місцевому бюджету.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Під порушенням права розуміється позбавлення його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 27.10.2022 (а.с.124-125) суд надав час позивачеві для обгрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допушено відповідачем, проте позивач не окреслив протиправність втручання в яке саме право допустив відповідач: 01.12.2022 вх. № 37418/22 (не можна виключити того, що (в подальшому розгляді/перегляді) судами вищої інстанції судових рішень у даній справі) може бути ініційовано перегляд усталеної практики щодо випадків, подібним тим, що наявні в даному спорі), 26.12.2022 вх. № 40438/22 (порушення щодо п.1 оскаржуваного документа щодо покарання винних працівників органу місцевого самоврядування випливають з того, наскільки незаконною є вимога відповідача за п.2).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

ВПВС № 520/12022/17 (ЄДРСР 85412892) зазначає: стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 2 Закону № 280/97-ВР). Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина друга статті 2 Закону № 280/97-ВР). Під час здійснення наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради (частина шоста статті 42 Закону № 280/97-ВР). Згідно із пунктом 9 частини четверної статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Відповідно до п.38 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.48 ч.1 ст.2). Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: нецільове використання бюджетних коштів (п.24 ч.1 ст.116). Відповідно до ст.119 нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій).

Згідно з постановою КМУ від 03.02.2016 № 43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Постановою КМУ від 28.04.2021 № 453 «Питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» затверджені: Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості; типовий договір надання послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету, закупівля яких здійснюється за рахунок субвенції. Відповідно до Порядку: п.5 - умовами надання субвенції є її спрямування на придбання послуги (далі - послуги), що розташовані в населених пунктах, у яких відсутнє покриття волоконно-оптичними мережами та засновниками яких є територіальні громади; п.13 - якщо декілька закладів соціальної інфраструктури розміщені в одній будівлі, за рахунок коштів субвенції здійснюється закупівля послуги для закладу соціальної інфраструктури, який займає більшу площу будівлі; п.18 - не допускається спрямування субвенції на: 1) закупівлю товарів, робіт і послуг, що безпосередньо не пов`язані із здійсненням видатків, зазначених у пункті 5 цих Порядку та умов; 2) оплату посередницьких послуг; 3) сплату абонентної плати за широкосмуговий доступ до Інтернету закладами соціальної інфраструктури.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Згідно із ст. 5 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб?єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб?єкта. Рішення, яке приймається суб?єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі № 380/13558/21).

Порушення вимог закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, позаяк обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Обмеження - втручання Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області дозволяється, якщо вони здійснються згідно із «законом»/«передбаченими законом» і є «необхідними в демократичному суспільстві» в інтересах суспільства щодо права держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів під час реалізації одного із завдань: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, зокрема у контексті: складення і подання фінансової та бюджетної звітності про використання субвенції, а також контролю за її цільовим витрачанням, що здійснюється в установленому законодавством порядку.

Надаючи оцінку позовним вимогам щодо спонукання позивача до розгляду питання (п.1) і до повернення коштів субвенції (п.2) у контексті оцінки повідомлення від 03.10.2022 про те, що перевіркою встановлені порушення, які не усунуті через неконкретизованість змісту та необгрунтованість у частині розрахунку суми 334200 грн, суд зазначає про таке.

ВПВС у справі № 820/3534/16 (ЄДРСР 78129855) зазначає: правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Існують різні точки зору на те, яка мовленнєва ситуація являє собою спонукальну. Це пов`язано з уявленням про її учасників, передусім про те, кого можна розглядати як потенційного виконавця спонукуваної дії. Спонуканням є відношення, яке відображає волюнтативні стосунки між мовцем, який називає дію, що її необхідно виконати (не виконати), і слухачем, який повинен забезпечити її виконання (невиконання). Типовою спонукальною ситуацією є та, де виконавцем названої мовцем дії покликаний (покликані) бути адресат (адресати) висловлення, оформленого як пряме або як непряме спонукання. Для формування спонукального значення релевантний не тільки склад учасників мовленнєвого спілкування, а й характер цих учасників: соціальні ролі мовця й слухача, їхні особисті стосунки, плани й бажання. Ці ознаки визначають характер спонукання й формують різні його відтінки (http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/75544/73-Myasoedova.pdf?sequence=1).

Суд встановив, що позивач не звертався до відповідача про роз`яснення змісту п.1 та самостійно не обрав жоден зі способів для усунення порушення, які визначені законодавством у межах компетенції розпорядника бюджетних коштів Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради.

Верховний Суд у справі № 400/2756/20 (ЄДРСР 97628153) касаційну скаргу Департаменту житлово- омунального господарства Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 повернув особі, яка її подала. Суд апеляційної інстанції (08.04.2021 набрання законної сили ЄДРСР 96366466) зазначив: необґрунтованими посилання позивача про відсутність конкретизації порядку усунення виявлених порушень, як на підставу для скасування оспорюваного висновку, оскільки відповідно до положень ч. 8 ст. 8 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII замовник може скористатись правом звернення до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Доводи відповідача, що лист Управління від 03.10.2022 № 262308-14/2913 «про усунення виявлених порушень» не порушує прав позивача є обгрунтованим і переконливим у контексті лише передчасності позовних вимог за відсутності передбаченого законом використання права на звернення до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку (щодо п.1) та відсутності позову органу державного фінансового контролю про відшкодування збитків (щодо п.2 - може призвести до збитків), позаяк суд покликаний захистити порушене право, а не припущеня/міркування позивача щодо п.1 про зміну у майбутньому судової практики.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 826/2426/16 (п.39 ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

У частині 1 статті 4 КАС України визначено: п. 18 нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;п. 19 індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У повідомленні від 03.10.2022 № 262308-14/2913 «про усунення виявлених порушень» йдеться про нецільове використанням бюджетних коштів як витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання, проте не йдеться про спонування до притягнення до відповідальності працівників, що може бути результатом розгляду листа з повідомленням у межах компетенції Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради та зворотного інформування до 22.10.2022 про вжиті заходи з дотриманням принципів діяльності органів місцевого самоврядування під час забезпечення бюджетної дисципліни, позаяк позов зареєстрований 24.10.2022 вх. № 32288/22 (ідентифікатор 1940203142567 відправлення від 13.10.2022).

Суд це той орган, що покликаний забезпечити розумний баланс між різними інтересами на основі вимог права і надати захист правам, свободам та інтересам, які були порушені. Дуже рідко і в конкретно визначених законом випадках орган місцевого самоврядування може ініціювати справу шляхом подання позову до юридичної чи фізичної особи. Справи за участю органів місцевого самоврядування у спорах з правовідносин, у яких він не реалізував владну компетенцію, а діяв як юридична особа на рівних з іншими учасниками, розглядаються за правилами цивільного або господарського судочинства. Якщо несприятливе для особи рішення є письмовим, таке роз`яснення має бути обов`язковою складовою рішення.[Куйбіда Р., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Що треба знати службовцям місцевого самоврядування про суди: Практичний посібник для керівників органів місцевого самоврядування та юридичних служб / [Куйбіда Р. , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ]; Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні DESPRO». К. : ТОВ «Софія-А». 2012. 112 с].

Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Під час розгляду справи ініціатор позову поєднання місцевих і державних інтересів не мотивував, не демонстрував виконання службових обов`язків щодо звернення до відповідача за роз`ясненням незрозумілої частини повідомлення-вимоги і персональної відповідальності за порушення дисципліни, не надав докази на підтвердження надання відповідачеві до 22.10.2022 вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, зокрема: обговорення результатів перевірки ефективності використання бюджетних коштів та дотримання законодавства у сфері публічних закупівель, надання протоколів, наказів/розпоряджень, робробленого плану заходів і навчань, тощо.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд встановив і дійшов висновку, що Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області-суб?єкт владних повноважень під час здійснення контролю дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів за предметом закупівлі ДК 021:2015:7241000-7 і реалізації матеріалів перевірки діяв у межах дискреційних повноважень, не допустив обмежень компетенції відповідача як органу місцевого самоврядування та/або неправомірних втручань у господарську діяльність Виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позовної заяви, позаяк сукупно оцінивши доводи і докази, перевірив за критеріями ч.2 ст.2 КАС України висновки у повідомленні від 03.10.2022 № 262308-14/2913 «про усунення виявлених порушень» з урахуванням висновків ВПВС у справі № 820/3534/16 (ЄДРСР 88556947) (п. 47 - така обставина як відсутність у вимозі конкретного способу її виконання не свідчить про її протиправність та не може бути підставою для скасування), не встановив у спірних правовідносинах порушень з боку відповідача.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відсутні підстави згідно ст.139 КАС України для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам у справі.

Учасники справи:

позивач: Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради [вул. Шевченка 42, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19400, ЄДРПОУ 04061599];

відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області [вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 40479560].

Судове рішення складене 17.03.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА