Ухвала

від 26.10.2022 по справі 134/776/22

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кс/134/339/2022

Справа № 134/776/22

УХВАЛА

про арешт майна

26 жовтня 2022 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

Слідчий суддя Крижопільського районного суду ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчої СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120220201900000222 від 18.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про арешт майна.

Вказала, що 17.10.2022 до відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області звернулась ОСОБА_4 , про те, що 15.10.2022 у денний період часу невідома особа з належного їй будинку, що розташований по АДРЕСА_1 вчинила крадіжку двох мішків насіння соняшнику, десяти мішків зерна кукурудзи та трьох мішків зерна пшениці

За даним фактом було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022020190000222 від 18.10.2022, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 добровільно видав працівникам поліції 3 полімерних мішки з вмістом насіння кукурудзи. Також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_3 добровільно видала працівникам поліції 6 полімерних мішки з вмістом насіння кукурудзи, 1,5 полімерних мішки з вмістом насіння пшениці, 3 полімерних мішки з вмістом насіння соняшника.

Необхідність арешту на вище вказаного майна, обґрунтована тим, що відповідно дост. 98 КПК України, вказані вище предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні, та вони можуть бути реалізовані, знищені, або в інший спосіб знищено ідентифікаційні ознаки, кожного предмета, а тому є необхідність забезпечити цілісність вказаного майна та недопущення інших незаконних дій стосовно них, вжити заходів щодо забезпечення їхньої схоронності через арешт та подальше повернення вказаного майна потерпілому та збереження речових доказів.

В судове засідання слідча не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно з наступних підстав.

Клопотання проарешт майна,подане слідчоюСВ Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 відповідає вимогам статті 171 КПК України, підстав для його повернення ініціатору не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 та 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчою Відділенняполіції №1Тульчинського РВПГУНП уВінницькій області доведено необхідність накладення арешту на майно; наявність достатніх підстав вважати, що зазначені речі є предметом скоєного кримінального правопорушення та має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, необхідність проведення відповідних слідчих дій, а також збереження речових доказів.

Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховується правова підстава для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України; розмір можливої конфіскації майна та розмір можливого цивільного позову про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на вище викладене приходжу до висновку, що з метою запобігання настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні як речових доказів, слід задовольнити клопотання та накласти арешт на майно.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Приймаючи до уваги, що вище зазначені речі, є предметом злочину, можуть бути фізично вилученими, тому необхідно вжити заходів збереження, з метою усунення реальної загрози втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Приймаючи до уваги, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, може бути застосована лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати, пошкодження, знищення майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а подальше використання вказаного майна містить зазначені ризики, а в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначені вище речі - є предметом скоєного кримінального правопорушення, має суттєве значення для встановлення обставин скоєного кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою проведення необхідних слідчих дій, а також з метою збереження речового доказу, приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вище зазначене майно.

Керуючись ст., ст. 40, 131, 132, 170, 172, 173, 175, 309, 395 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Накласти арешт з застосуванням заборони, володіння, користування розпорядження на 6 полімерних мішків з вмістом насіння кукурудзи, 1,5 полімерних мішків з вмістом насіння пшениці, 6 полімерних мішків з вмістом насіння соняшника, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_1 та після проведення експертиз відати на зберігання власнику ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя