Постанова

від 27.10.2022 по справі 560/2424/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2424/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

27 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, в якому просила:

- стягнути з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 22.09.2020 року по 23.10.2020 року включно, в сумі 10390 грн. 25 коп.;

- стягнути з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, в сумі 1129 грн. 38 коп.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в адміністративній справі № 560/15/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним висновок керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "В" у 2019 році в частині оцінювання ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовано наказ керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області №221/05/09 від 03.12.2019 "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "В" у 2019 році в частині затвердження висновку щодо оцінювання ОСОБА_1 . Визнано протиправним і скасовано наказ керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області №222/05/10 від 09.12.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста з питань персоналу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з 10.12.2019. Стягнуто з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2019 по 21.09.2020 в сумі 65053,44 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.09.2020 року позивач звернулася керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області із заявою в якій поновити її на посаді спеціаліста з питань персоналу відповідно до рішення суду по справі №560/15/20.

Листом від 23.09.2020 №5/83/20 позивачу повідомлено, що станом на 23.09.2020 на адресу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області рішення по справі №560/15/20 не надійшло. Вказано, що вступна та резолютивна частина рішення у справі після проголошення вручена не була, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомовсті щодо рішення відсутні, також не пред`явлено виконавчого листа до виконання. Тому станом на 23.09.2020 офіційно підтверджених даних про поновлення не надходило.

Додатковим рішенням від 08.10.2020 допущено негайне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 у справі №560/15/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста з питань персоналу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з 10.12.2019 та стягнення середньої заробітної плати в сумі 4856,36 грн за один місяць.

ОСОБА_1 23.10.2020 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила ознайомити її з наказом про поновлення на посаді та надати можливість приступити до виконання трудових обов`язків.

Листом від 23.10.2020 № 5/89/20, за підписом керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, на адресу позивача направлено:

- витяг з наказу керівника апарату суду № 178/05-06 від 23.10.2020 року про поновлення ОСОБА_1 , на посаді спеціаліста з питань персоналу;

- витяг з наказу керівника апарату суду № 179/05-06 від 23.10.2020 року про попередження про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області;

- довідку від 23.10.2020 року за вих. № 5/88/2020.

Також за дорученням керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, працівникам суду було доручено вручити позивачу вказані витяги із наказів та довідку особисто за місцем її проживання, що підтверджується копією акту про вручення документів від 26 жовтня 2020 року.

Позивач ознайомлена із наказом № 178/05-06 від 23.10.2020 року про поновлення ОСОБА_1 , на посаді спеціаліста з питань персоналу та наказом № 179/05-06 від 23.10.2020 року про попередження ОСОБА_1 , про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області 26.10.2020 року, що підтверджується її особистими підписами на наказах.

Відповідно до наказу № 178/05-06 від 23 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 , поновлена на посаді спеціаліста з питань персоналу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з 10.12.2019 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2021 (залишеним без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021) у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про визнання протиправними та скасування наказів про попередження про наступне вивільнення, про звільнення з посади державної служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено.

Позивач, вважаючи порушеними її права, звернулась до суду із цим адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з позивачем були проведені усі розрахунки при звільненні та поновленні на посаді, відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Таку ж норму містить ч. 1 ст. 6 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про державну службу", державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з чинним законодавством зберігалося місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або перебуванням на іншій роботі).

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про відпустки" щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року (частина четверта). Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві (частина п`ята). Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року (частина дев`ята). Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (частина десята). Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну (частина одинадцята).

За правилами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відпустки" та ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей (ст. 182-1 КЗпП), тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років.

Якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом «Про відпустки» (до 1 січня 1997 р.). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Таким чином, виплата роботодавцем грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки при незаконному звільненні з роботи не може позбавити гарантованого права на відпочинок поновленого на роботі працівника, який виявив бажання скористатися цим правом. При цьому, незаконно звільнений працівник, який був поновлений на роботі після затвердження власником або уповноваженим ним органом графіку про черговість надання відпусток, не може бути позбавлений права на відпочинок.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом від 09.12.2019 позивача звільнено із займаної посади та виплачено грошову компенсацію за невикористані додаткові оплачувані відпустки за 2015- 2018 роки тривалістю 60 календарних днів.

Наказом керівника апарату № 178/05-06 від 23.10.2020 року ОСОБА_1 поновлено на посаді спеціаліста з питань персоналу з 10.12.2019 року.

В подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 , наказом керівника апарату суду № 191/05-06 від 12.11.2020 року останній надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 12 календарних днів з 14.11.2020року по 25.11.2020 року та виплачено грошову допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Наказом керівника апарату суду № 197/05-06 від 25.11.2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста з питань персоналу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України із зазначенням дати звільнення - перший робочий день після закінчення відпустки 26 листопада 2020 року.

Відповідно до пункту 3 даного наказу ОСОБА_1 виплачено компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку пропорційно відпрацьованому часу за період роботи з 10.12.2019 року по 26.11.2020 року тривалістю 15 календарних днів, як такій яка, має стаж державної служби 34 роки та грошову компенсацію за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки пропорційно відпрацьованому часу тривалістю 17 календарних днів за період роботи з 10.12.2019 року по 26.11.2020 року, всього тривалістю 32 календарні дні.

Відповідно до наказу керівника апарату суду № 178/05-06 від 23.10.2020, позивача поновлено на посаді.

Наказом керівника апарату суду № 179/05-06 від 23.10.2020 позивача попереджено про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

На момент звільнення ОСОБА_1 , 26.11.2020 вона мала право на 29 днів щорічної основної оплачуваної відпустки, пропорційно відпрацьованому часу з 10.12.2019 року по 26.11.2020року, та на 15 днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки, які їй були надані та компенсовані.

Таким чином, позивачу зараховано до стажу роботи, що давав право на щорічну основну оплачувану відпустку, весь період з дати поновлення до дати звільнення ( в тому рахунку з 22.09.2020 по 23.10.2020).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2021 (залишеним без змін Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021) у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області про визнання протиправними та скасування наказів про попередження про наступне вивільнення, про звільнення з посади державної служби, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено.

Наведене свідчить про те, що з позивачем були проведені усі розрахунки при звільненні та поновленні на посаді.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області щодо слід відмовити.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.