Постанова

від 26.10.2022 по справі 902/1059/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року Справа № 902/1059/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельник О.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року по справі №902/1059/15 (суддя Маслій І.В.)

час та місце ухвалення: 11 липня 2022 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:30 год; повний текст ухвали складено 15 липня 2022 року

за скаргою на бездіяльність державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі №902/1059/15

за позовом: акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк"

до:

Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд"

Відповідача 2: Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited"

за участю Третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Терра Фуд"

Третя особа 2: Фізична особа ОСОБА_1

Третя особа 3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільський молокозавод"

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників сторін:

від Позивача, від Відповідачів 1 та 2, Третьої особи 1, 2 та 3 - не з`явилися;

від Органу виконання - Дудка ІО..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі №902/1059/15 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" (надалі Стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (надалі Відповідач 1) та Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited" (надалі Відповідач 2; за участю третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Терра Фуд" (надалі Третя особа 1); Фізична особа ОСОБА_1 (надалі Третя особа 2); Товариство з обмеженою відповідальністю "Могилів - Подільський молокозавод" (надалі Третя особа 3)) про звернення стягнення на предмет застави, ціна позову 435537083 грн 67 коп..

На виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року 16 вересня 2021 року видано відповідні накази.

27 червня 2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла скарга Позивача №0000606/22800-22 від 20 червня 2022 року на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни, в якій Скаржник просив:

·визнати неправомірними дії головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та ОСОБА_2 щодо повернення Позивачу 2 червня 2022 року та 7 червня 2022 року без прийняття до виконання виконавчих документів - наказів Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі №902/1059/15 (про звернення стягнення на майно, що належить Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited" та Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА ФУД»);

· визнати неправомірним Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 2 червня 2022 року та від 7 червня 2022 року, які винесені головними державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та ОСОБА_2 , та скасувати їх;

· зобов`язати головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську Оксану Миколаївну та ОСОБА_2 вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року у справі №902/1059/15 про звернення стягнення на майно, що належить Відповідачу 1 та Відповідачу 2, про що повідомити Господарський суд Вінницької області;

·визнати неправомірною бездіяльність головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та Рекашової Алли Миколаївни щодо розгляду заяв Позивача про примусове виконання рішення суду з порушенням встановлених законом строків.

Свою скаргу Стягувач обумовлює тим, що підставою повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання у Повідомленнях зазначено, що виконавчі документи не відповідають вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», з посиланням на пункт 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач зазначає, що накази Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року, видані на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі № 902/1059/15, у повній мірі відповідають всім вимогам виконавчого документа, які визначені частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», тому доводи державних виконавців про невідповідність наказів Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 вимогам до виконавчого документа, передбаченим вчастині 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними.

До того ж, як вказує Стягувач, в Повідомленнях державними виконавцями не конкретизовано, яким саме вимогам не відповідають накази від 16 вересня 2021 року, видані на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року у справі № 902/1059/15. Отже, повернення державними виконавцями виконавчих документів без прийняття до виконання здійснені з формальних підстав та не свідчать про невідповідність виконавчих документів вимогам статей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Також Стягувач зазначає, що враховуючи приписи статтей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ним були надані до Органу виконання всі документи, які необхідні для відкриття виконавчого провадження за наказами Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15.

Крім того, Стягувач зазначає, що при направленні Повідомлень Стягувачу державними виконавцями були порушені строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для вчинення такої дії.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року скаргу Позивача №0000606/22800-22 від 20 червня 2022 року на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та №0000606/23230-22 від 27 червня 2022 року на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни задоволено частково. Визнано неправомірними дії головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та Рекашової Алли Миколаївни щодо повернення Стягувачу 2 червня 2022 року та 7 червня 2022 року без прийняття до виконання виконавчих документів - наказів Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року у справі №902/1059/15 (про звернення стягнення на майно, що належить Відповідачу 1 та Відповідачу 2). Визнано неправомірним Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 2 червня 2022 року та від 7 червня 2022 року, які винесені головними державними виконавцями Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та ОСОБА_2 , та скасовано їх. Зобов`язано головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську Оксану Миколаївну та Рекашову Аллу Миколаївну вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року у справі №902/1059/15 про звернення стягнення на майно, що належить Відповідачу 1 та Відповідачу 2, про що повідомити Господарський суд Вінницької області. У частині визнання неправомірною бездіяльності головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни та Рекашової Алли Миколаївни щодо розгляду заяв Стягувача про примусове виконання рішення суду з порушенням встановлених законом строків - відмовлено.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд виходив, зокрема з того, що з огляду на Накази Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 вбачається, що вони повністю відповідають вимогам до виконавчого документа, передбаченим частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». До того ж, в Повідомленнях державними виконавцями зазначено Стягувача та Боржників і не конкретизовано, яким саме вимогам не відповідають накази від 16 вересня 2021 року, видані на виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1059/15.

На думку суду, повернення державними виконавцями виконавчих документів без прийняття до виконання здійснене з формальних підстав та не свідчить про невідповідність виконавчих документів вимогам статей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, суд вказав, що з матеріалів справи вбачається, що стягувачем враховуючи приписи ст.ст. 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження», були надані до Відділу всі документи, які необхідні для відкриття виконавчого провадження за наказами Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі №902/1059/15.

З огляду на зазначене місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимоги скарг в частині визнання неправомірними дій головних державних виконавців щодо повернення без прийняття до виконання виконавчих документів, в частині визнання неправомірними та скасування Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та в частині зобов`язання головних державних виконавців вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів - підлягають задоволенню.

Разом з цим, твердження Позивача про бездіяльність державних виконавців щодо порушення строків видачі та направлення Повідомлень стягувачу, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для вчинення такої дії оцінилися місцевим господарським судом критично.

Також, місцевий господарський суд в своїй ухвалі зауважив, що дата надходження виконавчого документа до самого органу державної виконавчої служби через засоби поштового зв`язку не завжди може ототожнюватись із датою отримання такого виконавчого документу безпосередньо державним виконавцем, оскільки цьому передують відповідні реєстраційні дії в службі діловодства державного органу. Теж саме стосується відправлення копій винесених державним виконавцем документів, що також здійснюється службою діловодства державного органу, позаяк до обов`язків державного виконавця, визначених Законом №1404-VІІІ, не входить конвертування та, власне, направлення відповідних документів. Місцевий господарський суд наголосив, що саме по собі визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в питаннях, що стосується строків винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та направлення її копії Скаржнику, в межах обставин цієї справи ніяким чином не призведе до відновлення права позивача у виконавчому провадженні. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Орган виконання звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні скарги Стягувача.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Орган виконання звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що у даному виконавчому документі не зазначено сторін: боржника та стягувана, відповідно повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб). Так, апелянт зазначає, що в наказі Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року № 902/1059/15, відсутні графи «боржник» та «стягувач», викладено лише резолютивну частину рішення.

Також Орган виконання в своїй апеляційній скарзі зауважив, що у пред`явленому на виконання наказі Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року № 902/1059/15 не визначено сторін: боржника та стягувана. При цьому апелянт вважає, що з резолютивної частини наказу вбачається, що вчинення виконавчих дій передбачає відносно декількох боржників. Апелянт зазначає, що Стягувач не позбавлений права щодо звернення до суду про приведення у відповідність із зазначеними вимогами наказу Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року № 902/1059/15, в якому відсутні графи «боржник» та «стягувач», та відповідно їх найменування і місцезнаходження, після чого пред`явити даний виконавчий документ до виконання до відділу.

Окрім того Орган виконання в своїй апеляційній скарзі зауважив, що суд не вправі підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції, та суд не вправі підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження державного виконавця (державної виконавчої служби) щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до їх компетенції щодо зобов`язання головних державних виконавців Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинську Оксану Миколаївну та Рекашову Аллу Миколаївну вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 26 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Органу виконання. Запропоновано сторонам в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з додатками його надсилання апелянту.

На виконання вимог ухвали Стягувач подав відзив на апеляційну скаргу в котрому, з підстав, наведених у даному відзиві просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року залишити без змін. Стягувач вказав, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Стягувач та Боржника, які є юридичними особами, лише за наявності. В свою чергу, боржник у даній справі Компанія «Terra Food Milk Ukraine Limited» є юридичною особою, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави (Республіки Кіпр), а тому в силу вимог закону не може мати ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Північнозахідного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2022 року проведення підготовчих дій завершено, розгляд апеляційної скарги призначено на 26 жовтня 2022 року об 14:00 год..

26 жовтня 2022 року на адресу Північнозахідного апеляційного господарського суду від Стягувача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обгрунтоване неможливістю взяти участь в судовому засіданні, із-за зайнятості в іншому судовому засіданні.

В судове засідання від 26 жовтня 2022 року представники Стягувача, Боржника 1 та Боржника 2, та Третіх осіб не з`явилися.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання судом вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 27 вересня 2022 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на все вищезазначене (та закінчення процесуального строку розгляду апеляційної скарги), зважаючи на викладення позиції Стягувача у відзиві на апеляційну скаргу, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Стягувача, Боржника 1 та Боржника 2, Третіх осіб за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні від 26 жовтня 2022 року Орган виконання підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги, та наголосив, що у даному виконавчому документі не зазначено сторін: боржника та стягувача, відповідно повне найменування, місцезнаходження, в наказі господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року №902/1059/15, відсутні графи «боржник» та «стягувач», викладено лише резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника Органу виконання, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат перед Стягувачем за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17 березня 2009 року в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115040 591 грн, звернуто стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30 квітня 2013 року та договором застави №27110Z52, від 19 жовтня 2010 року, а саме: частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільський молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26 жовтня 2006 року, у розмірі 1% статутного капіталу зазначеного товариства та належить Відповідачу 1 (23600, Вінницька область, Тульчинський район, місто Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16, ідентифікаційний код: 35438742), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул. Узинська, 2) перед Стягувачем (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17 березня 2009 року в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115 040 591 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30 квітня 2013 року та договором застави №27110Z52, від 19 жовтня 2010 року, а саме: частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільськии молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26 жовтня 2006 року, у розмірі 99% статутного капіталу зазначеного Відповідача 2 (Кіпр, м. Нікосія, вул. Есперідон, 12, кімн. 1087), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року набрало законної сили 2 вересня 2021 року відповідно до ухвали Північно-Західного апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги.

16 вересня 2021 року на виконання даного рішення Господарським судом Вінницької області видано накази, а саме:

·в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул. Узинська, 2) перед Позивачем (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17 березня 2009 року в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115 040 591 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30 квітня 2013 року та договором застави №27110Z52 від 19 жовтня 2010 року, а саме: частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільський молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів- Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26 жовтня 2006 року, у розмірі 1% статутного капіталу зазначеного товариства та належить Відповідачу 1 (23600, Вінницька область, Тульчинський район, місто Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16, ідентифікаційний код: 35438742), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 червня 2015 року № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

·в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (Київська область, Білоцерківський район, с.Томилівка, вул. Узинська, 2) перед Акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) за Генеральною кредитною угодою №27109N1 від 17.03.2009 в сумі 6 885 897,39 доларів США, 6 347 644,20 євро та 115 040 591,01 грн, звернути стягнення на майно, що є предметом застави за договором застави від №27113Z18 від 30.04.2013 року та договором застави №27110Z52, від 19.10.2010р., а саме: частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільськии молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146, зареєстрованого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, номер запису про державну реєстрацію 1178 102 0000000167, дата проведення державної реєстрації 26.10.2006 року, у розмірі 99% статутного капіталу зазначеного товариства та належить Компанії "Terra Food Milk Ukraine Limited" (Кіпр, м. Нікосія, вул. Есперідон, 12, кімн. 1087), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.06.2015 р. № 20745654, шляхом його продажу з публічних торгів з початковою ціною продажу вказаного предмета застави для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягувач звернувся до Органу виконання з заявами про примусове виконання рішення суду №0000606/9231-22 та №0000606/9233-22 від 24 травня 2022 року, які отримані відділом 27 травня 2022 року, відповідно до трекінгу з офіційного сайту Укрпошта (том 1, а.с. 41; 79).

2 червня 2022 року головним державним виконавцем Торбинською Оксаною Миколаївною за результатом розгляду заяви стягувача про примусове виконання рішення суду № 0000606/9231-22 від 24 травня 2022 року винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та направлено стягувачу супровідним листом № 69150303/20.1/18 від 2 червня 2022 року, яке отримано останнім 13 червня 2022 року, що вбачається зі штампу вхідної кореспонденції №9528-22 (том 1, а.с. 46-48).

7 червня 2022 року головним державним виконавцем Відділу Рекашовою Аллою Миколаївною за результатом розгляду заяви стягувача про примусове виконання рішення суду № 0000606/9233-22 від 24 травня 2022 року винесено Повідомлення № 69150445/20.1/22 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке отримано останнім 20 червня 2022 року, що вбачається зі штампу вхідної кореспонденції №9816-22 (том 1, а.с. 83-84).

Підставою повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання у Повідомленнях зазначено, що виконавчі документи не відповідають вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягувач в скарзі зазначає, що в Повідомленнях державними виконавцями не конкретизовано, яким саме вимогам не відповідають накази від 16 вересня 2021 року, видані на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі № 902/1059/15.

На переконання Стягувача, повернення державними виконавцями виконавчих документів без прийняття до виконання здійснені з формальних підстав та не свідчать про невідповідність виконавчих документів вимогам статей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Також за твердженням Стягувача, враховуючи приписи статтей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ним були надані до Органу виконання всі документи, які необхідні для відкриття виконавчого провадження за наказами Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15.

З огляду на наведене, Стягувач вважає, що державними виконавцями неправомірно повернуто виконавчі документи, а тому є всі передбачені чинним законодавством України підстави для визнання Повідомлень про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання від 2 червня 2022 року та від 7 червня 2022 року незаконними та зобов`язати орган виконання вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказів. Дане стало підставою для звернення до суду із скаргою на дії Органу виконання.

Досліджуючи дані правовідносини на предмет їх нормативно правового регулювання в процесі виконання судового рішення, колегія суду приймає до уваги наступні положення діючого законодавства України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу дії статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Законом України "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»: виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.

Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У відповідності до частини 2 статті 343 Господарського процесуального України: у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно частини 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України: якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Розглядаючи основні доводи, котрими Орган виконання обгрунтовує підставність звернення до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою стосовно невідповідності даного виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (а саме не зазначено окремою графою в наказі стягувача та боржника, не зазначено прізвище, найменування та місце знаходження Стягувача та Боржника та ідентифікаційний номер сторін виконавчого провадження), колегія суддів зауважує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

В свою чергу частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).

Відтак, даною прямою нормою діючого законодавства не зазначено, що Стягувач та Боржник мають бути прописані в наказі окремим рядком із їх відокремленням із основної частини наказу.

Поряд з тим, як вбачається з Наказів від 16 вересня 2021 року №902/1059/15, виданих на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі № 902/1059/15, зазначено зокрема наступне: Назва документа - наказ; Дата видачі документа 16 вересня 2021 року; Найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала - Господарський суд Вінницької області, суддя Маслій І.В.; Дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ та дата набрання рішенням законної сили - відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі № 902/1059/15 яке набрало законної сили 2 вересня 2021 року; Повне найменування стягувача, його місцезнаходження - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; Повне найменування боржника, його місцезнаходження Відповідач 2 (Кіпр, м. Нікосія, вул. Есперідон, 12, кімн. 1087) та Відповідач 1 (23600, Вінницька область, Тульчинський район, місто Тульчин, вул. Полковника Ганжі, буд. 16); Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача 00032112; місцезнаходження майна боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю Могилів-Подільський молокозавод (код ЄДРПОУ 34309986), місцезнаходження якого: Вінницька обл. м. Могилів-Подільський, вул. Пушкінська, 146; строк пред`явлення рішення до виконання - протягом трьох років.

Що ж до зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи боржника, то колегія суддів констатує, що законом визначено що він зазначається лише за наявності такого коду в юридичної особи (тобто, дане стосується особи, котра офіційно зареєстрована саме в Україні і має код в ЄДРПОУ).

При цьому, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що щодо боржника Відповідача 1 в наказі зазначено ідентифікаційний код (35438742), а щодо боржника Відповідача 2, то дана юридична особа створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави (Республіки Кіпр), а тому в силу вимог закону не може мати ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (України).

Саме тому щодо такої юридичної особи код в наказі, що є виконавчим документом, не вказується.

В той же час, зважаючи на доводи апеляційної скарги Органу виконання щодо відсутності розуміння сторін виконавчого провадження (а саме: Боржника та Стягувача), з огляду на зазначення їх декілька в наказі (на переконання Органу виконання), то колегія суддів зазначає таке.

Дослідивши повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (том 1, а.с. 46; 83) колегія суддів зазначає, що державні виконавці Органу виконання самостійно в оскаржуваних документах, чітко виокремили рядок «Боржник» та «Стягувач», чітко зазначили їх місцезнаходження та юридичну адресу. Дане підтверджує те, що державні виконавці виносячи оскаржуване повідомлення усвідомлювали статуси сторін в наказі та їх розрізнення в якості «Стягувача» та «Боржника».

До того ж, в Повідомленнях державними виконавцями зазначено Стягувача та Боржників і не конкретизовано, яким саме вимогам не відповідають накази від 16 вересня 2021 року, видані на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 8 липня 2021 року в справі №902/1059/15.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Стягувачем, враховуючи приписи статтей 4, 26 Закону України «Про виконавче провадження», надані до Органу виконання всі документи, які необхідні для відкриття виконавчого провадження за наказами Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15.

В той же час колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше, майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, а відповідно до пункту 10 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням), зокрема, про роз`яснення рішення.

З огляду на встановлене вище, колегія суддів приходить до висновку, що накази Господарського суду Вінницької області від 16 вересня 2021 року в справі № 902/1059/15 повністю відповідають вимогам до виконавчого документа, передбаченим частиною 1 статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» та державні виконавці повністю усвідомлюють хто є Боржником а хто Стягувачем в даному виконавчому провадженні, з огляду на їх самостійне зазначення у оскаржуваному повідомленні.

Окрім того, в разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, то в силу дії частини 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець або сторона виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

Що ж до заперечень апеляційної скарги стосовно того, що суд не вправі підміняти інший орган та перебирати на себе повноваження державного виконавця, то колегія суду зауважує, що Орган виконання зауважуючи дане вдається до надмірного формалізму, адже суд лише зобов`язав головних державних виконавців вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень, а не констатував та зобов`язав відкрити таке виконавче провадження.

Поряд з тим, апеляційний господарський суд наголошує на тому, що вищеописані дії Органу виконання в поєднанні з описаними вище обставинами (щодо розуміння Органом виконання правового статусу сторін - хто є стягувачем, а хто є боржником), саме дії виконавців щодо повернення виконавчого документу (за описаних обставин) і є надмірним формалізмом.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги скарг в частині: про визнання неправомірними дій головних державних виконавців щодо повернення без прийняття до виконання виконавчих документів; про визнання неправомірними та скасування Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; про зобов`язання головних державних виконавців вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів, є обгрунтованими та відповідно підлягають до задоволенню.

Вказане рішення прийнято і судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, з огляду на що колегія апеляційного господарського суду залишає без змін оспорювану ухвалу в цій частині.

Разом з цим, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності державних виконавців щодо порушення строків видачі та направлення Повідомлень стягувачу, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для вчинення такої дії. В той же час, колегія суддів зазначає, що Орган виконання в своїй апеляційній скарзі не оспорює судове рішення в цій частині, що відповідно до норм процесуального права, а саме діючи в правовому полі статті 269 Господарського процесуального кодексу України (зважаючи на відсутність порушення норм процесуального права) не є підставою для перегляду апеляційний господарським судом законності судового рішення в цій частині.

Враховуючи усе вищевстановлене в даному судовому рішенні, колегія суддів прийшла до висновку, що дії Органу виконання щодо винесення оскаржуваних повідомлень суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є незаконними. Дане в свою чергу (як вказано вище в даній постанові) є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги Органу виконання.

Відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювану ухвалу без змін з огляду на її законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно-західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даної ухвали (в розумінні частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року в справі №902/1059/15 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року в справі №902/1059/15 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу № 902/1059/15 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.